Роль фінансів у розширеному відтворенні

1.Роль фінансів у розширеному відтворенні

Розширене відтворення  включає безупинне поновлення і  розширення виробничих фондів, зростання  ВВП і його головної частини —  національного доходу, відтворення  робочої сили і виробничих відносин. Воно здійснюється з використанням  економічних важелів, товарно-грошових, фінансових і кредитних відносин. Важлива роль у відтворенні всіх складових частин ВВП належить державним  фінансам і фінансам підприємств.

Держава впливає  на відтворювальний процес через  фінансування підприємств і окремих  галузей господарства, витрат на соціальні  цілі, кредитну і податкову політику.

Слід зазначити, що в умовах адміністративно-командної  системи ефективність використання державних коштів на фінансування народного  господарства була низькою. Росло незавершене  будівництво, збільшувався обсяг невстановленого  устаткування, зокрема імпортного. Були підірвані основи госпрозрахункової  діяльності підприємств — кошти  високорентабельних підприємств вилучалися і перерозподілялися на користь  збиткових виробництв; фінансові  права підприємств були урізані, що не дозволяло їм приймати оперативні рішення, спрямовані на одержання високих  фінансово-господарських результатів.

В умовах поглиблення  ринкових реформ відбувається перебудова всієї системи фінансових відносин у народному господарстві. Державні фінанси, і насамперед бюджетна система, шляхом відповідного розподілу коштів повинні забезпечити структурну перебудову економіки, прискорення  науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, і на цій  основі зростання життєвого рівня  народу.

За рахунок централізованих  фондів забезпечуються потреби розширеного  відтворення на макрорівні; здійснюється міжгалузевий і територіальний перерозподіл ресурсів для вирівнювання економічного і соціального розвитку окремих  регіонів.

Слід зазначити, що витрати з бюджету на фінансування народного господарства в 90-ті роки значно скоротилися. З початку 1990 р. відзначається подальше уповільнення темпів інвестиційної активності. Скорочуються обсяги централізованих капітальних  вкладень. Недостатні обсяги державних  інвестиційних кредитів.

Інвестиційна діяльність особливо скорочується у виробничій сфері по всіх народногосподарських комплексах. Одна з причин цього  — криза неплатежів у народному  господарстві. Особливо істотне згортання  капітального будівництва спостерігається  в галузях паливно-енергетичного  й агропромислового комплексів. Для  інвесторів більш приваблива невиробнича  сфера, для якої, зокрема, характерним  є швидкий оборот фінансових ресурсів, незначна фондоємність, відносно велика рентабельність.

Особливо велика роль фінансів у розширеному відтворенні  підприємств різноманітних форм власності, оскільки при їх особистій  участі створюється ВВП і відбувається його розподіл у середині підприємства і галузей.

Незважаючи на різке  зниження бюджетного фінансування, умови  розширеного відтворення для  підприємств у ринковій економіці  спрощуються внаслідок зростання  частки прибутку, що лишається в  господарстві, можливостей залучення  банківських кредитів і інших  форм запозичення на фінансовому  ринку. Частка власних коштів підприємств  у загальному обсязі капіталовкладень у даний час перевищила бюджетні асигнування наці цілі.

Інвестиційну політику на даному етапі передбачається здійснювати  в таких напрямках:

— подальша децентралізація  інвестиційного процесу на основі розвитку різноманітних форм власності, підвищення ролі внутрішніх (власних) джерел накопичень підприємств для фінансування їх інвестиційних проектів;

— державна підтримка  підприємств за рахунок централізованих  інвестицій при безумовному перенесення  центру ваги з безповоротного бюджетного фінансування на кредитування (на зворотній  і платній основі). Зберігання безповоротного бюджетного фінансування переважно  для соціально значимих об'єктів, що мають некомерційний характер;

— розміщення обмежених  централізованих капітальних вкладень і державного фінансування інвестиційних  проектів виробничого призначення  строго відповідно до суто цільових програм  і виключно на конкурсній основі;

— посилення державного контролю за цільовою витратою коштів державного бюджету, що спрямовуються  на інвестиції у формі безповоротного фінансування і кредитування;

— значне розширення практики спільного (часткового) державно-комерційного фінансування інвестиційних проектів;

— використання частини  централізованих (кредитних) інвестиційних  коштів на реалізацію особливо ефективних інвестиційних проектів і об'єктів  малого бізнесу незалежно від  їх галузевої належності і форм власності  для прискорення структурно-технологічної  перебудови виробництва;

— удосконалення  нормативної бази з метою залучення  іноземних інвестицій.

Державні інвестиції повинні бути соціально обґрунтованими, спрямованими на створення додаткових робочих місць, поліпшення якості життя, стимулювання власної інвестиційної  активності підприємств.

Великий вплив на фінанси підприємств здійснює податкова  політика, яка забезпечує функціонування податкової системи, види податків, їхні ставки, пільги тощо. Слід зазначити, що податкова політика в даний час  не стимулює розширене відтворення.

Фінанси виступають важливим елементом відтворення  робочої сили, у вартість якої, крім оплати праці, входять також витрати  на освіту, охорону здоров'я, соціальне  забезпечення. Розширення сфери соціальних витрат обумовлене багато в чому вимогами науково-технічної революції. Швидка якісна перебудова виробництва потребує постійної зміни фахової структури робочої сили, що спричинює подальше зростання витрат на освіту і перекваліфікацію кадрів.

Припинення спаду  виробництва й економічне зростання  можливі тільки в умовах різкого  збільшення інвестиційних ресурсів, зміцнення купівельної сили гривні, зменшення податкового навантаження на економічну діяльність.