Система обліку енергоресірсів

Впровадження автоматизованих  систем контролю і обліку енергоресурсів (АСКОЕ) є стратегічним напрямом підвищення ефективності енергетичного потенціалу країни.

Основні правила, при розробці та впровадженні систем АСКОЕ:

- вимірювання на базі цифрових методів обробки процесів;

- цифрові інтерфейси передачі виміряних параметрів;

- глибоке архівування основних вимірів в лічильнику;

- контроль достовірності та повноти даних на всіх рівнях системи; 

- діагностика працездатності системи;

- резервування каналів зв'язку;

- паралельна синхронно-асинхронна обробка даних;

- ієрархічна побудова системи;

- можливість розподіленої обробки даних;

- захист інформації на всіх системних рівнях;

- використання перевірених і стандартних компонентів системи та інструментальних засобів;

- паралельний збір даних;

- масштабованість і нарощуваність;

- управління коефіцієнтом готовності системи на етапі проектування.        

До складу систем АСКОЕ входять:

- мікропроцесорні лічильники електроенергії;

-обладнання зв'язку (телефонні, ВЧ та радіо-модеми, модемні пули, ВОЛЗ перетворювачі, кабелі);

- автоматизовані робочі місця (АРМ), комп'ютерне обладнання (комунікаційні сервери, сервери баз даних, робочі станції, джерела безперебійного живлення, концентратори для організації локальної мережі)     

Система комерційного обліку виробництва і розподілу  енергоресурсів являє собою багаторівневу структуру.

         1) 1-рівень: вимірювальні системи, що здійснюють вимірювання показників обліку;

2)  2-рівень: контролери, які забезпечують цілодобових збір, передачу та обробку даних з вимірників;

3) 3-рівень: системи комерційного обліку, що здійснюють збір даних з контролерів, обробку отриманої інформації з метою аналізу і прийняття рішень керівництвом підприємства;

4) 4-рівень: центр збору і обробки даних підприємства, що здійснює комплексний системний аналіз даних, отриманих з систем комерційного обліку.

АСКУЕПР забезпечує облік наступних видів енергоресурсів:

- електроенергія (АСКОЕ, АСТОЕ);

- холодна, гаряча і стічна вода (АІІС КУВ, АСТУВ)

- теплова енергія, перегрітий і насичений пар (АІІС КУТ, АСТУТ)

- природний і технічний газ (АІІС КУГ, АСТУГ) 

Система обліку води (АІІС КУВ, АСТУВ). АІІС КУВ призначена для збору, обробки, зберігання та передачі комерційних даних по кількості споживаної підприємством водопровідної та стічної води.

Застосування  систем обліку води дозволяє знизити витрати підприємства на споживання води, а також скоротити витрачання води.

Системи обліку води застосовуються на промислових  підприємствах, в муніципальних  утвореннях, приватних домоволодіннях, компаніях-постачальниках води.

Система обліку газу (АІІС КУГ, АСТЕУГ). Системи обліку газу (АІІС КУГ) призначені для збору, обробки, передачі та зберігання комерційних даних по витраті, кількості і складу природного або технічного газу в одному або декількох газопроводах.

Системи обліку газу встановлюються на промислових підприємства, споживачах газу, газовидобувних, газотранспортних і газопереробних підприємствах. Системи обліку тепла й пари (АІІС КУТ, АСТУТ). Системи комерційного обліку тепла й пари (АІІС КУТ) призначені для збору, обробки, зберігання та передачі комерційних даних по кількості спожитого і переданого тепла і дозволяють знизити споживання теплової енергії та втрати в теплових мережах, а також оптимізувати витрати на споживання тепла (пари).

Застосування  систем обліку актуально не тільки на підприємствах-виробниках і постачальниках тепла, але і всередині будь-якого промислового підприємства.

Питання видобутку, передачі, розподілу, споживання енергетичних ресурсів безпосередньо пов'язані з організацією їх достовірного обліку, заснованого  на застосуванні технічних засобів вимірювань - електро-, водо-, тепло-, газосчетчіков, автоматизованих систем обліку та регулювання енергоспоживання. Істотна проблема, що виникає при створенні та експлуатації приладів і систем обліку - організація повірки застосовуваних засобів вимірювань. 10-15 років тому термін "повірка" був відомий лише вузькому колу фахівців великих підприємств. Подорожчання енергоресурсів привело широкомасштабному впровадженню систем обліку - від промислових підприємств до магазинів, перукарень, аптек, а в ряді випадків і квартир. Власнику малого підприємства або автомайстерні термін "повірка" зазвичай незнайомий і представляється в більшості випадків як ще один спосіб узаконеного вилучення доходів на користь держави. Широко поширена й інше тлумачення цього терміна - "опломбування" приладу для його подальшої "легалізації".

Повіркою засобів вимірів  називають сукупність дій, виконуваних  для визначення похибки засобів  вимірювань. Мета повірки - з'ясувати, чи відповідають характеристики кошти  виміру (тепло-, водо-, електролічильника) встановленим у нормативних документах значенням і придатне це засіб вимірювання до застосування за його прямим призначенням.

Найбільш повне  визначення терміна "повірка" наводиться в документі Міждержавної Ради з  стандартизації, метрології та сертифікації, рекомендації з міждержавної стандартизації. Повірка засобів вимірювань-встановлення органом державної метрологічної служби (або іншим уповноваженим органом, організацією) придатності засобу вимірювання до застосування на підставі експериментально визначених метрологічних характеристик та підтвердження їх відповідності встановленим обов'язковим вимогам.

До основних аспектів відноситься:

1) Повірці піддають кошти вимірів, підлягають державному метрологічному контролю і нагляду;

 2) При повірці використовують еталон. Повірку проводять у відповідності з обов'язковими вимогами, встановленими нормативними документами по повірці. Повірку проводять спеціально навчені фахівці, атестовані у якості повірників органами Державної метрологічної служби;

 3) Результати повірки засобів вимірювань, визнаних придатними до застосування, оформляють видачею свідоцтва про повірку, нанесенням повірочного тавра або іншими способами, встановленими нормативними документами по повірці;

4) Іншими офіційно уповноваженими органами, яким може бути надане право проведення повірки, є акредитовані метрологічні служби юридичних осіб. Акредитація на право повірки засобів вимірювань проводиться уповноваженим на те державним органом управління.

Отже, мета повірки - забезпечення єдності вимірювань. Критерій, за яким визначається придатність приладу - похибка приладу не повинні виходити за встановлені межі, встановлені нормативними документами.

Періодичній повірці через  певні міжповірочні інтервали підлягають кожен примірник, що знаходиться в експлуатації чи на зберіганні. Засоби вимірювання, що знаходяться на тривалому зберіганні, періодичній повірці можуть не піддаватися. Користувач повинен представити на перевірку засоби вимірювання: розконсервувати, з технічним описом, інструкцією з експлуатації, методикою повірки, паспортом або свідоцтвом про останню повірку та необхідними комплектуючими пристроями.

Перший міжповірочний  інтервал встановлюється при затвердженні типу засобу вимірювання. Органи Державної  метрологічної служби і юридичні особи зобов'язані вести облік результатів періодичних перевірок. За його результатами Центром стандартизації та метрології за погодженням з метрологічною службою юридичної особи міжповірочний інтервал може коригуватися з урахуванням специфіки застосування. У разі розбіжностей в даному питанні висновок на підставі досліджень дають державні наукові метрологічні центри.

Періодичну повірку  засобів вимірювань, що мають декілька діапазонів вимірювань, але використовуваних для меншого числа діапазонів, на підставі рішення головного метролога чи керівника юридичної особи, з відповідним записом в експлуатаційних документах, допускається проводити тільки за вимогами нормативних документів з перевірки, визначальним придатність для використовуваних діапазонів вимірювань . Таке припущення можливо для засобів вимірювань, що надходять на перевірку з експлуатації, коли відомі використовувані діапазони вимірювань. Повірка засобів вимірювань при випуску з виробництва повинна проводитися по всіх діапазонах вимірювань, так як заздалегідь не відомий користувач і потенційна сфера застосування. Періодична повірка може здійснюватися на території користувача, Центру стандартизації та метрології або юридичної особи, акредитованого на право повірки. Місце повірки вибирає користувач, виходячи з економічних факторів і можливості транспортування повіряються засобів вимірювань і еталонів.

Позачергова повірка проводиться  при експлуатації (зберіганні) засобів  вимірювань при: - ушкодженні повірочного  тавра; - у разі втрати свідоцтва про повірку; - введенні в експлуатацію засоби вимірювання після тривалого зберігання (більше одного міжповірочного інтервалу); - проведенні повторної юстирування або настройки; - при відомому чи передбачуваному ударному впливі на засіб вимірювання або незадовільною його роботу.

Інспекційна повірка проводиться  для виявлення придатності до застосування засоби вимірювання при  здійсненні державного метрологічного нагляду проводиться в присутності  представника перевіряється юридичної  або фізичної особи. Результати інспекційної повірки відображають в акті перевірки. Інспекційну перевірку можна проводити не в повному обсязі, передбаченому методикою повірки.

Повірка в рамках метрологічної експертизи, виробленої за дорученням органів суду, прокуратури, арбітражного суду та федеральних органів виконавчої влади, проводиться на їх письмову вимогу. За результатами повірки складають висновок, який затверджує керівник Центру стандартизації та метрології, і направляють його заявнику.

Порядок проведення повірки. Повірка засобів вимірювань проводиться відповідно до нормативних документів, затверджуваних за результатами випробувань для цілей затвердження типу. Якщо засіб вимірювання за результатами повірки визнано придатним до застосування, то на нього або технічну документацію наноситься відбиток повірочного тавра відповідно до правил по метрології ПР 50.2.007-01 "повірочного тавра" або видається "Свідоцтво про повірку". Якщо засіб вимірювання за результатами повірки визнано непридатним до застосування, відтиск повірочного тавра гаситься, "Свідоцтво про повірку" анулюється, власнику видається "Повідомлення про непридатність" або робиться відповідний запис у технічній документації. Повірочного тавра, підтверджуючі або анулюють результати повірки, застосовують тільки співробітники державної метрологічної служби, державних науково-метрологічних Центрів або метрологічної служби юридичної особи, акредитованої на право повірки, атестовані у якості повірників засобів вимірювань. Відповідальність за неналежне виконання повірочних робіт і недотримання вимог відповідних нормативних документів несе орган Державної метрологічної служби або юридична особа, метрологічною службою якого виконані перевірочні роботи.

Організація проведення повірки. Юридичні та фізичні особи, що випускають засоби вимірювання з виробництва, ремонту, які ввозять і використовують їх з метою експлуатації, прокату або продажу, зобов'язані представляти їх на перевірку згідно з графіками повірки, складеними власниками. Графіки повірки направляються до органу Державної метрологічної служби, на території, що обслуговується якого знаходяться власники засобів вимірювань. Органи Державної метрологічної служби здійснюють перевірку на підставі графіків. Графіки можуть бути скоректовані залежно від зміни номенклатури та кількості засобів вимірювань.

 Порядок розгляду  та погодження встановлює керівник  органу Державної метрологічної служби. При узгодженні перевіряють повноту інформації про експонованих на перевірку засобах вимірювання, уточнюють місце, терміни, обсяг повірки. Протягом 10 днів з моменту надходження графіків перевірки засобів вимірювань орган Державної метрологічної служби проводить їх розгляд. Доставку засобів вимірювань на повірку забезпечують їх власники. Засоби вимірювання під розписку здаються на перевірку в органи Державної метрологічної служби, які несуть відповідальність за їх збереження.

Таким чином, повірка  засобів вимірювань енергоресурсів являє собою законодавчо обгрунтовану процедуру, яка входить в єдину  державну систему державного метрологічного контролю і нагляду за застосуванням засобів вимірювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Шляхи покращення автоматизованої системи обліку енергоресурсів

 

Економія енергоресурсів актуальна для багатьох розвинутих країн світу. Економія неможлива без обліку їхньої витрати,  особливо у великих містах,  де споруджуються багатоповерхові будинки.  Для обліку витрат енергоресурсів, таких, як витрати питної (холодної)  та гарячої води,  витрати енергії для підігрівання помешкань та комунальних приміщень, обліку електроенергії,  витрат газу ставлять індивідуальні лічильники по кожному виду фізичних об’єктів.

Це призводить до того,  що,  з одного боку,  ведеться облік витрат енергоресурсів, зокрема і комерційний, а з іншого – збільшуються витрати на підтримку великої кількості обслуговуючих робітників,  що,  своєю чергою,  сприяють збільшенню ціни витратної одиниці кожної фізичної величини.

Розглянемо приклад  автоматизованої системи обліку енергоресурсів,  яка може бути побудована в кількох нових будинках та об’єднана в один центр керування (рисунок 2.1).