Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2013 в 15:18, реферат
Ще 150 років тому на планеті використовувалися виключно поновлювані і еколого-безпечні джерела: водні потоки рік і морських припливів – для обертання водяних коліс, вітер – доведення на дію млинів і вітрил, дрова, торф, відходи сільського господарства – опалювання. Проте з кінця ХІХ століття дедалі більш ростучі темпи бурхливого промислового розвитку викликали необхідність надінтенсивного освоєння та розвитку спочатку паливної, та був і атомної енергетики. Це спричинило стрімкому виснаження вуглецевих копалин і до дедалі більше зростаючій небезпеки радіоактивного зараження і парникового ефекту земної атмосфери. Тому на згадуваній порозі нинішнього століття довелося знову звернутися до безпечним і поновлюваним енергетичним джерелам: вітрової, сонячної, геотермальної, припливної енергії, енергіїбиомасс рослинного й тваринного світу і основі створювати й успішно експлуатувати нові нетрадиційні енергоустановки.
на Філіппінах, де на кількохГеоТЭС початку 2003 року був встановлено 1930 МВт електричної потужності, що дозволило забезпечити близько 27% потреб країни у електроенергії;
Італії, де у 2003 року діяли геотермальні енергоустановки загальної потужністю 790 МВт;
в Ісландії, де діють п'ять теплофікаційнихГеоТЭС загальної електричної потужністю 420 МВт, що виробляють 26,5% електроенергії країни;
у Кенії, де у 2005 року діяли триГеоТЭС загальної електричної потужністю 160 МВт й були розроблені плани з доведення цих потужностей до 576 МВт [3,7].
Характеризуючи розвиток світової геотермальної електроенергетики як невід'ємна складова частини поновлюваної енергетики більш віддалену перспективу, відзначимо ось що. Відповідно до з прогнозними розрахунками в 2030 року очікується деяке (до 12,5% проти 13,8% 2000 року) зниження частки відновлювальних джерел енергії в загальносвітовому обсязі виробництва енергії. У цьому енергія сонця, вітру і геотермальних вод розвиватиметься прискорено, щороку накручуючись загалом на 4,1%, проте внаслідок "низького" старту їх у структурі відновлювальних джерел й у 2030 року залишатися найменшої. [3]
Література
1.Геотермическая електростанція. Великої радянської енциклопедії, т. 6.
2.ВиморковБ.М.Геотермальние електростанції. –М.-Л., 1966.
3.Конеченков А.,
Остапенко З. Енергія тепла
Землі //Электропанорама. –
4.Конеченков А.Є. Нові енергетичні директиви ЄС //Электропанорама. – 2008. – №6.
5. Австралійська компанія
добувати тепло з-під Землі.nsu/psj/topnews/content/
6.Гетермальное енергопостачанн
7.Гетермальная енергетика.ru.
8. КухарівО.А., Васильєв
В.А.,ТомковЮ.П., ТомарівГ.В.Геотермальние
електричні станції з