Огляд ринку напівфабрикатів борошняних виробів

Огляд ринку напівфабрикатів борошняних виробів

Традиційні для слов'янської кухні пельмені і вареники все рідше з'являються на столі українців. Виною тому високі ціни, імідж напівфабрикатів та посткризові явища на ринку. Про це більш детально в огляді інформаційно-аналітичного агентства «Союз-Інформ».

РИНОК

Появою заморожених напівфабрикатів ми завдячуємо людині на ім'я Кларенс Бердзай (Clarence Birdseye). Більше п'яти років пан Бердзай експериментував з вентилятором і кубиками льоду, й нарешті його робота завершилася успіхом. Вперше покупцям були запропоновані швидкозаморожені овочі, фрукти, м'ясо та устриці під фірмовою назвою Birds Eye Frosted Foods в 1930 році в Массачусетсі. Пізніше компанія-виробник налагодила постачання через залізничні перевезення, і незабаром frozen foods завоювали весь континент. А вже в 60-х відкрили спеціалізовані відділи заморожених продуктів у супермаркетах.

Зараз світовий ринок заморожених продуктів харчування оцінюється в $ 40 млрд. на рік і неухильно розвивається. У США, наприклад, 94% жителів споживають «заморожування». Тенденція останнього часу – виробництво все більш складних продуктів вищої цінової категорії.

У «заморозки» є виробнича особливість, що створює відміну від інших сфер харчової промисловості. Так промисловий спосіб заморожування у великих обсягах вважається найбільш ефективним, оскільки забезпечує моментальну, шокову заморозку при дуже низькій температурі, а значить, є найбільш щадним способом, який зберігає максимум корисних речовин продукту.

Структура ринку заморожених продуктів в Україні істотно відрізняється від західної. У європейських країнах переважають сегменти овочів і ягід, а у нас – продукти, характерні для національної кулінарної традиції, зокрема пельмені і вареники.

Лідерство цього народного продукту склалося історично, і в недалекому майбутньому ситуація навряд чи кардинально зміниться, адже пельмені регулярно купують майже три чверті українських споживачів.

Крім сегмента пельменів, на ринку заморожених напівфабрикатів (ЗНФ) розрізняють сегменти млинців, вареників, готових страв та м'ясних напівфабрикатів. Проте варто відзначити, що єдності в ринкових оцінках в маркетологів немає, оскільки немає чіткої класифікації продукції: деякі дослідницькі компанії включають у свої дослідження заморожені овочі, гриби, піцу, морепродукти або використовують власні варіанти класифікаторів.

Що стосується структури ринку, то питома вага пельменів на ньому складає більше половини загального продажу – близько 63%, вареників – близько 16%, котлет – 6%, фаршу – 4%, рибних паличок, бургерів – 3%, заморожених хлібобулочних виробів – 2 %, піци – 2%. Найбільший обсяг споживання продуктів глибокої заморозки припадає на нижній і середній ціновий сегменти.

ВИРОБНИЦТВО

З початком економічної кризи активність ринку заморожених напівфабрикатів в Україні помітно знизилася, що пов'язано зі скороченням реальних доходів населення і, як наслідок, зниженням платоспроможності покупців. У ході спеціального дослідження агентства THINK! McCann Erickson споживчих переваг в Україні та впливу кризи на поведінку вітчизняних споживачів було відмічено появу нового тренду – «одомашнення», що означає, що українці проводять більше часу вдома, працюючи і відпочиваючи. У результаті для переважної більшості співвітчизників замість походів у кафе і ресторани більш актуальним стало приготування домашньої їжі – і в будні, і в свята. Але напівфабрикати від такої ситуації аж ніяк не виграли, навпаки, продажі заморожених м'ясних і овочевих виробів скоротилися на 15-20%.

Відповідно до даних Держкомстату України, темп скорочення обсягу виробництва пельменів і вареників за 2005-2009 роки склав 23%. При цьому до 2007 року спостерігалася позитивна тенденція показника. Істотні темпи скорочення спостерігаються починаючи з 2008 року (15% і 19% відповідно).

ІМПОРТ, ЕКСПОРТ

До 2008 року Україна імпортувала значний обсяг пельменів і вареників з інших країн (від 0,8% до 1,8% до обсягу споживання цього виду продукції). У 2006 році по відношенню до 2005-го темп приросту цього показника склав 27%. У 2007 році спостерігається скорочення імпорту пельменів і вареників на 12%. 2008 рік охарактеризувався значним приростом обсягу ввезення цього продукту з-за кордону. У порівнянні з 2005 роком цей показник збільшився в два рази.

У 2009 році відбулося різке падіння обсягу імпорту пельменів і вареників на територію України – цей показник з 1640 тонн в 2008 році скоротився до 21 тонни. Можливою причиною такого скорочення є вступ України в 2008 році до СОТ і зниження ввізного мита на м'ясо, внаслідок чого в Україну ринув потік дешевого закордонного м'яса, що використовувалося виробниками як сировина. В порівнянні з ним імпортна готова продукція могла виявитися абсолютно неконкурентоспроможною.

У 2010 році Україна імпортує пельмені і вареники всього з чотирьох країн. При цьому основними імпортерами є Італія, Франція і Китай. Четвертим імпортером є США, однак питома вага імпорту продукції з цієї країни склала станом на 1.09.2010 всього 0,15% у загальному обсязі ввезених пельменів і вареників.

Динаміка експорту пельменів і вареників у досліджуваний період не характеризувалася якою-небудь постійною тенденцією. Так, у 2006 і 2009 роках по відношенню до попередніх періодів спостерігається скорочення цього показника на 29% і 9% відповідно. Скорочення експорту в 2009 році експерти пов'язують із закриттям російських кордонів. У той же час 2007 і 2008 роки характеризувалися істотним приростом обсягу експорту даного виду продукції, темп якого в першому випадку склав 37%, а в другому – 27%.

Географія експорту пельменів і вареників більш різноманітна, ніж географія імпорту. Однак і тут можна назвати лише кілька більш-менш значущих експортерів. Це в першу чергу Молдова, в яку направляється 86% загального обсягу експорту даного виду продукції. Від 1% до 6% експорту пельменів і вареників направляється до Грузії, Канади, Німеччини, Ізраїлю та Казахстану.

СПОЖИВАННЯ

За даними Держкомстату України, споживання заморожених м'ясних напівфабрикатів в Україні в 2009 році по відношенню до 2005-го скоротилося.

При цьому найбільш відчутним це скорочення виявилося в сегменті пельменів і вареників (практично 24%). Хоча в докризові роки відмічалося щорічне збільшення споживання даного виду продукції. Причини такого скорочення були зазначені вище.

Одним з факторів, що викликають насторожене ставлення до м'ясних напівфабрикатів серед споживачів, є використання різних замінників м'ясної сировини, що вводяться в рецептури для зниження собівартості. Сьогодні для цього широко застосовуються різні препарати, тваринні та рослинні білки різного походження. У м'ясній промисловості в якості замінників м'яса вже використовувалися різні продукти, концентрати і навіть манна крупа. Ще одним раннім способом зниження собівартості продуктів, у виробництві яких застосовується тісто, є перевищення обсягу використаного тіста по відношенню до м'ясної начинки, використання неякісного низькосортного борошна і т. п. Відповідно, на тлі утримання темпів зростання вартості продуктів відбувається зниження якісних показників і, як наслідок, іміджу м'ясних напівфабрикатів в очах споживача. З насиченням ринку відбулася поступова зміна споживчих переваг і відмова від практики «цінового» вибору продуктів. Споживач виявляє велику зацікавленість складом і цінністю купованої їжі. Тому сьогодні виробники пішли від «простих» способів зниження вартості виробництва, переорієнтувавшись на розвиток більш складних технологій, а лідери ринку вже відмовилися від використання, в більшості випадків, замінників м'ясної сировини.

У зв'язку з цим велика частина традиційної продукції відомих торгових марок (таких як «Геркулес», «Левада», «Три ведмеді») потрапляє у високий ціновий сегмент, орієнтуватися на який за останні два роки стала менша кількість споживачів.

ВИРОБНИКИ

Група компаній «Левада» (Одеса) – безсумнівний «старожил» серед українських виробників заморожених продуктів і напівфабрикатів. Але не можна зменшувати й роль послідовників, таких як ЗАТ «Геркулес» (Донецьк), ТОВ «Династія Україна» (Кривий Ріг), Донецький комбінат заморожених продуктів – ТД «Цун-Дон», ПП Дригало (Біла Церква), ТОВ «Три Ведмеді» (Київ), Фабрика заморожених продуктів (Кіровоград), які складають гідну конкуренцію, тим самим змушуючи один одного рухатися вперед, удосконалювати технологічну базу підприємств, використовувати і впроваджувати інноваційні методи у виробництво, працювати над рецептурами і асортиментом продукції, що випускається.

Топ-10 вітчизняних виробників пельменів і вареників складають: ГК «Левада» (ТМ «Левада», «Ням-Ням», «Сударушка», «Економька»), ЗАТ «Геркулес» (ТМ «Геркулес»), ТОВ «Донецький комбінат заморожених продуктів» (ТМ« Цун-Дон»,«Лада-Ладушка», «Поварешка»), ПП Дригало (ТМ «Дригало», ТМ «Немо», ТМ «Швидень-Ко»), ТД «Світ напівфабрикатів» (ТМ «Торос», «Двічі два», «Варко»), ПП Урсуленко (ТМ «ОСА», «Коло»), ТОВ «Три ведмеді» (ТМ «Три ведмеді»), «Ласка» (ТМ «Щедров»), компанія «Мушкетер» (ТМ «Пекар»). Близько п'яти років тому донецька ТМ «Геркулес» була єдиним претендентом на звання національного бренду. Потім цього виробника помітно потіснила одеська «Левада».

На сьогоднішній день продажі «Левади» істотно впали (за оцінками експертів, на 50%). Вихід з цієї ситуації керівництво підприємства бачить в реалізації спільного соціального проекту з виробником морозива «Еліт» (ТМ «Ажур»). Наявність в портфелі продажів і морозива, і напівфабрикатів дозволить згладити вплив чинника сезонності на обсяг продажів.

ПРОБЛЕМИ Й ПЕРСПЕКТИВИ

Основна проблема, яка стоїть перед виробниками напівфабрикатів – це сировина. З кожним місяцем кількість сировини зменшується, а ціни на неї зростають. Практично вдвічі в порівнянні з минулим роком збільшилися ціни на базову сировину (м'ясо, сало, борошно) та інгредієнти для виробництва напівфабрикатів. У виробників стан близький до паніки, вони змушені або піднімати ціни, або знижувати рентабельність. Більшість компаній вже підняли ціни (в середньому на 5-7%), інші будуть змушені зробити це до кінця року. У список невирішених проблем, що стримують розвиток «напівфабрикатної» галузі, можна також додати:

·  низька якість української сої;

·  проблеми з постачанням сої зарубіжних виробників і зростання цін на неї;

·  відсутність сучасного українського устаткування для виробництва заморожених напівфабрикатів;

·  висока вартість закордонного обладнання;

·  труднощі входу в мережі супермаркетів.

Рітейлери кажуть, що основні складності при реалізації групи замороженої продукції пов'язані з необхідністю обслуговування великого парку холодильного обладнання та порушенням/псуванням упаковки напівфабрикатів при реалізації продукції в магазинах самообслуговування. Для «заморозки» найстрашніше – потрапляння в тепло, що може трапитися при транспортуванні або на складі. Повторно заморожений продукт нічим не відрізняється від первинного, що робить можливим обман.

Практично у всіх виробників основою асортименту, а іноді і єдиною позицією, служить найбільш класичний продукт – різні сорти пельменів з комбінованим фаршем з яловичини та свинини. Однак посилення конкуренції ставить виробників, особливо тих, хто виходить на національний рівень, перед необхідністю вводити в асортимент «родзинки», а іноді і ексклюзивні позиції.

Найбільшу перевагу в ході жорсткої конкуренції отримують компанії, які інвестують у якість продукту, в упаковку, в його просування – іншими словами, створюють бренд, якому довіряє споживач.