Напрямок та характер цiноутворення залежно вiд типу ринку

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  КУЛЬТУРИ

ВП  “Херсонський факультет менеджменту і бізнесу КУК”

 

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

НАПРЯМОК  ТА ХАРАКТЕР ЦІНОУТВОРЕННЯ ЗАЛЕЖНО  ВІД ТИПУ РИНКУ

Реферат

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст:

 

Вступ……………………………………………………………………3

1. Особливості ціноутворення в  залежності від типу ринку…………………………………………………………….…….4

     1.1.Ринок чистої конкуренції …………………………………...……….....4

    1.2.Ринок монопольної конкуренції ……………………………….……….6

    1.3.Олігопольний ринок …………………………………………….…….….8

    1.4.Монопольний ринок ……………………………………………..….……9

Висновок….………………………………….……………………….11

Список  використаної літератури……….…………………..……..12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Ціна є  одним з елементів управління ринковим механізмом господарювання і  відображає закономірності розвитку економіки  і кон'юнктуру товарного ринку. Одночасно ціна – найважливіший  показник для кожного конкретного  підприємства, тобто  зумовлює розмір його доходів і прибутку, т. е. фінансове  благополуччя. Тому фахівці вищої  кваліфікації повинні володіти інформацією  за цінами і ціноутворенням і приймати економічно обґрунтовані цінові рішення.

Ціна є  економічною категорією, від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність. Процес встановлення й розробки ціни називається ціноутворенням.

Процес ціноутворення  здійснюється на основі методології, тобто  сукупності загальних принципів, правил, методів розробки ціни, формування концепції ціноутворення, визначення системи цін у державі.

Методологія процесу ціноутворення є єдиною для будь-якої системи незалежно  від того, хто їх встановлює, терміну  дії, сфери діяльності підприємства. На основі методології розроблюється політика ціноутворення підприємства, а також її стратегії.

Можливості й проблеми політики цін змінюються залежно від типу ринку. За винятком випадків діяльності на ринках чистої конкуренції, підприємствам необхідно мати упорядковану методику встановлення вихідної ціни на свої товари.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості ціноутворення в залежності від  типу ринку.

 

Характер  ціноутворення змінюється залежно  від типу ринку. Не викликає сумніву той факт, що цінова політика підприємства докорінно залежить від типу ринку, на якому вона застосовується. Сьогодні виокремлюють чотири основні типи ринкової структури:

• ринок чистої конкуренції;
• ринок монополістичної конкуренції;
• ринок олігополістичної конкуренції;
• ринок чистої монополії.

 

1.1.Ринок чистої конкуренції

 

Конкурентний  ринок (вільний ринок, ринок чистої, або досконалої, конкуренції). Ринок  чистої конкуренції складається  з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту. Жоден окремий покупець чи продавець не чинить великого впливу на рівень поточних ринкових цін. Ринок чистої конкуренції складається з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту. Жоден окремий покупець чи продавець не чинить великого впливу на рівень поточних ринкових цін. Продавець не в змозі запросити ціну вищу від ринкової, оскільки покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару за середньою ринковою ціною. Не будуть продавці запитувати й ціну нижчу від ринкової, оскільки можуть продати все, що треба, за існуючою ринковою ціною. В умовах вільної конкуренції попит більш еластичний ніж ціна. Причина в тому, що на ринку діє велика кількість підприємств, причому жодне з них не контролює скільки-небудь значної частини ринку. Однак залежність між попитом і ціною на ринку чистої конкуренції є обернено пропорційною в рамках галузі, тобто зниження ціни викликає збільшення попиту. Іншими словами, якщо пропозиція товару в галузі зросте, то ціна знизиться, причому для всіх підприємств, незалежно від їхнього обсягу виробництва. Продавці на цих ринках не витрачають багато часу на розроблення стратегії маркетингу, тому що поки ринок залишається ринком чистої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності з розроблення товару, політики цін, реклами, стимулювання збуту й інших маркетингових заходів мінімальна.

 Особливість  цього ринку полягає в тому, що ціни встановлюються в умовах  вільної конкуренції, з урахуванням  законів попиту та пропозиції, наближаються до середніх цін  на конкретні вироби, що реалізуються  у відповідному місці та в певний час. Будь-яке підприємство, встановлюючи ціни на ринку, повинно враховувати ціни, що склалися на ньому, пристосовуватися до них. Що більша конкуренція на ринку, то сильніша тенденція до вирівнювання цін на один і той самий виріб. За таких умов конкретний виробник або продавець може збільшити власний прибуток лише в разі зниження ціни й розширення обсягів продажу товарів. Але загалом зниження є умовним, ураховуючи інфляційні пронеси та період його дії.

Поведінка суб'єктів, які діють на ринку, визначається еластичністю попиту на виріб і граничними витратами в короткостроковому  періоді, розглянемо особливості конкурентного ринку.

І. Ціна попиту на товар дорівнює ціні пропозиції па нього, тобто ума цін попиту дорівнює сумі цін пропозиції. Однак при цьому ціни рухаються вільно.

2. Безперебійна  торгівля товарами, що забезпечується  наявністю запасів товарів, резервами потужностей і можливістю швидкого їх використання.

3. Відсутність  черг. Черги ліквідуються завдяки  регулюючій функції пий, тобто  підвищенню її до рівня рівноважної ціни попиту та пропозиції.

4. Динаміка  зміни цін. Зміна ціни на  виріб безпосередньо впливає  на попит і пропозицію, і навпаки. Це залежить насамперед від еластичності их чинників і їх динаміки.

5. Перехресна  еластичність попиту та пропозиції.

6. Вільний  вхід і вихід на ринок як  у напрямку виробництва, так  і в напрямку споживання товарів,  а також вільний доступ до  інформації про кон'юнктуру і зміни на ньому.

Умовно цей  ринок поділяється на ринок досконалої та чистої конкуренції. Ринок чистої конкуренції передбачає відсутність  монополії та наявність великої  кількості споживачів і продавців. До того ж на ринку має реалізовуватися переважно стандартизований товар. Ринок досконалої конкуренції характеризується наявністю великої кількості чинників, що встановлюють рівновагу на ньому. До них належать мобільність ресурсів, інформованість про ринок, здатність до швидкої перебудови технології та виробництва товарів, зміни виробничого режиму та ін. Ринок чистої конкуренції формують підприємства, які виробляють товари широкого вжитку (як продовольчі, так і непродовольчі), а також підприємства роздрібної торгівлі споживчими товарами (насамперед хлібобулочні вироби, овочі, м'ясо, риба тощо).

 

 

1.2.Ринок монопольної  конкуренції

 

Ринок монополістичної  конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, що укладають угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін визначається здатністю продавців запропонувати покупцям різні варіанти товарів. Реальні вироби можуть відрізнятися один від одного якістю, властивостями, зовнішнім оформленням, сервісом, що супроводжує товар, тобто тут має місце розходження в так званій «товарній пропозиції». Покупці усвідомлюють різницю в товарних пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб чимось відрізнитися, крім ціни, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних споживчих сегментів і широко застосовують практику присвоєння товарам марочних назв, рекламу й методи особистого продажу. Особливу роль у процесі розроблення товарних пропозицій відіграє формування ціни на товар виходячи зі структури попиту, цін конкурентів, витрат виробництва тощо. У зв’язку з наявністю великої кількості конкурентів стратегії їхнього маркетингу чинять на кожну окрему фірму менше впливу, ніж в умовах олігополістичного ринку.

 Ціноутворення  на цьому ринку здійснюється  в умовах конкуренції підприємств,  що виробляють розширену групу  товарів (надають велику кількість  послуг), які не повністю можуть  бути замінені іншими виробами. Водночас кожний товар диференційований  і має специфічні особливості.  У цьому разі підприємство  певною мірою може монопольне  встановлювати ціни на свій  фірмовий товар, однак це пов'язано  з відсутністю його замінників. Особливість зазначеного ринку полягає в тому, що монопольна конкуренція має розв'язати проблему не лише одиничної рівноваги, а й групової, тобто рівноваги економічних сил усередині групи конкуруючих підприємств-монополістів.

Особливості ціноутворення на ринку монопольної конкуренції:

* ціноутворення  конкурентне, однак у межах диференціації фірмового товару;

* на ринку  діє багато підприємств;

* контроль  за ринковою ціною здійснюється  в певних межах;

* велике  значення має нецінова конкуренція;

* досить  вільні умови виходу на ринок  будь-якого підприємства.

Особливе  значення для ринку монопольної конкуренції має диференціація товару, його специфіка. Товар захищається патентами, ліцензіями, фірмовим знаком тощо.

В Україні  ринком монопольної конкуренції  є виробництво та реалізація безалкогольних напоїв, лікеро-горілчаних та кондитерських виробів, більшості видів одягу, взуття тощо.

 

1.3.Олігопольний ринок

 

Олігополістичний  ринок складається з невеликої  кількості продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення й маркетингових  стратегій конкурентів. Товари можуть бути схожими чи несхожими. Невелика кількість продавців є наслідком наявності серйозних бар’єрів для виходу конкурентів на ринок. Кожен продавець суттєво реагує на стратегію та дії конкурентів. Підприємство на ринку олігополістичної конкуренції ніколи не отримає впевненості, що може домогтися якогось довгострокового результату за рахунок зниження цін. З іншого боку, якщо підприємство підвищить ціни, конкуренти можуть не слідувати його прикладу. І тоді йому доведеться або повертатися до колишніх цін, або ризикувати втратою клієнтури на користь конкурентів.

В умовах олігополістичної конкуренції застосовується велика кількість цінових стратегій. Одна з них — координація дій  під час установлення цін, що існує у двох формах: прийняття угоди про ціни й проведення «паралельної цінової політики». У деяких країнах укладання угод про цінову політику заборонено законом. «Паралельна цінова політика» — це по суті та ж сама координація цін. Вона полягає в тому, що підприємства калькулюють витрати виробництва по уніфікованих статтях, після чого за допомогою обговореного методу визначають ціну. Загалом на цьому типі ринку під впливом ринкових чинників ціни всіх операторів ринку змінюються в тих самих пропорціях і напрямах.

Ціноутворення на цьому ринку здійснюється за наявності  невеликої кількості підприємств (щонайбільше п'ять). Розглянемо особливості  цього ринку.

1. Лише кілька  підприємств мають абсолютну  частку на ринку 

(до 70 %) для  виробництва чи реалізації виробів  і забезпечують потреби споживачів»  Товар може бути як стандартизований, так і диференційований.

2. З усіх  підприємств, які діють на ринку,  хоча б одне має найбільшу  частку (понад 30 %) і може істотно  впливати на ринкову ціну товару, змінюючи обсяги продажу або  встановлюючи цю ціну.

3. Підприємства, що діють на цьому ринку, залежать від конкурентів.

Вийти на олігопольний ринок дуже важко, оскільки підприємства, мм діють на ньому, перешкоджають цьому:

* встановлюють  різноманітні обмеження (економічні та організаційні);

* змушують  брати дозвіл на окремі види  діяльності;

* обмежують  ринки сировини та матеріалів;

* змушують  купувати патенти та ліцензії  на нові види товарів і технології.

Крім того, підприємства, які діють на олігопольному ринку, створюются умови, за яких іншим суб'єктам підприємницької діяльності стає невигідно виходити на цей ринок.

Ціноутворення на такому ринку здійснюється з урахуванням дій конкурентів або за угодами, які вони уклали. Ціни можуть встановлюватись також внаслідок цінових війн. Суть їх полягає у поступовому зниженні ціни на товар між підприємствами до межі собівартості або до межі, нижче якої виробляти і реалізовувати товар невигідно.

В Україні до олігопольного ринку належать нафтопереробна і вугільна галузі промисловості, кольорова металургія, автомобілебудування, авіаційні перевезення, виробництво морозильних камер.

 

1.4.Монопольний ринок

 

В умовах чистої монополії на ринку діє один продавець. Це може бути державна монополія, приватна регульована монополія чи приватна нерегульована монополія. У кожному окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення найрізноманітніших цілей. Вона може встановити ціну нижче собівартості, якщо товар має важливе значення для покупців, що не в змозі отримати його за повну вартість. Ціна може бути призначена з розрахунком на покриття витрат чи на одержання доходів. У випадку регульованої монополії держава дозволяє компанії встановлювати розцінки, що забезпечують одержання «справедливої норми прибутку», що дасть організації можливість підтримувати виробництво, а за необхідності й розширювати його. І навпаки, у випадку нерегульованої монополії фірма сама вільна встановлювати будь-яку ціну, яку тільки-но витримає ринок. Проте з певних причин фірми не завжди запитують максимально можливу ціну.