Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Декабря 2014 в 22:34, реферат
Добривами називають речовини, що містять поживні елементи в засвоєній рослинами формі, внесення яких або в грунт, або у формі підгодівлі призводить до підвищення врожайності культурних рослин.
За походженням розрізняють органічні, неорганічні добрива та органомінеральні суміші. За складом добрива поділяють на азотні, калійні, фосфорні, змішані і комплексні.
Агрохімічні методи — вапнування і внесення органічних добрив — істотно знижують можливість попадання металів в рослини. Завдяки вапнуванню вдається в кілька разів зменшити вміст свинцю в сільськогосподарських культурах, вирощуваних на забруднених ґрунтах. Вапно є найкращим засобом для захисту рослин, на ґрунтах, забруднених кадмієм.
Правильний вибір доз, термінів і способів внесення добрив, співвідношення поживних елементів не тільки забезпечить отримання високого врожаю, але й дозволить виключити забруднення ґрунтів і продукції токсичними елементами і сполуками, а також підтримувати природну родючість ґрунтів на необхідному рівні.
Виробництво мінеральних добрив у найближчому майбутньому повинне бути орієнтоване на їх попереднє очищення. Це може істотно підвищити вартість добрив, однак знизиться захворюваність і збільшаться тривалість життя і працездатність населення. Доцільним є і введення еколого-гігієнічних нормативів якості мінеральних добрив.
Для поліпшення стану навколишнього середовища у зв’язку з використанням мінеральних добрив пропонується:
а) удосконалювати технологію
внесення мінеральних добрив, шляхом зменшення
нерівномірності розсіювання добрив.
Для вирішення даної проблеми господарству
пропонується використовувати машини
нового типу, що забезпечують поверхневе
внесення мінеральних добрив з нерівномірністю
не більше 15 %, а також високопродуктивні
машини локального способу внесення основних
форм мінеральних добрив;
б) для вирішення проблеми втрати та накопичення
в грунті азоту пропонується застосовувати
азотні добрива в амонійній і амідній
формах, та наближувати строки їх внесення
до сівби культури , або до фаз найбільшого
споживання азоту рослинами.
г) для зменшення забруднення місцевих
річок поверхневими стоками з полів господарству
пропонується скоротити строки зберігання
добрив на полях, спорудити спеціальні
майданчики для тимчасового зберігання
мінеральних добрив в польових умовах,
заборонити внесення добрив по сніговому
покриву, створити лісосмуги, що будуть
затримувати поверхневий стік з полів;
д) для зменшення втрати мінеральних добрив
забезпечити належні умови їх зберігання
в відповідних приміщеннях та не зберігати
мінеральні добрива на відкритому просторі;
е) використовувати тільки екологічно
безпечні висококонцентровані добрива,
які не містять важких металів та інших
токсичних елементів, відповідають вимогам
оптимізації рослин із врахуванням їх
біологічних властивостей, тобто, які
включають макро- і мікроелементи, стимулятори
росту рослин, інгібітори нітрифікації
та інші речовини;
є) удосконалити технології застосування
хімічних засобів захисту рослин від шкідників.
Для вирішення даної задачі господарству
пропонується організувати інтегровану
систему захисту рослин, що включає агротехнічні,біохімічні
і хімічні методи боротьби з шкідниками.
Хімічні методи захисту рослин господарству
слід використовувати лише тоді, коли
заселення шкідників перевищує гранично
допустимі норми і ліквідувати небезпеку
для рослин агротехнічними та біологічними
методами уже неможливо. При цьому також
пропонується проводити вибіркову обробку
посівів з підвищеною кількістю шкідників;
ж) удосконалити існуючі технології застосування
хімічних засобів захисту рослин від бур’янів.
Для вирішення даної задачі господарству
пропонується організувати інтегровану
систему захисту рослин, що включає агротехнічні,
біохімічні і хімічні методи боротьби
з бур’янами. При цьому необхідно суворо
дотримуватися встановлених науковими
установами норм хімічних засобів захисту
рослин.
В сільському господарстві поряд з підвищенням
урожайності та поліпшенням якості продукції
на перший план повинні висуватися питання
збереження та захисту навколишнього
природного середовища від техногенного
забруднення. Необхідним є впровадження
природоохоронних ресурсозберігаючих
технологій, які б забезпечували збереження
в чистоті грунту, води та повітря.
Отже, для поліпшення стану навколишнього природного середовища у зв’язку з використанням мінеральних добрив необхідно дотримуватися технологій внесення добрив під озиму пшеницю, а також удосконалювати технологію внесення мінеральних добрив, видержувати науково обґрунтовані співвідношення внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури.
Информация о работе Раціональне використання добрив та проблеми охорони природи