Проект рекультивации полигона ТБО

     Зміст

     Вступ

     І. Фізико-географічне положення.

     1.2. Геологічна будова.

     1.3. Рельєф.

     1.4. Клімат.

     1.5. Гідрографічна мережа.

     1.6. Грунти.

     1.7. Рослинність.

     1.8. Природоохоронні об’єкти території.

     1.9. Ландшафти території. 

     1.10. Господарське використання.

     ІІ.

     2.1.

     2.2. Характеристика земельної ділянки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ІІІ Охорона праці і безпека життєдіяльності  в надзвичайних ситуаціях. 

     ІV. Розробка заходів щодо покращення екологічного  стану території Рокитнівського району.

 

     Вступ

     На  межі другого та третього тисячоліття  людство стало перед дилемою: чи продовжувати перетворювати нашу планету на звалище відходів і  чекати екологічної катастрофи або  ж змінити споживацьке відношення до природи і навчитися по господарські відноситися до неї. Постійний ріст народонаселення, розвиток цивілізацій  призвели до такого збільшення відходів людської діяльності з якими природа  вже не може впоратися. Тільки твердих  побутових відходів кожна людина продукує від 200 до 1000 кг в рік. При  цьому прослідковується тенденція: чим більш розвинута країна тим  більша кількість відходів продукується на її території.

     Як  правило побутові і промислові відходи  складуються на організованих або  неорганізованих звалищах займаючи величезні території, враховуючи орні землі. Таке складування, при вдаваній технологічній простоті, створює  ряд екологічних проблем, обумовлених: забруднення атмосфери викидами звалищного газу, забруднення підземних вод фільтратами, розвитком хвороботворних мікроорганізмів, поширенням неприємних запахів. На сучасному етапі розвитку технологічно розвинуті країни впроваджують технології які передбачають переробку відходів. Такі технології включають сортування відходів, знешкодження, подрібнення вторинної сировини, термічну переробку і тільки як заключний етап захоронення.

     В Україні площа звалищ перевищує 150 тис. га на яких щорічно накопичується  до 1 млрд. т твердих побутових  відходів, сільськогосподарських, промислових  та інших відходів. твердих побутових  відходів (ТПВ) міста України генерують  біля 40 млн. мі/р (10 млн. т/р), біля 90% ТПВ  збирається і відвозиться на більш  ніж 600 звалищ, які розташовані на околицях міста. Звалища України  щорічно викидають в атмосферу  більше ніж 1,35 млрд. мі звалищного газу. Попереднє сортування ТПВ міським населенням і комунальними службами по видах в Україні практично не проводяться. Механічне сортування ТПВ технічно складне і поки не знаходить широкого застосування. Пряма переробка чи спалювання величезних кількостей відходів технічно дуже проблематична, екологічно небезпечна й економічно неефективна. Тому буде потрібно невідкладне рішення проблеми ТПВ при забезпеченні найбільш економічно й екологічно ефективного їх використання і переробки з одержанням корисної продукції.

     Отже, мета курсового проекту полягає  у розроблені

 

     І. Фізико-географічне  положення.

     1.2. Геологічна будова

       Рельєф території Рокитнівського району являє собою слабо хвилясту рівнину з добре вираженим мікрорельєфом у вигляді блюдце подібних впадин і піщаних підвищень.           Територію всього Рокитнівського району займає Український кристалічний щит, глибина залягання якого в основному невелика – біля 2-х метрів, в деяких місцях граніти щита виходять на поверхню. Далі на північ і північний-захід від смт. Рокитне кристалічний щит опускається глибоко під осадові породи.

     1.2 Рельєф

       Рельєф території Рокитнівського району являє собою слабо хвилясту рівнину з добре вираженим мікрорельєфом у вигляді блюдце подібних впадин і піщаних підвищень.

     1.3 Геологічна будова

     Територію всього Рокитнівського району займає Український кристалічний щит, глибина  залягання якого в основному  невелика – біля 2-х метрів, в деяких місцях граніти щита виходять на поверхню. Далі на північ і північний-захід  від смт. Рокитне кристалічний щит  опускається глибоко під осадові  породи.

     1.4. Клімат

       Рокитнівський район знаходиться  в Північно-поліському агро-кліматичному районі з помірно-континентальним кліматом. Середньорічна температура повітря становить +7,2^оС. Найбільш мінімальні температури повітря бувають в січні і лютому: в окремі роки температура повітря становить –34, -36^оС. Протягом зими нерідко спостерігаються відлиги, які негативно впливають на ріст і розвиток сільськогосподарських рослин. Максимальна температура буває в липні +35, +36^оС, що обумовлюється притоком  дуже нагрітого континентального повітря з південного сходу.

     В середньому за рік на території району випадає 624 мм атмосферних опадів. В окремі роки сума опадів досягає 1000 мм. Із загальної суми річних опадів 70% випадає під час вегетаційного періоду. Літні опади часто бувають зливові і супроводжуються вітрами та грозами. Найчастіше зливи бувають у червні. Сталий сніговий покрив наступає  в грудні і сходить у березні. В цілому ж район характеризується перевищенням опадів над випаровуванням, що вказує на позитивний баланс вологи і достатнє забезпечення рослин нею.

     Товщина снігового покриву в середньому становить 15-22 см. Характерною особливістю снігового покриву є його нестійкість.

     Пануючими вітрами в літній період є вітри  західного, північно- та південно-західного напрямків.

     В зимовий період переважають південні, західні, південно-східні та південно-західні  вітри, які часом супроводжуються  хуртовинами.

     Середня швидкість вітру літом 3,5-4,5 м/с, взимку 5-6 м/с. Самі сильні вітри бувають  осінні, зимові і весняні.

     1.5. Гідрографічні особливості

     Річкова сітка на території Рокитнівського району невелика. Вона складається  з 2 середніх (понад 50 км) і 8 малих (менше 50 км) річок. Ці річки протікають в північній і центральній частині району. Течія річок повільна, оскільки немає різкого коливання в абсолютних висотах. Всі річки   належать до  басейну р. Прип’яті. Загальний хід рівнів води в річках характеризується інтенсивним підвищенням під час весняної повені та низьким стоянням у літню межень.

       На території району протікає 3 міждержавних і обласних річок:

• Льва – загальна довжина – 172 км; по району – 65 км;
• Ствига - загальна довжина – 178 км; по району – 60 км;
• Плав - загальна довжина – 46 км; по району – 10 км;

       Початок весняної повені водотоків  припадає, в середньому, на першу  декаду березня. Найвищий рівень  води спостерігається наприкінці  березня. Закінчується повінь  в другій половині квітня. Межень  часто порушується повенями –  влітку від злив, а взимку від  відлиг.

     На  всій території району ґрунтові води в основному залягають неглибоко (від 0,5 м до 1,30 м). Проте в залежності від форми рельєфу глибина їх залягання змінюється. Найближче води залягають на півдні району. На орних землях рівень ґрунтових вод знаходиться в межах 1 м, рідко він становить 1,70 – 2 м.

     За  останніми даними в районі налічується 5 озер, площа водного дзеркала яких становить 1 га і більше, загальна площа цих природних водойм становить 27,0 га. Всі озера зосереджені у центральній і західній частині району. Серед найбільш

     1.6 Ґрунти

     На  території району найбільш розповсюдженими  ґрунтоутворюючими породами є водольодовикові відкладення піщаного механічного змісту і продукти вивітрювання (елювій) гранітів. Для водольодовикових відкладень характерні висока степінь водопроникності, незначні вологоємкості, водопідйомна можливість.

     На  окремих ділянках близько до поверхні залягає тверда кристалічна порода (граніт) і навіть виходить на поверхню ґрунту.

     До  сучасних елювіальних відкладів  відносяться піщані відклади заплав річок, в більшості сірі або охристо-сірі, різного ступеня шаруватості. В  умовах близького залягання ґрунтових  вод алювіальні відклади мають сизий  відтінок з нагромадженням окисних  з’єднань заліза, марганцю, а іноді  вони являють собою прозорий пісок.

     Менш  поширеними ґрунтоутворюючими породами є давні алювіальні відклади. Ці відклади утворені в давній період сучасними річковими системами  і займають борові тераси.  Піски  тут кварцові, дрібно - і середньозернисті. Вони мають високу водопроникність, невелику вологість, водопідйомну здатність, не можуть утворювати достатнього запасу води, рихлі і відрізняються високою  аерацією.

 

Номенклатурний  список та експлікація ґрунтів по району.

Таблиця 1.1

Шифр агровиробничих груп ґрунтів	Назва агро виробничих груп ґрунтів	Загальна  площа,  га	В тому числі
			рілля	Багато річні насад ження	сіно жаті	пасовище
3бк	Дерново-підзолисті зв’язнопіщані кам’янисті ґрунти, підстелені елювієм масивно кристалічних порід	44,41	33,48	10,70	-	0,23
5б	Дерново-підзолисті неоглейові та глейоваті зв’єязно піщані ґрунти на піщаних відкладах	4,22	3,64	-	-	0,58
6вк	Дерново-підзолисті неоглейові супіщані ґрунти на піщаних відкладах і підстелені мореною	35,21	26,34	7,72	1,05	0,10
14вк	Дерново-підзолисті глейові супіщані кам’янисті ґрунти	41,46	32,47	6,80	1,76	0,43
15б	Дерново-підзолисті сильноглейові зв’язнопіщані ґрунти	1,22	-	-	-	1,22
27бк	Дерново-підзолисті глейові зв’язнопіщані кам’янисті осушені ґрунти	7,24	-	-	-	7,24
27в	Дерново-підзолисті глейові супіщані  осушені ґрунти	29,04	22,18	0,01	-	6,85
27вк	Дерново-підзолисті підзолисті глейові супіщані кам’янисті осушені ґрунти	35,69	34,32	-	0,59	0,78
177в	Дерново-підзолисті глейові супіщані  ґрунти	13,00	12,70	0,15	-	0,15
179б	Дернові глейові  осушені зв’язнопіщані ґрунти	1,40	1,40	-	-	-
179в	Дернові глейові  осушені супіщані ґрунти	67,36	59,31	0,65	6,01	1,39
179вк	Дернові глейові  осушені супіщані кам’янистій ґрунти	14,26	10,49	3,77	-	-
	Всього:	294,51	236,33	29,8	9,41	18,97

 

     1.7 Рослинність

      На  півночі району поширена культурна, лісова, лучно – болотна рослинність та бур’яни. На півдні поширена лісова рослинність (береза, вільха, сосна, осика, дуб), лучна рослинність (мичка, мітлиця біла, калюжниця болотна), сіяні трави (тимофіївка лучна, конюшина червона, перстач гусячий, гірчак перцевий).

      1.8 Природоохоронні  об’єкти

     1) Рівненський природний заповідник, площа становить - 9926,0 Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський, Сарненський райони Указ Президента України від 3.04.1999   №356/99(зміни згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2003 № 1271).

     2) Заказник місцевого значення  “Єльнівський” ботанічний 3548,0 Єльнівське лісництво ДП “Клесівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343(зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     3) Заказник місцевого значення  “Грабунський” ботанічний 769,0 Березівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     4) Заказник місцевого значення  “Глиннівський” ботанічний 2130,0 Глинівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     5) Заказник місцевого значення  “Більський” ботанічний 1865,0 Рокитнівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     6) Заказник місцевого значення  “Залавський” ботанічний 3062,0 Залавське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     7) Заказник місцевого значення  “Мушнянський” ботанічний 2018,0 Мушнянське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     8) Заказник місцевого значення  “Карпилівський” ботанічний 700,0 Карпилівська сільська рада, Карпилівське лісництво ДП “СЛАП “Рокитнівський держспецлісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343

     (зміни  згідно з рішенням облвиконкому  від 18.06.1991 № 98).