Причини і сутність реалізації продукції шляхом бартеру

18

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Контрольна робота з дисципліни:

«Ціноутворення»

Виконала

студентка гр. Ез-4.1.

Богдан Вікторія Вікторівна

Хмельницький 2011

ЗМІСТ

1. Причини і сутність реалізації продукції шляхом бартеру…….…………..3

2. Задача 1……………………………………………………………………..…..12

3. Задачв 2…………………………….……………………………………..…….14

4. задача 3…………………………………………………………………………16

5. Задача 4……………………………………………………………..…………..17

Список використьаних джерел………………………………………..……….18

1. Причини і сутність реалізації продукції шляхом бартеру

Бартерні операції мають право здійснювати всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відповідно до законодавства України. При здійсненні цих операцій товари, що імпортуються, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені у бартерній угоді, але не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за вказаною угодою. Під датою митного оформлення товарів розуміють дату виписування вивізної вантажної митної декларації.

Бартер — прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Здійснюється за єдиним договором, в якому з метою еквівалентності обміну, для визначення розміру страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій фіксується сума договору. Бáртерна оперáція це товарообмінна експортно-імпортна операція на збалансованій по вартості (ціні) основі з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін). Зменшують витрати на податки та інші господарські операції.

В разі експорту за бартерним договором робіт або послуг датою митного оформлення є дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг). Важливо знати, що в обох випадках цей строк не переривається і не поновлюється у разі зміни предмета бартерного договору. Український суб’єкт ЗЕД може погодитися на переоформлення бартерної угоди за умови, що іноземний партнер з об’єктивних причин не може поставити свій товар взамін вітчизняного і погоджується купити його за валюту. В цьому випадку граничний строк одержання валютної виручки не поновлюється і не переривається, тобто він, як і раніше, становитиме 90 днів з дати оформлення вивізної митної декларації за бартерним договором.

Перед укладанням бартерної угоди українському суб’єкту ЗЕД необхідно переконатися у надійності іноземного партнера, насамперед в його спроможності своєчасно поставити свій товар на митну територію України. Це важливо з двох причин. По-перше, запізнення з поставкою товару може негативно відбитися на виробничій діяльності українського партнера. По-друге, він зобов’язаний буде за кожний день прострочення сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від вартості недоодержаних товарів, що імпортуються за бартерним договором. При цьому нарахування пені здійснюється в іноземній валюті з наступним перерахуванням у валюту України за офіційним поточним курсом гривні до долара США на день нарахування пені.

За бартерного обміну товарів не відбувається руху коштів, нема надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не відбувається зміни форми вартості.

Суб’єкти господарювання при реалізації за готівкові кошти товарів, які отримані за бартером (тобто такі товари не є продукцією власного виробництва), зобов’язані проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або здійснювати такі розрахунки в безготівковій формі через установи банків.

Однак в економіці України досить велика питома вага товарообмінних бартерних операцій.

Зростання бартерних операцій зумовлене кризовим станом платежів. Багато підприємств за браком коштів на рахунках змушені користуватися бартерними операціями. Згідно з діючим господарським законодавством, бартерні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції підприємств, що певною мірою викривляє реальний стан справ.

Українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності можуть подовжити термін ввезення товарів (виконання робіт, послуг), які імпортуються за бартерним договором, що передбачає виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення за умови одержання ними разового індивідуального дозволу — ліцензії. Вказану ліцензію видає Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі в особі створеної ним спеціальної комісії. Для одержання дозволу на подовження терміну ввезення товарів резидент не пізніше ніж за 5 днів до закінчення цього терміну повинен подати у МЗЕЗіТ такі документи:

· лист-звернення про надання ліцензії з обгрунтуванням необхідності подовження терміну відстрочення поставки продукції  в Україну. Вказаний лист складається за довільною формою;

· заяву на одержання ліцензії. Цей документ має стандартну форму і повинен бути оформлений з дотриманням встановлених вимог;

· копію бартерного контракту, завірену у встановленому порядку, з обов’язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів;

· письмовий висновок галузевого міністерства чи відомства щодо обгрунтованості термінів відстрочення поставок;

· копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.

МЗЕЗіТ протягом 15 днів з дня реєстрації документів повинне дати відповідь по суті заяви. Якщо відповідь позитивна, то резидент одержує ліцензію. Другий примірник її надсилається у податкову адміністрацію за юридичною адресою суб’єкта ЗЕД.

За бартерної угоди відбувається не просто обмін певної кількос-ті одних товарів (робіт, послуг) на певну кількість інших. Прийняте в угоді кількісне співвідношення обмінюваних товарів має бути збалансоване за їх вартістю.

В умовах ринкової економіки кожне підприємство здійснює свою виробничу діяльність з орієнтацією на одержання прибутку. Не є винятком і бартерні операції. Здійснюючи їх, підприємство намагається не просто розв’язати питання задоволення своїх потреб у певних ресурсах, але й водночас має на меті одержати при цьому додаткову економічну вигоду. Отже, виникає необхідність у визначенні ефективності бартерної операції. Причому таке визначення слід здійснювати перед укладенням бартерних угод, з тим щоб можна було заздалегідь відмовитися від тих із них, які є збитковими для підприємства.

Слід розрізняти фактичну ефективність бартерних операцій і розрахункову. Фактична ефективність визначається по кожній бартерній операції, виходячи з фактичної договірної ціни цієї операції і витрат на виробництво та реалізацію продукції — предмета бартерної угоди. Наприклад, аграрне підприємство уклало товарообмінну угоду з іншою фірмою на поставку їй 2 т вершкового масла взамін на 12,6 т бензину. Вартість бартерної операції становить 9836 грн., тобто в розрахунках при визначенні натурального обсягу взаємообмінюваних товарів ціна 1 т масла бралась на рівні 4918 грн. (9836 : 2), а ціна 1 т бензину — 780,6 грн. (9836 : 12,6). Фактична оптова ціна на масло відповідала рівню ціни, що взята в розрахунках, проте фактична позабіржова ціна 1 т бензину становила в середньому 680 грн., тобто була меншою від взятої в розрахунках на 100,6 грн.

Як бачимо, в цій операції не забезпечується еквівалентність обміну. У програші залишається аграрне підприємство. За об’єктивних умов обміну воно повинне було б одержати не 12,6, а 14,5 т бензину (9836 : 680). Отже, підприємство втратило на цій операції 1292 грн. (14,5 – 12,6) ´ 680), внаслідок чого ефективність її значно знизилася. І ось чому.

Якби підприємство продало вершкове масло, а не обміняло його, воно отримало б 9836 грн. і на ці кошти змогло б купити 14,5 т бензину. Фактично воно придбало 12,6 т. І тепер, щоб придбати ще 1,9 т бензину, йому потрібно брати кошти з інших джерел фінансування, зменшуючи цим самим свій валовий дохід. З урахуванням викладеного фактичну ефективність бартерних операцій можна визначити за формулою

ФЕб = ВБо – ВВ – ВР – ВТ……….………………..1.1

де ФЕб — фактичний ефект (прибуток або збиток), одержаний від товарообмінної операції;

ВБо  —   вартість бартерної операції;

ВВ   —   виробничі витрати на реалізовану продукцію;

ВР   —   витрати на реалізацію продукції за бартерною угодою;

ВТ   —   втрати від порушення еквівалентності обміну.

Якщо, скажімо, витрати підприємства на виробництво і реалізацію масла вершкового становили 9100 грн., то для нього ця бартерна операція є збитковою. Сума збитку дорівнює 556 грн. (9836 –      – 9100 – 1292). Очевидно, що за умови дотримання паритетності обміну розглянута бартерна операція була б для підприємства прибутковою. Сума прибутку становила б 736 грн. (9836 – 9100).

Методика визначення втрат від нееквівалентної бартерної угоди та її фактичної ефективності змінюється за умови, що при укладанні такої угоди один із партнерів, який володіє дефіцитним ресурсом, в розрахунках вартості операції використовує фактичну ринкову ціну на свій  товар, але змушує партнера поставити взамін більше продукції, ніж це необхідно для забезпечення еквівалентності обміну. В цьому випадку ціна продукції другого партнера фактично занижується порівняно з ринковою. З цієї причини він зазнає втрат, обсяг яких дорівнює добутку ринкової ціни на збільшений обсяг поставки товару порівняно з обсягом поставки за еквівалентного обміну.

Припустімо, що в розглянутій бартерній угоді ціна на бензин для визначення обсягу його поставки була взята на рівні ринкової, тобто 680 грн. за 1 т. За ціни контракту 9836 грн. володілець бензину має поставити його 14,5 т. Але при цьому він вимагає, щоб партнер за угодою поставив не 2 т масла вершкового, а на 263 кг більше, тобто 2,263 т. Враховуючи те, що на момент укладення угоди оптово-відпускна ціна масла вершкового на ринку становила 4918 грн., втрати володільця цього продукту від нееквівалентності обміну дорівнюватимуть 1293 грн. (2,263 ´ 4918) – (2 ´ 4918).

Фактичну ефективність бартерної операції за цим варіантом товарообміну можна визначити за формулою

ФЕб = ВБо – ПСе – ПСп – (ВТг – ПСп)………………….1.2

де ПСе — повна собівартість продукції в обсязі еквівалентного обміну;

ПСп — повна собівартість продукції, поставленої понад обсяг еквівалентного обміну;

ВТг — втрати грошової виручки від нееквівалентності обміну.

В нашому прикладі ефективність бартерної угоди за другим варіантом товарообміну буде такою ж, як і за першим варіантом. Тобто ця операція є збитковою із сумою збитку 557 грн.* (9836 – 9100 –– 1196 – (1293 – 1196).

Із логіки побудови даної формули випливає, що за умови дотримання еквівалентності обміну розглянута товарообмінна операція була б прибутковою і забезпечувала б таку суму прибутку, як і за першим варіантом її здійснення.

При визначенні фактичної ефективності бартерної угоди у сфері ЗЕД до витрат по реалізації продукції вітчизняного партнера відносять сплату мита, а також витрати, пов’язані з проведенням митних процедур.**  Вартість бартерної операції в іноземній валюті перераховується у національну валюту за курсом Національного банку України на дату оприбуткування на підприємстві товарів, що надійшли від іноземного партнера.

Розрахункова ефективність бартерних операцій визначається з метою їх оподаткування. Таке визначення здійснюється за фактичною ціною на товари, що обмінюються, але за умови, що така ціна не є нижчою за звичайну ціну. В іншому разі розрахунок ефективності ведеться за звичайною ціною. У Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сформульовано поняття звичайної ціни як ціни реалізації товарів (робіт, послуг) продавця за звичайних умов ведення господарської діяльності.

При визначенні вартості товарів у бартерних угодах, що укладаються в сфері зовнішньоекономічної діяльності, оцінка здійснюється на основі світових цін з урахуванням витрат на товаропереміщення. Для оподаткування таких операцій прибуток по них також визначається за фактичними цінами угод, якщо вони не нижчі від звичайної ціни. В іншому разі ефективність розраховують за останнім видом цін, під яким у даному випадку розуміють вартість іноземної валюти, яка може бути отримана за умови продажу товарів (робіт, послуг) особам, які не пов’язані з продавцем при звичайних умовах господарювання.

Згаданим Законом передбачається, що у разі, коли ціни внутрішньої реалізації підлягають державному регулюванню, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

При визначенні розрахункової ефективності втрати від нееквівалентності обміну до уваги не беруться.

Ефективність бартерних операцій контролюється державою через обов’язкове подання платником податку до податкового органу за місцезнаходженням такого платника податку розрахунку фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій разом із розрахунком податку на прибуток. При здійсненні бартерних операцій датою збільшення валового доходу вважається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного виконання робіт (послуг) платником податку, або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.