Аналіз продуктивності праці

   При необхідності ТОВ  «Лакомка» бере в оренду технічні засоби у інших підприємств.

   Для досягнення мети своєї  статутної діяльності підприємство  має право від свого імені  здійснювати операції, набувати  майнових і немайнових прав  і нести зобов’язання, бути позивачем  і відповідачем у суді.

   Ресурсний потенціал ТОВ  «Лакомка» включає:

• Основні фонди;
• Оборотні фонди;
• Трудові ресурси.

   Основні фонди підприємства  є засобами праці, які багато  разів використовуються в господарському  процесі, не змінюючи при цьому  свою речовинно-натуральну форму.  Їх вартість переноситься на  вартість проведеної продукції  частинами у вигляді амортизаційних  відрахувань. Відповідно до класифікації  основні фонди діляться на  будівлі, споруди, машини, устаткування, передавальні пристрої. Зобразимо  структуру ТОВ «Лакомка» на рис

 

Директор

 

Заступник директора по фінансам

Начальник виробництва

Інженер по новим технологіям

Головний  бухгалтер

Заступник директора по збуту

Слюсар

Бухгалтер

Інженер по збуту

Наладчики

Інженер маркетингу

 

Рис. 2.1 Структура  ТОВ «Лакомка»

   Прибуток ТОВ «Лакомка» утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття певних витрат. Чистий прибуток, одержаний після розрахунків передбачених законодавством, залишається у повному розпорядженні товариства.

 

2.2 Аналіз показників динаміки продуктивності праці.

Аналіз показників динаміки продуктивності праці проводимо на основі даних  Форми 2 і Звіту з праці.

Таблиця 2.1

Показники динаміки продуктивності праці на

ТОВ «Лакомка» за 2010-2011 роки.

	Показники	Попередній  рік	Звітний рік	Відхилення
				Абсолютне	Відносне, %
	1	2	3	4	5
	1.Обсяг  виробленої продукції тис. грн.	750,0	845,0	+95	+12,6
	2.Середньооблікова кількість працівників основної діяльності, осіб	46	43	-3	-6,5
	3.Середньооблікова  кількість робітників, осіб	41	38	-3	-7,3
	4.Загальна  кількість днів, відпрацьованих  робітниками, людино-днів	10373	9880	-493	-4,8
	5.Загальна  кількість годин, відпрацьованих  робітниками, людино-годин	82984	79040	-3944	-4,7
	6.Середня  кількість днів, відпрацьованих  одним робітником (ряд. 4 : ряд. 3)	253	260	+7	+2,7
	7.Середня  тривалість робочого дня, год. (ряд. 5 : ряд. 4)	8	8	0	+100
	8.Середньорічний  виробіток продукції на одного працівника, грн. (р. 1 : р. 2)	16304,3	13651,2	-2653,1	-16,27
	9.Середньорічний  виробіток продукції одним робітником, грн. (ряд. 1 : ряд. 3)	18292,7	22236,8	+3944,1	+21,56
	10. Середньоденний виробіток продукції  одним робітником, грн. (ряд. 1 : ряд. 4)	72,3	85,53	13,23	+18,29
	11. Середньогодинний виробіток продукції  одним робітником, грн. (ряд. 1 : ряд. 5)	9,04	10,7	+1,66	+18,36

 

     Аналіз продуктивності праці ТОВ «Лакомка» свідчить про зростання продуктивності праці у звітному році: середньорічний виробіток одного працівника зменшився на 2653,1 грн, або на 16,27 %, порівняно з попереднім роком. Найбільший приріст спостерігається для середньорічного виробітку одного робітника – на 3944,1 грн, або на 21,56 %, від рівня попереднього року. При цьому найнижчими темпами зменшився середньоденний виробіток: за аналізований період лише з 13,83 до 11,69 грн, тобто на 2,14 грн, або на 15,47 %. 

 

2.3 Факторний аналіз продуктивності праці

Проводимо факторний  аналіз продуктивності праці

Таблиця 2.2

Факторний аналіз продуктивності праці

Показники	Умовні позначення	Одиниці виміру	Попередній	Звітний	Відхилення
					+/-	%
1	2	3	4	5	6	7
Обсяг виробництва	ВП	тис. грн	750	845	+35	+12,6
Чисельність працюючих	ЧП	чол.	46	43	-3	-6,5
З них робітників		чол.	41	38	-3	-7,3
Питома вага робітників у складі промислово-виробничого  персоналу	ПВ	%	89,13%	88,37%	-0,76	-0,85
Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками: -людино-днів -людино-годин	Дзаг	люд-дн люд-год	10373 82984	9880 79040	-493 -3944	-4,75 -4,75
Кількість відпрацьованих днів одним  робітником	Гзаг	дні	253	260	+7	+2,76
Тривалість робочого дня	Т	год.	8	8	0	0
Середньорічний виробіток; - працівника - робітника	РВп РВр	грн. грн.	16304,3 18292,7	19651,2 22236,8	+3346,9 +3944,1	+20,52 +21,56
Середньоденний виробіток робітника	ДВ	грн.	72,3	85,53	13,23	+18,29
Середньогодинний виробіток одного робітника	ГВ	грн.	9,037	10,69	+1,653	+18,29

 

Розрахунок  впливу факторів на зміну рівня середньорічного  виробітку працюючих проведемо  способом ланцюгових підстановок в таблиці 2.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.3

Вплив факторі  на зміну рівня середньорічного  виробітку працюючих

Номер підста-новки	Фактори				Добуток показни-ків	Вплив факто-ру
	ПВ	Д	П	ГВ
Нульова	0,8913	253	8	9,037	16302,668
Перша	0,8837	253	8	9,037	16163,658	-139,01
Друга	0,8837	260	8	9,037	16610,874	+447,216
Третя	0,8837	260	8	9,037	16610,874	0
Четверта	0,8837	260	8	10,69	19649,246	+3038,372
Сумарний вплив факторів						+3346,9

 

  ПВ – питома вага робітників у складі промислово – виробничого персоналу.

Д – кількість  відпрацьованих днів одним робітником.

 П –  тривалість робочого дня. 

ГВ – середньогодинний виробіток одного робітника.

Визначаємо  вплив кожного фактору середньорічний виробіток працюючих.

    1) Вплив питомої ваги робітників у складі промислово – виробничого персоналу: за рахунок зменшення питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу на 0,76% середньорічний виробіток працюючих зменшився на 139,01 грн.

    2) Вплив кількості відпрацьованих днів одним робітником: за рахунок збільшення кількості відпрацьованих днів одним робітником на сім днів середньорічний виробіток працюючих збільшився на 447,216 грн.

    3) Вплив тривалості робочого дня: так як тривалість робочого дня не змінилася, то цей показник не спричинив зміну середньорічного виробітку працюючих.

 

    4) Вплив середньогодинного виробітку одного робітника: за рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника на 1,65 грн. середньорічний виробіток працюючих збільшився на 3038,372 грн.

    5) загальна зміна середньорічного виробітку працівників становить:

-139,01 + 447,216 + 3038,372 =  +3346,9

       За проведеними  розрахунками можна зробити висновок, що фактичний середньорічний  виробіток робітника був більший  на 3346,9 грн. На середньорічний  виробіток позитивно вплинули  три фактори: кількість відпрацьованих  днів одним робітником яка збільшилась на 447,22 грн, тривалість робочого дня не змінилась і середньогодинний виробіток збільшився на 3038,37 грн. Негативний вплив мали наступні фактори: питома вага робітників у складі промислово – виробничого персоналу зменшилась на 139,01 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Пропозиції щодо ефективного використання продуктивності праці.

3.1 Резерви збільшення продуктивності праці

Зміна продуктивності праці в діючій практиці аналізу характеризується абсолютною і відносною економією  затрат (чисельності працівників) під  впливом окремих факторів або  їх сукупності. Абсолютна економія створюється  в результаті зменшення  чисельності працюючих при незмінному обсязі виробництва або при його скороченні в меншій мірі, ніж зменшення чисельності виробничого персоналу. Відносна економія затрат праці (розрахункове скорочення) створюється в результаті зростання обсягу робіт при незмінній чисельності працюючих або при збільшенні їх чисельності в меншій мірі, ніж зростання обсягу виробництва.

 Ці економічні вимірники  доцільно застосовувати і при  оцінці резервів зростання продуктивності  праці, оскільки вони дають  можливість визначати величину  резервів за окремими виробничими  підрозділами і по в цілому.

 Приріст продуктивності праці за рахунок реалізації резервів.

 а) резерви приросту продуктивності праці, які не були реалізовані в аналізованому періоді.

б) резерви приросту продуктивності праці у плановому періоді, які передбачається одержати за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів.

Резерви зростання продуктивності праці мають багатопланову структуру в залежності від місця, часу і джерел їх виникнення. 

 

Висновок

         Продуктивність праці відбиває ступінь ефективності процесу використання як живої, так і оречевленої праці. У її визначенні вихідною категорією є праця. 
        Під резервами зростання продуктивності праці розуміють невикористані реальні можливості економії праці, реалізація яких забезпечила б досягнення мінімальних затрат праці на одиницю продукції, робіт або послуг, обумовлених впливом даного чинника за незмінних інших умов. 
       Використання резервного зростання продуктивності праці залежить від реальних можливостей виробництва в конкретних умовах, тому при плануванні зростання продуктивності праці резерви мають враховуватися або повністю, або поетапно з розбиттям за періодами. Відповідно до цього розрізняють резерви поточні та перспективні. Залежно від умов формування вони у свою чергу можуть поділятися на дві основні групи: 
       - резерви, обумовлені невиконанням встановлених планом обсягів впровадження нової техніки, прогресивної технології, наукової організації праці, заходів плану соціального розвитку колективу, за відсутності об’єктивних (що не залежать від підприємства) причин, які перешкоджають виконанню цих планових завдань; 
       - резерви, обумовлені недостатньо ефективним використанням вже діючих чинників, зокрема резерви, обумовлені неповним використанням можливостей діючого обладнання (паспортних та проектних параметрів), застосуванням занижених порівняно з встановленими технологічних параметрів, застосуванням занижених норм праці порівняно з розрахунковими проектними даними або з розрахунками на основі галузевих (міжгалузевих) нормативів трудових витрат тощо.

 

Список використаних джерел

1. Варналій З.С. Основи підприємництва. – К.: Знання-Прес, 2002. – 239 с.
2. Грабовецький Б. Економічний аналіз Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 256 с.    
3. Гудзевич О. І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. — К.: Кондор, 2004. — 180 с.
4. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003.
5. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз:  теорія і практика/За ред. Загороднього А.Г. -Львів: «Магнолія Плюс», 2008. -428с.   
6. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів./За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. – Житомир: 2007. – 704 с.
7. Мних, Є. В. Економічний аналіз : підручник. – вид. 2-ге, перероб. та доп.– К. : КНЕУ, 2004. – 412 с.
8. Нестеренко Ж. К., Череп А. В. Економічний аналіз фінансово-госпо-дарської діяльності підприємства: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.
9. Протопова В.О. , Полонський А.Н. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: ЦУП, 2003 – 220 с.
10. Савицька Г В. Економічний аналіз діяльності підприємства- Навч посібник — К., 2004
11. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємста: навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 436с.
12. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Навч. посібник. — 3-є вид., випр. і доп. —       Львів: Магнолія плюс, 2005. — 344 с.
13. Цал-Цалко Ю. С., Холод Б. І. економіка підприємства: Навч. посібник. — Житомир: ЖГП, 2002. — 388 с.
14. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз— К.: КНЕУ, 2007 – 450с.
15. Шваб Л. І Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. — 2-е вид. — К.: Каравела, 2005. — 568 с.