Облік дебіторської заборгованості

Розрахунки з іншими дебіторами

Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”. 
Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом цього субрахунка записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.

На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами. Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.

4. Облік резерву сумнівних боргів

Враховуючи, що розрахунки між  суб'єктами господарювання здійснюються далеко не ідеально, що особливо характерно для економіки України, і при  цьому не завжди сторони додержують договірних умов, завжди існує певний ризик, що якусь частину боргу  боржник-дебітор підприємству-кредитору  не поверне. У зв'язку з цим у  національних стандартах бухгалтерського  обліку введено такі поняття, як «сумнівна  дебіторська заборгованість» і  «безнадійна дебіторська заборгованість».

Сумнівна дебіторська  заборгованість являє собою поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує впевненість про її неповернення боржником або щодо якої минув термін позовної давності. Відмінності між цими поняттями такі. Якщо в погашенні першої підприємство лише сумнівається і має певну невпевненість щодо її повернення, то в другому випадку кредитор уже не розраховує на одержання суми боргу, бо впевнений, що цього не відбудеться. Аналізуючи обидва поняття, можна дійти висновку, що, по суті, безнадійна дебіторська заборгованість являє собою частину сумнівної дебіторської заборгованості, відносно повернення якої підприємство раніше мало сумніви, але тепер повністю впевнене в її непогашенні. Отже, безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає певним ознакам:

• заборгованість за зобов`язаннями, за якою минув термін позовної давності;
• заборгованість, яка є непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;
• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією непереборної сили, стихійного лиха, підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
• прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісти відсутніми, померлими чи недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, які засуджені до позбавлення волі.

Створювати резерв сумнівних  боргів дозволено не лише для дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги), а й для будь-якої іншої поточної дебіторської заборгованості, яка є  фінансовим активом (крім придбаної  заборгованості та заборгованості, призначеної  для продажу). Прикладом фінансового  активу є вексельна заборгованість, а придбаної заборгованості –  заборгованість, куплена за договором  переведення боргу тощо.

Резерв сумнівних боргів є розрахунковою величиною, і  метод розрахунку його сум базується  на минулому досвіді.

Чим нижчою є платоспроможність  дебітора, тим більша його невпевненість  у погашенні боргу. Виходячи з  результатів вжитих заходів щодо погашення заборгованості дебіторами, визначають ступінь надійності кожного  з них і встановлюють коефіцієнт сумнівності погашення. Помноживши ці коефіцієнти на суми заборгованості на кінець звітного періоду, отримують  величину сумнівних боргів, оскільки платоспроможність (фінансовий стан) будь-якого  дебітора можна визначити лише наближено.

Якщо настав термін виконання  зобов’язання, а воно не виконано, звичайна заборгованість стає сумнівною. Коли минає  термін позовної давності, настає момент винесення рішення суду про ліквідацію юридичної особи, момент появи підтвердження  про обставини непереборної сили тощо, заборгованість перетворюється на безнадійну.

Залишок резерву сумнівних  боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування суми резерву  сумнівних боргів за звітний період відображається у складі інших операційних  витрат.

Оскільки звітність підприємства згідно з вимогами П(С)БО повинна  містити достовірну інформацію про  фінансовий стан підприємства і при  цьому одним з принципів її складання є принцип обачливості, відповідно до якого методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, то на дату балансу має бути відображено «реальну» суму дебіторської заборгованості, тобто ту сума, яку підприємство реально має намір отримати від своїх боржників (на одержання якої підприємство реально розраховує). Це означає, що суму дебіторської заборгованості підприємства має бути відображено у звітності за чистою реалізаційною вартістю.

Створення резерву сумнівних  боргів необхідне для уточнення  оцінки дебіторської заборгованості і  незавищення підприємством величини своїх активів.

Для визначення чистої реалізаційної  вартості дебіторської заборгованості обчислюється величина резерву сумнівних  боргів. Чиста реалізаційна вартість визначається шляхом зменшення дебіторської заборгованості на суму резерву. Отже, створення резерву сумнівних  боргів необхідне для уточнення  оцінки дебіторської заборгованості та незавищення підприємством величини своїх активів.

Резерв сумнівних боргів, а відповідно і чиста реалізаційна вартість визначаються лише стосовно поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. При цьому  створення резерву сумнівних  боргів є обов'язковим, оскільки національними  стандартами бухгалтерського обліку передбачено, що поточна дебіторська  заборгованість підприємства за продукцію, товари, роботи, послуги включається  до підсумку балансу за чистою реалізаційною  вартістю.

Облік резервів по сумнівній  дебіторській заборгованості, щодо якої є ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". Рахунок контрактивний, регулюючий, застосовується для уточнення оцінки дебіторської заборгованості покупців і замовників, яка обліковується  на рахунках 36 "Розрахунки з покупцями  і замовниками" і 37 "Розрахунки з іншими дебіторами".

За кредитом рахунку 38 в  кореспонденції з рахунками обліку витрат відображається створення резерву  сумнівних боргів, по дебету в кореспонденції рахунками дебіторської заборгованості списання сумнівної заборгованості, а в кореспонденції з рахунками обліку прибутків - зменшення нарахованих резервів. В кінці звітного періоду рахунок не закривається, його сальдо вказує на суму потенційної безнадійної заборгованості..

Створення резерву відображаються записом за дебетом рахунку 944 "Сумнівні і безнадійні борги" і за кредитом рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

При списанні безнадійної  дебіторської заборгованості, пов'язаної з розрахунками за товари, роботи, послуги, за рахунок резерву сумнівних  боргів робиться бухгалтерський запис  за дебетом рахунку 38 "Резерв сумнівних  боргів" і за кредитом рахунків 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" і 37 "Розрахунки з іншими дебіторами" - в частині безнадійної дебіторської заборгованості.

Списання безнадійної  дебіторської заборгованості здійснюється за рахунок зменшення величини резерву  сумнівних боргів. У разі недостатності  суми нарахованого резерву сумнівних  боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних  доходів.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню  протягом 12 місяців від дати балансу, відображається на ту саму дату у складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська  заборгованість, на яку нараховуються  відсотки, відображається в балансі  за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від  виду заборгованості та умов її погашення.

Первинним документом для  нарахування резервів є Розрахунок бухгалтерії та Бухгалтерська довідка.

Аналітичний облік резерву  сумнівних боргів ведеться в розрізі  боржників або за термінами непогашення  дебіторської заборгованості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Маренич Т.Г.  Бухгалтерський облік у схемах і таблицях: навч. Посібник для студентів напряму підготовки «Облік і аудит» у галузі знань «Економіка та підприємництво» / Т.Г. Маренич, О.В. Гаврильченко. – в 2-х частинах. Ч. 2. – Харків: «Міськдрук», 2012. – 355 с.

2.Огійчук М.Ф, Плансієнко В.П., Панченко Л.Г, Бухгалтерський облік сільськогосподарських підприємствах - К. Вища школа 2003р - 800с.

3.Білуха М.Т. „Курс аудиту". - К: Вища школа.