Фінансові ресурси підприємств, і джерела їх формування

Фінансові ресурси підприємств, і джерела їх формування

Курсова робота 
  
Фінансові ресурси підприємств, і джерела їх формування 
 
 
План 
 
 
ВСТУП 
Під фінансовими ресурсами на сьогодні варто розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, що надійшли на підприємство за визначений чи період на визначену дату в процесі його діяльності і якими воно розпоряджається. 
Актуальність теми даної роботи зумовлена винятковою роллю, що належить фінансовим ресурсам у життєдіяльності підприємства, а також складності управління процесом формування фінансових ресурсів і подальшим їх розміщенням в умовах перехідної економіки України.  
Метою даної роботи є вивчити економічну сутність фінансових ресурсів підприємства, методологію аналізу ефективності формування, використання і управління фінансовими ресурсами, а також на прикладі конкретного підприємства провести практичний аналіз структури фінансових ресурсів, а також розробити шляху підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства. 
При написанні роботи зважувався ряд задач: 
· дослідити економічну сутність фінансових ресурсів підприємства; 
· розглянути джерела формування фінансових ресурсів підприємств; 
· провести аналіз структури фінансових ресурсів підприємства та джерел їхнього формування; 
· намітити шляхи удосконалювання управління фінансовими ресурсами підприємства. 
Об’єктом дослідження є процес фінансової діяльності підприємства. 
Предметом дослідження даної роботи є сукупність економічних відносин, зв'язаних з формуванням, використанням і керуванням фінансовими ресурсами підприємств. 
Інформаційною базою роботи слугував бухгалтерський звіт ТОВ “Імпеданс” статистичні матеріали, роботи вітчизняних та закордонних фахівців. 
 
 
РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ 
1.1. Сутність фінансових ресурсів 
Поняття фінансових ресурсів як економічної категорії сполучено сьогодні з визначеними труднощами. 
В українській економічній думці на сьогодні існує дуже багато визначень фінансових ресурсів підприємства. Така неоднозначність відображає, по-перше, відірваність української економічної науки від тих процесів, перетворень і явищ, що нині відбуваються в українській економіці. По-друге, це свідчить про визначене нерозуміння функціонування ринкової економіки і її законів, що поступово, але неухильно приходять на зміну командно-адміністративній системі, чи, принаймні , про невдалу спробу з'єднати закономірності цих двох систем у єдиному симбіозі. 
Подивимося на деякі з тих визначень, що було сформульовано в 90-ті роки XX століття українськими і російськими авторами, тобто в період становлення нових української і росіянки економік. 
Визначення 1. М.Я. Коробов: "Фінансові ресурси підприємства - це його власні і позичкові грошові фонди цільового призначення, що формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, внутрішнього валового продукту і національного доходу і використовуються в статутних цілях підприємства" Коробов М.Я. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. — 'К.: Знание; — 2000.-С. 267. . 
Визначення 2. В.М. Родіонова: "Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи і надходження, що знаходяться в розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. — Г.: Финансы и статистика. — 1995. — С. 125. . 
Визначення 3. В.Г. Белолипецкий (посилаючись на визначення, що, на думку автора, приводиться в "багатьох вітчизняних [російських] підручниках"): 
"Фінансові ресурси фірми - частина грошових ресурсів у виді доходів і зовнішніх надходжень, призначених для виконання фінансових зобов'язань і виконання витрат із забезпечення розширеного відтворення" Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы: Курс лекций. — М.: ИНФРА. — 1998. — С. 64.. 
Визначення 4. О.Д. Василик: "Фінансові ресурси - це грошові нагромадження і доходи, що створюються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і задоволення інших суспільних потреб" Василик О. Д. Теорія фінансів; Учебник. - К.: НІОС. — 2000. — С. 76. . 
Визначення 5. И.В. Зятковский - цей автор фактично приводить узагальнений підсумок усіх визначень фінансових ресурсів: "Як свідчить ретроспективний аналіз визначень фінансових ресурсів, дослідники кваліфікують їхній як сукупність фондів кошту , доходів, чи відрахувань надходжень, що знаходяться в розпорядженні підприємств" Зятковский И. В. Теоретические основы финансов предприятий // Финансы Украины. — 2000. — № 4. - С. 25. . 
Визначення 6. В.М. Опарін - одне з найпростіших і найбільш актуальних визначень (2000 рік): "Фінансові ресурси - це сума коштів, спрямованих в основні кошти й оборотні кошти підприємства" Опарин В. М. Финансовые ресурсы: проблемы определения и размещение // Вестник НБУ. — 2000.-№ 5.-С. 11. . 
З приведених вище визначень можна зробити висновок, що більшість авторів розуміє під фінансовими ресурсами грошові нагромадження, доходи і надходження або ж фонди грошових ресурсів. 
Розглянемо таке поняття, як фонди і їхнє відношення до фінансових ресурсів. От що про це пише О. Д. Василику: "... не всі грошові ресурси є фінансовими ресурсами. Поняття "грошові ресурси" значно більш широке, але фінансові ресурси виступають завжди в грошовій формі. Грошові ресурси стають фінансовими ресурсами тоді, якщо вони концентруються у відповідні фонди, для яких установлений порядок створення і використання" Василик О.Д. Теория финансов: Учебник. — К.: НИОС. — 2000. — С. 84.. Можливо, це твердження і можна використовувати щодо держави, проте, у сьогоднішніх умовах його надзвичайно важко застосувати щодо сучасних підприємств. 
Жодне сучасне підприємство не може дозволити собі такої розкоші, щоб спочатку залучати кошти, а вже потім перетворювати їх у фінансові ресурси для подальшого використання. На це існує кілька причин. По-перше, жодна копійка не надходить у підприємство просто так. Обов'язково проти кожної копійки, залученої підприємством, чи виступає товар, чи зобов'язання підприємства у виді цінних паперів. І, по-друге, кожну копійку підприємство намагається залучати під прогнозований заздалегідь напрямок розвитку. Підприємство в сучасних умовах не може тримати довго на розрахунковому рахунку залучені кошти чи формувати спочатку спеціальні фонди з них, а вже потім вкладати в реальні основні й оборотні кошти. Чим швидше підприємство пустить в оборот кошти, тим більшу величину доходу і прибутку воно може одержати в майбутньому. В іншому випадку кожна хвилина "простою" кошти може вилитися підприємству в небажані збитки чи недоотримані прибутки. 
Отже, спочатку відбувається процес прогнозування розвитку, а вже потім для втілення в життя цього прогнозу залучаються відповідні кошти. Такий процес на підприємстві одразу кожну залучену копійку перетворює у фінансо-вий ресурс, а згодом — через купівлю основних і оборотних коштів — у капі-тал. Тільки держава має право вилучати кошти, підприємство ж може лише їх залучати, і це залучення повинно бути завжди обгрунтованим, якщо компанія хоче мати успіх. 
Підприємство найчастіше купує активи у тому разі, коли у підприємства є в достатньому обсязі вільні грошові ресурси, а не тому, що створено якийсь фонд. Не випадково багато які підприємства уже не поспішають створювати різноманітних фондів, а аку-мулюють їх у вигляді нерозподіленого прибутку; до речі, подібна практика звичайна у більшості економічно розвинутих країн Ковалев В. В, Введение в финансовый менеджмент. — М.: Финансы и ст00 истика. — 2000. -С. 161.. 
Отже, під фінансовими ресурсами на сьогодні слід розуміти сукупність усіх грошових ресурсів, які надійшли на підприємство за певний період або на певну дату у процесі реалізації продукції (товарів, робіт, послуг — операційна діяльність), основних і оборотних коштів (інвестиційна діяльність) і видачі зо-бов'язань (майнових і боргових — фінансова діяльність). 
Важливим моментом є прив'язування фінансових ресурсів саме до певної дати. Якщо розглядати фінансові ресурси, то треба мати на увазі сукупність грошових ресурсів, які підприємство змогло залучити й утримати у своєму обороті на певну дату, зокрема, на кінець року (на підприємстві ця сукупність набуває форми капіталу). 
1.2. Класифікація фінансових ресурсів 
Загаль-ну суму фінансових ресурсів у кожного підприємства можна класифікувати по походженню на власний капітал підприємства і позиковий капітал. 
Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Тобто це та сума власних коштів підприємства, що є результатом його діяльності або отримана від власників або учасників підприємства у вигляді внесків, придбання акцій, паїв, тощо. Капітал втілює в собі ту частину активів підприємства, яку без будь-яких умов та обмежень можна визнати власністю підприємства. Від власного капіталу слід відрізняти суми зобов'язань та ті кошти, які утримуються підприємством для виконання певних цілей (програм). 
До складу власного капіталу входять Пойда-Носик Н.Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємства // Фінанси України, 2003. - №1.- С. 96-104.:* 
Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.* 
Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.* 
Додатковий вкладений капітал - для акціонерних товариств це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, для інших видів підприємств це будь-яке перевищення внесків засновників (власників) підприємства над сумою внесків до статутного фонду або пайових внесків. Тут слід розрізняти емісійний дохід - суму перевищення фактично сплачених внесків акціонерів над номіналом акцій при їх первинному розміщені та інший вкладений засновниками підприємств капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.* 
Інший додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.* 
Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.* 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, яка реінвестована у підприємство.* 
Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.* 
Вилучений капітал - фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. 
Цивільне законодавство і План рахунків бухгалтерського обліку не дозволяють оперативно маневрувати власними джерелами фінансування (у т.ч. статутним капіталам), вимагаючи оголошення розміру статутного капіталу до державної реєстрації підприємства. 
Тому усе більше число засновників воліє відкривати фірми з невеликим статутним капіталом, а іншу частину коштів поетапно вводити в господарський оборот шляхом надання позик від фізичних осіб. У противному випадку виникаюча після реєстрації потреба в додатковому фінансуванні ставить цілий ряд обліково-економічних проблем: 
Однак зробити статутний капітал більш маневреним не зовсім вірно, тому що тоді він не буде відбивати, з позиції цивільного права, свого змісту. Він не буде гарантувати кредиторам їхніх інтересів. В даний момент важливим є те, що при розвитку інформаційних технологій, з'явилася можливість публікації свого фінансового стану в мережі Інтернет. Це добре для стимулювання міжнародної торгівлі і руху капіталу Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. – 2003. - №77. – С. 80.. 
На момент реєстрації підприємства статутний капітал повинний бути оплачений не менш, ніж на половину. Частина, що залишилася, підлягає оплаті протягом першого року діяльності суспільства. 
Поряд з власними фінансовими ресурсами більшість підприємств користуються позиковими ресурсами (зобов’язання підприємства). Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. 
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: 
довгострокові; 
поточні; 
забезпечення; 
непередбачені зобов'язання. 
До довгострокових зобов'язань належать: 
довгострокові кредити банків; 
інші довгострокові фінансові зобов'язання; 
відстрочені податкові зобов'язання; 
інші довгострокові зобов'язання. 
Поточні зобов'язання включають: 
короткострокові кредити банків; 
поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; 
короткострокові векселі видані; 
кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; 
поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; 
інші поточні зобов’язання. 
З іншої сторони фінансові ресурси підприємства розділяються на фінансових ресурсів підприємства на основні, інші позаоборотні та оборотні кошти (власні й по-зичені). Належність власних і позикових фінансових ре-сурсів до основних коштів, позаоборотних чи оборотних коштів залежить від того, куди вони вкладені або для чого призначені Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. – 2003.- №12.- С.59.. Кошти, вкладені в основні кошти, у незавер-шені капітальні вкладення, а також кошти, призначені на ці цілі (наприклад, амортизаційний фонд, частина невикористаного прибутку, спеціальних фондів), становлять фонд основних коштів. Кошти, які вкладені у нематеріальні ак-тиви і довготермінові фінансові вкладення, становлять фонд інших позаоборотних активів, і, нарешті, всі інші фінансові ресурси, які за своєю економічною суттю призначені для вкладення в оборотні активи (запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки), становлять фонд оборотних коштів. 
1.3. Джерела формування фінансових ресурсів 
Можливість залучати фінансові ресурси з різних джерел, у тому числі на фінансовому ринку, дає можливість підприємству відносно вільно маневрувати структурою цих ресурсів, вибираючи оптимальні їхні комбінації. Однак є визначені фактори, що впливають на обсяг і структуру фінансових ресурсів підприємства. До них належать: форма власності й організаційно-правових форм підприємства (так, наприклад, державні підприємства багато в чому залежать від складу й обсягу державних фінансових ресурсів як додаткового джерела формування капіталу), галузева приналежність підприємства, мета і задача фінансово-господарської діяльності на визначеному проміжку часу, внутрішня фінансова політика підприємства і т.п.. 
Для виявлення впливу окремих інструментів фінансового забезпечення пропонується наступна класифікація складу основних джерел фінансових ресурсів (Рис. 1.1). 
Структура джерел фінансового забезпечення впливає на балансування між фінансовою стійкістю і фінансовим ризиком діяльності підприємства. Так, відповідно до ефекту фінансового левериджа мається визначена залежність між часткою позикових коштів у структурі фінансового забезпечення і рентабельністю власного капіталу. Зв'язок між ними такий: чим більше частка позикових коштів, тим вище рентабельність власного капіталу (якщо підприємство взагалі дістає прибуток). Отже, кожне підприємство може балансувати між цими факторами, що впливають на фінансові результати його діяльності Сокиринська І.Г. Діагностика фінансового забезпечення діяльності підприємства // Фінанси України, 2003. - №1,. – С.92.. 
На підставі цих параметрів можна зробити висновок про рівень і якість механізму фінансового забезпечення підприємства і, відповідно, про ступінь ризику вкладення його коштів у необоротні й оборотні фонди, що забезпечують його діяльність. Однак для різних сфер виробничої діяльності структура джерел істотно буде коливатися. Так, загальноприйнято, що загальним критерієм фінансової стійкості є граничне співвідношення власних і позикових коштів на рівні 50 на 50, тоді як для окремих сфер діяльності такий норматив може бути дещо завищеним. 
Рис.1.1. Джерела фінансових ресурсів підприємства 
Найбільш безпечною буде така структура джерел фінансового забезпечення, за якої всі необоротні фонди і постійна частина оборотних активів (оборотні активи за винятком коливань їх сезонної складової) формуються за рахунок власних коштів підприємства. Менш безпечною буде така структура, яка характеризується помірним підходом до формування джерел фінансування і відрізняються від попередньої підвищенням ризикованості структури джерел - значна частина необоротних активів і визначена частина оборотних фондів мають власні і довгострокові запозичені джерела фінансування. До граничного і найбільш ризикованому типу структури джерел фінансових ресурсів підприємства варто віднести таку, за якої основні фонди сформовані за рахунок значної частини не тільки довгострокових, а і короткострокових позикових джерел Фінінси підприємств: Підручник/ ред. А.М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2000. – С. –159.. 
Ефективне керування фінансовим забезпеченням підприємства складається, з одного боку, у визначенні достатнього рівня і структури активів підприємства, що необхідні йому для одержання запланованих обсягів реалізації продукції, а, з іншого боку - у визначенні обсягів і структури джерел фінансування цих активів. Якщо навіть за умови збільшення обсягів реалізації продукції, що супроводжується зростанням активів підприємства, воно здатне зберігати і підтримувати такий рівень власних коштів, яких вистачає для фінансування всіх необоротних і постійної частини оборотних активів, то такий механізм фінансового забезпечення може мати назву безризикованого. 
За умови зростання обсягів виробництва і масштабу діяльності підприємство може звернутися по позику для фінансування більшої частини оборотного капіталу. У цьому випадку, якщо рентабельність продукції цього підприємства перевищує середню ставку відсотка, що платиться за використання позикових коштів, механізм фінансового забезпечення можна вважати помірковано ризикованим. 
Якщо ж на визначеному етапі економічного розвитку підприємство не здатне фінансувати свої постійні активи (необоротні фонди) за рахунок тільки власного капіталу і залучає зовнішні кошти, ризик утрати фінансової стійкості різко підвищується, і такий механізм доцільно вважати ризикованим. 
І, зрештою , якщо необоротні активи сформовані за рахунок усіх можливих джерел їхнього формування, у тому числі навіть короткострокових кредитів, наслідком цього стає повна відсутність власного оборотного капіталу. Мова йде про істотну фінансову залежність підприємства, що свідчить про граничний ступінь ризику, що ставить підприємство на грань фінансової кризи і навіть банкрутства. 
Така схема класифікації в границях діагностики механізму фінансового забезпечення дає можливість підприємству мати визначені орієнтири для виявлення фінансової небезпеки. Хоча фінансова криза для будь-якого підприємства завжди є деструктивним чинником його подальшого господарювання, усе-таки виникає вона не раптово, а є наслідком незваженої, чи дуже ризикованої фінансової політики уздовж визначеного проміжку часу. А наявність і використання механізму, що допоміг би підприємству запобігати кризовий стан його фінансів ще задовго до досягнення їм критичної границі, має істотне значення для кожного суб'єкта господарювання в ринкових умовах. 
Отже, своєчасна і регулярна економічна діагностика основних аспектів фінансової діяльності підприємства, важливою складовою якої є структура розміщення фінансових ресурсів підприємства та механізм фінансового забезпечення (структура джерел фінансових ресурсів), дає можливість знизити імовірність виникнення кризових фінансових ситуацій і сприяє стабілізації виробничо-господарського процесу. Таким чином фінансові ресурси і управління ними відіграють ключову роль в забезпеченні успішної діяльності підприємства. 
 
 
2. Аналіз формування фінансових ресурсів підприємства 
2.1.  Загальна характеристика фінансово-економічного становища підприємства 
Досліджуване підприємство ТОВ «Імпеданс» займається випуском контрольно-вимірювальної апаратури для хімічної і харчової промисловості. 
Підприємство розташовано в м. Києві за адресою вул. Полковника Шутова, 16. Фінансова звітність підприємства наведена в Додатку А, Додатку Б та Додатку В. 
Підприємство в минулому являлося науково-дослідним підрозділом заводу «Аналітприлад». В процесі приватизації було перетворено в товариство з обмеженою відповідальністю. Якщо говорити про фінансово-економічне становище, то підприємство переживає далеко не найкращі часи. Як видно з Табл. 2.1 за останні три роки підприємство працює зі збитком. 
Таблиця 2.1 
Основні фінансові результати ТОВ «Імпеданс» за період 2001 – 2003 рр. Тут і надалі розрахунки згідно даних, наведених в Додатку А-Б.  
Період 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Чистий доход від реалізації 
продукції, тис. грн. | 2565 | 2691,9 | 2907,8 
Собівартість реалізованої 
продукції, тис. грн. | 1748 | 2692,9 | 2353 
Чистий прибуток (збиток), тис. грн. | (153,8) | (489,6) | (1003) 
За останній рік ріст збитків підприємства перевищив 100% відносно попереднього року, що говорить про значні труднощів, яке має підприємство у своїй діяльності, а також про незадовільне використання фінансових та інших ресурсів. 
Чистий дохід від реалізації продукції проявляє загалом позитивну динаміку, що проілюстровано на рисунку 2.1. 
Рис.2.1. Динаміка виручки і собівартості продукції підприємства 
З рисунку видно, що за останній рік відбулося зменшення частки собівартості продукції у виручці від реалізації, що підтверджують і дані, наведені в таблиці 2.2. 
Табл. 2.2 
Індекси реалізації продукції та собівартості досліджуваного підприємства, % 
Показник | 2002/2001 | 2003/2002 
Виручка | 105 | 108 
Собівартість продукції | 154 | 87 
Частка собівартості у виручці | 100 | 81 
В 2002 році часка собівартості продукції становила 100%, що означає неприбутковість реалізації внаслідок високих витрат на виготовлення продукції з однієї сторони і неможливості встановити на неї високі ціни (щоб отримати прибуток) через її низьку конкурентоздатність. В 2003 році ситуація виправилася на краще, собівартість вдалося знизити на 13% при тому, що доходи від реалізації зросли на 8%, що вказує на те, що підприємству вдалося знизити собівартість одиниці продукції (частка її у доходах від реалізації склала 81%). Однак така загалом позитивна динаміка не вплинула належним чином на прибутковість підприємства, більше того його збитки зросли в порівнянні з попереднім роком (Див. Табл. 2.3). 
Таблиця 2.3 
Показники динаміки збитків досліджуваного підприємства 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Сума збитків, тис. грн. | 153,8 | 489,6 | 1003 
Абсол. приріст, тис грн | 335,8 | 513,4 
Відносний приріст, % | 218% | 105% 
Як свідчить таблиця 2.3 ситуація з прибутковістю підприємства просто катастрофічна. Уже в 2001 році підприємство працювало зі збитком. В 2002 році збитки зросли втричі, а в 2003 році – ще раз подвоїлися. Таким чином за два роки збитковість виросла в шість разів. Щоб прояснити причину такої ситуації необхідно звернутися до форми №2 фінансової звітності підприємства. 
Привертає до себе стаття “Адміністративні витрати”. Привертає як значною величиною, так і тенденцією до росту за умови загальної збитковості підприємства. Показники динаміки даної статті витрат наведено в таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 
Показники динаміки адміністративних витрат досліджуваного підприємства 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Сума адміністративних витрат, тис. грн. | 790,6 | 878,9 | 1119 
Абсолютний приріст, тис. грн. | 88,3 | 240,1 
Відносний приріст, % | 11% | 27% 
Як бачимо, адміністративні витрати зросли в 2002 році на 11%, і на фоні подальшої збитковості підприємства – ще на 27% (майже на третину) в 2003. Як показало вивчення оборотів за відповідними рахунками, основна причина росту адміністративних витрат – часті тривалі відрядження значної групи адміністративного песоналу за кордон: у Францію та США. Причина відряджень – стажування на підприємствах, що займаються аналогічною діяльністю, однак для того, щоб виявити, чи принесуть такі витрати позитивний ефект, необхідний подальший моніторинг результатів його діяльності. У всякому разі, на кінець 2003 року ніяких позитивних ефектів не спостерігалося. 
Проте у всякому випадку величина адміністративних витрат є невиправданою, так як по абсолютному обсягу вона переважає величину валового прибутку від реалізації продукції (таблиця 2.5). 
Таблиця 2.5 
Валовий прибуток і адміністративні витрати досліджуваного підприємства 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Адміністративні витрати, тис. грн. | 790,6 | 878,9 | 1119 
Валовий прибуток, тис. грн. | 817 | -1 | 554,8 
  
Якщо в 2001 році адміністративні витрати хоч і були значними, але все ж меншими за величину реалізаційного прибутку, то в 2002 на фоні відсутності прибутку від реалізації така їх сума пояснювалася необхідністю перебудови управління підприємством, але і в 2003 році адміністративні витрати вдвічі більші за прибуток від реалізації, що й проілюстровано на рис.2.2. 
Рис.2.2. Співвідношення адміністративних витрат і валового прибутку досліджуваного підприємства 
Отже, загальна картина діяльності підприємства вказує на те, що воно має цілу низку проблем, серед яких головними є проблема значної собівартості продукції та високий рівень адміністративних витрат, що зумовлює уже тривалу загальну збитковість підприємства. 
2.2. Аналіз фінансового стану ТОВ “Імпеданс” 
У ринкових умовах, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюється за рахунок самофінансування, а при недостатності власних фінансових ресурсів - за рахунок позикових коштів, важливою аналітичною характеристикою є фінансова стійкість підприємства. Ефективність управління позиковими коштами полягає в тому, щоб залучати позикові кошти в такій мірі, щоб фінансова стійкість підприємства лишалася якнайвищою. 
Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. У результаті здійснення якої-небудь господарської операції фінансовий стан підприємства може залишитися незмінним або покращитися, або погіршитися. Потік господарських операцій, чинених щодня, є, як би мовити, “збудником” визначеного стану фінансової стійкості, причиною переходу з одного типу стійкості в іншій. Знання граничних кордонів зміни джерел коштів для покриття вкладення капіталу в основні фонди чи виробничі запаси дозволяє генерувати такі потоки господарських операцій, що ведуть до поліпшення фінансового стану підприємства, до підвищення його стійкості. 
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на питання: наскільки організація незалежна з фінансової точки зору, росте чи знижується рівень цієї незалежності і чи відповідає стан його активів і пасивів завданням її фінансово-господарської діяльності. 
На практиці застосовують різні методики аналізу фінансової стійкості. Досить поширеною практикою є визначення фінансової стійкості за джерелами для формування запасів і витрат. Розрізняють чотири фінансові стани, щодо стійкості. 
1. Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів (3) достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гаранто-вана: 
З < ВОК. 
Де: ВОК власні обігові кошти: ВОК = ВК- НА. ВК- власний капітал; НА – необоротні активи) 
2. Нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; пла-тоспроможність гарантована: 
З<ВОК+КД. 
3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залуча-ються короткострокові кредити та позики; платоспроможність пору-шена, але є можливість її відновити: 
З < ВОК+КД+КК. 
4. Кризовий фінансовий стан — для забезпечення запасів не вистачає "нормальних" джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство: 
З > ВОК+КД+КК 
Таблиця 2.6 
Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ТОВ “Імпеданс” оборотними коштами за 2001- 2003 рр Дані на кінець відповідного року. 
Коефіцієнт | 2001 | 2002 | 2003 
Надлишок (+) або нестача (-) власних 
оборотних коштів КВ=ВК-НА-ЗАП. , тис. грн. | -123,30 | 223,50 | 179,70 
Надлишок (+) або нестача (-) власних, 
довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат КП=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА-ЗАП, тис. грн. | -123,30 | 223,50 | 179,70 
Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат КС=ВК+ДК+ДФЗ+КК+ПЗДЗ-НА,тис.грн. | 2 834,30 | 2 195,30 | 1 714,80 
Таким чином результати таблиці 2.6 дозволяють класифікувати фінансовий стан досліджуваного підприємства як нестійкий. Проте, як правило, самого вивчення джерел формування запасів та витрат для визначення стійкості фінансового стану не досить. Тому паралельно з цією методикою широко використовують одночасно і цілу систему показників, які так чи інакше характеризують стійкість фінансового стану. 
До цієї системи входять показники платоспроможності і ліквідності. Розглянемо ліквідність балансу даного підприємства. 
Аналіз ліквідності балансу досліджуваного підприємства наведено в Табл. 2.7 
Аналіз ліквідності балансу ТОВ “Імпеданс” на кінець 2003 року 
Активи | Розмір | Пасиви | Розмір | Надлишок (+), нестача (-) 
на початок періоду | на кінець періоду | на початок періоду | на кінець періоду | на початок періоду (гр. 1 - гр. 4) | на кінець періоду (гр. 2 - гр. 5) 
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 
Найбільш ліквідні | 1013,00 | 98,10 | Найтерміновіші зобов'язання | 2237,8 | 359,60 | -1224,80 | -261,50 
Швидкореалізовувані | 1240,60 | 495,00 | Короткострокові | 73,1 | 179,8 | 1167,50 | 315,20 
Повільно реалізовувані | 1971,80 | 1535,10 | Довгострокові | 10 | 6,2 | 1961,80 | 1528,90 
Важкореалізовувані | 9662,30 | 8984,10 | Постійні | 11566,8 | 10566,7 | -1904,50 | -1582,60 
Баланс | 13887,70 | 11112,30 | Баланс | 13887,7 | 11112,3 | 0,00 | 0,00 
Як бачимо з табл. 2.7 підприємство не може в достатній мірі покрити своїх поточних зобов’язань, хоча ліквідність цієї групи статей балансу дещо поліпшилася за 2003 рік. 
В той же час привертає увагу факт, що підприємство не може забезпечити фінансування за рахунок власних джерел своїх виробничих фондів та інших нематеріальних активів. 
Тому ліквідність балансу не є абсолютною. З точки зору поточної ліквідності, підприємство не є ліквідним і не може забезпечити поточну платоспроможність. Проте щодо перспективної ліквідності, то підприємство має її на прийнятному рівні, що дозволяє говорити про платоспроможність в перспективі. 
Ліквідність підприємства характеризує ще цілий ряд показників. Вона може бути визнана незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо: 
а) загальний коефіцієнт ліквідності на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (1,5); 
б) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення нижче нормативного (0,3). 
Загальний коефіцієнт (КЛ) ліквідності розраховується за формулою: 
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Ко) розраховується за формулою: 
Табл. 2.8 
Коефіцієнти загальної ліквідності та забезпечення ВОК ТОВ «Імпеданс»  
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Загальний коефіцієнт ліквідності | 4,53 | 1,80 | 9,41 
Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом | 0,78 | 0,47 | 0,83 
Як бачимо, обидва показники перевищують нормативні значення, що дозволяє говорити про загальну платоспроможність підприємства. 
Проте на мою думку, що способи визначення платоспроможності, основані на показниках балансу, не дають дійсної картини. Підтвердження цього – відсутність банківського кредитування і зниження кредиторської заборгованості постачальникам. Справа в тому, що у багатьох випадках балансова вартість активів не співпадає з їх ринковою вартістю, через що отримуються завищені показники ліквідності і платоспроможності. Саме через це банки практично не кредитують такі підприємства типу “Імпеданс”. Проблема полягає в тому, що, вклавши кошти у таке підприємство, потім, навіть у разі ліквідації частину активів продати просто неможливо, а частину можливо реалізувати за ціною в кілька разів нижчою за балансову вартість. 
Єдиний показник із вище визначених, який відображає реальну картину – поточна ліквідність балансу, а вона незадовільна. Про негативні тенденції з платоспроможністю свідчить і негативна тенденція до зменшення показника абсолютної ліквідності. (Табл. 2.9). 
Табл. 2.9 
Динаміка коефіцієнтів ліквідності ТОВ “Імпеданс” Розраховано за даними Додатку А та Додатку Б. 
Показник | Норматив | 2001 | 2002 | 2003 
Коефіцієнт покриття | 2,00 | 4,57 | 1,88 | 5,75 
Абс. приріст   | -2,69 | 3,87 
Темпи росту, %   | -59% | 206% 
Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1 | 0,814 | 1,002 | 1,603 
Абс. приріст   | 0,19 | 0,60 
Темпи росту, %   | 23% | 60% 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 | 0,02 | 0,45 | 0,27 
Абс. приріст   | 0,43 | -0,19 
Темпи росту, %   | 1708% | -41% 
Ріст коефіцієнтів швидкої ліквідності та коефіцієнта покриття, в даному випадку викликаний скороченням зобов’язань підприємства внаслідок скорочення обсягів діяльності. 
Загальний висновок: досліджуване підприємство є частково платоспроможне, причому уже зараз у нього є певні труднощі по обслуговуванню поточних зобов’язань. Причому іде тенденція до скорочення зобов’язань за рахунок скорочення обсягів господарської діяльності, що вказує на велику ймовірність в недалекому майбутньому припинення діяльності. 
Ділову активність підприємства характеризують насамперед показники оборотності оборотних активів підприємства. Для досліджуваного підприємства вони наведені в Табл. 2.10. 
Табл. 2.10 
Показники оборотності оборотних активів ТОВ “Імпеданс” за період 2001 – 2003 рр. 
   | 2001 | 2002 | 2003  
Начало 
періоду | Кінець періоду | Кінець періоду | Кінець періоду 
Оборотні активи, тис. грн. | 3814,7 | 3631,10 | 4504,00 | 2247,60 
Середній залишок оборотних активів, тис. грн.  | 3722,9 | 4067,55 | 3375,8 
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.  | 2565 | 2691,9 | 2907,8 
Період обороту оборотних активів, днів   | 523 | 544 | 418 
коефіцієнт оборотності, рази/рік  | 0,69 | 0,66 | 0,86 
Коефіцієнт завантаженості оборотних коштів  | 145,14 | 151,10 | 116,09 
Як бачимо, таблиця 2.10 свідчить про зниження ділової активності підприємства, так як оборотні активи підприємства знизилися за 2003 рік практично в два рази, хоча формально показники оборотності вказують на протилежне. Період оборотності зменшується, але це відбувається на фоні різкого зменшення оборотних активів у цілому і окремих складових (Табл. 2.11). 
Таблиця 2.11 
Динаміка складових оборотних активів ТОВ “Імпеданс”  
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Запаси, тис. грн. | 2957,60 | 1971,80 | 1535,10 
Ріст (зменшення) в порівнянні 
і з мин. роком, тис. грн.  | -985,80 | -436,70 
приріст (зменшення), %  | -33% | -22% 
Дебіторська заборгованість, тис. грн. | 397,40 | 1395,80 | 580,60 
Ріст (зменшення) в порівнянні 
і з мин. роком, тис. грн.  | 998,40 | -815,20 
приріст (зменшення), %  | 251% | -58% 
Грошові кошти | 19,60 | 1013,00 | 98,10 
Ріст (зменшення) в порівнянні 
і з мин. роком, тис. грн.  | 993,40 | -914,90 
приріст (зменшення), %  | 5068% | -90% 
Зменшення дебіторської заборгованості (58%) може вказувати як на більш жорстку політику в розрахунках з покупцями так і на згортання діяльності підприємства. Решта показників вказують на зменшення ділової активності. 
Проаналізуємо окремо стан дебіторської заборгованості (Табл. 2.12). 
Таблиця 2.12 
Показники, що характеризують стан дебіторської заборгованості ТОВ “Імпеданс”  
Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 
Дебіторська заборгованість на кінець року | 353,7 | 397,40 | 1395,80 | 580,60 
Середня дебіторська заборгованість | 375,55 | 896,60 | 988,20 
Оборотність дебіторської заборгованості | 6,83 | 3,00 | 2,94 
Період погашення дебіторської заборгованості | 52,71 | 119,91 | 122,34 
Доля дебіторської заборгованості в оборотних активах | 11% | 31% | 26% 
Відношення середньої дебіторської заборгованості до виручки від реалізації | 0,15 | 0,33 | 0,34 
Як видно з таблиці 2.12, загальна ситуація з дебіторською заборгованістю на підприємстві погіршується По-перше, збільшується її частка в виручці від реалізації, що свідчить про відповідну політику щодо покупців. 
По-друге, росте період погашення дебіторської заборгованості і, відповідно зменшується її оборотність. Таким чином все більша частина фінансових ресурсів підприємства “заморожується” у вигляді кредитування покупців, що викликає труднощі з фінансуванням поточної діяльності самого підприємства. Тому, якщо доповнити картину зменшенням кредиторської заборгованості (розглянуто в попередньому пункті), то можна зробити висновок, що ділова активність підприємства знижується. 
Розглянемо рентабельність підприємства. Відповідні показники наведено в табл. 2.13. 
Таблиця 2.13 
Показники рентабельності ТОВ “Імпеданс” 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Коефіцієнт рентабельності активів | -1% | -4% | -8% 
Коефіцієнт рентабельності власного 
капіталу | -1% | -4% | -9% 
Коефіцієнт рентабельності продукції | 1% | -25% | -21% 
Коефіцієнт рентабельності діяльності | -6% | -18% | -34% 
Так як підприємство є збитковим Див. Додаток В., то показники рентабельності формально мають від’ємне значення. Причому практично всі показники проявляють негативні тенденції. Тобто збитки підприємства ростуть з кожним роком його діяльності. 
Загальний висновок можна зробити про незадовільну діяльність підприємства, про що свідчать зниження ділової активності підприємства та показників рентабельності. Це дозволяє констатувати, загальний фінансовий стан підприємства як близький до кризового. 
2.3. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів підприємства 
Загальний обсяг усіх фінансових ресурсів, які змогло залучити для своєї діяльності підприємство показує валюта балансу. 
Динаміка валюти балансу свідчить про незадовільну фінансову діяльність підприємства, так як у 2003 році відбулося скорочення загального обсягу коштів, які ТОВ “Імпеданс” змогло залучити для фінансування своєї діяльності з усіх джерел (Рис.2.3). 
Рис. 2.3. Динаміка обсягу коштів, які направлені на фінансування діяльності досліджуваного підприємства (ТОВ “Імпеданс”) Побудовано за данимиДодатку А 
Зіставимо темпи збільшення обсягу продажів з темпами збільшення виробничих запасів. Якщо темпи зростання обсягу продажів будуть перевищувати темпи зростання виробничих запасів, це завжди буде свідчити про стабільний фінансовий стан підприємства. 
Для даного підприємства дані по цьому питанню представлені в Таблиці 2.14. 
Таблиця 2.14 
Динаміка обсягів реалізації і запасів на підприємстві ТОВ «Імпеданс» 
за 2001 – 2003 рр.  | 
2001 | 2002 | 2003 
Запаси | 2957,6 | 1971,8 | 1535,1 
приріст (збиток), тис. грн.  | -985,8 | -436,7 
Виручка від реалізації продукції, тис. грн. | 2565 | 2691,9 | 2907,8 
приріст (збиток), тис. грн.  | 126,9 | 215,9 
З таблиці 2.14 видно, що запаси підприємства зменшуються, у той час як обсяги реалізації ростуть. Таке сильне зменшення запасів підприємства не можна назвати позитивним тому що вже в найближчому майбутньому підприємство почне випробувати недостачу матеріальних ресурсів, що може привести до порушення стабільності роботи підприємства. Можна говорити про те, що йде фактичне фінансування діяльності за рахунок запасів, зроблених раніше, без належного їх поповнення, з тим, щоб забезпечити функціонування підприємства в майбутніх періодах. Отже, попереднє ознайомлення з фінансово-економічною ситуацією на підприємстві вказує на те, що з фінансової точки зору на підприємстві не все гаразд. 
В самому загальному випадку по джерелам формування всі ресурси підприємства можна розділити на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерел належать власний капітал та прирівнювані до нього кошти. 
Всі решта джерел являються зовнішніми. Розглянемо з таких позицій структуру джерел формування фінансових ресурсів досліджуваного підприємства (Рис.2.4). 
  
Рис. 2.4. Співвідношення зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування діяльності ТОВ “Імпеданс” 
Отже, можемо зробити висновок, що підприємство використовує в основному власні ресурси. Така ситуація склалася через те, що, внаслідок низької платоспроможності підприємства, йому надзвичайно складно задіяти зовнішні джерела фінансуванні ні у вигляді кредиторської заборгованості (комерційних кредитів постачальників, ні, тим більше у вигляді банківських кредитів, які повністю відсутні у складі джерел фінансування діяльності підприємства. 
Проведемо аналіз зовнішніх джерел фінансових ресурсів. Розіб'ємо для початку всі залучені кошти на довгострокові і поточні. 
Склад залучених ресурсів приведений у таблиці 2.15. 
Таблиця 2.15 
Структура позикових ресурсів ТОВ "Імпеданс". 
Показник  | 
2001 | 2002 | 2003 
тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля, % 
Довгострокові зобов’язання | 10 | 1,26 | 10 | 0,44 | 6,20 | 1,65 
Поточні зобов’язання | 786,8 | 98,74 | 2248,7 | 99,56 | 370,00 | 98,35 
Всього | 796,8 | 100,00 | 2258,7 | 100,00 | 376,2 | 100,00 
Перше, що можна констатувати, так це незначну частку довгострокових зобов'язань підприємства. Така ситуація є характерною для української економіки перехідного періоду. Банки й інші кредитодавці дуже неохоче йдуть на довгострокове надання коштів у який би то не було формі. Пов'язано це в першу чергу з дуже високими ризиками при довгостроковому кредитуванні. Ситуація обтяжується ще і нестабільністю економічної ситуації в країні плюс часті зміни в законодавчому полі країни. Останнім часом можна говорити про певну стабільність економіки України, але негативні очікування все одно залишаються. 
З загальних тенденцій можна відразу відзначити високі темпи росту залучених коштів у 2002 році, різкий спад у 2003 році (Див. Табл. 2.16 і Рис. 2.5 ). 
Таблиця 2.16 
Динаміка зовнішніх джерел фінансових ресурсів досліджуваного підприємства  
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Всього залучених коштів, тис. грн. | 796,8 | 2258,7 | 376,2 
Абсолютний приріст, тис. грн. | 1461,9 | -1882,5 
Темпи росту, % | 183 | -83 
Причому за 2003 рік обсяг залучених коштів зменшився в шістьох разів, на противагу тому, що в попередньому році ця категорія ресурсів підприємства виросла майже вдвічі. 
Рис. 2.5. Динаміка загального обсягу залучених ресурсів ТОВ "Імпеданс" 
Саме по собі збільшення залучених коштів ще не говорить про негативні тенденції в роботі підприємства. Якщо це відбувається за рахунок короткострокових банківських кредитів, то - це нормальне явище в роботі підприємства. Багато які успішно діючі вітчизняні і закордонні підприємства вдаються у процесі своєї діяльності до численних короткострокових і довгострокових банківських кредитів. Значно гірше йдуть справи в підприємства, якщо збільшення залучених коштів відбувається за рахунок росту кредиторської заборгованості. 
Розглянемо докладніше структуру поточних зобов'язань ТОВ "Імпеданс" (Див. Табл. 2.17 ). 
Таблиця 2.17 
Структура поточних зобов'язань ТОВ "Імпеданс"  | 
2001  | 2002  | 2003   
тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля,% 
Короткострокові кредити банків | 0 | 0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
Векселі видані | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 104,3 | 13,3 | 272,6 | 12,1 | 126,10 | 34,1 
Поточні зобов'язання по розрахункам | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
по отриманим авансам | 548,8 | 69,8 | 1804 | 80,2 | 90,10 | 24,4 
з бюджетом | 35 | 4,4 | 110,3 | 4,9 | 45,10 | 12,2 
по позабюджетних платежах | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 6,60 | 1,8 
по страхуванню | 28,6 | 3,6 | 17,3 | 0,8 | 26,60 | 7,2 
з оплати праці | 68,4 | 8,7 | 33,6 | 1,5 | 65,10 | 17,6 
з учасниками | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
по внутрішнім розрахункам | 0 | 0,0 | 0 | 0,0 | 0,00 | 0,0 
Інші поточні зобов'язання | 1,7 | 0,2 | 10,9 | 0,5 | 10,40 | 2,8 
Всього | 786,8 | 100 | 2248,7 | 100 | 370 | 100 
Як бачимо, значну частину поточних зобов'язань складає кредиторська заборгованість. Помітна частка належить також заборгованості по оплаті праці і по розрахунках з бюджетом. У той же час у графі "Короткострокові кредити банків" стоять нулі, що означає ситуацію, коли залучені кошти сформовані нецивілізованим шляхом. 
З загальних тенденцій слід зазначити ріст кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що, незважаючи на зменшення частки в поточних зобов'язаннях, росте (і чималими темпами в абсолютному вираженні). Динаміка росту кредиторської заборгованості представлена на рис.2.6. 
Рис. 2.6. Обсяги кредиторської заборгованості ТОВ “Імпеданс” за досліджуваний період 
Єдине зовнішнє – джерело – поточні зобов’язання у вигляді кредиторської заборгованості являється нестабільним по своїй природі і різко зменшилося за останній рік. 
Отже по джерелам фінансування даного підприємства можна говорити про те, що воно практично переходить на самофінансування, Частка зовнішніх джерел у фінансуванні підприємства низька і має тенденцію до зниження. Така ситуація вказує на те, що постачальники і комерційні банки низько оцінюють його надійність як партнера, через що поставки проводять в основному по передоплаті. Через це підприємство постійно вимушене скорочувати запаси Див. Додаток А., що, зрозуміло, призведе до перебоїв у виробництві та скорочення його обсягу. 
 
 
3. Шляхи поліпшення фінансового стану підприємства 
3.1. Підвищення прибутковості підприємства 
Як відомо, головним критерієм ефективності будь-яких аспектів діяльності підприємства є його прибутковість. Це ж стосується й фінансового стану підприємства. Причому в цьому випадку додається один момент: якщо рентабельність активів підприємства вище ставки за користування кредитом, то підприємству "вигідно" нарощувати кредитні ресурси, тому що внаслідок ефекту фінансового левериджа збільшується рентабельність власного капіталу. 
Як уже зазначалося вище, мається явна тенденція до погіршення фінансових результатів підприємства, коли сума збитку росте щорічно . 
Причому слід зазначити, що в 2002 році вже на першому етапі формування прибутку (валовий доход від реалізації продукції) у підприємства з'явилися збитки. У 2003 і 2001 роках збиток формувався за рахунок великого обсягу операційних витрат, що не включаються в собівартість. Це означає, що собівартість продукції у всіх випадках настільки висока, що не дозволяє підприємству своїми доходами, покрити усі витрати, які несе підприємство в результаті своєї діяльності. 
Слід вказати, що питання прибутковості виходить за межі фінансів, так як включає в себе цілий ряд інших складових підприємства: цінова та збутова політика, маркетинг, технологічна політика тощо. Проте фінансовий аналіз може допомогти виявити ланки в формуванню прибутку (Рис. 3.1), на які необхідно зосередити увагу. 
 
 
Рис. 3.1. Схема формування чистого прибутку 
Розглянемо ситуацію з формуванням прибутку даного підприємства (Табл. З.1) 
Табл. 3.1 
Формування прибутку ТОВ “Імпеданс”  | 
2001 | 2002 | 2003 
Виручка від реалізації | 2565 | 2691,9 | 2907,8 
Собівартість продукції | 1748 | 2692,9 | 2353 
Валовий прибуток (збиток) | 817 | -1 | 554,8 
Інші операційні доходи | 2846,9 | 2776,6 | 2346,1 
Інші операційні витрати | 3833,1 | 3608,1 | 3394,9 
 
 
Продовження таблиці 3.1 
Операційний прибуток (збиток) | -169,2 | -832,5 | -494 
Проценти по кредитам    
Операційний прибуток (збитки) після сплати податків | -169,2 | -832,5 | -494 
Позаопераційні доходи | 33,5 | 7 | 8 
Позаопераційні витрати | 18,1 | 15,6 | 124,8 
Прибуток до оподаткування (збитки) | -153,8 | -841,1 | -610,8 
Податок на прибуток    
Чистий прибуток | -153,8 | -841,1 | -610,8 
Причому слід зазначити, що в 2002 році вже на першому етапі формування прибутку (валовий доход від реалізації продукції) у підприємства з'явилися збитки. У 2003 і 2001 роках збиток формувався за рахунок великого обсягу операційних витрат, що не включаються в собівартість. Це означає, що собівартість продукції у всіх випадках настільки висока, що не дозволяє підприємству своїми доходами, покрити усі витрати, які несе підприємство в результаті своєї діяльності. 
Така ситуація унеможливлює одержання кредитів через негативний ефект фінансового левериджа (Див. Табл. 3.2). 
Таблиця 3.2 
Розрахункова таблиця для обчислення ефекту фінансового левериджу для досліджуваного підприємства 
Показник | 2001 | 2002 | 2003 
Процентна ставка за кредит, % | 40 | 36 | 32 
Рентабельність активів,% | -1 | -4 | -8 
Власні ресурси, тис. грн. | 12056,4 | 11566,8 | 10566,7 
Позикові ресурси, тис. грн. | 796,8 | 2258,7 | 376,2 
Диференціал фінансового левериджа, % | -41 | -40 | -40 
Коефіцієнт фінансового левериджа | 0,07 | 0,20 | 0,04 
Ефект фінансового левериджа, % | -3 | -8 | -1 
З таблиці 3.2 видно, що ефект фінансового левериджа для підприємства негативний. Це означає, що будь-які спроби задіяти банківські кредити обернутися зменшенням оборотного капіталу підприємства. 
На даний момент ефект фінансового левериджа незначний через дуже малий коефіцієнт фінансового левериджа, що означає, як уже згадувалося, нездатність підприємства задіяти позикові ресурси для своєї діяльності. 
Питання можливості і доцільності залучення додаткових ресурсів для діяльності підприємства напряму упирається в прибутковість. Поки підприємство працюватиме зі збитком, поти воно не зможе нарощувати обсяги фінансуванні ні за рахунок зовнішніх, ні за рахунок внутрішніх джерел. 
Як видно з таблиці 3.1 на формування прибутку негативно впливають т. зв. “Інші операційні витрати” куди входить цілий ряд ряд витрат не пов’язаних безпосередньо з виготовленням продукції. 
Деякі статті витрат (витрати на дослідницьку роботу та розробки) скорочувати не слід, з огляду на специфіку діяльності підприємства, але керівництву підприємства насамперед необхідно приділити увагу своєчасному погашенню заборгованостей по розрахункам, щоб уникнути штрафів, нарахування пені тощо, посилити контроль за адміністративними витратами та і взагалі необхідно переглянути політику витрат в цілому. Адже і витрати, які входять в собівартість продукції також значні. В 2002 році “збій” у формуванні прибутку був присутній уже на стадії формування собівартості. Тому актуальними являються заходи по зниженню собівартості. Сюди входять і вивчення ринку комплектуючих і матеріалів з метою пошуку більш дешевих компонентів, акцентація при нових розробках на зниження матеріаломісткості, встановлення системи відповідальності за перевитрати і ще цілий ряд заходів. Тільки в комплексі вони зможуть змінити ситуацію з прибутковістю підприємства. 
3.2. Оптимізація структури фінансових ресурсів 
Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. 
Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988–2000 рр. 
Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість. 
Основний капітал (капітал, направлений на фінансування необоротних активів), для того, щоб ефективно функціонувати повинен “обслуговуватися” певною кількістю оборотного капіталу. На досліджуваному підприємстві відбувається негативна тенденція до постійного росту частки основного капіталу в загальній сумі капіталу підприємства (табл. 3.3). 
Табл. 3.3 
Зміни в структурі капіталу підприємства | 
2001 | 2002 | 2003 
Показник | тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля, % | тис. грн. | доля, %  
Необоротний капітал | 9230,70 | 72% | 9383,70 | 68% | 8864,70 | 80% 
Оборотний капітал | 3631,10 | 28% | 4504,00 | 32% | 2247,60 | 20% 
За умови збільшення частки необоротних активів, оборотного капіталу недостатньо для повноцінного завантаження виробничих потужностей. Хоча необхідно констатувати, що відбувається паралельне зменшення як основного капіталу, так і оборотного, причому основний капітал зменшується більш швидко (Рис.3.2). Зменшення капіталу наслідок збитковості і згортання господарської діяльності. 
Рис. 3.2. Співвідношення оборотних і необоротних активів ТОВ “Імпеданс” у динаміці 
За таких умов поліпшити використання основних фондів, можна лише збільшивши кількісно оборотний капітал. Проте, як уже вказувалося вище, можливості по залученню зовнішніх джерел фінансування у підприємства обмежені. Отже необхідно шукати внутрішні джерела. Прямі інвестиції залучити навряд чи можливо, так як доступ до інвестиційних ресурсів у вітчизняних підприємств досить обмежений, причому інвестори вкладають кошти в основному у високоприбуткові підприємства. 
Через це реальним являється лише шлях зменшення основного капіталу, шляхом продажу частини виробничих приміщень, які можна реалізувати за ціною якщо й не рівною балансовій, то ненабагато нижчою, так як попит на нерухомість у столиці росте. Таким чином можна буде частину необоротних активів перевести у оборотні. Тим більше, що виручені кошти можна покласти на валютний депозит, який буде давати стабільний прибуток і слугуватиме ліквідною заставою, яка дасть можливість отримати підприємству доступ до банківського кредитування. А вже за рахунок банківських кредитів наростити оборотний капітал з тим, щоб максимально завантажити виробництво. Ну і звичайно, крім цього необхідно вжити всіх заходів по максимально раціональному використання існуючого необоротного і оборотного капіталу. Всі заходи повинні бути комплексними і включати в собі зміни по більш ефективній і технологічній організації виробництва і більш ефективному управлінні підприємством в цілому і окремими його складовими. 
Побудуємо модель взаємозв'язку прибутку (збитку) підприємства й оборотних коштів. 
Для цього виберемо лінійну функцію зв'язку між прибутком (збитком) підприємства і величиною оборотних коштів: 
У = а +в*х , 
де х - величина оборотних коштів у тис. грн. 
У - прибуток (збиток) підприємства в тис. грн. 
Скористаємося методом найменших квадратів, основною умовою якого є мінімізація суми квадратів відхилень емпіричних значень від теоретичних, це дає можливість одержати найкращі оцінки параметрів а і б. 
Для їхнього обчислення складають і вирішують систему нормальних рівнянь: 
Для їхнього обчислення складають і вирішують систему нормальних рівнянь: 
Для полегшення розрахунків складемо допоміжну таблицю. 
Таблиця 3.4 
Розрахункова таблиця для розрахунків коефіцієнтів лінійного зв'язку між величиною оборотного капіталу і прибутком для ТОВ "Імпеданс" 
х | х2 | y | X *У 
3722,90 | 13859984,41 | -153,8 | -572582 
4067,55 | 16544963,00 | -841,1 | -3421216 
3375,80 | 11396025,64 | -610,8 | -2061939 
11166,25 | 41800973,05 | -1605,7 | -6055737 
Тоді розрахункові коефіцієнти мають значення: 
а=696,66 
у = -0,33. 
Саме рівняння, що зв'язує величину оборотних коштів і прибуток (збиток) підприємства буде мати вид: 
у= 696,66 - 0,33*х (тис. грн.). 
Негативне значення коефіцієнта в говорить про те ж, про що і негативний ефект фінансового левериджа. 
При механічному нарощуванні обсягу оборотних коштів буде рости збиток підприємства. Тобто треба змінювати структуру виробництва, переходити на випуск інших видів продукції, переглядати систему оплати праці і так далі. Тобто чисто фінансовими методами (наприклад, збільшуючи суму оборотних коштів) підняти прибутковість досліджуваного підприємства не можна. Хоча загальноприйнято вважати, що чим більше засобів в обороті, тим великий прибуток одержує підприємство, однак це далеко не так. Багато збиткових підприємств після фінансових уливань стають ще більш збитковими, через те, що не мінявся по суті виробничий процес. 
У такому випадку зменшення оборотних коштів (а це означає по суті згортання діяльності підприємства з фінансової точки зору є виправданим, тому що власники підприємства несуть менше збитків, інша справа, що багато власники підприємства є його працівниками, і для них згортання діяльності означає позбавлення засобів на існування, що вони одержують у виді заробітної плати, тому припинення діяльності підприємства означає катастрофу. Однак згортання діяльності буде носити об'єктивний характер, тому що збиток щороку буде означати зменшення оборотного капіталу підприємства (якщо не буде зроблена перебудова усіх внутрішніх і зовнішніх відносин даного підприємства). 
Виділимо тенденцію (тренд) в обсязі оборотних коштів підприємства. 
Для цього знову скористаємося методом найменших квадратів. Побудуємо розрахункову таблицю (Табл. 3.5). 
Таблиця 3.5 
Розрахунок тренду в обсязі оборотних коштів ТОВ "Імпеданс" | 
ti | t2 | yi | Ti*yi | ti2*yi 
2001 | -1 | 1 | 3722,9 | -3722,9 | 3722,9 
2002 | 0 | 0 | 4067,55 | 0 | 0 
2003 | 1 | 1 | 3375,8 | 3375,8 | 3375,8 
Сума | 3 | 2 | 11166,25 | -347,1 | 7098,7 
Тоді коефіцієнти будуть мати наступні значення: 
Отже, тренд описується рівнянням: 
У = 3722,08 - 173,55*t , 
де t - час в умовній шкалі відліку. 
Так як в наявності є тенденція до зменшення оборотних коштів, можна спрогнозувати обсяг оборотних коштів, який буде в розпорядженні підприємства в найближчому майбутньому. 
Дані, отримані при використанні вищеописаної моделі приведені в Таблиці 3.6. 
Таблиця 3.6 
Прогнозовані значення оборотного капіталу ТОВ "Імпеданс", тис. грн. 
рік | Фактичне значення | прогноз 
2001 | 3722,9 | 3895,63 
2002 | 4067,55 | 3722,08 
2003 | 3375,8 | 3548,53 
2004 | 3374,98 
2005 | 3201,43 
Отже, як ми бачимо, зв'язок між обсягом оборотних коштів і прибутком підприємства не є однозначним. Для досліджуваного підприємства збільшення оборотних коштів не є автоматичним виходом з положення, тому що при існуючій організації виробництва і структурі оборотних коштів механічне збільшення їх суми не тільки не підвищує прибуток підприємства, а, навпаки, збільшує збитки. Тому, перед ухваленням рішення про нарощування оборотних коштів необхідно переглянути всю систему виробничих відносин як усередині підприємства, так і зовні. 
Фактичні дані дозволяють виділити тенденцію до зменшення оборотних коштів підприємства, що свідчить про значних труднощів фінансового забезпечення потокової діяльності і яка чи рано пізно приведе до згортання виробництва. Дані результати говорять про те, що фінансові проблеми підприємства не можуть вирішитися винятково фінансовими методами. Потрібен комплексний підхід, що містить у собі і маркетингові дослідження (що можна виготовляти з прибутком для підприємства), і перегляд систем керування виробництвом, системи розрахунків з покупцями і постачальниками і т.д. 
 
 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 
Як показав аналіз формування фінансових ресурсів та структури капіталу підприємства ТОВ “Імпеданс”, фінансовий стан підприємства перебуває у стані, близькому до критичного. 
На даний момент відбувається згортання ринкової діяльності підприємства, про що свідчить скорочення фінансового капіталу підприємства. Через нераціональне формування активів, що проявляється в майже повній відсутності грошових коштів та значною часткою дебіторської заборгованості, платоспроможність підприємства можна оцінити як низьку, через що підприємство має значні труднощі у залучені для свого фінансування зовнішніх джерел, серед яких банківські кредити відсутні зовсім. В силу цього в структурі джерел фінансового капіталу основна частка припадає на внутрішні джерела. Присутня також кредиторська заборгованість і повністю відсутні банківські кредити. 
В той же час, слід відмітити досить ліберальну політику підприємства у розрахунках з покупцями, про що свідчить зменшення оборотності дебіторської заборгованості при одночасному зростанню її частки в обсягах реалізованої продукції. Ще більше погіршує ситуацію паралельна тенденція до більш жорсткої політики у розрахунках з досліджуваним підприємством його постачальників, що призводить до зменшення у фінансовій структурі капіталу кредиторської заборгованості. Внаслідок цього воно вимушене значну частину поставок отримувати по передоплаті і постійно збільшувати оборотність кредиторської заборгованості. Все це викликає гостру нестачу грошових коштів для фінансування діяльності підприємства. 
Тому для підприємства необхідним являється проведення комплексу заходів (і не лише фінансового характеру) по стабілізації ситуації. 
Робота має провадитися по кільком напрямкам: 
зниження собівартості і інших витрат підприємства з метою підвищення рентабельності і прибутковості (це дасть змогу задіяти внутрішні джерела формування капіталу підприємства); 
проведення комплексу заходів, направлених на прискорення інкасації дебіторської заборгованості з метою вивільнення частини своїх ресурсів і направлення їх на фінансування своєї діяльності, а не на кредитування покупців; 
Проведення заходів по реалізації частини виробничих приміщень (необоротних активів), з метою направлення виручених коштів на збільшення оборотного капіталу. Це дозволить ліквідувати диспропорцію між необоротними і оборотними активами і сприяти більш ефективному використанню останніх; 
формування строкового депозиту з частини виручених коштів, що дасть можливість використовувати його у якості високоліквідної застави і отримати таким чином доступ до банківських кредитів і перейти від схеми самофінансування до змішаної структури джерел фінансових ресурсів. 
Паралельно мають бути проведені заходи по реструктуризації системи організації виробництва та управління підприємством. Без цього заходи лише у фінансові сфері не призведуть до поліпшення ефективності використання фінансових ресурсів та поліпшення фінансового стану. 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента / Учебное пособие. — Москва — Харьков — Минск: «Питер», 2000.- 628 с. 
Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. Курс лекций / под ред. Мерзлякова И.П. — М.: Инфра-М, 1999.- 412 с. 
Бусыгин А.В. Предпринимательство. Основной курс. — М.: Инфра-М, 1997.- 574 с. 
Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємства. // Фінанси України. — 2001. — № 2. — С. 76-81. 
Воробйов Ю.М. Теоретичні основи фінансового капіталу. // Фінанси України. — 2001. — № . — С. . 
Гуляєва Н.М., Сьомко О.В. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. – 2003. - №12. – С.58-62. 
Зятковський І. В. Теоретичні засади фінансів підприємств // Фінанси України. — 2000. — № 4. - С. 21-29. 
Ковалев В.В. Управление финансами / Учебное пособие. — М.: 1998.- 492 с. 
Опарін В. Фінансові ресурси та суспільний капітал. // Вісник НБУ. — 2001. — № 7. — С. 26-28. 
Петленко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств. // Фінанси України. — 2000. — № 6. — С. 90-98. 
Пойда-Носик Н. Н., Грабарчук С.С. Фінансові ресурси підприємств // Фінанси України. – 2003. - №1. – С.96-103. 
Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. — М., 2001.- 344 с. 
Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. Российская практика. — М., 1995.- 658 с. 
Товстиженко О.В. Фінанси в системі кругообігу капіталу підприємства: нові підходи // Актуальні проблеми економіки. – 2003. - №10. – С.14-18. 
Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Фінанси підприємства: опорний конспект лекцій. — К.: КДТЕУ, 1998.- 242 с. 
Хачатурян С.В. Сутність фінансових ресурсів та їх класифікація // Фінанси України. – 2003. - №4. – С.77-81. 
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА-М. – 1998. – 428 с. 
 
 
Додаток А 
Баланс ТОВ “Імпеданс” на 1 січня відповідного року (актив), тис. грн. 
Актив | Код 
рядка | 2001 | 2002 | 2003 
1 | 2 | 3 | 4 | 5,00 
І. Необоротні активи 
Нематеріальні активи; 
залишкова вартість | 010 | 7,00 | 6,00 | 7,10 
первісна вартість | 011 
Знос | 012 
Незавершене будівництво | 020 | 406,80 | 569,80 | 633,60 
Основні засоби; 
залишкова вартість | 030 | 8665,90 | 8192,10 | 7992,20 
первісна вартість | 031 
Знос | 032 
Довгострокові фінансові інвестиції 
які опубліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 
інші фінансові інвестиції | 045 | 121,50 | 142,10 | 142,10 
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 | 29,50 | 45,60 | 53,80 
Відстрочені податкові активи | 060 | 428,10 | 35,90 
Інші необоротні активи | 070 
Усього за розділом І | 080 | 9230,70 | 9383,70 | 8864,70 
ІІ. Оборотні активи 
Запаси: 
Виробничі запаси | 100 | 492,50 | 483,90 | 493,50 
тварини на вирощуванні та відгодівлі | 110 
Незавершене виробництво | 120 | 1582,30 | 1161,80 | 622,10 
готова продукція | 130 | 882,80 | 326,1 | 419,50 
Товари | 140 
Векселі одержані | 150 | 223,10 | 223,10 
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: 
чиста реалізаційна вартість | 160 | 209,20 | 408,50 | 134,30 
первісна вартість | 161 | 408,50 | 134,30 
резерв сумнівних боргів | 162 
Дебіторська заборгованість за розрахунками: 
з бюджетом | 170 | 17,10 | 95,20 | 14,90 
за виданими авансами | 180 | 71,50 | 283,90 | 33,90 
з нарахованих доходів | 190 
із внутрішніх розрахунків | 200 | 33,80 | 59,40 | 36,70 
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 65,80 | 140,30 | 226,50 
Поточні фінансові інвестиції | 220 
Грошові кошти та еквіваленти: | 
в національній валюті | 230 | 19,60 | 18,40 | 98,10 
в іноземній валюті | 240 | 994,60 
Інші оборотні ативи | 250 | 30,20 | 48,70 
Усього за розділом ІІ | 260 | 3597,70 | 4225,40 | 2128,20 
ІІІ. Витрати майбутніх періодів | 270 | 33,40 | 278,60 | 119,40 
Баланс | 280 | 12861,80 | 13887,70 | 11112,30 
 
 
Додаток Б 
Баланс ТОВ “Імпеданс” на 1 січня відповідного року (пасив), тис. грн 
Пасив | Код 
рядка | 2001 | 2002 | 2003 
1 | 2 | 3 | 4 
І. Власний капітал 
Статутний капітал | 300 | 46,2 | 46,20 | 46,20 
Пайовий капітал | 310 
Додатковий вкладений капітал | 320 
Інший додатковий капітал | 330 | 12515,1 | 12485,9 | 12464,20 
Резервний капітал | 340 | 9 | 9 | 9,00 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток ) | 350 | 513,9 | 974,3 | 1952,70 
Неоплачений капітал | 360 
Вилучений капітал | 370 
Усього за розділом | | 380 | 12056,4 | 11566,8 | 10566,7 
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 
Забезпечення витрат персоналу | 400 | 8,6 | 12,2 | 12,80 
Інші забезпечення | 410 
Цільове фінансування | 420 
Усього за розділом ІІ | 430 | 8,6 | 12,2 | 12,8 
ІІІ. Довгострокові зобов’язання 
Довгострокові кредити банків | 440 
Інші довгострокові фінансові зобов’язання | 450 
Відстрочені податкові зобов’язання | 460 
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 10 | 10 | 6,20 
Усього за розділом ІІІ | 480 | 10 | 10 | 6,2 
ІV. Поточні зобов’язання 
Короткострокові кредити банків | 500 
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 
Векселі видані | 520 
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 104,3 | 272,6 | 126,1 
Поточні зобов’язання за розрахунками: 
з одержаних авансів | 540 | 548,8 | 1804 | 90,10 
з бюджетом | 550 | 35 | 110,3 | 45,10 
з позабюджетних платежів | 560 | 6,60 
зі страхування | 570 | 28,6 | 17,3 | 26,60 
з оплати праці | 580 | 68,4 | 33,6 | 65,10 
з учасниками | 590 
із внутрішніх розрахунків | 600 
Інші поточні зобов’язання | 610 | 1,7 | 10,9 | 10,40 
Усього за розділом ІV | 620 | 786,8 | 2248,70 | 370,00 
V. Доходи майбутніх періодів | 630 | 50 | 156,60 
Баланс | 640 | 12861,8 | 13887,7 | 11112,3 
 
 
Додаток В 
Звіт про фінансові результати ТОВ “Імпеданс”, тис. грн. 
Стаття | Код 
рядка | 2001 | 2002 | 2003 
1 | 2 | 3 | 4 | 5 
Доход ( виручка ) від реалізації продукції ( товарів,робіт,послуг) | 010 | 2684,1 | 2860,2 | 3300,7 
Податок на додану вартість | 015 | 119,1 | 167,8 | 311,8 
Акцизний збір | 20 
25 
Інші вирахування з доходу | 30 | 0,5 | 81,1 
Чистий доход(виручка) від реалізації продукції ( товарів,робіт, послуг) | 35 | 2565 | 2691,9 | 2907,8 
Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг) | 40 | 1748 | 2692,9 | 2353 
Валовий: 
прибуток | 50 | 817 | 554,8 
Збиток | 55 | 1 
Інші операційні доходи | 60 | 2846,9 | 2776,6 | 2346,1 
Адміністративні витрати | 70 | 790,6 | 878,9 | 1119 
Витрати на збут | 80 | 9,4 | 41 | 222,5 
Інші операційні витрати | 90 | 3033,1 | 2688,2 | 2053,4 
Фінансові результати від операційної діяльності: 
прибуток | 100 | - | - | - 
Збиток | 105 | 169,2 | 832,5 | 494 
Доход від участі в капіталі | 110 | 0,3 | 0,2 
Інші фінансові доходи | 120 | 0,1 
Інші доходи | 130 | 33,5 | 6,7 | 7,7 
Фінансові витрати | 140 
Втрати від участі в капіталі | 150 
Інші витрати | 160 | 18,1 | 15,6 | 124,8 
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: 
прибуток | 170 
Збиток | 175 | 153,8 | 841,1 | 610,8 
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 | 392,2 
Фінансові результати від звичайної діяльності: 
прибуток | 190 | 351,5 
Збиток | 195 
Надзвичайні: 
доходи | 200 
Витрати | 205 
Податки з надзвичайного прибутку | 210 
Чистий: 
прибуток | 220 
Збиток | 225 | 153,8 | 489,6 | 1003