Особливості функціонування кредитних спілок в Україні

Найбільш суттєві  відмінності кредитних кооперативів від інших фінансових установ  наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 — Головні  відмінності кредитних кооперативів  від інших фінансових установ

В кооперативі всі  принципові рішення щодо його діяльності приймаються загальними зборами, на яких кожен член кооперативу має  один голос незалежно від суми вкладів та терміну вступу до кооперативу. Особи, які створили кооператив не мають жодних привілеїв чи виключних прав по відношенню до членів, які вступили до нього пізніше. В інших фінансових установах розподіл голосів здійснюється відповідно до частки в майні (кількості акцій чи паїв). Що стосується інших аспектів управління (фаховий рівень та посадові обов’язки найманих працівників, організаційна структура виконавчої дирекції тощо) - кредитний кооператив мало чим відрізняється від інших фінансових установ [12]. 

1.3. Законодавчі основи функціонування кредитних спілок

Після проголошення незалежності України почався процес відродження кредитівок як організацій  реальної взаємної допомоги між громадянами  на випадок тимчасових фінансових труднощів.

Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року [13] закріпив норми, що стали основою окреслення правових засад сучасного стану становлення кредитних спілок в Україні.

Констатуючи факт існування  таких організацій, 20 вересня 1993 року Указом Президента України було затверджене  Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні [14].

Право на об’єднання фізичних осіб у громадські організації  для задоволення, зокрема, економічних, соціальних інтересів закріплене у  ст.36 Конституції України 28 червня 1996 року [15].

Кредитні спілки як фінансові інституції здійснюють свою діяльність в секторі ринку  фінансових послуг, де подібні послуги  не надаються іншими фінансовими  інститутами або пропонуються на неприйнятних умовах. Свого часу в  цьому секторі працювали комерційні банки, але згодом вони зрозуміли, що працювати з населенням не дуже вигідно, тому втратили інтерес до дрібних клієнтів.

Робота кредитної  спілки як організації, яка не має  на меті отримання прибутку, спрямована на надання лише певних послуг. Це визначає її вузьку спеціалізацію щодо напрямів використання фінансових ресурсів, накопичених  за рахунок заощаджень своїх членів [4].

Згідно Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року, кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки» [8]. 

Діяльність більшості кредитних спілок ґрунтується на таких основних принципах:

• добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки, тобто ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки;
• рівноправності членів кредитної спілки, тобто усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;
• самоврядування, тобто забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;
• гласності, тобто кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом [16-20].

Як суб'єкти фінансового  ринку кредитні спілки надають послуги, які подібні до банківських, та цілу низку нефінансових послуг, а саме:

• залучення коштів шляхом прийняття депозитів;
• надання кредитів усіх видів;
• надання гарантій за членів спілки;
• платіжно-розрахункові операції;
• колективна закупівля необхідних для членів спілки товарів;
• сприяння бізнесу членів кредитної спілки;
• надання певних видів страхових послуг;
• здійснення контролю за ефективним використанням отриманих фінансово-кредитних ресурсів.

Кредитна спілка, крім надання кредитних та ощадних  послуг своїм членам, не має права  проводити іншу господарську діяльність. Вона створюється та діє насамперед для того, щоб надати можливість своїм членам отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за надані кредити, становлять її дохід. Він спрямовується на створення  фондів і розподіляється за внесками членів спілки.

Кредитна спілка відповідно до свого статуту:

• надає позики членам спілки на умовах їх платності, строковості та забезпеченості під заставу майна або майнових прав;
• приймає внески від членів спілки;
• розподіляє доходи на вклади членів спілки пропорційно до внесених ними коштів;
• створює фонди спілки, в тому числі позиковий і резервний, зберігає кошти в установах банків;
• є поручителем членів спілки щодо зобов'язань перед третіми особами;
• оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг, зокрема житлово-комунальних, у межах внесків члена кредитної спілки або наданого йому кредиту;
• здійснює благодійництво за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів [15].

Виходячи  з мети діяльності кредитних спілок, - задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні, наданні фінансових послуг шляхом об'єднання грошових внесків, основними методами є залучення внесків та кредитування [21].

Політика  щодо залучення внесків членів кредитної  спілки визначається правлінням спілки шляхом прийняття відповідного положення. У положенні зазначені такі вимоги:

• види внесків членів відповідно до цієї політики;
• максимально допустима питома вага внесків у пасивах спілки, які належать одному члену, в процентному співвідношенні до загальних пасивів спілки;
• режим залучення внесків депозитного типу відповідно до термінів дії угод, варіантів нарахування відсотків, сплати відсотків, суми внеску та можливості поточного зняття чи вкладення частини суми внеску;
• питома вага окремих видів внесків депозитного типу в загальній сумі внесків;
• мінімальний та максимальний розмір вкладень за окремими видами внесків депозитного типу;
• мінімальний та максимальний терміни дії угод за окремими видами внесків депозитного типу, які є строковими;
• можливість застосування в угодах штрафних санкцій до вкладника у випадку, якщо з його ініціативи достроково припиняється дія угоди про внесення строкового членського внеску депозитного типу;
• можливість застосування в угодах про внески депозитного типу змінних (прирівняних до еквівалента) відсотків;
• періодичність і варіант розподілу доходів на внески пайового типу;
• порядок та терміни повернення окремих видів зворотних внесків на вимогу члена спілки.

Своїми поточними  рішеннями правління кредитної  спілки встановлює процентні ставки з внесків депозитного типу та розмір частини доходу, що згідно з  визначеною в положенні періодичністю  розподіляється на внески пайового типу, а також може визначати мінімальний  розмір вступного та обов'язкового внесків пайового типу, максимальний розмір внесків пайового типу одного члена (конкретна сума або без  обмежень), фіксувати на певний період розмір і можливий термін вкладання  за окремими видами внесків депозитного  типу в межах, зазначених у положенні [8].

У кредитній спілці можуть застосовуватися такі види внесків  членів кредитної спілки:

1) вступний внесок  – обов'язковий незворотний внесок, що вноситься одноразово на момент вступу в члени спілки на суму, передбачену статутом спілки. На вступний внесок відсотки не нараховуються (дохід не розподіляється). Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного фонду спілки. Вступний внесок є власністю кредитної спілки, яка поповнює її інституційний капітал;

2) обов'язковий внесок пайового типу – обов'язковий зворотний внесок, який вноситься на момент вступу особи в члени спілки та в інших, передбачених статутом, випадках у розмірі, визначеному статутом спілки. На обов'язковий внесок пайового типу може розподілятися дохід за результатами роботи кредитної спілки у певному періоді у розмірі та порядку, визначеному правлінням спілки. Обов'язковий внесок пайового типу спрямовується на надання позик членам кредитної спілки, формує прирівняний до власного капіталу пайовий фонд. Обов'язковий внесок пайового типу є власністю члена і може бути повернутий за його вимогою, що спричиняє припинення членства в спілці;

3) додатковий внесок пайового типу – необов'язковий зворотний членський внесок, максимальний розмір якого не регламентується законодавством і може бути обмежений лише рішенням правління спілки. На додатковий внесок пайового типу може розподілятися дохід за результатами роботи кредитної спілки у певному періоді у розмірі та порядку, визначеному правлінням спілки. Додатковий внесок пайового типу спрямовується на надання позик членам кредитної спілки, формує прирівняний до власного капіталу пайовий фонд. Додатковий внесок пайового типу є власністю члена і може бути повернутий за його вимогою;

4) внесок депозитного  типу – необов'язковий зворотний членський внесок, розмір і термін перебування якого в користуванні спілки визначено відповідними угодами. На внесок депозитного типу здійснюється нарахування відсотків згідно з укладеними угодами. Внесок депозитного типу спрямовується на надання позик членам кредитної спілки та входить до складу її зобов'язань. Внесок депозитного типу є власністю члена і може бути повернений йому згідно з умовами укладених угод;

5) цільовий внесок  члена – незворотний внесок, який використовується на потреби розвитку кредитної спілки. Обов'язковість внесення цільових внесків визначається положеннями про відповідні цільові (спеціальні) внески. На цільовий членський внесок відсотки не нараховуються (дохід не розподіляється). Цільовий внесок є власністю кредитної спілки і належить до її неінституційного капіталу.

Кредитна спілка формує свій капітал за рахунок внесків  депозитного типу. За терміном дії  договорів внески депозитного типу поділяються на строкові та безстрокові (без визначення у договорі терміну  залучення).

Строкові внески депозитного типу за строками дії  договорів поділяються на короткострокові (до 3 місяців), середньострокові (від 3 до 12 місяців) і довгострокові (12 місяців  і більше).

Строкові внески депозитного типу можуть залучатися за такими формами:

• внески з нарахуванням та сплатою відсотків і суми внеску наприкінці терміну дії угоди;
• внески з періодичним нарахуванням відсотків та сплатою відсотків і суми внеску наприкінці терміну дії угоди;
• внески з періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і частини суми внеску.