Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2014 в 01:47, курсовая работа
Вуглекислий газ – активна складова атмосфери, яка є обов’язковим компонентом фотосинтезу рослини. Цей газ у природі утворюється під час спалювання органічних речовин, гниття, виділяється з вулканічними газами. Діяльність людини (знищення лісу, розорювання цілинних земель, урбанізація, а головне, спалювання мінерального палива й забруднення океанів) призводить до збільшення кількостей СО2 в атмосфері. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 17 % ( у середньому на 0,14% на рік). 3а останнє десятиріччя це зростання вже становило 0,36% за рік.
Вступ………………………….…………………………………………………..…3
1 Аналітичний огляд існуючих методів очищення димових газів від СО2……...4
1.1 Водна очистка від діоксиду вуглецю………………………………………….. 4
Очищення водними розчинами етанол амінів…………………………………......5
Процес «Амізол»………………………………………………………. ………..….8
Фізична абсорбція органічними розчинниками…………………………………...8
Процес «Пурізол»……………………………………………………………………9
Очищення холодним метанолом…………………………………………………....9
Очищення розчинами поташу……………………………………………………..10
Очищення миш'яково - поташними розчинами…………. ………………………12
Фізико - хімічні основи технологічного процесу. . . . .………. …………..……..16
Вибір та опис технологічної схеми уловлювання діоксиду вуглецю…………...23
Обґрунтування вибору основного технологічного устаткування………………26
Матеріальні та теплові розрахунки……………………………………………….28
5.1 Тепловий розрахунок холодного скрубера…………………………………...28
5.2 Матеріальний розрахунок процесу абсорбції………………………………...32
6 Алгоритм конструктивного розрахунку абсорбера для вловлювання діоксиду вуглецю…………………………………………………………………………………..38
7 Вибір схеми автоматичного контролю і регулювання технологічного процесу регенерації насиченого карбонат – бікарбонатного розчину…………………………45
8 Аналітичний контроль по стадіях технологічного процесу очищення димових газів від СО2…………………………………………………………………………...…47
9 Правила безпечної експлуатації та охорони праці…………………………….48
Висновки……………………………………………………………………………
Ці дані використовуються для подальших розрахунків.
Кількість води на зрошення холодного скрубера визначаємо з теплового балансу скруберу (втрати тепла не враховуємо):
(5.1)
Тепло, що вноситься димовими газами, які мають температуру 110 °С, визначаємо за формулою:
, (5.2)
де Vі – обсяг компонентів димового газу, м3/год (таблиця 5.1);
Cі – питома теплоємкість компонентів, кДж/(м3×град) (таблиця 5.2).
Таблиця 5.2 – Питома теплоємкість газів, кДж/(м3×град) [10]
Компонент |
СО2 |
N2 |
О2 |
Н2О |
|
1,7090 |
1,2963 |
1,3188 |
1,5069 |
|
1,6500 |
1,2953 |
1,3118 |
1,4997 |
кДж/год
Тепло, що потрапляє разом з водою при температурі 30 °С, дорівнює:
, (5,3)
де - питома теплоємкість води, кДж/(кг×град);
=4,18 кДж/(кг×град) [10]
Тепло, що уноситься димовими газами при температурі 50 °С дорівнює:
(5.4)
Тут необхідно попередньо визначити обсяг водяної пари у димових газах. Зміст водяної пари у повітрі при насичені та при тиску 745 мм.рт.ст. та температурі 50 °С дорівнює 82,94 г/м3 [10]. Приймаємо такий же влагозміст для димових газів. Тоді,
, (5.5)
де
,
Розрахуємо величину :
=959869,25 кДж/год.
Тепло, що уноситься водою при температурі 30 °С дорівнює:
де =4,18 кДж/(кг×град).
Режим рівняння теплового балансу:
2250685,8+125,4× mводи=959869,25+209×mводи,
(209-125,4)× mводи=2250685,8-959869,25,
Щільність води r=1000 кг/м3. Тоді VВОДИ = 15,4404 м3/год.
Визначаємо розчинність компонентів димових газів у воді, враховуючи дані таблиці
Таблиця 5.3 – Розчинність газів у воді при температурі 50 °С та тиску 101325 Па [10]
Компонент |
СО2 |
N2 |
O2 |
Розчинність нм3/м3 |
0,856 |
0,0096 |
0,0209 |
,
де α – розчинність газів у воді, нм3/м3;
- об’єм води, м3/год.
Отримані дані зводимо у таблицю теплового балансу процесу охолодження димових газів водою.
Таблиця 5.4 – Таблиця теплового та матеріального балансу процесу охолодження димових газів водою
Добуток |
Витрата | ||||||||
Статті |
нм3/год |
%об |
кг/год |
% мас |
Статті |
нм3/год |
%об |
кг/год |
% мас |
Димові гази, у тому числі
СО2 N2 O2 H2O |
1350 10800 750 2100 |
9 72 5 14 |
2651,786 13500 1071,429 1687,5 |
14 71,4 5,6 9 |
Димові гази, у тому числі
СО2 N2 O2 H2O |
1336,7 10799,85 749,48 1331,463 |
9,4 75,94 5,3 9,36 |
2625,82 13499,815 1070,686 1069,926 |
14,3 73,9 5,9 5,9 |
Разом |
15000 |
100 |
18910,715 |
100 |
Разом |
14217,575 |
100 |
1826,247 |
100 |
Вода на охолодження |
- |
- |
15440,390 |
- |
Вода зі скруберу |
- |
- |
16084,858 |
- |
Усього |
Усього |
34351,105 |
5.2 Матеріальний розрахунок
Абсорбція СО2 здійснюється карбонат – бікарбонатним розчином. У якості вихідного розчину використовується 20%-вий розчин карбонату калію, який у процесі многоразової циркуляції у циклі абсорбер – регенератор стає карбонат – бікарбонатним розчином (КБР). Приймаємо для розрахунку такий склад КБР (% мас): К2СО3 – 15, КНСО3 – 14,1, Н2О – 70,9. Щільність розчину – 1139 кг/м3 [10].
Концентрація СО2 на виході з абсорбера – не більш 2 % об.
Визначимо кількість поглинутого діоксину вуглецю:
,
Кількість карбонату калію, що йде на зв’язування 2067,134 кг/год СО2 визначаємо за рівнянням реакції:
К2СО3 + СО2 + Н2О ® 2КНСО3 (5.11)
138 кг/кмоль 44 кг/кмоль 18 кг/кмоль 2×100 кг/кмоль
138 кг К2СО3 – 44 кг СО2;
Звідси,
У результаті реакції утворюється бікарбонат калію. Його кількість визначаємо пропорцією:
,
Витрати води на зв’язування 2067,134 кг/год СО2 дорівнює:
Концентрація K2CO3 у розчині на вході у абсорбер дорівнює 171 г/л, на виході – 35 г/л [1]. Визначаємо ступінь використання карбонату калію:
.
Визначаємо кількість карбонату калію, яка повинна міститися у розчині, з пропорції:
6483,284 кг/год – 79,5%
У розчині міститься (% мас.): К2СО3 – 15; КНСО3 – 14,1; Н2О – 70,9(вихідні дані). Звідси:
Загальна маса карбонат – бікарбонатного розчину складає:
, (5.14)
При щільності розчину 139 кг/м3 обсяг карбонат – бікарбонатного розчину складає:
Визначаємо склад димових газів після абсорбції СО2 карбонат – бікарбонатним розчином враховуючи ступінь виробітки поташу у розчині 79,5%.
Кількість СО2 в очищених димових газах складає:
, (5.16)
Розчинністю N2 та O2 у КБР нехтуємо, так як вона незначна. Тоді,
та
Кількість водяної пари у очищених димових газах визначаємо за величиною вологонасичення повітря при 70 ºС та 745 мм. рт. ст.. При цих умовах кількість водяної пари у повітрі складає 197,95 г/м3 [10].
, (5.18)
,
нм3/год.
Визначимо склад карбонат – бікарбонатного розчину після процесу абсорбції СО2:
,
,
Складемо зведену таблицю матеріального балансу процесу абсорбції СО2 карбонат – бікарбонатним розчином.
Таблиця 5.5 – Матеріальний баланс процесу абсорбції
Добуток |
Витрата | ||||||||
Статті добутку |
нм3/год |
%об |
кг/год |
% мас |
Статті |
нм3/год |
%об |
кг/год |
% мас |
Димові гази, у тому числі
СО2 N2 O2 H2Oпар |
1336,78010799,852 749,48 1331,463 |
9,4 75,94 5,3 9,36 |
2625,820 13499,815 1070,686 1069,926 |
14,38 73,9 5,86 5,86 |
Димові гази, у тому числі
СО2 N2 O2 H2Oпар |
284,421 10799,852 749,48 2915,099 |
1,93 73,23 5,08 19,76 |
558,684 13499,815 1070,686 2342,490 |
3,20 77,27 6,13 13,40 |
Разом |
14217,575 |
100 |
18266,247 |
100 |
Разом |
14748,852 |
100 |
17471,675 |
100 |
Карбонат – бікарбонатний розчин, у тому числі
К2СО3 КНСО3 Н2О
|
8155,074 7665,770 38546,316 |
15 14,1 70,9 |
Карбонат – бікарбонатний розчин, у тому числі
К2СО3 КНСО3 Н2О |
1671,79 17034,834 36455,108 |
3,03 30,88 66,09 | ||||
Разом |
54367,16 |
100 |
Разом |
55161,732 |
100 | ||||
Усього |
72633,407 |
Усього |
72633,407 |
Розрахунок швидкості газу в колоні ведеться за формулою:
де dk – діаметр ковпачка;
– відстань від верхнього краю ковпачка до вище розташованої тарілки, м;
Н – відстань між тарілками.
де – висота ковпачка.
Діаметр абсорберу розраховуємо виходячи із рівняння витрати:
де V – витрата димового газу при фактичних умовах, м3/год.
Приймаємо стандартний внутрішній діаметр обичайки абсорбера та уточнюємо дійсну швидкість газу в колоні.
Для ковпачкових тарілок віднос рідини розраховують за наступною залежністю [6]:
,
де Е – маса рідини, яка відноситься з 1 м2 робочої площі перерізу колони, кг/м2∙с;
– динамічна в’язкість розчину, мПа∙с;
– поверхневе натягнення розчину, мН/м.
Визначаємо відсотковий вміст К2СО3 у розчині.
Динамічний коефіцієнт в’язкості розчину розраховуємо за формулою [6]:
де – динамічний коефіцієнт в’язкості чистої рідини,
φ – об’ємна частка фази у суспензії.
Якщо поглинальний розчин уноситься, то
де – загальний переріз колони, м2,
Виходячи з залежності (6.5) [6] знаходимо hc.
Информация о работе Утилізація СО2 з димових газів котельної