Экологические проблемы Черного моря (на украинском)

Неетильований бензин все ще використовується в прибережних державах Чорного моря, хоча поступово він виводиться із використання. Росія виразила намір досягти стандартів ЄС по викидах свинцю до 2010. Туреччина застосовує економічні стимули, а також урядові субсидії, щоб ініціювати використання неетильованого бензину. Як початкова міра Туреччина заохочує використання двигунів на зрідженому газі.

Інституційні  системи, створені в Україні для  контролю забруднення повітря: Гідрометеорологічні  служби, екологічні відомства, органи охорони здоров'я.

 

2.4 Стан літосфери

 

Прибережна  ерозія, що включає змивання берегів, обвали, і так далі, яка може завдати  істотного економічного збитку, характерна, в основному, для західного і  північного побережжя Чорного моря. Як можлива причина ерозії земель, збезлісення не грає істотну роль в регіоні Чорного моря. Немає ніяких ознак того, що збезлісення загрожує прибережним регіонам Чорного моря. В більшості випадків кількісні дані по лісових районах в прибережній зоні Чорного моря в 1996 – 2001 відсутні. Інформація, що є у Чорноморської Комісії по проблемах ерозії, недостатня і вимагає спеціального вивчення. Схильні до впливу гідравлічних умов, зміни клімату і інших чинників, економічні і соціальні втрати могли бути істотні. Розробка загальних методик для регіональної оцінки прибережної ерозії і деградації земель все ще знаходиться на стадії розгляду, За регіональну координацію роботи в цьому напрямі несе відповідальність Центр Активності по розробці єдиних методик комплексного управління прибережними зонами, що вже підготував пропозицію з даного питання.

 

 

3 Екологія і охорона природи

 

 

Узбережжя Чорного моря і басейн річок, що впадають в нього, є районами з високою антропогенною дією, щільно заселеними людиною ще з античних часів. Екологічний стан Чорного моря в цілому несприятливий.

Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній  системі моря слід виділити:

Сильне забруднення  річок, що впадають в море, особливо стоками з полів, що містять мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це спричиняє за собою переудобрення (евтрофікацію) вод моря, і, як наслідок, – бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря – інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей), зменшення прозорості вод, загибель багатоклітинних водоростей.

Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами (найзабрудненішими районами є західна частина моря, на яку доводиться найбільший об'єм танкерних перевезень, а також акваторії портів). Як наслідок, це приводить до загибелі морських тварин, що потрапили в нафтові плями, а також забруднення атмосфери за рахунок випаровування нафти і нафтопродуктів з поверхні води.

Забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності – скид неочищених або недостатньо очищених стічних вод і тому подібне

Масовий вилов риби.

Заборонене, але повсюдно використовуване донне тралення, що знищує донні біоценози.

Зміна складу, зменшення  кількості особин і мутація водного світу під впливом антропогенних чинників (зокрема заміна корінних видів природного миру екзотичними, такими, що з'являються в результаті дії людини). Так, наприклад, по оцінках фахівців з Одеського відділення ПівдНДРО, тільки за одне десятиліття (з 1976 по 1987 рік) поголів'я чорноморської афаліни скоротилося з 56 тисяч до семи тисяч особин.

На думку ряду фахівців екологічний стан Чорного моря за останнє десятиліття погіршав не дивлячись на зниження економічної активності у ряді причорноморських країн.

Президент Кримської  академії наук Віктор Тарасенко висловлював  думку, що Чорне море – найбрудніше  море в світі.

Для охорони навколишнього  середовища в районі Чорного моря в 1998 році було прийнято угоду ACCOBAMS («Agreement on the Conservation of Cetaceans of the Black Sea, Mediterranean Sea and Contiguous Atlantik Area»), де одним з основних питань стоїть охорона дельфінів і китів.

Основним міжнародним  документом, регулюючим питання охорони Чорного моря, є Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, підписана шістьма чорноморськими країнами – Болгарією, Грузією, Росією, Румунією, Туреччиною і Україною в 1992 в Бухаресті (Бухарестська конвенція). Також в червні 1994 року представниками Австрії, Болгарії, Хорватії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Молдавії, Румунії, Словаччини, Словенії, України і Європейського союзу в Софії була підписана Конвенція про співпрацю по захисту і стійкому розвитку річки Дунай. Як результат вказаних угод, були створені Чорноморська комісія (Стамбул), і Міжнародна комісія з охороні ріки Дунай (Відень). Дані органи виконують функцію координації природоохоронних програм, здійснюваних в рамках конвенцій.

Щорічно 31 жовтня у всіх країнах Чорноморського регіону  наголошується Міжнародний день Чорного моря.

 

 

висновки

 

 

Внаслідок природних  чинників, різноманітність видів фауни Чорного моря приблизно в три рази нижче в порівнянні з Середземним морем, а його специфічні риси роблять його дуже уразливим до порушень балансу його навколишнього середовища і екосистем.

Евтрофікація, забруднення, і безвідповідальний лов риби призвели до повсюдного виснаження біологічних ресурсів, різноманітності видів і ландшафтів, естетичної і рекреаційної цінності Чорного моря, таким чином, приводячи його екосистеми на грань катастрофи.

Національні зусилля  і регіональна і міжнародна співпраця в рамках Конвенції по захисту Чорного моря від забруднення, виражене в сумісних діях Стратегічного Плану Дії з відновлення і захисту екосистеми Чорного моря сприяли появі перших ознак відродження Чорного моря:

Надходження забруднюючих речовин з головних джерел забруднення зменшуються

Скидання недостатньо  очищених стічних вод зменшуються

Кількість і  об'єми нафтових розливів мають тенденцію до зменшення

Вміст біогенів в морських водах стає нижчим - вміст фосфору досяг рівня 1960-х років, хоча вміст азоту все ще вище, ніж в 1960-і роки

Концентрації  важких металів, стійких органічних забруднюючих речовин і радіонуклідів  не мають глобального значення і, швидше за все, накопичені у минулому в донних відкладеннях і біоті

Цвітіння морських водоростей стає менш обширним і менш частим

Біомаса і щільність Mnemiopsis leidyi зменшилася після вторгнення Beroye ovata, який годується цим руйнівним  видом

Чисельність кормового  зоопланктону збільшується

Останніми роками повідомлялося про збільшення запасів морських пелагічних риб

Разом з першими  ознаками відновлення екосистеми Чорного  моря, перехідні економіки прибережних  держав Чорного моря, згідно наявним  макроекономічним індикаторам, почали відновлюватися. Процес впровадження жорсткого європейського законодавства також працює на те, щоб принести користь навколишньому середовищу Чорного моря.

Проте, ці оптимістичні сигнали не повинні перешкоджати ясному розумінню все ще існуючих проблем:

Вищезазначені зміни знаходяться ще на ранніх стадіях, нестійкі і все ще далекі від стратегічної мети: досягнення стану навколишнього середовища, аналогічного стану, що був в 1960-х рр. З виникненням будь-яких додаткових навантажень проблеми можуть прийняти необоротний характер, і стан навколишнього середовища Чорного моря знов опиниться під загрозою катастрофічного погіршення.

Чорне море - все ще море в небезпеці. Цвітіння морських водоростей все ще досить значне, забруднення, хоча і знижується, зачіпає біологічні співтовариства. Відновлення філофорного поля Зернова займе довгий час, якщо це взагалі можливо. Запаси цінних промислових видів риб, таких, як осетрові і калкан, страждають від незаконного лову, забруднення і руйнування їх місць існування.

Процес відновлення  Чорного моря займе довгий час, і  вимагатиме виконання всіх заходів, що містяться в Стратегічному плані дій з Чорного моря, а також ряду додаткових заходів.

Є пропуски і  недолік наукових знань і інформації щодо багатьох процесів і явищ, знань, які необхідні для ухвалення  політичних рішень.

Стійкий розвиток суспільства і благополуччя прибережного населення повинні стати пріоритетами для урядів прибережних держав Чорного моря.

Національні і  міжнародні зусилля прибережних  держав Чорного моря повинні бути направлені на наступну дві мети:

Проміжна мета: запобігти збільшенню навантаження від людської діяльності, на тлі  відновлення перехідних економік прибережних  держав Чорного моря.

Стратегічна мета: досягти стану навколишнього  середовища, аналогічного стану 1960-х  рр.

 

 

Література

 

 

1. Гидрометеорологические условия шельфовой зоны морей СССР. Том 3. Азовское море. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 220 с.
2. Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. Том V. Азовское море. – СПб Гидрометеоиздат, 1991. – 236 с.
3. Неводниченко С.П. Отчёт по научно-исследовательским работам по объекту 15-00 «Ведение государственного мониторинга геосистемы Азово-Черноморского бассейна в рамках программы ГМСГ».- ГНЦ ФГУГП «Южморгеология», Геленджик, 2001.
4. Федоров Ю.А., Беляев А.Г. Биогенные вещества в зоне смешения река Дон – Азовское море. Ростов н/Д: ООО "ИнфоСервис", 2004.
5. Записки общества геоэкологов. Симферополь:Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. – 2000. – Вып. 2.
6. Абалаков А.Д., Антипов А.Н. Эколого-географическое обоснование территориальной организации природопользования для обеспечения устойчивого развитию нефтегазовых регионов//Исследования эколого-географических проблем природопользования для обеспечения территориальной организации и устойчивости развития нефтегазовых регионов России: Теория, методы и практика. - Нижэневартовск: НГПИ, ХМРО РАЕН, ИОА СО РАН, 2000. - с.3 - 6.