Подготовка питьевой воды с помощью озонирования

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АПАРАТА  Й  ОХОРОНА ПРАЦІ

9.1 Потенційні небезпеки

 
             Температура робочого приміщення повітряпідготовки - до +5 0С, озонаторної та чергового оператора - не менше +15 0С. Категорія електропостачання озонаторної установки (за ПУЕ) залежить від категорії електропостачання станції водозабору і може бути 2-й (живлення від двох незалежних джерел електропостачання) або 3-й (живлення від одного джерела електропостачання). Електрообладнання загальнопромислового виконання може мати різні ступені захисту від зіткнення персоналу з обертовими частинами, від попадання всередину електрообладнання твердих частинок і води. Ступені захисту електрообладнання, забезпечуються оболонками, регламентуються ГОСТ 14254-96 визначає рейтинг для електричних, що характеризує здатність техніки протистояти проникненню твердих або рідких тіл. Даний стандарт захисту був прийнятий комісією IEC IP-рейтинг складається з двох цифр. Апарати, які не потребують регулювання частоти обертання внутрішніх пристроїв, повинні комплектуватися синхронними і асинхронними електродвигунами з короткозамкненим ротором. 
        Споживачі, що знаходяться в приміщеннях повітряпідготовки і чергового оператора, працюють під напругою до 1000 В. Споживачі в озонаторной - понад                              1000 В (за ПУЕ).

Приміщення повітряпідготовки - категорії «Д», озонаторної і оператора - категорії «Г», ступінь вогнестійкості 2. Характеристика середовища приміщення для електрообладнання (за ПУЕ) - нормальна.

Реакція перетворення озону в кисень є екзотермічною, чим пояснюється вибуховість озону. Проте ніякого вибуху не відбувається, якщо концентрація озону в озоно-повітряної суміші не перевищує 10% за вагою. Практично доводиться мати справу з вельми низькими концентраціями - від 0,85 до 1,7% за вагою. Такі суміші абсолютно безпечні навіть при тиску в кілька атмосфер і при будь-яких діях (тобто нагріванні, ударі та ін.)

Озон є отруйною речовиною дратівної дії. Властивий йому гострий запах є кращим індикатором його присутності. Для безпеки обслуговуючого персоналу вміст озону в приміщенні повинен бути не більше 0,0001 мг / дм3. При концентрації озону в повітрі 0,001 мг / дм3 може бути допущено тільки короткочасне перебування людини в приміщенні. Доза озону 0,018 мг / дм3 викликає задуху.

Тому при влаштуванні озонуючої установки важливо забезпечити:

а) скорочення шляху руху суміші озону з повітрям від генератора до контактної колони;

б) газонепроникність трубопроводів, що підводять озон. 
        Крім того, випуск повітря з контактної колони після сепарації його від озону треба робити через спеціальну витяжну трубу з дотриманням певних умов [7].

 

9.2 Пожежна безпека

 

Пожежна небезпека полягає в наявності силового електрообладнання, застосування гасу для промивання деталей редукторів, насосів, наявності лакофарбових матеріалів для фарбування обладнання і трубопроводів, мастильних матеріалів.

Причиною пожежі може бути не дотримання заходів пожежної безпеки, коротке замикання в електромережі та електрообладнання.

Для попередження розповсюдження пожежі з одного будинку на інший між ними влаштовують протипожежні розриви. При визначенні протипожежних розривів виходять з того, що найбільшу небезпеку відносно можливого займання сусідніх будівель і споруд представляє теплове випромінювання від вогнища пожежі. Кількістю прийнятої теплоти сусіднім з палаючим об'єктом будівлею залежить від властивостей горючих матеріалів і температури полум'я, величини випромінюючої поверхні, площі світлових прорізів, групи займистості огороджувальних конструкцій, наявності протипожежних перешкод, взаємного розташування будівель, метеорологічних умов і т.д. До них відносять стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбур-шлюзи і вікна.

 Протипожежні  стіни повинні бути виконані  з негорючих матеріалів, мати межу вогнестійкості не менше 2,5 годин і спиратися на фундаменти. Протипожежні стіни розраховують на стійкість з урахуванням можливості одностороннього обвалення перекриттів і інших конструкцій при пожежі. Протипожежні двері, вікна і ворота в протипожежних стінах повинні мати межу вогнестійкості не менше 1,2 години, а протипожежні перекриття не менше 1 години. Такі перекриття не повинні мати отворів і отворів, через які можуть проникати продукти горіння при пожежі.

При проектуванні будинків необхідно передбачити безпечну евакуацію людей на випадок виникнення пожежі. При виникненні пожежі люди повинні покинути будівлю протягом мінімального часу, який визначається найкоротшим відстанню від місця їх знаходження до виходу назовні.

Число евакуаційних виходів з будівель, приміщень і з кожного поверху будівель визначається розрахунком, але має становити не менше двох. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. При цьому ліфти та інші механічні засоби транспортування людей при розрахунках не враховують. Ширина ділянок шляхів евакуації повинна бути не менше 1 м, а дверей на шляхах евакуації не менше 0,8 м. Ширина зовнішніх дверей сходових кліток повинна бути не менше ширини маршу сходів, висота проходу на шляхах евакуації - не менше 2 м.

При проектуванні будинків і споруд для евакуації людей повинні передбачатися наступні види сходових клітин та сходів: незадимлювані сходові клітини (сполучені з зовнішньої повітряної зоною або обладнані технічними пристроями для підпору повітря); закриті клітини з природним освітленням через вікна в зовнішніх стінах; закриті сходові клітини без природного освітлення; внутрішні відкриті сходи (без огороджувальних внутрішніх стін); зовнішні відкриті сходи. Для будівель з перепадами висот слід передбачати пожежні сходи [11].

 

 

9 ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО УСТАТКУВАННЯ

9.1 Загальна характеристика пропонованого варіанту устаткування

 

Все обладнання установки «Імпульс» для очищення методом озонування буде розташовуватися на спеціально підібраних вільних площах.     

При створенні водоочисного комплексу «Імпульс» в першу чергу були проведені підготовчі роботи: на спеціально відведеному місці пробурені дві артезіанські свердловини підготовлено пальове поле. Комплекс має у своєму складі: 2 артезіанські свердловини, ємність для чистої води. Насос для накачування води на водоочисний комплекс опущений на 75 м. Продуктивність комплексу 5 м3/рік.

У штаті цеху очистки працює 10 осіб: 4 ІТП (начальний станції, два майстри і технолог); 2 лаборанта; робітники (4 чоловік - коригувальники, апаратники і т.д.).  Начальник цеху очистки знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні у заступника начальника енергоцеху по водоспоживанню та водовідведення. У його обов'язки входить забезпечити безперебійну роботу цеху і необхідну ступінь очищення води. Технолог стежить за дотриманням технології очищення.

В обов'язки коректувальників входить контроль за умовами роботи в апараті (концентрація, температура).  

Кількість робочих днів у році - 365 днів. Робота здійснюється у три зміни (тривалість зміни - 8 год).

Водоочисної комплекс «Імпульс» унікальний за своєю конструкцією, ефективний і простий в експлуатації, крім того «Імпульс» економічний. Наприклад, на один куб оброблюваної води споживається всього 40 Вт електроенергії, тоді як у всьому світі ця цифра збільшена в 5,6 раз.

 

 

 

9.2 Дані про споживані ресурси

 

Джерелом водопостачання прийнятий міський існуючий водопровід,. передбачені мережі:господарсько-питний і протипожежний водопровід.

Господарсько-питний і протипожежний водопровід призначений для підведення питної води до санітарно-технічних приладів, пожежним кранам, для заповнення й підживлення системи     опалення, для готування гарячої води, для первісного заповнення системи оборотного водопостачання мийки автомобілів й її підживлення за допомогою подачі води на ополіскування автомашин.

Витрата води на зовнішнє пожежогасіння прийнятий рівним 20 дм3/с, від проектованого пожежного гідранта, при прокладці рукавних ліній по дорогах із твердим покриттям. На стіні будинку передбачений флуоресцентний покажчик місцезнаходження пожежного гідранта.                              

 

9.3 Очікувані еколого-економічні та соціальні ефекти від провадження нового устаткування

 

Очікувані еколого-економічні та соціальні ефекти від провадження нового устаткування представлені у таблиці 9.1.

 

Таблиця 9.1 - Очікувані еколого-економічні та соціальні ефекти від провадження нового устаткування

Економічні ефекти	Екологічні ефекти	Соціальні ефекти
1	2	3
Зниження собівартості продукції	Очищення та повторне використання стічних вод	Створення додаткових робочих місць
Зниження матеріаломісткості продукції	Можливість вилучення цінних матеріалів з ​​відходів очищення води	-
1	2	3
Розширення виробництва	Впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології	Поліпшення умов і техніки безпеки праці
Автоматизація та компьютерізація	-	Зниження частки важкої ручної праці
Збільшення прибутку на підприємстві	-	Вільні матеріальні, трудові і фінансові ресурси

 

Впровадження нової техніки і технології, вдосконалення організації виробництва і праці на підприємстві призводять до економічного ефекту у вигляді збільшення випуску продукції, поліпшення її якості, підвищення продуктивності праці, зниження матеріаломісткості продукції, підвищення фондовіддачі та іншим позитивним економічним явищам, а в кінцевому підсумку всі вони викликають зниження собівартості продукції і збільшення прибутку на підприємстві.

Прискорення НТП призводить до вивільнення на підприємстві матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Як правило, це досягається за рахунок автоматизації виробництва та впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології.

 

9.4 Відвернений економічний збиток в результаті природоохоронної діяльності 

 

При експлуатації підприємства можливе скидання брудної використаної води. Об’єм скидної води,  у рік становить 43800 м3.

Регіональний (басейновий) коефіцієнт дорівнює 2,2, що відповідає ріці Кальміус [12] .

У використаній воді втримуються такі забруднюючі речовини, такі як залізо, марганець, для яких норматив збору за 1 тонну дорівнює 1376 грн.

Розрахунок розміру економічного збитку робимо відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.99 р. № 303.

Для визначення економічного збитку використаємо формулу:

                                                                                                                        (9.1)

 

де У1- величина економічного збитку, що має місце до здійснення природоохоронного заходу, грн.;

М - маса відходів, які розміщаються в навколишнім природному  середовищі до природоохоронних заходів, т;

Нб - нормативний коефіцієнт збору за 1 т забруднюючої речовини,  грн/т;

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

 

Зробимо розрахунок:

 

У1 = 43800·1376·2,2 = 132591360 грн.

 

Отже, величина економічного збитку, що має місце до здійснення природоохоронного заходу становить 132591360 грн.

Визначаємо величину економічного збитку, що має місце після здійснення природоохоронного заходу.

Об’єм води,після очищення становить 43712,4 м3.

У використаній воді втримуються такі забруднюючі речовини, такі як хром, для яких норматив збору за 1 тонну дорівнює 1431 грн/т.

Регіональний (басейновий) коефіцієнт дорівнює 2,2, що відповідає ріці Кальміус.

Розрахунок розміру економічного збитку робимо відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.99 р. № 303.

Для визначення економічного збитку використаємо формулу:

                                                                                ,                                        (9.2)