Бразилія у світовій економіці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Інтеграційна  політика.

 
 Дієвим засобом розширення зовнішніх  ринків правлячі кола Бразилії 
розглядають створення регіональних економічних об'єднань. Бразилія 
брала активну участь в утворенні Асоціації вільної торгівлі (ЛАСТ), заснованої в 1960 р., і перетворення її в Асоціацію латиноамериканської інтеграції (1980 р.). Незадоволеність низькими темпами господарського зближення і повільним розвитком внутрішньозональної торгівлі викликала активізацію відносин з Аргентиною. У березні 1991 р. було підписано 
угоду про створення спільного ринку Південного конусу (Меркосур) у складі Аргентини, Бразилії, Парагваю і Уругваю. З кінця січня 1995 р. були введені єдині зовнішні тарифи, що перетворило Меркосур в митний союз. Загальні зовнішні тарифи коливаються від нуля до 20%, передбачається, що в 2000 р. вони знизяться до 16%. Угода охоплює не тільки економічну, а й гуманітарну сферу.  Меркосур стає все більш сильним полюсом тяжіння для інших 
латиноамериканських держав. У 1996 р. Меркосур уклав з Чилі та Болівією 
угоди про створення зон вільної торгівлі. 
 Союз є важливим елементом зовнішньоекономічної політики Бразилії. Він може грати роль геополітичного та економічного противаги політиці США - традиційного гегемона в Західній півкулі. Об'єднання зосереджує 
45 % населення всієї Латинської Америки і більше 50 % її промислового потенціалу. 
 Бразилія розглядає Меркосур як перший крок до більш широкої регіональної інтеграції, до створення зони вільної торгівлі в Південній Америці. Наприкінці 1993 р. Вона висунула пропозицію про формування протягом десяти років південноамериканської зони вільної торгівлі (САФТА). 
 Учасники Меркосур проводять політику « відкритого регіоналізму », прикладом якої стало висновок загального угоди про економічне співробітництво з ЄС наприкінці 1995 р. Процес регіонального співробітництва здійснюється в умовах сильного впливу на нього з боку США. У зв'язку з цим Меркосур має намір вести переговори, пов'язані з утворенням зони вільної торгівлі американського континенту, як єдине угруповання.

 

 

 

 

Висновок

Незважаючи на невиразні  показники економічного розвитку, Бразилія претендує на роль світового лідера країн, що розвиваються. Новим підтвердженням претензій уряду країни на лідерство серед країн третього світу став намір сформувати на майбутньому форумі МВФ блок країн, щоб блокувати проект реформи МВФ, який дав би великі права Китаю, Південної Кореї, Туреччини і Мексиці у прийнятті рішень міжнародного фінансового органу. Обсяг експорту склав у 2010 році 199,7 млрд. дол. США, а імпорту - 187,7 млрд. дол США. Статті експорту - транспортне обладнання, залізна руда, соя, взуття, кава, автомобілі. Партнери по експорту КНР 12,49 %, США 10,5 %, Аргентина 8,4%, Нідерланди 5,39 %, Німеччина 4,05 % ( на 2009 рік). Статті імпорту - машини, електричне та транспортне обладнання, хімічна продукція, нафта, автомобільні запасні частини, електроніка. Партнери по імпорту США 16,12 %, КНР 12,61 %, Аргентина 8,77%, Німеччина 7,65 %, Японія 4,3%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – 158 с.

2. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с.

3. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. . - К.: Знання, 2006. - 407 с. - (Вища освіта XXI століття)

4. Соціально-економічна географія світу: Загальна частина/ За ред. С.П.Кузика. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – С. 56–99.

5. Ломакін В.К. Світова економіка - М.: Фінанси, «ЮНІТІ», 1998.

6. Філіпенко А. С. Світова економіка. – К.: Либідь, 2001. – 582 с.