Місцеві фінанси

Таблиця 2.1

Окремі характеристики бюджетної системи України

у 2009– 2011 рр. [23, 33]

Отже, подальше централізоване управління фінансами та залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету загрожують повноцінному функціонуванню та розвиткові інституту місцевого самоврядування.

Як відомо, однією з вимог до бюджетної системи країни є побудова її таким чином, щоб вона слугувала інструментом ліквідації територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Разом з тим, в останні десятиліття збільшилися диспропорції в економічному розвитку окремих територій, що загрожує негативними політичними наслідками.

В Україні дійсно спостерігається значна диференціація регіонів за рівнем економічного розвитку та якістю життя людей. У 2011 р. половина ВВП України була сформована у м. Києві та ще 4 областях (Донецькій, Дніпропетровській, Харківській та Одеській, інша половина – у 20 областях, АРК та м. Севастополі [23, 33].

Сьогодні майже половина усіх доходів фор­мується за рахунок податкових надходжень, більш ніж 42 % — за рахунок бюджетних трансфертів. Відрахування до цільових фондів у остан­ні роки складають близько 1,5 %, серед них переважають збори за забруд­нення навколишнього природного середовища та цільові фонди, створені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місце­вого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади. Непо­даткові надходження в доходах місцевих бюджетів України незначні, їх частка за останні п'ять років коливалась від 3,4 до 8,3 % , в 2011 р. була на рівні 5,5 % .

До місцевих бюджетів надходять кошти від справляння більшості загальнодержавних податків, а також місцеві податки та збори. Серед власних податкових надходжень найбільше фіскальне значення має податок з до­ходів фізичних осіб у частині, що закріплений за місцевим бюджетом. Його частка в податкових надходженнях місцевих бюджетів протягом останніх років перевищувала 2/3, у 2011 р. надхо­дження податку з доходів фізичних осіб склали 68,7 % сукупних подат­кових надходжень місцевих бюджетів України (табл. 2.2).

                                                                                                      Таблиця 2.2

Склад та структура власних податкових надходжень місцевих бюджетів [23, 34]

Серед платежів, пов'язаних з використанням природних ресурсів, найбільшу роль відіграє плата за землю — 12,6 % податкових надхо­джень.

Основними неподатковими надходженнями до місцевих бюджетів є кошти від приватизації комунального майна, адміні­стративні штрафи та фінансові санкції, проценти банків за користуван­ня тимчасово вільними бюджетними коштами, плата за оренду майна, яке знаходиться у розпорядженні місцевого самоврядування та ін.

Об­сяги неподаткових надходжень певною мірою відображають активність органів місцевого самоврядування на фінансовому ринку та ринку пра­ці, діяльність у сфері місцевого господарства і, зокрема щодо розпоряджан­ня належним їм майном, дієвість контрольної роботи місцевих фіскаль­них органів тощо.

Склад та структура інших власних доходів місцевих бюджетів  представлена в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

    Склад і структура інших власних доходів місцевих бюджетів України [23, 35]

З табл. 2.3  видно, що основна частина цієї групи власних доходів — це власні надходження бюджетних установ, які облі­ковуються як складова неподаткових надходжень; за останні три роки їх частка становила понад 5 % сукупних доходів місцевих бюджетів.

До­ходи від власності та підприємницької діяльності, здійснюваної органа­ми місцевого самоврядування у 2009-2011 рр., не досягали і 0,5 %, адмі­ністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу були в межах 1 % сукупних доходів місцевих бюджетів України.

Доходи місцевих бюджетів складають основу фінансової бази органів місцевого самоврядування, тобто є підґрунтям їхньої фінансової незалежності.

Крім того, податок на прибуток підприємств, які на­лежать до комунальної власності, зручний для використання його в міс­цевому оподаткуванні. Проте особливості господарювання та сучасний незадовільний фінансовий стан більшості комунальних підприємств по­казують, що відчутних доходів ці суб'єкти господарювання місцевому самоврядуванню не приносять.

У 2011 р. надходження податку на при­буток комунальних підприємств становили лише 136,4 млн грн, або 0,34 % сукупних доходів місцевих бюджетів України.

Якщо звернутися до даних про надходження податку на прибуток підприємств комунальної власності до бюджетів обласних центрів, то можна звернути увагу на дещо більшу їх фіскальну роль у формуванні місцевих бюджетів. Так, у 2011 р. такі надходження сягали 1 % сукуп­них бюджетних доходів у містах Дніпропетровську, Одесі, Луганську, Чернівцях; у Запоріжжі цей показник був на рівні 2 %.

У цілому протягом останніх років спостерігається тенденція до поступового збільшення абсолютних обсягів окремих груп доходів від кому­нальної власності, які акумулюються в місцевих бюджетах. Так, за пе­ріод з 2009 по 2011 р. плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого комунального майна збільшилась у 2,5 раза, у 2,2 раза зросли над­ходження від відчуження майна комунальної власності, у 4,5 раза — надходження від продажу землі і нематеріальних активів. Відповідно спостерігалось і збільшення частки цих груп доходів у місцевих бюдже­тах. Але, незважаючи на законодавче впорядкування основних питань функціонування комунальної власності, прийняття низки офіційних документів, спрямованих на активізацію процесу передачі об'єктів з державної у комунальну власність, — інститут комунальної власності в Україні повноцінно не діє. Доходи від власності, яка належить органам місцевого самоврядування, за постійного збільшення абсолютних обся­гів, становлять занадто малу частку їх сукупних фінансових ресурсів — до 5 %.