Буркинський Борис Володимирович

Буркинський Борис Володимирович

Вчений  у галузі регіональних економіко-екологічних  проблем та проблем розвитку ринку, академік Національної академії наук України (2003), заслужений діяч науки  і техніки України (1997), лауреат  Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

Народився 3 листопада 1942 р. в м. Вознесенську Миколаївської  області в сім’ї службовця. Його науковий шлях розпочався 1967 р. після  закінчення Одеського технологічного інституту харчової промисловості  ім. М.В. Ломоносова і служби в армії. У 1970 р. Б.В. Буркинський став співробітником новозаснованого Одеського відділення Інституту економіки АН УРСР (з 1991 р. — Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень АН України, ІПРЕЕД), де пройшов шлях від старшого інженера до директора. У 1975 р. Борис Володимирович захистив кандидатську, а в 1989 р. — докторську дисертацію. Має вчене звання професора. У 2003 р. його обрано академіком НАН України.

Наукові інтереси Бориса Володимировича охоплюють найактуальніші проблеми сучасної економічної науки: від  завдань інституційної економіки  до проблем загальносистемної інтеграції економіки, екології і соціальної сфери. Основні напрями досліджень —  сталий розвиток, економіка промисловості, природокористування, реструктуризація господарських комплексів, регіональна  й інноваційна економіка.

Борис Володимирович одним  із перших розпочав дослідження інтеграційних  форм відкритої економіки як провідного стратегічного напряму в розвитку держави та її регіонів. Під його керівництвом було розроблено й запропоновано  урядові низку законопроектів щодо створення спеціальних (вільних) економічних  зон з урахуванням специфіки  соціально-економічної ситуації в  Україні.

Значний внесок Б.В. Буркинський зробив в опрацювання теоретичних основ, концепції і прикладних засад виходу морського транспорту України з кризи, формування транспортних коридорів з прив’язанням до вітчизняних портів. Широко відомі його роботи, присвячені становленню інституційних принципів сучасної національної морської політики України, розвитку її торгівельного судноплавства, функціонуванню морських портів та особливостям їх приватизації. Під керівництвом Бориса Володимировича сформовано Морську доктрину України й обґрунтовано пропозиції щодо створення першого в державі Українського міжнародного реєстру суден.

Варто відзначити, що Б.В. Буркинський — один з ідеологів становлення стратегії сталого розвитку України. Разом із колегами він розвинув теорію соціально-економічного зростання національної економіки з урахуванням екологічного обмежувального чинника, звернувши особливу увагу на нагальну потребу формування національних інвестиційних стратегій і проведення економічних реформ у напрямі утвердження принципів екологізації систем господарювання.

У своїх роботах Борис  Володимирович доводить необхідність побудови системи екоінноваційного розвитку на основі поєднання екологічних та інноваційних факторів у стратегії соціально-економічного поступу країни та її регіонів. За його ініціативою НАН України запропонувала керівництву держави Концепцію впровадження екологічно чистого виробництва в Україні.

Особливу увагу Б.В. Буркинський приділяє опрацюванню стратегічних документів для забезпечення економічного зростання України й передусім Українського Причорномор’я. Він — науковий консультант і експерт вищих органів законодавчої та виконавчої влади, зокрема позаштатний консультант комітетів Верховної Ради України з питань промисловості і регуляторної політики та підприємництва, з питань науки і освіти; радник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; член робочої групи при Кабінеті Міністрів України з підготовки проектів нормативних актів з питань правового регулювання діяльності морського транспорту, міжвідомчої робочої групи при Міністерстві екології та природних ресурсів України з розроблення Комплексної програми українсько-російського співробітництва у сфері захисту природного середовища Азово-Чорноморського басейну, р. Дніпро і транскордонних водотоків та ін.

Б.В. Буркинський ініціював створення низки нових наукових напрямів, що стали підґрунтям наукових шкіл: з проблем регіональної економіки, економіки природокористування, розвитку підприємництва, економіки транспортної галузі та соціально-економічного і соціально-екологічного розвитку приморських територій, які діють в ІПРЕЕД під його науковим керівництвом. У центрі уваги Бориса Володимировича та очолюваного ним колективу — визначення й системний аналіз глибинних явищ, що відбуваються на всіх щаблях ієрархічної структури господарювання, розроблення надійної теорії структурних зрушень економіки на регіональному рівні, обґрунтування механізмів регулювання ринкової господарської системи.

У доробку Б.В. Буркинського понад 300 наукових праць, у тому числі 40 монографій. Він — головний редактор журналів «Еконмічні інновації» (ІПРЕЕД НАН України) та «Економіка харчової промисловості»; заступник головного редактора збірника наукових праць Державного економіко-технологічного університету транс порту (серія «Економіка і управління»); член науково-редакційних рад видань «Економіка промисловості» (Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк) і «Регіональна економіка» (Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів).

Б.В. Буркинський співпрацює з ученими США, Угорщини, Польщі, Білорусі, Молдови, Росії та інших країн. Він член багатьох міжнародних і національних наукових товариств, комісій, секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, Міжвідомчої ради з координації фундаментальних досліджень.

У 2005 р. за цикл наукових праць  «Екологізація регіонального розвитку» Б.В. Буркинському спільно з В.М. Степановим та С.К. Харічковим було присуджено премію НАН України ім. М.І. Тугана-Барановського. Він кавалер ордена «За заслуги» ІІ (2008) і ІІІ (2002) ступенів.