Шляхи покращення екологічного стану України

Всього протягом року було відібрано 215 проб ґрунту на загальній площі 3469,1 га для визначення ЗК хлорорганічних пестицидів – дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ) у сумі з дихлордифенілетиленом (ДДЕ), ізомерів альфа- і гамма-гексахлорциклогексану (ГХЦГ) та нітратів.

За даними спостережень, сеpедній вміст залишкових кількостей суми ДДТ в ґрунтах становив 0,01 ГДК. Максимальний вміст суми ДДТ на рівні 0,6 ГДК виявлено під яблуневим садом УкрНДІЗС у Мелітопольському районі Запорізької області, на рівні 0,1 ГДК – під садами ДГ «Садове» Артемівського району Донецької області, під садами і виноградниками радгоспу «Радсад» у Миколаївському районі Миколаївської області, під виноградниками ВАТ «Князя Трубецького» у Бериславському районі Херсонської області. Залишкових кількостей суми ГХЦГ у пробах ґрунтів усіх обстежених областей не виявлено.

У цілому по областях середня концентрація нітратів у ґрунтах досягала 7 мг/кг, максимальна – 42 мг/кг повітряно-сухого ґрунту, що значно нижче рівня ГДК. Найбільший вміст нітратів виявлено у ґрунтах Волинської, Львівської, Херсонської, Полтавської, Київської, Миколаївської і Одеської областей, де середні концентрації були в межах 8–17 мг/кг, максимальні – у межах 20–42 мг/кг. Найменш забруднені нітратами були ґрунти Харківської,

Хмельницької областей та АР Крим.

 

Забруднення важкими металами

 

На вміст токсикантів промислового походження (важких металів) були обстежені ґрунти 17 населених пунктів України: Київ, Кіровоград, Миколаїв, Полтава, Харків, Чернівці, а також Боярка, Бровари, Вишгород, Миронівка, Обухів, Українка (Київська обл.), Гадяч, Лубни (Полтавська обл.), Костянтинівка, Маріуполь (Донецька обл.), Остер (Чернігівська обл.). З них містами постійних спостережень були Костянтинівка і Маріуполь.

Спостереження за забрудненням ґрунтів важкими металами проводили в регіонах з підвищеною концентрацією промислових виробництв, де розміщені потужні джерела промислових викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Всього було відібрано 599 проб ґрунту, які проаналізовано на вміст шести металів: кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю та цинку.

За даними спостережень, найзабрудненішими виявилися ґрунти Полтави, Костянтинівки, Маріуполя.

У ґрунтах Полтави середній вміст цинку досягав 3,8 ГДК, свинцю – 1,8 ГДК. За максимальними концентраціями зафіксовано три випадки високого забруднення (ВЗ) цинком:

40,9 ГДК, 25,3 ГДК та 20,4 ГДК, які було виявлено у ґрунтах на території ВАТ «Полтавахіммаш», ЗАТ «Завод залізобетонних виробів» та ВАТ завод «Комплект» відповідно. В районі ВАТ «Полтавахіммаш» виявлено також максимальний вміст свинцю на рівні 12,8 ГДК, у ґрунтах ВАТ заводу «Комплект» кадмію – 14,8 ГДК та міді – 5,5 ГДК.

У ґрунтах Костянтинівки середній вміст свинцю становив 5,3 ГДК, цинку і кадмію – понад 3 ГДК, марганцю – 1,4 ГДК. За максимальними концентраціями вміст цинку – 20,2 ГДК (рівень ВЗ) виявлено в ґрунтах у районі вулиці Б. Хмельницького. Тут же зафіксовано максимальний вміст свинцю – 17,0 ГДК, кадмію – 10,5 ГДК.

Ґрунти Маріуполя були найзабрудненішими свинцем та цинком, середні концентрації яких досягали 3,7 і 4,2 ГДК відповідно. Середній вміст кадмію та марганцю становив 1,2–1,4 ГДК. Максимальні концентрації свинцю на рівні ВЗ – 28,7 ГДК, цинку – 8,1 ГДК, кадмію – 4,3 ГДК, міді – 1,5 ГДК зафіксовано на території ВАТ «Радіаторний завод». Максимальний вміст марганцю на рівні 7,7 ГДК зафіксовано в ґрунтах у районі ВАТ Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь».

У ґрунтах Києва, Кіровограда, Миколаєва, Миронівки, Харкова та Чернівців середні концентрації цинку або свинцю перевищували ГДК в 1–2 рази. Максимальна концентрація свинцю в Миронівці досягала 17,2 ГДК на території АТ «Миронівська друкарня», кадмію – 13,0 ГДК у Харкові в районі «Спеціалізованого заводу термічної переробки твердих побутових відходів» та Лубнах – 9,8 ГДК на території КП «Лубни–водоканал».

Значно менший вміст важких металів виявлено у ґрунтах інших семи міст, де проводили спостереження. Перевищень за середніми показниками майже не було, лише вміст цинку подекуди досягав рівня 1 ГДК. За максимальними концентраціями зафіксовано випадки перевищення в межах 1–7 ГДК, в основному це цинк, свинець, мідь.

Обстеження ґрунтів м. Луганська виявило значний вплив забруднення важкими металами на ґрунти і рослини міста. Перевищення фонових значень вмісту валових форм Cd становить 13 разів, Pb – 5,5, Cu – 5,8, Ni – 4,4, Zn – 5,6, Mn – 1,5. Рухомість Pb у ґрунтах міських городів у середньому є вищою вдвічі порівняно з приміськими територіями, Ni – 1,6, Cu – 1,8, Zn – у 6 разів, що зумовлено техногенним походженням металів. Ґрунти м.Луганська поблизу заводу «Луганські акумулятори» і в західній частині міста найбільше забруднені Zn (на всіх досліджуваних ділянках виявлено перевищення фонових значень вмісту валових форм в 1,5–5,6 раза, рухомих – 9,5–100,0). У зоні впливу заводу максимальну кількість Cd виявлено на городах в овочевій продукції (картопля і морква), яка перевищує гігієнічні нормативи в 4 рази. У цілому по Україні ґрунти найбільше забруднені цинком та свинцем, менше – кадмієм, марганцем, міддю.

 

2.4.Структура утворення та накопичення відходів

 

Поводження з відходами, зменшення обсягів їх утворення та обмеження негативного впливу на навколишнє природне середовище залишається в Україні однією з найактуальніших суспільних і соціальних проблем.

У 2010 році в Україні утворилося 431,6 млн. т відходів, з яких 419,2 млн. т у сфері виробничої діяльності, 12,4 млн. т надійшли на переробку від домашніх господарств та сфери послуг.

Переважна частина відходів, що утворилися на підприємствах країни (417,5 млн. т, або 99,6%), належать до ІV класу небезпеки, 1,1 млн. т, або 0,3%, – до ІІІ класу небезпеки. Відходи І та ІІ класів небезпеки становили відповідно 5,0 тис. т та 506,5 тис. т.

Основним джерелом утворення промислових відходів є виробнича діяльність підприємств гірничодобувної галузі. Вони, зокрема, утворили та накопичили відходи видобування руд металевих відповідно 285,6 млн. т (68,1% сумарних обсягів утворення по країні) та 9061,2 млн. т (68,3% сумарних обсягів накопичення по країні), вугілля кам’яного, лігніту, торфу – 38,4 млн. т (9,2%) та 2360 млн. т (17,8%), інших корисних копалин – 26,8 млн. т

(6,4%) та 809 млн. т (6,1%).

Серед підприємств обробної промисловості найбільші обсяги відходів утворюються та накопичуються під час виробництва основних металів (відповідно 27,3 млн. т, або 6,5%, та 388,8 млн. т, або 2,9%), хімікалій, продукції хімічної та штучного волокна (2,9 млн. т, або 0,7%, та 86 млн. т, або 0,6%), харчових продуктів та напоїв (10,4 млн. т, або 2,5%, та 5,1 млн. т, або 0,04%).

Понад 90% сумарних обсягів відходів утворено в Дніпропетровській (282,1 млн. т, або 67,3%), Донецькій (563,8 млн. т, або 13,5%), Кіровоградській (29,1 млн. т, або 7,9%), Луганській (15,8 млн. т, або 3,8%) областях. Найменше відходів утворено у Закарпатській (0,04% сумарних обсягів по країні) і Чернівецькій (0,03%) областях та у м. Севастополі (0,03%).

Станом на 1 січня 2011 року, в спеціально відведених місцях та на території підприємств країни накопичилось 13,3 млрд. т відходів, з яких до І класу небезпеки належать 25,7 тис. т, ІІ – 2270,7 тис. т, ІІІ – 18,3 млн. т, ІV – 13246,9 млн. т.

Найбільшого антропогенного навантаження зазнає довкілля Дніпропетровської області, на території якої зберігається 9,2 млрд. т відходів (69,0% сумарних обсягів по країні), Донецької – 2,5 млрд т (19,1%), Луганської – 0,7 млрд т (5,0%), Кіровоградської – 0,2 млрд т (1,8%), Львівської – 0,2 млрд т (1,3%), Запорізької – 0,1 млрд т (1,1%) областей.

 

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

 

В Україні протягом 2010 року утилізовано (оброблено, перероблено) 145,7 млн. т відходів, що становить 33,8% загальної кількості утворених відходів, та спалено 1,1 млн. т (0,24 % утворених) (табл. 8.5). Із загальної кількості спалених відходів на одержання енергії використано 0,8 млн. т відходів та 0,2 млн. т спалено з метою їхнього видалення.

Серед категорій відходів за матеріалом осад промислових стоків утилізовано на 70,2% (2,4 млн. т), металеві відходи – на 131% (7,9 млн. т) за рахунок утилізації накопичених раніше відходів, тваринні та рослинні відходи – на 22,8% (2,6 млн. т), мінеральні відходи – на 33,9% (104,2 млн. т), відходи згоряння – на 32,3 (8,4 млн. т).

Протягом 2010 року утилізовано (оброблено, перероблено) також 303,1 тис. т відходів кислот, лугів чи солей (зокрема, регенеровано 33,6 тис. т кислот і основ) та 3,8 тис. т відходів хімічних препаратів, 114,5 т використаних розчинників та 3216,4 тис. т органічних речовин, які не застосовують як розчинники, 138,2 т відпрацьованих хімічних каталізаторів, 62,3 тис. т хімічних осадів і залишків, 14,4 т відходів, що містять поліхлордифеніли, 576,5 тис. т затверділих, стабілізованих або засклянілих відходів (зокрема, тверді солі, що містять хлориди, фториди, інші галогеновані тверді солі, хімікати основні органічні інші некондиційні та продукція хімічна інша, некондиційна, залишки кубові та залишки від реакцій інші).

Серед спалених відходів – найбільша кількість тваринних і рослинних відходів (428,7 тис. т), деревних відходів (260,2 тис. т), побутових та подібних до них відходів (288,3 тис. т), хімічних осадів та залишків (30,6 тис. т), відходів кислот, лугів чи солей (5,4 тис. т), відходів хімічних препаратів (1,3 тис. т), використаних розчинників (3,3 т), відпрацьованих хімічних каталізаторів (7,1 т), затверділих, стабілізованих або засклянілих відходів (71,2 т), осадів промислових стоків (135,8 т), відходів, що містять поліхлордифеніли (103,1 т), відходів гуми та пластику (відповідно 156,8 т та 45,0 тис. т).

Понад 90% сумарних обсягів утилізованих (оброблених, перероблених) відходів по країні припало на підприємства Дніпропетровської (64,7%), Кіровоградської (14,2%), Донецької (11,7%), Луганської (2,6%), Полтавської (1,5%), Запорізької (1,1%), Київської (0,9%) областей.

Найбільше відходів розміщено у місцях неорганізованого зберігання (на стихійних звалищах) у Дніпропетровській – 33,1 тис. т(37,9%), Львівській – 24,3 тис. т (27,8%), Івано-Франківській – 12,6 тис. т (14,5%), Київській – 5,3 тис. т (6,1%), Полтавській – 4,2 тис. т (4,8%), Кіровоградській – 3,8 тис. т (4,3%), Миколаївській – 2,1 тис. т (2,4%) областях.

За даними Мінприроди, на початок 2010 року кількість непридатних і заборонених для використання пестицидів та агрохімікатів на території України становила 21,1 тис. т. Ці небезпечні відходи розміщено більше, ніж на 3 тис. складів. Потрапляння в навколишнє середовище цих токсичних речовин становить підвищену небезпеку для довкілля та людей через загрозу проникнення у підземні води, забруднення питної води, сировини тваринного і рослинного походження, продуктів харчування та виникнення пожеж.

Протягом 2010 року за кошти Державного та місцевих фондів навколишнього природного середовища було зібрано та вивезено для знищення за межами України близько 2 тис. т непридатних пестицидів. Від непридатних пестицидів повністю звільнено Волинську, Чернівецьку, Тернопільську області та м. Севастополь.

 

3. Шляхи покращення екологічного стану довкілля

 

Незважаючи на видимість покращення стану навколишнього середовища за час існування незалежної України слід розуміти, що причиною цього є руйнування народного господарства та зупинка багатьох виробничих потужностей.

Аналіз поточного стану довкілля та змін, що зумовлені антропогенним чинником можна зазначити наступне.

- зміни антропогенного навантаження  на довкілля є віддзеркаленням  економічних процесів, що впливають  на інтенсивність завантаження  виробничих комплексів;

- природоохоронна діяльність органів влади в Україні спрямована переважно на ліквідацію наслідків навантаження на навколишнє середовище;

- природоохоронна діяльність суб’єктів господарської діяльності переважно спрямована на реалізацію технічних заходів «на кінці труби», таких як встановлення очисного обладнання, знешкодження та захоронення відходів тощо, а також виконання процедур щодо дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства;

- заходи у напрямі захисту  природних комплексів виконуються  більш повільно аніж ті, що  спричинюють їм шкоду.

Враховуючи такий стан речей можна зазначити, що діюча система господарювання створює реальні перспективи переходу стану довкілля до в Україні до кризового. 

Шляхом вирішення наявних проблем є зміна підходів у сфері екологічного управління та ведення господарської діяльності.

Основний акцент повинен ставитися на аналіз причин утворення антропогенного навантаження на довкілля та погіршення його стану, а також пошук шляхів їх усунення чи зменшення.

Перспективним шляхом зниження кількості утворення відходів, викидів та скидів є впровадження передових технічних рішень і підходів спрямованих на підвищення ефективності використання природних ресурсів. Такий підхід дозволяє вирішувати екологічні проблеми та одночасно підвищувати конкурентоспроможність виробничих комплексів.

В сфері екологічного управління слід приділити увагу заходам з стимулювання природоохоронної діяльності на різних рівнях, а також приділити більше уваги інформаційним заходам спрямованим на передачу представникам підприємств досвіду з кращих світових практик ведення природоохоронної діяльності у різних галузях промисловості.

 

Висновки

 

Під час виконання курсової роботи ми дослідили стан навколишнього природного середовища в Україні, за станом атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунтів та утворення відходів. В результаті оцінки було виявлено найбільш забруднені регіони та основні джерела, які зумовлює антропогенне навантаження.