Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2014 в 18:01, курсовая работа
Вміст цинку в ґрунтах країн СНД коливається від 25 до 100 мг/кг і в середньому становить 50 мг/кг. Цієї ж величиною характеризується середній вміст цинку в ґрунтах земної кулі. Вміст цинку в ґрунтах визначається наявністю цього елемента в ґрунтотвірних породах. Підвищення вмісту цинку у ґрунті тісно пов'язане з збільшенням органічної речовини в неї, що говорить про біологічної акумуляції даного елемента.
Баланс цинку в ґрунтах різних екосистем показує, що його атмосферний надходження переважає над виносом за рахунок вилуговування і утворення біомаси. Виняток становлять незабруднені лісові райони Швеції, де винос цинку водними потоками виявився вище вступу з атмосфери.
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ І……………………………………………………………………………..5
Розділ ІІ…………………………………………………………………………….7
Розділ III…………………………………………………………………………...9
Розділ IV………………………………………………………………………….10
Розділ V…………………………………………………………………………..12
Розділ VI………………………………………………………………………….14
Розділ VIІІ………………………………………………………………………..17
Розділ ІХ………………………………………………………………………….19
Розділ Х…………………………………………………………………………..22
Висновки…………………………………………………………………………26
=1/1
Результати зводимо до таблиці:
X |
6,35 |
6,65 |
6,95 |
7,25 |
7,55 |
7,85 |
8,15 |
1,73 |
1,85 |
1,88 |
1,93 |
1,97 |
1,99 |
2,07 | |
nx |
8 |
18 |
45 |
14 |
10 |
4 |
1 |
Розділ VІІІ.
Обчислення коефіцієнта кореляції.
Коефіцієнт кореляції знаходиться за формулою:
,
де .
Обчислювати його зручно за допомогою умовних варіант
= х - 6,95/0,3
х - 1,87/0,06
В умовних варіантах коефіцієнт кореляції має такий самий вигляд:
.
Для обчислення величини складаємо допоміжну таблицю
U,V |
-2 |
-1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
U |
Uv |
-3 |
5 |
2 |
-12 |
36 | |||||
-2 |
1 |
2 |
3 |
-4 |
8 | ||||
-1 |
1 |
6 |
9 |
2 |
1 |
-4 |
4 | ||
0 |
1 |
2 |
18 |
4 |
1 |
2 |
0 | ||
1 |
1 |
9 |
2 |
2 |
5 |
5 | |||
2 |
5 |
5 |
5 |
3 |
4 |
18 |
36 | ||
3 |
1 |
1 |
3 |
1 |
11 |
33 | |||
V |
-18 |
-5 |
7 |
13 |
6 |
8 |
3 |
122 | |
Vu |
36 |
5 |
0 |
13 |
32 |
24 |
12 |
122 |
Тоді маємо:
==1,22
Окремо знаходимо розподіли величин U і V та їх середні значення:
U |
-2 |
-1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
N |
8 |
18 |
45 |
14 |
10 |
4 |
1 |
0,16
1,56
Du=1,53
σu= 0,372
V |
-3 |
-2 |
-1 |
0 |
1 |
2 |
3 |
N |
7 |
6 |
19 |
26 |
14 |
22 |
6 |
0,24
2,62
DV=2,56
σV=0,096
Остаточно знаходимо коефіцієнт кореляції
1,22-0,16*0,24 / 1,6*1,24 = 0,6
Висновок: отже, середнє значення добутку відхилень величин х і у від їх середніх значень, тобто коефіцієнт кореляції дорівнює 0,6 і означає, що існує середня залежність х та у.
Розділ ІХ.
Знаходження ліній регресії.
Рівняння прямої лінії регресії має вигляд
де rxy – коефіцієнт кореляції, σx та σy – середні квадратичні відхилення, та - вибіркові середні.
Підставляємо всі знайдені значення і отримаємо рівняння прямої лінії регресії:
Yx – 1,88 = 0,6 * 0,102/0,37 (х – 6,99)
Після спрощення маємо рівняння:
Рівняння оберненої лінії регресії має вигляд
,
де параметри a і b визначаються з системи рівнянь
Для складання системи рівнянь запишемо таблицю:
X |
nx |
nx/x |
nx/x2 |
nx |
nx/x | |
6,35 |
1,73 |
8 |
1,26 |
0,19 |
13,84 |
2,18 |
6,65 |
1,85 |
18 |
2,17 |
0,41 |
33,3 |
5,0 |
6,95 |
1,88 |
45 |
6,47 |
0,93 |
84,6 |
12,17 |
7,25 |
1,93 |
14 |
1,93 |
0,27 |
27,02 |
3,73 |
7,55 |
1,97 |
10 |
1,32 |
0,17 |
19,7 |
2,61 |
7,85 |
1,99 |
4 |
0,51 |
0,06 |
7,96 |
1,01 |
8,15 |
2,07 |
1 |
0,12 |
0,01 |
2,07 |
0,25 |
Σ |
100 |
14,32 |
2,04 |
188,49 |
26,95 |
Записуємо систему рівнянь:
100а+14,32в = 188,49
14,32а+2,04в = 26,95
Розв’язуємо систему за формулами Крамера:
Δ= -1,06
Δa=-1,4
Δb=-4,18
a=Δa/Δ=1,32
b=Δb/Δ=-3,94
Остаточно, записуємо рівняння оберненої лінії регресії:
Для квадратичної регресії аналогічна система рівнянь має такий вигляд:
Для складання системи рівнянь запишемо таблицю:
X |
nx |
nxx |
nxx2 |
nxx3 |
nxx4 |
nx |
nxx |
nxx2 | |
6,35 |
1,73 |
8 |
50,8 |
2580,64 |
16387,06 |
104057,8 |
13,84 |
87,88 |
558,0 |
6,65 |
1,85 |
18 |
119,7 |
14328,09 |
95281,79 |
633623,9 |
33,3 |
221,5 |
1472,6 |
6,95 |
1,88 |
45 |
312,75 |
97812,56 |
679797,29 |
4724591,2 |
84,6 |
587,9 |
4086,4 |
7,25 |
1,93 |
14 |
101,5 |
10302,25 |
74691,31 |
541511,99 |
27,02 |
195,9 |
1420,2 |
7,55 |
1,97 |
10 |
75,5 |
5700,25 |
43036,89 |
324928,52 |
19,7 |
148,7 |
1122,9 |
7,85 |
1,99 |
4 |
31,4 |
985,96 |
7739,79 |
60757,35 |
7,96 |
62,49 |
490,55 |
8,15 |
2,07 |
1 |
8,15 |
66,42 |
541,32 |
4411,78 |
2,07 |
16,87 |
137,49 |
|
Σ |
100 |
699,8 |
131776,17 |
917475,45 |
6393882,54 |
188,49 |
1321,3 |
9288,26 |
Записуємо систему рівнянь:
6393882,54а+917475,45в+131776,
917475,45а+131776,17в+699,8с = 1321,29
131776а+699,8в+100с = 188,49
Розв’язуємо систему за формулами Крамера:
Δ= -2,12
Δa= 3,03
Δb= 1,49
Δс= -1,34
a=Δa/Δ= -1,43
b=Δb/Δ= -0,7
с=Δс/Δ= 0,63
Остаточно, рівняння квадратичної лінії регресії має вигляд:
Висновок: отже, при знаходженні прямої, оберненої та квадратичної ліній регресії, ми отримали такі рівняння, відповідно , , .
Розділ Х.
Перевірка адекватності регресійних моделей.
Важливою частиною дослідження є аналіз регресійної моделі на адекватність. Регресійна модель є адекватною, якщо прогнозовані за нею значення відгуку Y узгоджуються з результатами спостережень. Для цього спочатку знаходиться сума квадратів відхилень прогнозованих значень від емпіричних
, де - дана лінія регресії.
Чим менше сума квадратів відхилень, тим краще регресійна модель описує результати спостережень. В ідеальному випадку ця сума дорівнює нулю. Порівняти моделі між собою можливо за допомогою залишкової дисперсії, яка знаходиться за формулою
, де
m – кількість значень величини Х , k – кількість доданків в рівнянні регресії.
Знаходимо суму квадратів відхилень і залишкову дисперсію для всіх ліній регресій:
Для прямої:
X |
nx |
α |
α2 |
nx α2 | |
6,35 |
1,73 |
8 |
-0,039 |
0,0015 |
0,012 |
6,65 |
1,85 |
18 |
0,029 |
0,0008 |
0,0144 |
6,95 |
1,88 |
45 |
0,009 |
0,00008 |
0,0036 |
7,25 |
1,93 |
14 |
0,008 |
0,000064 |
0,000896 |
7,55 |
1,97 |
10 |
-0,004 |
0,000016 |
0,00016 |
7,85 |
1,99 |
4 |
-0,035 |
0,001225 |
0,0049 |
8,15 |
2,07 |
1 |
-0,006 |
0,000036 |
0,000039 |
=0,036/6-2 = 0,009
Для оберненої:
X |
nx |
α |
α2 |
nx α2 | |
6,35 |
1,73 |
8 |
1,03 |
1,0609 |
8,49 |
6,65 |
1,85 |
18 |
1,122 |
1,259 |
22,669 |
6,95 |
1,88 |
45 |
1,127 |
1,270 |
57,15 |
7,25 |
1,93 |
14 |
1,153 |
1,329 |
18,606 |
7,55 |
1,97 |
10 |
1,172 |
1,374 |
13,74 |
7,85 |
1,99 |
4 |
1,172 |
1,374 |
5,496 |
8,15 |
2,07 |
1 |
1,233 |
1,520 |
1,520 |
=127,67/6-2 = 31,92
Для квадратичної:
X |
nx |
α |
α2 |
nx α2 | |
6,35 |
1,73 |
8 |
63,21 |
3995,5 |
31964 |
6,65 |
1,85 |
18 |
69,11 |
4776,19 |
85971,42 |
6,95 |
1,88 |
45 |
75,19 |
5653,54 |
254409,3 |
7,25 |
1,93 |
14 |
81,54 |
6648,77 |
93082,78 |
7,55 |
1,97 |
10 |
88,14 |
7768,66 |
77686,6 |
7,85 |
1,99 |
4 |
94,98 |
9021,2 |
36084,8 |
8,15 |
2,07 |
1 |
102,13 |
10430,54 |
10430,54 |