Аналіз та планування трудових показників

Зміст

 

1. Скласти звітний і плановий баланси одного середньо облікового робітника.

Розрахувати:

• планову чисельність працівників підприємства;
• чисельність основних робітників – відрядників;
• чисельність робітників, зайнятих контролем спостереженням за агрегатами; чисельність льотного складу екіпажів.

 

2. Розрахувати продуктивність праці при визначенні її за валовою, чистою, умовно-чистою, нормативно-чистою продукцією.

 

3. Розрахувати приріст продуктивності праці за рахунок окремих та усіх факторів підвищення продуктивності праці.

 

4. Розрахувати частку приросту обсягу робіт за рахунок зростання продуктивності праці.

 

5. Розрахувати фонд оплати праці з застосуванням нормативного методу.

 

6. Розрахувати співвідношення темпів підвищення середньої заробітної плати з темпами зростання продуктивності праці.

 

7. Визначити суму економії або перевитрати фонду заробітної плати на основі індексного методу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихідні дані

 

1. Дані до розрахунку звітного  і планового балансу робочого  часу одного середньо облікового  працівника  наведені в дод. 2.

 

У розрахунках звітного і планового балансу робочого часу прийняти:

• кількість календарних днів 365;
• святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято) – 10;
• вихідних (субота, неділя) – 104;
• відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами у плановому періоді збільшується на 10%;
• невиходи у зв’язку з хворобою у плановий період передбачається скоротити на 20 % за рахунок профілактик-них заходів;
• час, необхідний для виконання державних та громадських обов’язків у плановому періоді прийняти на рівних відсотках у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

 

2. Дані до розрахунку чисельності  працівників та основних робітників  наведені в дод. 3.

 

3. Дані до розрахунку продуктивності  праці наведені в дод. 4.

 

4. Дані до розрахунку приросту продуктивності праці за рахунок окремих усіх факторів підвищення продуктивності  праці та частки приросту обсягу робіт за рахунок зростання продуктивності праці наведені в дод. 5.

 

5. Дані до розрахунку фонду оплати праці, співвідношення темпів підвищення середньої заробітної плати з темпами зростання продуктивності праці та суми економії (перевитрати) фонду заробітної плати наведені в дод. 6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Розрахувати:

 

Скласти звітний і плановий баланси одного середнього облікового робітника:

В плані з праці плановий баланс робочого часу розраховується за окремими елементами. Приклад форми балансу робочого часу наведені у табл. 1.

Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника (при п’ятиденному робочому тижні)

Таблиця 1

 

 

Показники	Одиниці вимірювання	Звітний рік	Плановий рік
1. Календарний фонд робочого часу	дні	365	365
Святкові дні і дні релігійних свят	дні	11	10
Вихідні дні (субота, неділя)	дні	104	104
2. Номінальний фонд робочого часу	дні	250	251
Невиходи на роботу:
чергові та додаткові відпустки	дні	24	24,3
відпустки в зв’язку з навчанням	дні	1,9	2,3
відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами	дні	2,2	2,4
невиходи через хворобу	дні	8,2	74
виконання державних і громадських обов’язків	дні	16	1,6
невиходи з дозволу адміністрації	дні	0,6	-
цілодобові прогули	дні	0,4	-
цілодобові простої	дні	0,3	-
Разом невиходів	дні	39,2	38,0
3. Реальний фонд робочого часу  в днях	дні	210,8	213
4. Середня номінальна тривалість  робочого дня	годин	7,95	7,97
Перерви у роботі, які надаються жінкам-матерям на годування дітей		0,02	0,026
внутрішньозмінні простої	годин	0,15	-
5. Фактична тривалість робочого  дня	годин	7,78	7,94
6. Реальний (ефективний) фонд часу  одного середньооблікового робітника  в рік	годин	1640	1690

 

 

 

 

Складання планового балансу робочого часу включає:

• розрахунок реального фонду робочого часу в днях (явочного часу);
• визначення середньої тривалості робочого часу;
• визначення планового реального або ефективного фонду робочого часу.

Розрахунок реального фонду робочого часу в днях в плановому періоді починається з визначення календарного і номінального фондів робочого часу.

Календарний фонд робочого часу – це кількість календарних днів у плановому році (у році 365 або 366 днів, у кварталі – 90, 91 і 92 дня і так далі).

Номінальний фонд робочого часу – це календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів.

В перервних (періодичних) виробництвах номінальний фонд робочого часу визначається шляхом відрахування кількості вихідних і святкових днів із календарного фонду робочого часу.

В безперервних виробництвах при розрахунку номінального фонду робочого часу із календарного фонду робочого часу виключаються невиходи за графіком змінності.

Плановий реальний фонд робочого часу – це різниця між номінальним фондом робочого часу і кількістю плануючих невиходів.

До плануючих невиходів відносяться невиходи на роботу у зв’язку з черговими і додатковими відпустками, додатковими відпустками для учнів, відпустками у зв’язку з вагітністю і пологами, у зв’язку з хворобою, а також у зв’язку з виконанням службових і державних обов’язків.

Тривалість чергових і додаткових відпусків планується згідно з діючим законодавством на основі показників кількості працівників за категоріями і тривалості відпустки окремих груп.

Середня тривалість додаткових відпусток учням визначається як середня арифметична величина.

Відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами плануються на основі звітних даних базисного періоду і планової зміни частки жінок у загальній чисельності всього персоналу.

Неявки, пов’язані з виконанням державних і громадських обов’язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Невиходи через хворобу в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно-виробничої гігієни, медичного обслуговування працюючих, впровадження заходів з техніки безпеки і охорони праці, а також поліпшення культурно-побутових та житлових умов і зниження завдяки цьому хвороб.

Загальна кількість невиходів в періоді, що планується визначається підсумовуванням регламентованих законом невиходів.

У звітному балансі, щоб установити фактичну кількість робочих днів у році до перелічених вирахувань необхідно додати також втрати часу, з дозволу адміністрації, цілодобові прогули і цілодобові простої.

Середня номінальна тривалість робочого дня розраховується на основі даних про кількість або питому вагу робітників, які мають різну тривалість робочої зміни встановленої у відповідності з діючим законодавством про робочий час.

При цьому враховується, що середня тривалість робочого часу у передсвяткові дні зменшується на 1 годину у робітників, у яких при шестиденному робочому тижні тривалість робочого дня складана сім годин.

 

Середня тривалість робочого дня ( ) визначається:

 

 

де t1 , t2 – тривалість робочої зміни відповідно вісім і сім годин, год; К1, К2 – питома вага робітників, які мають тривалість робочої зміни за графіком відповідно вісім і сім годин, год; nсв – кількість днів, що чергуються зі святковими та не робочими, в яких тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному робочому тижні зменшується на 1 годину, дн; Nном – номінальна кількість робочих днів у році, дн.

На зменшення середньої тривалості робочого дня впливають встановлені законом перерви жінкам, які годують дітей. Розмір цих втрат у плані визначається на основі звітних даних минулого року, скоригованих на коефіцієнт зміни частки жінок у загальній чисельності персоналу, змін народжуваності.

У звітний баланс включаються втрати через внутрішньозмінні простої, які визначаються за «простійними» листками. Тривалість простоїв у балансі розраховується так: за простійними листками підсумовується кількість годин, одержана сума ділиться на середньооблікову кількість робітників.

Помноживши фактичну тривалість робочого дня за звітом і за планом, одержимо реальний (ефективний) робочий час на одного робітника в годинах.

Реальний (ефективний) фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника визначається як добуток реального фонду робочого часу в днях на фактичну середню тривалість робочого дня у плановому періоді.

    - планову чисельність працівників підприємства:

 

Планування персоналу є складовою частиною плану з праці і заробітної плати.

Основна задача планування чисельності персоналу є визначення його мінімальної чисельності, яка необхідна для безперервного виробничого процесу.

При укрупнених розрахунках загальна потреба підприємства в кадрах ( ) визначається:

 

де Чбаз – середньооблікова чисельність працюючих у базисному періоді, чол; ІQ – індекс зростання обсягу виробництва у плановому періоді; Іпп – індекс зростання продуктивності праці.

 

 

 

- чисельність основних робітників відрядників

 

    Розрахунок чисельності основних робітників – відрядників (Чпло.р. від) за трудомісткістю виконується за формулою:

 

Чпло.р. від = Тпл/Фпл Кв.н ,

 

де Тпл – планова трудомісткість виробничої програми нормо-год.; Фпл – плановий реальний фонд робочого часу одного середньо облікового робітника, год. В розрахунках прийняти рівним 1700 годин;; Кв.н – плановий коефіцієнт виконання норм часу.

 

 

 

 

 

- чисельність  робітників, зайнятих контролем  спостережень за агрегатами.

 

Метод використовується на апаратурних і агрегатних роботах для розрахунку чисельності основних робітників, зайнятих контролем і спостереженням за агрегатами. Чисельність основних робочих визначається за нормами обслуговування:

де А – кількість робочих агрегатів, одиниць устаткування, од; З – кількість змін за добу; Но – норма обслуговування на одного робітника, од., - коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової.

 

 

 

- чисельність льотного складу екіпажів.

 

Чисельність льотного складу (ЛС) авіакомпаній визначається на підставі надходжень нових типів повітряних суден (ПС), підвищення продуктивності польотів ПС, які експлуатуються, зміни структури парку ПС та поліпшення організації праці, впровадження наукової організації праці.

При визначені потреби в льотному складі на плановий період окремо розраховується чисельність основних робітників (ЛС екіпажів – командири кораблів, пілоти, бортінженери, бортмеханіки, штурмани, бортпровідники та чисельність командно-льотного складу (командири льотних загинів, авіаескадрилій, інструктори-пілоти, інструктори-бортінженери та ін).

Потрібна чисельність робітників екіпажів на плановий період по кожному типу ПС ( ) визначається:

де - норматив екіпажів на одне ПС, ек.; – нормативна чисельність та склад екіпажу за типами ПС з урахувавнням умов роботи, чол; - плановий експлуатаційний наліт годин за типами ПС, год; - плановий (нормативний) річний наліт годин на один екіпаж, год.

Планова чисельність бортпровідників визначається на основі нормативів кількості бортпровідників на одне ПС, складу бригад, планової норми льотного часу, кількості рейсів за планом з урахуванням типу ПС (класу обслуговування) типу повітряної лінії.

 

 

 

 

 

 

 

2. Розрахувати продуктивність праці при визначенні її за валовою, чистою, умовно-чистою, нормативно-чистою продукцією.