Фінансова система України

Становлення фінансової системи України відбувалося одночасно із становленням її державності. Хоча ще передчасно говорити, що цей сектор економіки придбав завершений образ, основні його елементи так чи інакше сформувалися і функціонують. Це системи державних фінансів, банківська, фондових і валютних бірж, страхових, довірчих і інвестиційних компаній.

Серед економістів переважає думка, що створення ефективної бюджетної системи є мало не головною метою ринкової реформи в Україні. Вона повинна охопити проблеми власне бюджетного процесу, структури надходжень і витрат, бюджетного дефіциту і способів його фінансування. Хоча за останні два роки і мали місце певні позитивні зрушення, бюджетний процес все ще характеризується непрозорістю, значним паралелізмом і відсутністю чіткого розділення повноважень і обов'язків між законодавчими і виконавськими органами. Ця проблема ще більш загострилася із-за недавніх подій на міжнародному ринку капіталу, які негативно вплинули на український кредитово-валютний ринок, ускладнивши фінансування бюджетного дефіциту.

3.3. Шляхи вдосконалення фінансової системи України і механізму її функціонування в умовах  трансформації економіки України

В умовах трансформаційної економіки України основними напрямами фінансової політики, направленої на вдосконалення фінансової системи України, є:

1. Вдосконалення фінансового законодавства і права
2. Подолання таких форм фінансового криза, як:

• некерована державна заборгованість країни (загальний державний борг приблизно рівний ВВП, зовнішня заборгованість 12,5 млрд. дол., внутрішня – 40 млрд. грн.)

• банкрутство
• подолання прихованого дефіциту місцевих бюджетів, питома вага яких вже при плануванні цих бюджетів складає 60-70%
• подолання кризи неплатежів, сума яких на 1.10.2001 перевищила 450 млрд. грн, тобто біля 4ВВП при допустимих межах – 35%ВВП

3. Створення на якісно новій основі такого організаційно-економічного механізму управління фінансами, при якому гармонійно поєднувалися б такі блоки управління як:

• управління фінансами на загальнодержавному рівні
• управління фінансами на рівні підприємств, установ і організацій
• управління фінансами в системі зовнішньоекономічної діяльності України

4. Розробка і затвердження податкового і бюджетного кодексу України (стійкого і такого, що не вимагає доопрацювань і поправок)

5. Підвищення ефективності всього фінансового механізму і, перш за все таких його елементів як:

• фінансове законодавство і право

• управління фінансами
• фінансове планування
• фінансовий контроль
• фінансове регулювання
• нормативна база

6. Відладка механізму взаємин підприємств, установ і організацій з бюджетною системою, позабюджетними фондами, банківською системою і т.д.

7. Децентралізація бюджетної системи
8. Створення цивілізованого механізму фінансової підтримки підприємницької діяльності і перш за все підприємств, зайнятих у виробничому секторі
9. Посилення ролі фінансів в Україні. Створення ефективного механізму її ВЭД.

Отже, експерти Усесвітнього банку (ВБ) вважають, що для ефективного функціонування фінансової системи в Україні необхідно вжити наступним заходам:

• підвищити ефективності діяльності банків шляхом їх укрупнення;
• привести законодавчі норми України у відповідність з міжнародними нормами і вимогами Європейського Союзу з питань про фінансову і адміністративну відповідальність керівників і акціонерів фінансових установ за якість управління компаніями;
• відмовитися від використання негрошових форм розрахунків, ввести жорстку фіскальну дисципліну, відмінити картотеки, підсилити

процедуру банкрутства.

 

Висновки

Будівництво незалежної держави неможливе без створення власної фінансово-грошової системи. При провідній ролі Національного банку України у напрямі демонополізації виробництва з метою поліпшення існуючих економічних відносин сформована широка мережа банківських установ. Введена національна грошова одиниця. Проте демонополізація фінансової системи, небачене швидке розширення мережі комерційних банків відбувалося стихійно, без належної законодавчої бази і надійного контролю з боку держави. В результаті сфера банківської діяльності створила умови для численних зловживань. Постійний випуск не підкріплених реальними товарами грошей (емісія) впродовж 1992-1995 г.г. набуває некерованого характеру і приводить до гіперінфляції. Силові методи монетарної політики 1996-99 г.г. в умовах безперервного спаду виробництва приводять до кризи неплатежів, хронічних невиплат заробітних плат і пенсій.

Показником кризи системи державних фінансів стала деформація податкової системи. Колосальна кількість і розміри платежів зрештою приводили, з одного боку, до штучного згортання виробничої і комерційної діяльності, а з іншої – до тінізації економіки. Велика кількість комерційних структур всіляко ухилялися від сплати податків, приховували доходи. Не допомагало і формування багатотисячної армії податкових інспекторів, обов'язкове введення касових апаратів. 

Фінансова сфера держави продовжує знаходитися в кризовому стані. Його подолання можливе тільки за умови цілого комплексу ринкових реформ, покликаних забезпечити входження України до складу розвинених держав миру

Можна сказати, що тільки при комплексному підході до проблеми вдосконалення фінансової системи України можна добитися бажаних результатів, тобто сформувати сучасну соціально орієнтовану фінансову систему, що справно функціонує в умовах ринкових відносин.

Отже, фінансова діяльність держави-це процес здійснення стратегічних і тактичних цілей фінансової політики за допомогою відповідних фінансових інструментів, тобто фінансового механізму. Отож фінансова діяльність держави стала необхідною умовою стабільності й стійкості всього суспільного розвитку одним з найважливіших напрямків сучасної фінансової політики уряду України є досягненням сталої збалансованості бюджету. Для удосконалення збалансованості фінансової системи є всебічне аналіз наявних показників щодо консолідації і розподілу бюджетних коштів і з метою їх ретельного розгляду .Та остаточне збалансування .бюджетів одного рівня, яке неможливе провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільних процесів у межах бюджетної системи, шляхом надання коштів “бідним” у фінансовому відношенні територіям або вилученням коштів у відносно “багатих” територій.

Щодо фінансової безпеки малого і середнього бізнесу і в тому числі економіки України розвивалася і розвиваються під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників сукупна дія яких поки що недостатньо впливає на формування нових економічних відносин на зміцнення фінансового стану суб’єктів господарювання, особливо на малий і середній бізнес. Слід зазначити, що економіка дедалі більше залежить від бізнесу, тобто економічна діяльність спрямована на отримання прибутку.

Отже фінансова система є життєво важливою в економіці та суспільства та виступають за порукою нормальної життєдіяльності.

 

Рис 1. А. Структура фінансової системи України

 

 

 

 

Державні фінанси

Фінанси підприємницьких структур

Централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів

Державний кредит

Страхові та резервні фонди

Фінансовий ринок

Фінанси домогосподарств

 

 

 

Фінансове законодавство

Фінансовий апарат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця. 3. А. Розподіл активів та пасивів нефінансового сектору між посередницькими та непосередпицькими інструментами (% від ВВП, 01.01.2003)

Сектори	Фінансові активи		Зобов'язання
	Посередницькі інструменти (вклади до банків, фінансових компаній, взаємних фондів)	Непосередни-цькі інструменти (акції та інші цінні папери)	Посередницькі інструменти (позики)	Непосерелницькі інструменти (акції та інші цінні папери)
Резиденти	137,0	44,4	118,4	93.5
Домогосподарства	111,1	16,5	29,2	0,0
Нефінансові корпорації	20,3	18,2	75,0	32.8
Уряд	5,6	9,7	14,2	60.8
Нерезиденти	47,9	94.1	27,7	71.1
Загалом	185,0	138,5	146,1	165,3

 

Джерело: Osterreichishe Nationalbank, national financial account statistics.

 

Таблиця 3. Б.

Витрати консолідованого фонду державного бюджету Великобританії

витрати	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Всього	208	234	261	272	284	295	307	306	313	324
соціальний захист	66	80	92	99	102	107	110	112	113	118
охорона здоров'я	27	31	35	37	39	41	43	44	47	50
оборона	22	24	23	23	22	21	21	21	23	23
економічні послуги	18	14	14	15	17	17	16	13	13	14
загальнодержавні послуги	6	7	8	9	10	11	11	11	12	13
охорона правопорядку	6	7	8	8	9	9	9	10	10	11
комунальні послуги	5	7	7	7	5	5	6	7	6	7
освіта	5	5	9	9	11	11	11	13	12	12
інші	53	59	65	65	69	73	80	75	87	76