Контрольная работа по "Экология"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Апреля 2013 в 03:19, контрольная работа

Краткое описание

Управління охороною праці (УОП) умовно має три основних центри, які саме і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 2.1), це:
держава (Кабінет Міністрів України; галузеві Міністерства; державні наглядові органи; органи виконавчої влади та самоврядування);
роботодавці ( власники підприємств чи уповноважені ними особи; керівники структурних підрозділів та служби охорони праці підприємств);

Вложенные файлы: 1 файл

БЖД.docx

— 92.24 Кб (Скачать файл)
  1. Система управління охороною праці в Україні. Роль керівника підприємства й відділу охорони праці в організації роботи з охорони праці.

 

1.1. Загальна структура  управління охороною  праці

Управління  охороною праці (УОП) умовно має три  основних центри, які  саме і здійснюють комплексне управління охороною праці (рис. 2.1), це:

  • держава (Кабінет Міністрів України; галузеві Міністерства; державні наглядові органи; органи виконавчої влади та самоврядування);
  • роботодавці ( власники підприємств чи уповноважені ними особи; керівники структурних підрозділів та служби охорони праці підприємств);
  • працівники (трудові колектив підприємств; профспілки; уповноважені трудових колективів; комісії з охорони праці підприємств).

 

Комплексне  управління охороною праці як із боку держави, так і  з боку роботодавців і працівників  у найбільш оптимальній  формі відібражено у ФССНВ (недержавна організація з однаковим представництвом усіх трьох вищезгаданих сторін в органах управління). Саме з цієї причини ФССНВ є однією з найбільш ефективних складових УОП.

В усіх трьох вищезгаданих центрах (держава, роботодавці  та працівники) управління охороною праці може здійснюватися на декількох рівнях, а саме:

  • загальнодержавному (національному) рівні;
  • регіональному рівні;
  • галузевому рівні;
  • виробничому рівні ( рівень підприємства).

 


 

Рис 1. Комплексне управління охороною праці

 

На  загальнодержавному рівні управління охороною праці здійснює:

  • Кабінет Міністрів України;
  • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (до 09.12.2010 р.- Держгірпромнагляд, функції якого Указом Президента України від 09.12.2010 покладено на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України);
  • Генеральна Прокуратура;
  • ФССНВ;
  • Спілка  промисловців та підприємців України;
  • Центральні всеукраїнські органи обєднань профспілок тощо.

На  регіональному рівні:

  • Рада міністрів Автономної республіки Крим;

місцеві державні адміністрації  та органи місцевого  самоврядування;

  • територіальні підрозділи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
  • регіональні органи обєднань профспілок;
  • регіональні органи обєднань роботодавців (промисловців і підприємців) тощо.

На  галузевому рівні:

  • галузеві міністерства: Міністерство охорони здоровя (МОЗ), Міністерство соціальної політики, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій (МНС), Міністерство аграрної політики та продовольства України, України Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,та інші міністерства;
  • Державна архітектурно-будівельна інспекція України;
  • Центральні органи обєднань профспілок у галузі;
  • Центральні органи обєднань роботодавців (промисловців і підприємців) у галузі;
  • Центральні органи виконавчої влади тощо.

На  виробничому рівні:

  • роботодавець чи уповноважена ним особа;
  • служба охорони праці підприємства;
  • керівники відповідних структурних підрозділів і служб підприємства тощо.

 

1.2. Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві

Державне, регіональне та галузеве управління охороною праці, чисельні наглядові  і контрольні органи не можуть гарантувати  повну безпеку  ведення робіт  на виробництві, якщо питання охорони  праці не стануть  повсякденним завданням  та моральним обов’язком також і роботодавців, керівників виробництв, інженерно-технічних  працівників, кожного  працюючого. Для вирішення  всіх проблем у  сфері охорони  праці потрібний  системний підхід, створення ефективної моделі управління охороною праці (СУОП) на кожному підприємстві, в установі та організації незалежно від форм власності і об’єму виробництва.

Успішне вирішення задачі попередження нещасних випадків, професійних  захворювань та аварій повинно закладатись  вже на етапі планування виробництва і  забезпечуватись  на всіх його стадіях. Для того, щоб гарантувати на виробництві виконання усіх робіт найбільш безпечним способом, та позбавити працюючих від небажаного ризику травм, пошкодження здоров’я чи майна, охорона праці використовує системний підхід та системний аналіз.

Системою, яка вивчається в  охороні праці, є  система “людина  – виробниче середовище”. Процес системного аналізу  здійснюється відносно виробничого середовища, де люди, технологічні процеси, обладнання, механізми та виробничі  приміщення є складовими частинами, які можуть впливати на безпеку  та успішне виконання  роботи або поставленої  задачі.

Як  правило, у виробничому  середовищі існує  велика кількість  потенційних небезпек і концепція системного аналізу вимагає  враховувати усі  ймовірні небезпеки  як складові тієї чи іншої небезпечної  ситуації до факту  виникнення джерела  небезпеки у системі "людина – виробниче середовище". При цьому системний аналіз визначає коригуючи заходи, які повинні бути вжиті у виробничому процесі ще до виконання роботи чи вирішення основної задачі.

Зміст системного підходу  полягає в тому, що будь-яка система  управління або її окрема частина повинна  розглядатися як ціле, самостійне явище, яке  характеризується метою  діяльності, структурою, ресурсами, процесами  та взаємозв’язками  з іншими системами. Системний підхід дозволяє вивчати  систему управління в сукупності всіх її елементів і  аналізувати як статичний, так і динамічний її стан.

Більшість посадових осіб, підприємців  та бізнесменів розглядає  економічні та соціальні  чинники не узгоджено, що призводить до безсистемності в процесі прийняття  рішень. Для того, щоб подальший  розвиток того чи іншого виробництва був  економічно ефективним й одночасно соціально  справедливим, необхідно  знати і розуміти всі системні зв’язки  в процесі його функціонування. Безумовно, що системний підхід повинен бути основним методичним засобом вирішення проблем охорони праці.

 

1.3.Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві

Система управління підприємством  поділяється на цілий  ряд підсистем  й елементів, які  знаходяться між  собою в певних співвідношеннях. Можливі  будь-які варіанти розділення системи  управління на підсистеми в залежності від  поставлених завдань  та мети. Зокрема  може бути виділена підсистема управління охороною праці, підсистема управління охороною навколишнього середовища тощо. Загальні положення щодо управління охороною праці, порядок введення в дію системи управління, основні функції і завдання управління викладено в Типовому положенні про систему управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях.

Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП) - це сукупність відповідних органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативно-правових актів, інструкцій тощо ведуть цілеспрямовану, планомірну діяльність з метою виконання поставлених завдань з охорони праці. СУОПП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності підприємства та трудові колективи його структурних підрозділів і реалізується у вигляді цілеспрямованої діяльності посадових осіб та працівників підприємства щодо виконання чинних нормативно-правових актів з охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, професійної захворюваності, пожеж та аварій.

Информация о работе Контрольная работа по "Экология"