Отчет по практике в ППБФ «Золотий ключ»

Собівартість окремих  видів продукції визначається шляхом складання калькуляцій, у яких показується  величина витрат на виробництво і  реалізацію одиниці продукції. Калькуляції  складаються по статтях витрат, прийнятим у даній галузі промисловості. Розрізняють три види калькуляцій: планову, нормативну і звітну. У плановій калькуляції собівартість визначається шляхом розрахунку витрат по окремих статтях, а в нормативної - по діючим на даному підприємстві нормам, і тому вона на відміну від планової калькуляції в зв'язку зі зниженням нормативів у результаті проведення організаційно-технічних заходів переглядається, як правило, щомісяця. Звітна калькуляція складається на основі даних бухгалтерського обліку і показує фактичну собівартість виробу, завдяки чому стають можливими перевірка виконання плану по собівартості виробів і виявлення відхилень від плану на окремих ділянках виробництва.

Так як основною діяльністю ППБФ «Золотий ключ» будівництво, то планування собівартості здійснюється за будівельним контрактом ( договором (Додаток___).

До витрат за будівельним  контрактом включаються витрати  за період від дати укладення будівельного контракту до дати завершення цього  контракту. До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підрядчик при укладенні будівельного контракту, якщо існує ймовірність його підписання і достовірної оцінки цих витрат. Витрати, визнані при укладенні будівельного контракту, який не підписано до дати складання балансу, визнаються витратами звітного періоду без включення до витрат за цим будівельним контрактом у наступних звітних періодах.

Доходи і витрати, здійснені  протягом періоду виконання будівельного контракту, визнаються на дату складання  балансу(Додаток____) (на останнє число місяця) за ступенем завершеності будівельно-монтажних робіт, якщо кінцевий фінансовий результат цього контракту може бути достовірно оцінений.

Ступінь завершеності робіт  за будівельним контрактом може визначатися  за одним з наведених методів:

• вимірювання та оцінка виконаної роботи;

• співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у  натуральному вимірюванні (м2, м3, т тощо);

• співвідношення фактичних  витрат від початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом.

Будівельні контракти  залежно від способу визначення ціни поділяються на контракти з  фіксованою ціною та контракти за ціною “витрати плюс”.

Контракт з фіксованою ціною передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним  контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції, що випускається на об’єкті будівництва.

Контракт за ціною  “витрати плюс” передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядчика на виконання будівельного контракту та погодженого у контракті прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої величини).

Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом не може бути оцінений достовірно, то:

• дохід визнається як сума фактичних витрат від початку  виконання будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування;

• витрати за будівельним  контрактом визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були зазнані.

Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначеності, яка перешкоджала в попередніх періодах отриманню достовірної оцінки кінцевого фінансового результату за будівельним контрактом, то дохід і витрати, пов’язані з виконанням цього контракту, визнаються згідно з П(С)БО 18 “Будівельні контракти”.

Якщо на дату балансу  існує імовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищуватимуть загальний  дохід за цим будівельним контрактом, то очікувані збитки визнаються витратами  звітного періоду.

Планування  виробничої собівартості будівельно-монтажних  робіт 

Метою планування виробничої собівартості будівельно-монтажних  робіт є:

• визначення витрат, необхідних для виконання будівельно-монтажних  робіт у встановлені терміни  за умови раціонального використання матеріалів, робочої сили, будівельних та інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної експлуатації будівельних машин і механізмів, а також дотримання безпечних умов праці;

• організація внутрішньогосподарського розрахунку та управлінського обліку у структурних підрозділах будівельної організації;

• визначення ціни, за якою будівельна організація спроможна  збудувати об’єкт (виконати роботи), щодо якого провадяться торги (тендери).

Порядок і методи планування виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт встановлює ППБФ «Золотий ключ», виходячи з умов та особливостей їх виробничої діяльності й з урахуванням Методичних рекомендацій. Планування собівартості будівельно-монтажних робіт може здійснюватись за об’єктами витрат.(Додаток___)

Планова виробнича собівартість окремих об’єктів будівництва та видів будівельно-монтажних робіт  може розраховуватись на основі техніко-економічних  обґрунтувань і визначатися за статтями калькулювання витрат або за елементами витрат. Вихідними даними для таких розрахунків є: програма робіт будівельної організації; проектно-кошторисна документація об’єктів, що споруджуються; фізичні обсяги видів робіт; виробничі норми витрат на одиницю виміру відповідних видів робіт (конструктивних елементів). Під час здійснення розрахунків враховуються: конкретні технологічні та організаційні умови роботи будівельної організації, передбачені проектами організації будівництва і проектами виконання робіт; результати аналізу рівня витрат у минулих облікових періодах, можливості інтенсифікації та підвищення ефективності будівельного виробництва.

Витрати на виконання  будівельно-монтажних робіт за статтею  калькулювання “Прямі матеріальні  витрати” визначаються виходячи з  фізичних обсягів робіт, передбачених у проектно-кошторисній документації, виробничих норм витрачання матеріальних ресурсів та цін постачальників на матеріальні ресурси.

Витрати за статтею калькулювання  “Прямі витрати на оплату праці” визначаються виходячи з фізичних обсягів робіт, передбачених у проектно-кошторисній документації, та норм затрат праці, що діють в організації. Основна, додаткова заробітна плата та інші грошові виплати працівникам і лінійному персоналу (начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць), які входять до складу виробничих бригад, визначається відповідно до системи оплати праці, що застосовується у даній будівельній організації

Витрати за статтею калькулювання  “Експлуатація будівельних машин  та механізмів”Додаток»(____) визначаються виходячи з потреби в роботі будівельних машин і механізмів у машино-змінах (машино-годинах), передбаченої у проектах організації будівництва і проектах виконання робіт для окремих об’єктів, та планової калькуляції вартості машино-змін (машино-годин).

Витрати за статтею калькулювання  “Відрахування на соціальні заходи” визначаються за кожним видом відрахувань відповідно до встановлених законодавством норм.

Загальновиробничі витрати  визначаються на плановий період у  цілому для будівельної організації  на підставі кошторисів цих витрат. Розподіл загально виробничих витрат між об’єктами витрат здійснюється з використанням бази розподілу. Витрати на оплату праці лінійного персоналу і працівників, які зайняті на роботах, що виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, визначаються виходячи з посадових окладів, тарифних ставок і систем оплати праці, установлених у даній будівельній організації. Сума усіх витрат складає повну собівартість виробу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Облік основних засобів

Поступлення основних засобів  на ППБФ «Золотий ключ» оформляється первинними документами, що визначені Наказом Міністерства статистики України „Про затвердження типових форм первинного обліку” №352 від 29.12.1995р.

Надходження основних засобів  на підприємство оформляється актом  прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1)(Додаток____)Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф.ОЗ1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих обєктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент поступлення чи вибуття основних засобів. Після цього, акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1) з даного технічного документу передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

На ППБФ «Золотий ключ»  на кожен об’єкт основних засобів  відкривається інвентарна карта  обліку засобів (ф. ОЗ-6)(Додаток___) на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. В інвентарній картці записується тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назву підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, рік випуску, суму зносу, дату введення в експлуатацію, номер техпаспорту тощо). Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обов’язково реєструються в інвентарній картці.

Для реєстрації інвентарних  карток використовують опис інвентарних  карток обліку основних засобів (ф. ОЗ-7), записи в якому ведуться в розрізі  класифікаційних груп (видів) основних засобів.

Для пообєктивного обліку основних засобів за місцями їх знаходження матеріально-відповідальна особа веде інвентарний список основних засобів (ф. ОЗ-9). Дані цього інвентарного списку повинні відповідати даним інвентарних карток, які ведуться в бухгалтерії.

При надходженні на ППБФ «Золоти ключ» основні засоби  зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість –  це історична (фактична) собівартість необоротних Згідно П(С)БО 7 „Основні засоби”, первісна вартість обєкта основних засобів складається з таких витрат:

· суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання  будівельно-монтажних робіт (без  непрямих податків);

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в звязку з придбанням (отриманням) прав на обєкт основних засобів;

· суми непрямих податків у звязку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються  підприємству);

· витрати зі страхування  ризиків доставки основних засобів;

· витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

· інші витрати безпосередньо  пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які  визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкту основних засобів.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена  засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об’єкта  основних засобів, отриманого в обмін  на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу  вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Вивчення операцій з  основними засобами на ППБФ «Золотий ключ»  проводять таким чином:

1. Перевірка правильності  віднесення активів підприємства  до основних засобів, інших  основних засобів. Увага головного  бухгалтера концентрується на  умовах визнання об’єктів активами  підприємства – отримання в  майбутньому економічної вигоди  від використання об’єкта, його достовірна оцінка.

Під час дослідження  потрібно звернути увагу на вартість об’єктів, що підлягають обліку у складі основних засобів, та порівняти її з  вартістю, передбаченою в Наказі про  облікову політику. Аудитору необхідно  уточнити, чи не обліковуються на рахунках обліку необоротних активів предмети, облік яких повинен здійснюватись у складі малоцінних та швидкозношувальних предметів.

2. Перевірка достовірності  визначення строку корисної експлуатації  основних засобів. аудитор перевіряє  наявність в наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації основних засобів. при цьому строк експлуатації повинен бути більшим, ніж один рік.

3. Перевірка правильності  встановлення ліквідаційної вартості  основних засобів та інших основних засобів. для цього аудитор звертається до наказу про облікову політику (додаток___) підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об’єктів або груп основних засобів.

4. Перевірка правильності оприбуткування основних засобів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів.

Для цього головний бухгалтер  з’ясовує:

- шляхи надходження  основних засобів на підприємство;

- чи створена на  підприємстві комісія з приймання  зазначених об’єктів та оформлення результатів її дій;

- чи оформлені відповідні  договори купівлі - продажу; 

- чи правильно зазначена  первісна вартість в актах  приймання – передач (з урахуванням  вимог П(с)БО 7, 8;

- чи укладені договори  про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження об’єктів;