Тверді побутові відходи в Україні. Проблеми утилізації та поводження з твердими побутовими відходами

Для цього необхідно:

• Зменшити вагу та об’єм паперової або пластикової упаковки товару.
• Використовувати оптимально необхідну кількість матеріалів на упаковку товару.
• Використовувати тару багаторазового використання або таку, яку легко переробити.
• Віддавати перевагу упаковці, для виготовлення якої використовували екологічно чисті матеріали.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №668 "Про  програму використання відходів виробництва  і споживання" здійснюється вторинна переробку твердих побутових  відходів, яка передбачає виконання  наступних завдань:

• Відбір компонентів, які можна використати в якості вторинного матеріального ресурсу.
• Відбір органічних компонентів твердих побутових відходів (залишків харчових продуктів тощо) для компостування.
• Відбір залишків лаків, фарб, клеїв, пластмас, пластику та інших продуктів органічного синтезу для високотемпературного піролізного спалювання.
• Відбір відходів, які не піддаються спалюванню.

Рис. 4. Утилізація та видалення твердих побутових відходів за регіонами України

Значна кількість компонентів  твердих побутових відходів з  успіхом переробляється в корисні  матеріали та товари. Як відомо, вторинно можна використовувати до 30-40% усіх твердих побутових відходів. Однак, на практиці в 2009 році заготівельними пунктами вторинної сировини було зібрано лише близько 30 тис. тонн відходів.  Додатково збором вторинної сировини займаються також на сміттєпереробних заводах та на самих полігонах. Загальний збір вторинної сировини наближається до 10% від утворених відходів.

Всього на ринку збирання і заготівлі відходів як вторинної  сировини в Україні працює близько 1500 підприємств. Основною їх діяльністю є збір і заготівля відходів як вторинної сировини (макулатура, текстильні і полімерні матеріали, склобій, зношені шини, відпрацьовані акумулятори  та ін.). Зібрані відходи використовуються переробними підприємствами для  виготовлення картону, офрокартону, туалетного паперу, нетканих матеріалів, поліетиленових труб, тари й упаковки та іншої продукції.

Рис. 5. Використання відходів в Україні. Дані національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

Скло переробляють шляхом подрібнення та переплавлення. Якщо скляний бій одного кольору та задовільної якості, то його використовують як вторинний матеріальний ресурс для виготовлення виробів зі скла. Якщо він не одного кольору та низької якості, то його використовують як наповнювач при виготовленні будівельних матеріалів. В багатьох містах існують підприємства по відмиванню і повторному використанню скляного посуду.

Сталеві та алюмінієві банки  видаляють з твердих побутових  відходів і переробляють з метою  одержання відповідного металу.

Папір та паперові відходи  видаляють з твердих побутових відходів і використовують як вторинний матеріальний ресурс у виробництві паперу.

Відходи будівництва та будівельне сміття використовують як вторинний  матеріальний ресурс для одержання  щебеню та піщано-гравійної маси.

Харчові відходи, очистки  овочів та фруктів, листя та інші органічні  відходи використовують для компостування  або біотехнологічної переробки.

Компостування здійснюють на відкритому повітрі з утворенням компостних куп різного розміру та доступу повітря до них за допомогою періодичного їх перекидання або застосування спеціальної аерації. В результаті одержують компост через 2 тижні або три роки в залежності від застосованої технології компостування.

Більш перспективною технологією  переробки твердих побутових відходів є компостування без доступу повітря. Для цього бетонні ємкості або колодязі заповняють відходами харчування, очистками овочів і фруктів, гноєм, листям, тирсою й т. п., щільно закривають їх, щоб не було доступу повітря. Через певний період починається бродіння суміші внаслідок життєдіяльності метанобактерій і виділення ними біогазу (суміші метану та чадного газу), який використовують як вторинний енергетичний ресурс. Після закінчення процесу бродіння отримуємо компост - знежарений, без запаху, цінніший за гній. Його використовують як високоефективне органічне добриво.

Наступним етапом вторинної  переробки твердих побутових  відходів можна назвати відбір залишків лаків, фарб, клеїв, пластмас, пластику, лінолеуму та інших продуктів органічного синтезу, до складу яких входить або може входити хлор, та спалювання яких не допускається при температурі 600-9000^о С, так як утворюється діоксин. Існує 75 видів діоксинів й усі вони токсичні. Добове надходження їх в організм людини одної мільярдної грама підвищує ризик онкологічних захворювань. А при спалюванні 1 кг полівінілхлориду, з якого виготовляють багато видів лінолеуму, шпалер, пластикових віконних рам та пляшок, утворюється до 50 кг діоксину. Цієї кількості досить для інтенсивного розвитку онкологічних пухлин у 50000 лабораторних тварин. Тому хлоромісткі побутові відходи потрібно спалювати при температурі більше 1200^о С, щоб не допустити утворення діоксинів.

Вирішальним етапом вторинної переробки твердих побутових відходів є видалення із них компонентів, які не піддаються горінню. В більшості випадків цими компонентами є будівельне сміття, яке використовують для виготовлення щебеню та пісчано-гравійної маси (суміші).

Спалювання твердих побутових  відходів використовують для зменшення  їх обсягів та для одержання тепла  і електроенергії.

У світовій та вітчизняній  практиці використовують чотири методи термічного знешкодження та утилізації твердих побутових відходів:

• шарове спалювання непідготовлених твердих побутових відходів у топках сміттєспалювальних котлів,
• шарове або камерне спалювання підготовлених твердих побутових відходів (звільнених від баластових складових) у топках енергетичних котлів,
• низькотемпературний піроліз твердих побутових відходів з їх підготовкою або без неї,
• високотемпературний піроліз твердих побутових відходів з їх підготовкою або без неї.

Кожний із цих методів, в тій чи іншій мірі, зменшує об’єм перероблених відходів: від 2% при високотемпературному піролізі до 30% при шаровому спалюванні непідготовлених відходів.

Слід зазначити, що сучасні  сміттєспалювальні установки забезпечені  системою газової очистки та електрогенератором. Вони використовуються в комплексі  з іншими методами утилізації твердих  побутових відходів або ж у випадку їх великого потоку.

Захоронення твердих побутових відходів використовується як міра їх утилізації в наступних випадках:

• високої токсичності матеріалів;
• негорючості компонентів відходів та неможливість їх переробки в будівельні матеріали;
• залишки горючих компонентів відходів;
• всі побутові відходи у випадку відсутності установки для їх спалювання.

Захоронення здійснюється на санітарних полігонах, які відповідають екологічним вимогам та санітарно-епідеміологічним нормам, і являють собою сучасну складну інженерну споруду, обладнану системами боротьби зі забрудненнями ґрунту, води, повітря.

До розміщення та функціонування сучасних санітарних полігонів включають наступні вимоги:

• геологічні (не допускається розміщення полігону на тектонічних розломах та сейсмічно небезпечній зоні);
• гідрологічні (віддаленість від відкритих водоймищ, низький рівень ґрунтових вод, незатопленість їх території паводковими водами);
• санітарні (будівництво та експлуатація полігону згідно санітарних правил та вимог);
• екологічні (недопустимість розміщення полігону в природоохоронній зоні, екологічна експертиза проекту, експлуатація полігону, функціонування його згідно з екологічними нормами і правилами, зменшення його впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, державна реєстрація його як джерела екологічного лиха, план виводу його з експлуатації та рекультивації земель, зайнятих під ним, контроль і моніторинг навколишнього природного середовища на полігоні і його санітарній зоні).
• фінансові (надання фінансових гарантій безпечного функціонування полігону, страхування на випадок екологічного лиха).

Санітарні полігони ще тривалий час будуть залишатися основним способом переробки твердих побутових відходів. Альтернативою їм може стати первинна покомпонентна утилізація відходів.

Як висновок, щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово використовувати як коштовний ресурс. Переробка відходів з використанням  сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізації сміття, - дуже ефективний спосіб вирішення проблеми, але для  цього необхідно змінити звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір  і скло (так, як проблема відходів має  високу гостроту через низьку швидкість  їхнього розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервовані банки  майже за 100 років, поліетиленові  матеріали - за 200 років, пластмаса - за 500 років, а скло для повного розкладу вимагає 1000 років).

Розділ ІІ. Поводження з твердими побутовими відходами

На виконання вимог  Закону України «Про відходи», Програми поводження з твердими побутовими відходами, затвердженої урядом, у 53 населених  пунктах впроваджено роздільне  збирання побутових відходів, у 8 містах працюють сміттєсортувальні лінії, в Києві, Дніпропетровську та Люботині Харківської області працюють сміттєспалювальні  заводи, що надало можливість переробити та утилізувати близько 7% побутових  відходів; частина твердих побутових  відходів потрапила на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні  заводи. Так, у 2010 році на заготівельні пункти потрапило 67 тис. т макулатури, 20 тис. т полімерів, 13 тис. т скла.

Безсумнівно, проблема твердих  побутових відходів  настільки  нагальна, що вже давно потрібно було її вирішити. Питань до екологічності  роздільного збору відходів немає, питання тільки в підходах і схемах, які будуть впроваджені. Роздільний збір відходів хоч і не вирішить повністю питання утилізації твердих  побутових відходів, але дозволить  зменшити кількість відходів на 25-30%.

Повернення і повторне використання ресурсноцінних матеріалів – це необхідний захід і з точки  зору здоров’я населення, чистоти довкілля, і з точки зору економічної  доцільності. Повторне використання матеріалів зменшує використання первинних  ресурсів, викидів і відходів, пов’язаних з їх переробкою, а також економить  на 20-30% кошти для підприємств, які  використовують вторинні ресурси для  виробництва. В деяких випадках доходить до нонсенсу, коли макулатуру і склобій, які необхідні для виробництва  паперу і скла, імпортують.

Рис. 6. Динаміка росту кількості населених пунктів, в яких впроваджено роздільний збір відходів

Виробництво тепла і електроенергії з твердих побутових відходів – неоднозначний захід. На ділі маємо  ситуацію, коли в Україну намагаються  завезти сміттєспалювальні заводи з технологіями 60-80-х років минулого століття, які вирішуючи одну проблему, породжують купу інших проблем: токсична зола, небезпечні викиди діоксинів, фуранів, сірки тощо. Звичайно є фільтри, які  очищують шкідливі викиди і обладнання, яке знешкоджує золу, але їх вартість така захмарна, що можливість зловживань і замилювання очей, коли старі  фільтри не будуть мінятись, дуже висока. Щодо інших технологій виробництва  тепла і електроенергії з твердих побутових відходів, то вони не набули ще широкого використання. Наскільки Україна зможе використати свій шанс і впровадити інноваційні технології – побачимо.

Упровадження  роздільного збирання твердих побутових  відходів в Україні

(за даними Міністерства  регіонального розвитку, будівництва  та житлово-комунального господарства  України)

№ з/п	Найменування  населеного пункту	Рік впровадження роздільного збирання ТВП	Перелік компонентів  ТПВ, які збираються окремо
	АР  Крим
1.	м. Сімферополь	2010	Скло, метали, полімери
2.	м. Ялта	2010	Папір, полімери
	Вінницька область
3.	м. Калинівка	2009	Папір, полімери, скло
	Дніпропетровська  область
4.	м. Вільногірськ	2009	Полімери
5.	м. Дніпродзержинськ	2007	Полімери
6.	м. Нікополь	2005	Полімери, скло
7.	м. Новомосковськ	2009	Скло
	Донецька  область
8.	м. Донецьк	2006	Полімери, скло
9.	м. Краматорськ	2006 – 2007	Папір, полімери, скло
10.	м. Слов'янськ	2004 – 2007	Папір, полімери, скло
11.	м. Дружківка	2007	Папір, полімери, скло
	Житомирська область
12.	м. Коростень	2008	Скло, папір, метал
	Закарпатська  область
13.	м. Ужгород	2008	Скло, папір, полімери
14.	м. Берегове	2009
15.	с. Лохове, Мукачівський р-н	2004	Скло, папір, полімери
16.	смт. Великий Бичків, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
17.	м. Рахів	2008	Полімери, папір, скло, метал
18.	с. Ділове, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
19.	с. Костилівка, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
20.	с. Луг, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
	Запорізька  область
21.	м. Запоріжжя	2009	Полімери, папір, скло, метал
	Івано-Франківська  область
22.	м. Калуш	2007	Полімери, папір, скло
23.	м. Івано-Франківськ	2006	Полімери
24.	м. Бурштин	2008	Полімери, папір
25.	м. Городенка	2004	Полімери, папір
26.	м. Долина	2008	Папір, скло, полімери
27.	м. Косів	2005	Полімери
28.	с-ще Верховина	2005	Скло, папір, полімери
	Київська  область
29.	м. Біла Церква	2009	Полімери
З0.	с. Княжичі, Броварський р-н	2009	Полімери
31.	с. Рожни Броварський район	2009	Полімери
32.	м. Українка	2008	Полімери, скло
33.	м. Буча	2004	Полімери, метал, скло, папір
	Львівська область
34.	м. Львів	2009	Полімери
	Миколаївська  область
35.	м. Вознесенськ	2009	Папір, полімери, скло
	Полтавська  область
36.	м. Кременчук	2009	Папір, полімери, скло
37.	м. Миргород	2006	Папір, полімери, скло
38.	м. Карлівка	2009	Папір, полімери, скло
	Рівненська  область
39.	м. Острог	2010	Полімери, скло
40.	м. Дубно	2008	Скло, папір
	Тернопільська область
41.	м. Теребовля	2009	Полімери
42.	м. Чортків	2009	Полімери
	Харківська  область
43.	м. Харків	2004	Папір, полімери, скло
44.	с-ще Комсомольське	2008	Папір, полімери
	Хмельницька область
45.	м. Хмельницький	2005	Полімери, скло
	Черкаська область
46.	м. Черкаси	2005	Полімери
47.	м. Умань	2010	Папір, полімери, скло
48.	м. Сміла	2007	Полімери
49.	м. Канів	2007	Полімери, скло
50.	м. Ватутіне	2009	Полімери
	Чернівецька область
51.	м. Чернівці	2009	Полімери
52.	м. Київ	2007	Папір, полімери
53.	м. Севастополь	2006	Папір, полімери, скло