Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства у сучасних умовах

Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства у сучасних умовах

Актуальним на даному етапі  розвитку економіки є завоювання й утримання конкурентних переваг. Саме це є ключовим фактором успіху підприємства в конкурентній боротьбі. Виробники постійно повинні відслідковувати  зміну попиту, вартості сировинних ресурсів, вони повинні використовувати  новітні підходи у сфері стратегічного  маркетингу для підвищення рентабельності активів.

У Законі України «Про захист економічної конкуренції» наводиться наступне визначення економічної конкуренції. Економічна конкуренція - змагання між  суб'єктами господарювання з метою  здобуття завдяки власним досягненням  переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту  товарів на ринку.

З вище наведеного можна  зробити висновок, що конкурентоспроможність підприємства - це його комплексна порівняльна  характеристика, яка відбиває ступінь  переваг над підприємствами - конкурентами по сукупності певних показників діяльності на певних ринках, за певний проміжок часу. Отже, конкурентоспроможність можна  оцінювати шляхом порівняння конкурентних позицій кількох підприємств  на певному ринку. При порівнянні слід враховувати технології, потенційні можливості обладнання, рівень персоналу, системи управління, рівень інновацій, стан комунікацій, маркетингову політику, експортно–імпортні можливості.

Найважливішою характеристикою  конкурентоспроможності підприємства, є конкурентоспроможність продукції. На неї впливають різноманітні фактори  такі, як: рівень маркетингу, рівень менеджменту, організаційно-технічний рівень виробничих процесів, фінансово-економічний рівень та рівень персоналу.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених  факторів. Саме ці фактори можуть стати  ключовими у конкурентній боротьбі.

Висока конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються продуктивно, що воно являється більш прибутковим, ніж  його головні конкуренти. Для підтримання  високої конкурентоспроможності підприємству необхідно постійно вдосконалювати товарну політику, впроваджувати  нові технології, проводити диверсифікацію виробництва, модернізацію форм збуту  продукції, виходити на нові ринки, створювати спільні виробництва. Усі зміни, які провадяться на підприємстві з приводу покращення конкурентоспроможності повинні відповідати загальній стратегії підприємства та життєвому циклу товару.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність можна розподілити  на дві великі групи: зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фактори –  це ті, на які підприємство впливати не може і в своєї політиці повинно  сприймати їх як дещо незмінне. До них  відносяться: діяльність державних  владних структур, господарська кон’юнктура, розвиток нових технологій, параметри  попиту.

До внутрішніх факторів можна  віднести: діяльність керівництва та апарату управління підприємства, систему  технологічного оснащення, сировину, матеріали  і напівфабрикати, збут продукції, його об’єм та витрати реалізації. Саме останній фактор суттєво впливає  на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Завдяки йому можна  досягти непоганих результатів  в виробництві, випускаючи продукцію  вищої якості і відносно невисокої  собівартості.

Для досягнення позитивного  ефекту підприємству необхідно максимізувати  внутрішні можливості. Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно  забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно знайти спосіб оптимального поєднання бажаної  технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.

Підприємство повинно  використати якомога раціональніше  усі фактори, як внутрішні, так і  зовнішні для покращення свого становища  і забезпечення стабільного розвитку та прибутковості. Повинні використовуватися  усі технічні, економічні, адміністративні  важелі для підвищення ефективності кожного працівника, відділу і  підприємства загалом. Конкурентоспроможність підприємства є комплексним показником який відображає злагодженість функціонування підприємства як єдиного цілого, як системи.

У нинішніх умовах розвитку ринкової економіки слід особливо відзначити важливість саме показника конкурентоспроможності підприємства. У час коли підприємства мають необмежені можливості у виборі діяльності, ресурсів, партнерів основною проблемою являється наявність  споживача. Якщо підприємство не має  свого споживача, то воно і немає  ні прибутків, ні майбутнього. Саме отримання  прибутків є рушійною силою будь-якого  підприємства. Високий рівень якості продукції та відповідні ціни дають  можливість підприємству завоювати  свій сегмент ринку і свого споживача. Конкурентоспроможність підприємства є основою всієї його діяльності, якщо підприємство хоч чимось буде поступатися своїм конкурентам, воно не зможе вижити. Ринкові відносини нещадно знищують усіх, хто не витримує конкурентної боротьби. На ринку залишаються, лише найкращі. 

Література:

1.     Заруба Ю.Б. Конкурентоспроможність підприємства // Фінанси України. - 2001. - №2.

2.     Портер М. Конкуренция. -М.: ЮНИТИ, 1999.-411 с