Екологічний моніторинг

Екологічний моніторинг

 

 

 

План

1.Поняття екологічного  моніторингу.

2.Організація і класифікація  системи моніторингу навколишнього  середовища.

2.1 Еколого-аналітичний моніторинг.

2.2 Хімічний моніторинг.

2.3 Еколого-біохімічний моніторинг.

Література

1. Федоренко О. І. та ін.  Основи екології [Текст]: Підручник/О. І. Федоренко, О. І. Бондар, А. В. Кудін. – К.: Знання, 2006. –(с.306-313)

 

2.Лукʼянова Л. Б.  Основи екології [Текст]: навчальний посібник для учнів професійно-технічних закладів освіти/Л. Б. Лукʼянова. – К.: «Вища школа», 2000. – (с. 250-255)

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття екологічного моніторингу.

Для раціонального природокористування необхідно мати інформацію про те,яке саме середовище оптимальне для життєдіяльності людини.З цією  метою в застосовують бальний показник,що іменуїться якості природного середовища.Його максимальне значення для найкращих умов становить 700 балів.Він визначається за наслідками експертної оцінки стану води,повітря,грунту,природних ресурсів і т. ін.Ця бальна оцінка дає змогу щорічно встановлювати,за рахунок якого саме чинника знижується індекс.

Відомо,що для нормального функціонування та стійкості екосистем і біосфери не слід перевищувати певні граничні навантаження на них(граничнодопустиме навантаження).Тому необхідно здійснювати пошук критичних або найбільш чутливих ланок в екосистемах,які швидше іточніше характеризують їх стан.Всі ці заходи входять в систему екологічного моніторингу-комплексної системи спостережень,оцінки і прогнозу стану навколишнього середовища під антропогенним впливом.Термін «моніторинг»увійшов до наукового обігу з англомовної літератури і походить від анг.monitor-спостереження.Це поняття вперше ввели   у 1972р.на Стокгольмській конференції. ООН з охоронидовкілля,відтоді проблеми моніторингу постійно обговорюються на різних міжнародних конгресах. Його об`єктами  є  атмосфера,гідросфера,літосфера,грунт,земельні,лісові,рибні,сільсьгосподарські та інші ресурси і їх використання,біота,природні комплекси і екосистеми.У процесі моніторингу ставляться такі цілі:

-кількісна і якісна оцінка повітря,поверхневих вод,грунтового покриву,флори і фауни,а також постійний контроль стоків і викидів на промислових підприємствах;

-складання прогнозу про стан навколишнього середовища і можливі його зміни;

-забезпечення зацікавлених організацій і населення поточною і екстреною інформацією про зміни в навколишньому природному середовищі,а також попередження і прогнозування її стану;

-спостереження за фізичними,хімічними,біологічними процесами,що відбуваються в навколишньому природному середовищі,за рівнем забруднення атмосферного повітря,грунтів,водних об`єктів,наслідками його впливу на рослинний і тваринний світ;

У рамках програми ООН з проблем навколишнього середовища ЮНЕП в 1973-1974рр.були розроблені положення про функціонування Глобальногої системи моніторингу навколишнього середовища,основне завдання якої-надання інформації,необхідної для захисту здоров`я,благополуччя,безпеки і свободи людей та управління навколишнім середовищем і його ресурсами.В рамках цієї програми Всесвітня морська організація забезпечує глобальний моніторинг Світового Океону.У 1990р.міжнародний центр наукової  культури(Всесвітня лабораторія)запропонував проект «Глобальний екологічний моніторинг»з використанням військових супутникових технологій.З 1992 р.в названому проекті беруть участь Російська Федерація,США,Україна;Казахстан,Литва і Китай-як спостерігачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Організація і класифікація системи моніторингу навколишнього середовища.

Моніторинг здійснюють обласні управління з охорони навколишнього середовища разом з гідрометеослужбами через мережу спеціальних станцій,що проводять наземні метеорологічні,гідрологічні,морські спостереження та ін.Нині у світі у виданні ЮНЕП нараховується 344 станції з моніторингу води,що знаходяться в 59 країнах.

Моніторинг навколишнього середовища у містах України включає  постійний контроль за вмістом оксиду,вуглецю,вуглеводнів,сірчистого ангідриду,оксидів азоту,озону і пилу. Спостереження за атмосферою міста проводяться на стаціонарних установках,що працюють в автоматичному режимі. З центру обробки інформації дані про перевищення граничнодопустимої концентрації надходять у Київське управління з охорони навколишнього природного середовища й одночас у відповідну структуру Мінприроди. Автоматично контролюються і промислові викиди великих підприємств,а також рівень забруднення води у р.Дніпро в міських межах.За даними моніторингу визначаються основні джерела забруднення.Наприклад,метою біологічного моніторингу є визначення стійкість природних екосистем до зовнішніх дій.Його основний метод-біоіндикація(біотестування),тобто виявлення і визначення антропогенних навантажень за реакціями на них живих організмів та угрупувань. Наприклад,радіоактивне забруднення можна визначити за станом хвойних порід дерев,промислове-за поведінкою багатьох представників грунтової фауни,а забруднення повітря дуже чутливо сприймають мохи і лишайники.Так,якщо в лісі на стовбурах дерев зникають лишайники,це означає що в повітрі є сірчастийгаз.За кольором лишайників(цей метод названий лихеноіндикацією)судять також про наявність у грунті деяких металів,наприклад міді. Біоіндикація дає змогу вчасно виявити ще не небезпечний рівень забруднення і вжити заходи,спрямовані на відновлення екологічної рівноваги навколишнього середовища. За масштабом узагальнення інформації вирізняють глобальний моніторинг:

де спостерігають за світовими процесами та явищами в біосфері за допомогою космічної,авіаційної техніки і ПЕВМ та складання прогнозу можливих змін на Землі.

 

 

 

 

2.1Еколого-аналітичний  моніторинг-моніторинг вмісту забруднюючих речовин у воді,повітрі та грунті застосуванням фізичних,хімічних і методів аналізу,який дає змогу виявити надходження забруднюючих речовин на фоні природних і оптимізувати взаємодію людини з природою.Так,грунтовий моніторинг передбачає визначення кислотності,засоленості грунтів і втрати гумусу.

Еколого-аналітичний моніторинг забруднень у складі Державної системи екологічного моніторингу.З  метою радикального підвищення продуктивності робіт,спрямованих на збереження і поліпшення стану середовища існування,забезпечення екологічної безпеки указом Президента України була створина Державна система екологічного моніторингу (ДСЕМ)у складі Управління моніторингу МІНприроди України,Організація робіт зі створення ДСЕМ передбачає включення до сфери спостережень нового виду і типів забруднювачів та виявлення їх впливу на навколишнє середовища і здоров`я населення (сумісно з державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України);розширення географії екологічного моніторингу за рахунок нових територій і джерел забруднень.

2.2Хімічний моніторинг-це частина еколого-аналітичного моніторингу,система спостережень за хімічним складом атмосфери,опадів,поверхневих і підземних вод,вод океанів і морів,грунтів,донних відкладень,рослинності,тварин і контроль за динамікою розповсюдження хімічних забруднюючих речовин.

Основними завданням ДСЕМ є:

- розробка програм спостереження за станом навколишнього природного середовища на території  України,в її окремих регіонах і районах;

- організація спостережень і проведення вимірювань показників об`єктів екологічного моніторингу;

- зберігання та обробка даних спостережень;

- гармонізація банків і баз екологічної інформації з міжнародними еколого-інформаційними системами;

- інформування органів управління про стан навколишнього середовища і природних ресурсів,екологічної безпеки;

- розробка і реалізація єдиної науково-технічної політики у сфері екологічного моніторингу.

ДСЕМ передбачає  створення двох взаємопов`язаних блоків:моніторинг забруднення екосистем і моніторинг екологічних наслідків такого забруднення.Крім того,вона має забезпечити отримання інформації про початковий(базовий)стан біосфери,а також виявлення антропогенних змін на фоні природної мінливості.

У 2002 р.у системі Мінприроди діяли близько 100 хімічних лабораторій,41 кущова лабораторія для аналізу про повітря у 89 містах з без лабораторним контролем.Спостереження за забрудненням атмосфери проводилися на 682 стаціонарних постах у 248 містах і селищах України,також було приділено увагу і грунту на сільськогосподарських угіддях.

Мережа станцій спостереження транскордонного перенесення забруднюючих речовин орієнтована на західний,північний і східний кордони України.Нині тут працюють станції,які проводять відбір проб атмосферних аерозолів,газів та опадів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3Еколого-біохімічний моніторинг.

Успіхи деяких видів моніторингу(хімічного,гідрологічного,гідробіологічного та ін)ставлять на порядок денний розробку моніторингу вищого порядку-еколого-біохімічного.Справа в тому,що зміни в обміні речовин гідробіонтів(наприклад риб)настають,як правило,до появи морфологічних,фізіологічних популяцій та інших відхилень від норми.Тому рання діагностика в метаболізмі гідробіонтів дає змогу стежити за надходженням у воду забруднень навіть у дуже малих кількостях,тобто проводити еколого-біохімічний моніторинг.

Як приклад можна навести дані щодо залежності активності лізосомальних ферментів риб від ступення забруднення водоймищ.Так,активність ферментів печінки окуня і щуки,з підвищенням рівня забрудненості води значно зменшується.При цьому зміни особливо виявляється у щуки,екологічно більш прив`язаної до прибережних,найзабрудненіших частин водоймищ.

Ще одним прикладом може бути стан організму ряпушки,що є в озерах північних областей України.Виявилось,що вміст триацилгліцеринів у ряпушці достатньо високий,оскільки у воду озера потрапили гербіциди,що одразу позначилось на кількості сильно реактивних ліпідів стосовно забруднень.

Система еколого-біохімічного моніторингу необхідна як для контролю біохімічного стану ще не забруднених токсикантами території акваторії,так і для з`ясування причин різних патологій,що виникають під впливом антропогенного стресу,і їх динаміки в часі.Її можна використовувати в експертизах і при арбітражах,пов`язаних з різними отруєннями живих організмів промисловими і сільськогосподарськими викидами.

 

 

 

 

 

Висновок

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану  середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження та раціонального природокористування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Запитання і завдання для самоконтролю.

1.Дайте визначення поняття  «Екологічний моніторинг».

2.Коли,ким і де був  уперше запроваджений термін  «екологічний моніторинг»?

3.Перерахуйте за охарактеризуйте  цілі екологічного моніторингу.

4.Як проводиться екологічний  моніторинг?

5.Дайте класифікацію моніторингу?

6.Охарактеризуйте цілі  біологічного моніторингу?

7.Що таке еколого-аналітичний моніторинг?

8.Що таке хімічний моніторинг?Які  його завдання?

9.З яких елементів складаються  системи державної системи екологічного  моніторингу?