Правовий статус арбітражного керуючого. Функціонування органів управління боржника у період розгляду справи про банкрутство

Правовий статус арбітражного керуючого. Функціонування органів управління боржника у період розгляду справи про банкрутство

Арбітражний керуючий (розпорядник  майна, керуючий санацією, ліквідатор) — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Арбітражним керуючим може бути призначено фізичну особу-суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів, якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Одна і та сама особа  може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого  санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Арбітражні керуючі діють  на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом (якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство.

Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків  з цих підстав під час провадження у справі господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з п. 3 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражними керуючими не можуть бути призначені:

– особи, які згідно з  цим Законом вважаються заінтересованими;

– особи, які здійснювали  раніше управління цим боржником  — юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;

– особи, яким заборонено здійснювати  цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;

– особи, які мають судимість  за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним  керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених осіб.

Арбітражний керуючий має  право: скликати збори і комітет  кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених чинним законодавством; залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян — за їх згодою; отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави; подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків; виконувати інші дії відповідно до закону

Арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту  майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; у порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну  для ведення Єдиної бази даних  про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені чинним законодавством.

При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно  з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом.

Невиконання або неналежне  виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, що завдало  значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне  виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Оплата послуг, відшкодування  витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх  обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок  коштів, одержаних від продажу  майна боржника, або за рахунок  коштів кредиторів чи коштів, одержаних  у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого  санацією, ліквідатора) за період від  дня винесення господарським  судом ухвали про порушення провадження  у справі про банкрутство і  до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого  санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень  встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право  встановлювати і виплачувати  арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Органи управління боржника у період розгляду справи про банкрутство здійснюють свої повноваження до дня винесення ухвали про санацію. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Після призначення розпорядника майна повноваження органів управління обмежуються шляхом встановлення: заборон відносно прийняття ними низки рішень (про реорганізацію та ліквідацію боржника, про самостійне створення боржником юридичних осіб або про його участь у створенні юридичних осіб, про створення боржником філій та представництв, про виплату дивідендів, про проведення боржником емісії цінних паперів; про вихід із складу учасників боржника юридичної особи; про придбання у акціонерів раніше випущених акцій боржника) і позитивних обов'язків щодо отримання згоди розпорядника майна на укладення боржником низки договорів (договорів щодо нерухомого майна, кредитних договорів, договорів позики на стороні як позикодавця (кредитодавця), так і позичальника, договорів доручення та довірчого

управління майном боржника); та на розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого  становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника; участь боржника у господарських об'єднаннях.

Повноваження керівника  боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

З дня винесення ухвали про санацію повноваження органів управління боржника передаються керуючому санацією, крім випадку, коли розпорядником майна та керуючим санацією призначено керівника боржника (ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про банкрутство  знову по-новому

18 січня 2012 в газеті  “Голос України” опубліковано  Закон України “Про внесення  змін до Закону України” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

 Новий погляд на стару проблему

 Вкотре законодавець  настільки радикально підійшов до теми банкрутства, що не став вносити точкові зміни в діючий Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а виклав його в новій редакції, яка набуде чинності через рік, з моменту опублікування ( тобто з 18.01.2013 рік). Стало бути, маємо цілий рік для вивчення нововведень цього закону. У чому ж вони полягають.

 Як зазначалося у  пояснювальній записці до законопроекту,  який згодом і став Законом,  останній розроблений і прийнятий  з метою вдосконалення процедур  банкрутства, зменшення тривалості  процедур, поліпшення показників  за індексом стягнення, скорочення  витрат на провадження у справах про банкрутство.

 Законом передбачаються  наступні зміни в регулюванні  процедур відновлення платоспроможності  та банкрутства.

Санація до суду

 Новою редакцією Закону передбачена процедура санації боржника до порушення справи про банкрутство.  Ці заходи спрямовані на попередження банкрутства боржника, застосування позасудових процедур і досудової санації боржника.  Законом розширено можливості для ранньої діагностики загрози настання неплатоспроможності боржника, ефективного застосування заходів щодо попередження банкрутства боржника, а також заходів з проведення позасудових заходів відновлення платоспроможності боржника.  Визначено загальний порядок проведення процедури досудової санації.  Згода між боржником і кредитором щодо проведення санації боржника може бути досягнуто до виникнення заборгованості.  При цьому, схвалений кредитором план санації боржника повинен бути затверджений господарським судом.

 Термін дії процедури  санації боржника до порушення  провадження у справі про банкрутство  не може перевищувати 12 місяців  з дня затвердження плану санації  судом.

Нове про мораторій

 Законодавець переніс момент введення мораторію у справі про банкрутство з моменту надходження до господарського суду заяви про порушення провадження у справі на момент проведення підготовчого засідання. Такий «зсув» може запобігти заподіяння шкоди особі, щодо якої подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, коли зазначені в заяві обставини перевіркою не підтвердилися, а також кредиторам, які постраждають від безпідставно введеного мораторію.

Повідомлення  для кредиторів

 Удосконалення процедури виявлення кредиторів.  Згідно з діючими нормами статей 11, 14, 40, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) встановлено вимогу щодо розміщення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в друкованих ЗМІ.  Це призводить до затягування провадження у справі про банкрутство, дозволяє боржнику ухилятися від виконання зобов’язань перед кредиторами, користуючись мораторієм на задоволення їх вимог, збільшує вартість процедур.  З метою усунення зазначених проблем пропонується покласти на суд обов’язок самостійно оприлюднити інформацію про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-порталі Вищого господарського суду України (офіційне оприлюднення).  Оскільки метою оприлюднення інформації про порушення провадження у справі про банкрутство є інформування про це якомога більшого кола осіб, в тому числі іноземних інвесторів, досягнення мети є можливим шляхом оприлюднення такої інформації із застосуванням сучасних технологій, а саме: через Інтернет.

«Проспали» кредитор – все одно кредитор

 Законом скасовано  дискримінаційний порядок, за  яким конкурсні кредитори, які  пропустили встановлений для  звернення з вимогами термін, втрачають право на отримання  боргу.  Натомість таким кредиторам  надана можливість звернення  з майновими вимогами в межах  всієї процедури банкрутства.  Такі кредитори не будуть конкурсними, а їхні вимоги можуть бути задоволені в останню (шосту) черга.  А вже після закінчення процедури банкрутства всі вимоги вважаються погашеними.

Всі претензії до боржника розглядаються в одному суді

 Встановлення порядку  задоволення вимог поточних кредиторів  в рамках провадження у справі про банкрутство.  У зв’язку з тим, що реалізація запропонованих у законопроекті змін унеможливить отримання задоволення будь-яких майнових вимог кредитора в рамках провадження у справі про банкрутство боржника, нова редакція Закону передбачає вимогу встановити порядок задоволення вимог поточних кредиторів в рамках зазначеного виробництва.  Таким чином, розгляд усіх майнових спорів в процедурі банкрутства за участю боржника розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство такого боржника.