Податковий контроль та напрями підвищення його ефективності

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ  ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ……………………………………….
1.1 Податкова політика як елемент  державного регулювання економіки
1.2 Податковий контроль як складова  державного регулювання економіки. Сутність, методи і форми податкового контролю…………
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО  КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ………………………………………
2.1 Особливості здійснення ефективного  податкового контролю………
2.2 Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків……………………………………………………………………
РОЗДІЛ 3. ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ…………………………………………………
ВИСНОВКИ………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………
ДОДАТКИ…………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми.

Розбудова фінансової системи України  в умовах переходу до ринку безпосередньо пов’язана з формуванням нової податкової системи. У цих умовах, поряд із виділенням податкового права із фінансового, відбувається становлення податкового контролю як самостійної складової фінансового контролю. Значимість податкового контролю на перехідному етапі розвитку ринкової економіки особливо зростає через суттєву залежність від податкової складової бюджетів усіх рівнів, низьку податкову культуру населення та суб’єктів підприємництва, значну тінізацію економіки. Понад 25 відсотків від зареєстрованих платників-юридичних осіб не сплачували податки, 18 відсотків – мали постійну податкову заборгованість, 3,6 відсотка платників знаходилися у податковому розшуку, лише половина донарахованих сум за результатами податкових перевірок потрапляла до бюджету.

На фоні швидкого розвитку законодавчої бази оподаткування спостерігалось значне відставання системного врегулювання норм податкового контролю, наукового обґрунтування його методології та процедур проведення контрольних заходів. Невідповідність організаційної структури податкової служби вимогам сьогодення, недостатнє фінансування її органів порівняно з економічно розвиненими країнами, недосконала система оплати праці, підготовки та перепідготовки кадрів вимагають у необхідності вдосконалення методологічних та організаційних засад податкового контролю.

Проблеми теорії і практики податкового  контролю розглядалися у багатьох працях зарубіжних учених. Зокрема, питання теорії досліджували А.Н. Козирін, І.І. Кучеров, О.А. Ногіна, В.М. Родіонова, С.О. Шохін. Необхідність методологічного врегулювання питань контрольно-перевірочної діяльності підкреслювалась у роботах Т.А. Бетіної, В.В. Бурцева, А.З. Дадашева, Ю.Ф. Кваші, Е.В. Поролло. Проблеми законодавчого удосконалення норм податкового контролю висвітлювались у роботах А.В. Бризгаліна, С.Ю. Орлова, Е.А. Кочеріна, С.Г. Пепеляєва, а питання у необхідності покращання нормотворення податкового законодавства знайшли своє відображення у дослідженнях В.І. Гуреєва та В.І. Слома. На проблемність визначення ефективності податкового контролю звертали увагу А.Г. Аганбегян, С.П. Опенишев, Г.М. Карташова, А.Б. Паскачов.

Для вітчизняної фінансової науки  дослідження податкового контролю є новим напрямом наукового пошуку, тому ця проблема лише фрагментарно висвітлювалась у публікаціях як науковців, так і практиків. Окремі питання організації і проведення податкового контролю були частково розглянуті у працях М.Я. Азарова, М.Т. Білухи, Б.В. Бурлуцького, Ф.Ф. Бутинця, О.Д. Василика, О.М. Воронкової, О.Д. Данілова, Т.І. Єфименко, В.П. Загороднього, С.В. Каламбет, М.М. Каленського, В.М. Мельника, М.В. Романіва, А.М. Соколовської, В.М. Федосова, К.В. Хмільовської, О.П. Чернявського, А.О. Чугаєва, В.О. Шевчука, Ф.О. Ярошенка.

Проте, поки що не знайшли свого  вирішення проблеми комплексного дослідження  природи податкового контролю, процесів його становлення, розвитку та узагальнення практичного досвіду контрольно-перевірочної діяльності податкових органів. Поза увагою науковців залишаються питання понятійного апарату податкового контролю, методичного забезпечення контрольних процедур, їх класифікації і систематизації, поліпшення організаційної структури податкових органів та умов їх функціонування, збалансування інтересів платників та контролюючих органів у контрольно-перевірочному процесі.

Актуальність наукового і практичного  розв’язання цих питань обумовила  вибір теми, мету, завдання і предмет  дослідження.

Мета дослідження — формування вимог, напрямків і принципів проведення податкового контролю в галузях економіки України та розробка відповідних методичних підходів.

 

Для досягнення мети дослідження в  роботі були поставлені такі завдання:

- дослідити із системних позицій економіко-правову природу, сутність та функції податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України;

- встановити місце податкового  контролю у державному регулюванні  економіки;

- визначити та сформулювати  понятійний апарат і складові  системи податкового контролю;

- проаналізувати організаційно-правові  засади податкового контролю, виявити  проблемні місця і запропонувати шляхи їх вирішення.

Об’єктом дослідження є система податкового контролю як складова державного фінансового контролю.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні основи податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України.

 

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ  ЕКОНОМІКИ

1.1 Податкова політика  як елемент державного регулювання  економіки

 

Вітчизняна практика, як і практика індустріально розвинених країн, свідчить, що далеко не всі функції, необхідні  для динамічного розвитку економіки, її стійкого функціонування і забезпечення повноцінного життя суспільства, реалізуються автоматично за допомогою ринкових відносин. У жодній країні реальна ринкова економіка не обходиться без втручання держави. Державне регулювання спостерігається практично у всіх сферах фінансово-господарської діяльності як суб'єктів підприємництва, так і громадян, та охоплює досить широке коло економічних питань .

Державне регулювання пов'язане  із здійсненням властивого державі  комплексу економічних функцій, найважливішими з яких є:

— забезпечення законодавчої бази і суспільної атмосфери, що сприяє ефективному функціонуванню економіки;

— забезпечення конкурентоздатності економіки і захист національного виробництва;

— забезпечення процесу соціально справедливого перерозподілу доходів і національного багатства;

— оптимізація структури національної економіки за допомогою перерозподілу ресурсів згідно з цілями, визначеними у довгостроковій стратегії розвитку;

— згладжування впливу економічних циклів на національну економіку, стимулювання економічного росту. Методи державного регулювання можна умовно поділити на прямі і непрямі. Прямі ґрунтуються на владно-розпорядницьких відносинах, а непрямі, до яких належить і політика в сфері оподатковування, передбачають створення економічної зацікавленості або незацікавленості у певних діях. Непрямі методи регулювання найбільш органічно вписуються в існуючу реальність, і тому в рамках ринкової системи вони одержали широке розповсюдження.

 

Таблиця 1.1. Класифікація податкового контролю за формами.

№ з/п	Форма податкового контролю
1	Реєстрація й облік  платників податків.
2	Облік податкових надходжень.
3	Приймання звітності.
4	Проведення невиїзних (камеральних) перевірок, аналіз фінансової звітності платників податків та інформації, отриманої з інших  джерел
5	Проведення документальних перевірок, в тому числі спільних перевірок, що здійснюються декількома державними контролюючими органами
6	Контроль за результатами перевірок (у разі виявлення порушень)
7	Здійснення оперативно-розшукових заходів (в тому числі огляд засобів, за допомогою яких створюється об’єкт оподаткування), досудового слідства, примусових заходів в межах повноважень органів податкової міліції.
8	Профілактична робота (роз'яснювальна робота, консультації платників податків, наукові розробки, направлені на попередження злочинів у сфері оподаткування).
9	Нормотворча та аналітична робота (обмін інформацією з іншими державними органами, її аналіз, координація дій в сфері контролю, аналіз, направлений на виявлення критеріїв ефективності податкового контролю).
10	Моніторинг (система збирання, обробка, накопичення, зберігання та аналіз інформації про платника податків у межах чинного законодавства).

 

Усі перераховані вище функції держави  більшою чи меншою мірою відображаються в податковій політиці, яка реалізується владою за допомогою системи цілеспрямованих  заходів, що проводяться в сфері податків і оподатковування.

Розглядаючи оподатковування в  системі державного регулювання, необхідно  відзначити деякі його особливості, а саме:

— тісний зв'язок податків з державною владою, для якої вони є найважливішим джерелом доходів;

— примусовий, законодавчо встановлений характер платежів;

— вплив податків на економічні процеси.

Аналізуючи процес формування бюджету  в Україні та більшості економічно-розвинених країн, не можна не відзначити той факт, що сьогодні на частку податків припадає від 70 до 90 відсотків усіх бюджетних надходжень. Таким чином, світова практика доводить, що головним джерелом мобілізації коштів та формування фінансових ресурсів держави є саме податки. Звичайно, держава може використовувати для покриття витрат і інші джерела, але вони мають обмежений характер.

Примусовий, законодавчо встановлений характер оподатковування обумовлений  самою природою податкових відносин і являє собою примусове вилучення  частини доходів чи інших активів  платників податків з метою забезпечення суспільно-необхідних витрат і реалізації політики перерозподілу національного доходу.

Повною мірою вплив податків проявляється в реалізації податкової політики, що є однією з найгостріших соціально-економічних проблем сучасної держави, а її розробка вимагає рішення все складніших завдань. Одна з основних причин цього — інтеграція національних економік і всесвітня конкуренція за інвестиції. За таких умов (при інших рівних факторах) деяке збільшення податкового тягаря порівняно з державами-конкурентами породжує втечу інвестицій, відповідне зменшення бази оподаткування і кінцеве зниження обсягу коштів, що мобілізуються до бюджетів різних рівнів. Отже, одним з факторів конкурентної боротьби за перерозподіл інвестиційних потоків є державне регулювання економіки і продумана податкова політика як її складовий елемент.

Ця проблема торкається не тільки інвестицій, але і конкурентоздатності  національних виробників, оскільки податки (як непрямі, так і прямі) є ціноутворюючим чинником. На практиці це означає отримання  конкурентних переваг національним виробництвом тієї країни, де податковий тягар нижчий порівняно з іншими державами. Так, наприклад, зниження податків у Німеччині в 2000 р. змусило, в умовах інтеграції країн ЄС вживати адекватні заходи для підтримки конкурентоздатності національного виробництва уряди Франції та Іспанії . Таким чином, можна говорити про те, що в умовах глобалізації світової економіки виникає ефект «податкового доміно». Звідси можна зробити важливий для формування національної податкової системи висновок: податкова політика будь-якої держави повинна будуватися у взаємозв'язку і під певним впливом податкових реформ, що проводяться країнами — великими економічними партнерами даної держави.

Цей висновок має особливе значення, оскільки міжнародні організації іноді практикують застосування санкцій щодо товарів із країн, податкова система яких суперечить прийнятим ними стандартам. Звідси очевидно, що орієнтація на нестандартну податкову систему приречена на невдачу, навіть у тих випадках, коли вона видається дуже привабливою з точки зору досягнення поточних економічних і політичних цілей.

Варто враховувати і той факт, що сутність податкової політики кожної країни визначається різними факторами, такими як загальнонаціональні цілі держави, співвідношення між різними формами власності, політичний лад тощо. Концепцію побудови національної економіки і податкову політику розробляють державні органи влади і управління.

Податкова політика відображає тип, ступінь  і мету державного втручання в  економіку і змінюється залежно від ситуації, що сформувалася в ній.

Як зазначалося вище, податкова  політика являє собою систему  державних заходів в області  регулювання оподатковування. її зміст  і мета зумовлені соціально-економічним  ладом суспільства, стратегічними  цілями, які визначають розвиток національної економіки, соціальними групами, що стоять при владі, та міжнародними зобов'язаннями в сфері державних фінансів. Тобто, можна говорити про те, що з одного боку податкова політика визначається загальним підходом до питань державного регулювання економіки, а з іншого — сама впливає на концепцію регулювання.

Завдання податкової політики зводяться, головним чином, до забезпечення держави  фінансовими ресурсами, створення  умов для регулювання господарства країни в цілому, згладжування нерівності в рівнях доходів населення, що виникає в процесі ринкових відносин. Усю сукупність завдань податкової політики можна умовно поділити на три основні групи:

— фіскальна — мобілізація коштів до бюджетів усіх рівнів для забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для виконання його функцій;

— економічна або регулююча — спрямована на підвищення рівня економічного розвитку держави, пожвавлення ділової і підприємницької активності в країні і міжнародних економічних зв'язків, сприяння вирішенню соціальних проблем;

— контролююча — контроль за діяльністю суб'єктів економічних відносин.

Одне з основних завдань державної  податкової політики на сучасному етапі  полягає в створенні сприятливих  умов для активної фінансово-господарської  діяльності суб'єктів економіки і стимулюванні економічного росту за допомогою досягнення оптимального сполучення особистих і суспільних інтересів, тобто оптимального співвідношення між коштами, що залишаються в розпорядженні платника податків, і коштами, що перерозподіляються через податковий і бюджетний механізми.