Бюджетный дефицит

- збільшення дохідної частини бюджету;

- скорочення видаткової частини бюджету;   

- здійснення внутрішніх і зовнішніх позик;

- проведення грошової і кредитної емісії.

           Щодо економічної ситуації в Україні, то для неї нині прийнятні всі названі напрямки, окрім проведення грошово-кредитної емісії, бо це питання є дуже суперечливим стосовно наслідків, які воно спричинює. Це явище викликає знецінення грошей, яке породжує інфляцію. Як результат погіршується економічний стан в країні: суттєво знижується купівельна вартість грошей, знижуються доходи громадян тощо. Всі ці наслідки суттєво знижують національний дохід країни. Тому, використання цього напряму доцільно впроваджувати лише в крайньому випадку.

           Перший напрямок - збільшення дохідної частини бюджету - може бути пов'язаний з проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва і збільшення його обсягів. Це стане передумовою збільшення національного доходу як основного джерела поповнення бюджетних ресурсів. Сюди ж варто віднести проведення реформи заробітної плати, зростання доходів основної частини населення, що прямо пов'язано із заінтересованістю виробників у збільшенні випуску продукції, а також із підвищенням платоспроможного попиту населення і, як наслідок, зростанням обсягів виробництва і бюджетних засобів за рахунок бюджетних відрахувань.

           Другий напрямок - скорочення витрат державного бюджету. Сюди варто насамперед віднести скорочення витрат на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Винятком повинні стати лише окремі об'єкти інфраструктури, пріоритетні напрямки у структурі промислового виробництва, охорона навколишнього середовища, включаючи витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

           Витрати ж, пов'язані з проведенням інноваційної політики та подальшим розвитком виробництва, повинні бути покладені переважно на самі підприємства, які для цього можуть використовувати частину амортизаційних відрахувань, частину прибутку, а також частину дивідендів і прибутку від операцій з цінними паперами, банківські кредити.

         На сучасному етапі економічного розвитку скорочення видаткової частини бюджету може бути пов'язане зі скороченням військових витрат на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельності військовослужбовців і скорочення закупівель військової техніки, тимчасовим скороченням витрат на соціально-культурні заходи (освіту, охорону здоров'я тощо) і, що особливо важливо, зі скороченням витрат на управління.

           Скорочення видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення усіх видів дотацій, субвенцій. Мова йде насамперед про скорочення дотацій підприємствам-виробникам і передачу дотацій споживачам.

           Третій напрямок скорочення дефіциту бюджету — здійснення внутрішніх і зовнішніх позик, тобто пошук джерел фінансування дефіциту, що склався. Слід зазначити, що проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найважливіших і найсуперечливіших фінансових проблем. Під час її обговорення нерідко розглядають досвід зарубіжних країн, економіка яких функціонує нормально і за п'яти-, і за десятивідсоткових рівнів бюджетного дефіциту щодо валового внутрішнього продукту. Однак тут слід мати на увазі, які джерела фінансування дефіциту бюджету існують у цих країнах, оскільки саме вибір джерел фінансування дефіциту бюджету, а не його розмір сам собою має принципове значення для функціонування економіки. [22]

           Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і в ідеалі збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою також необхідно:

1) вдосконалити  податкову систему, забезпечити  оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити  відповідальність суб'єктів господарювання  та їх керівників, зокрема особисту  майнову і кримінальну, за дотримання  вимог податкового законодавства,  своєчасність і повноту розрахунків  з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) удосконалити  інструменти залучення до інвестиційної  сфери особистих заощаджень населення;

4) забезпечити  фінансову підтримку малого та  середнього бізнесу шляхом розробки  і виконання цільових програм  розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити  жорсткий режим економії бюджетних  коштів;

6) перейти  від бюджетного фінансування  до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

7) запровадити  науково обґрунтовану систему  прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості. [22]

           Для подолання хронічних дефіцитів, зниження масштабних обсягів державного боргу, інфляції й досягнення сталого розвитку Україна може скористатись досвідом багатьох зарубіжних країн із розвиненою економікою, центральним елементом у податково-бюджетній політиці яких є застосування спеціальних фіскальних правил. Вони являють собою спеціальні правила і процедури, за допомогою яких політичні діячі приймають рішення в сфері фіскальної політики стосовно і розподілу державних видатків, а також джерел їх фінансування - податкового чи боргового.

           Виходячи з вищезгаданого, для України головним і пріоритетним має стати застосування повного комплексу економічних заходів, адже вони призначені погасити негативний вплив несприятливої економічної кон’юнктури, що склалася на сучасному етапі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

           Дефіцит бюджету – це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень. Представляючи собою фінансове явище, бюджетний дефіцит не обов’язково відноситься до надзвичайних, виняткових подій. У сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не стикалася б з бюджетним дефіцитом. Економісти схильні вважати, що сам по собі дефіцит бюджету не може бути чимось надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. Все залежить від причин його виникнення і напрямків витрат державних коштів. До причин, що обумовлюють виникнення бюджетного дефіциту відносять: спад виробництва; зниження ефективності функціонування окремих галузей; несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення; надмірні витрати на забезпечення державного управління; недосконалістю законодавствава; інші об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на економічну та соціальну політику держави.

           Бюджетний дефіцит не можна однозначно відносити до розряду надзвичайних, катастрофічних подій, ще й тому, що різним може бути якість, природа дефіциту. Дефіцит може бути пов’язаний з необхідністю здійснення великих державних вкладень в розвиток економіки. У цьому випадку він відображає державне регулювання економічної кон’юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. При цьому слід враховувати існуючі види дефіциту, що діляться за такою схемою: за формою прояву, причинами виникнення та спрямуванням коштів. Ці види допомагають встановити стратегію боротьби з бюджетним дефіцитом.

           Отже, для фінансування бюджетного дефіциту можливе з використанням різних його способів. До найважливіших з них належать: емісія грошей; внутрішні та зовнішні позики та збільшення оподаткування.

           Стосовно ситуації, що склалася в Україні на сучасному етапі, слід зазначити про розбіжність результатів в оцінці держбюджету на 2009 рік, які пов’язані з кризовими явищами як у всьому світі, так і з соціально-політичними конфліктами в державі. За даними МВФ реальний дефіцит держбюджету склав 11,5% ВВП. Спеціалісти компанії Astrum Investment Management оцінюють дефіцит на рівні 9,1%. В той час як уряд надає офіціальні дані в 2,37% ВВП (21 млрд. грн.), що істотно нижче передбаченого в бюджеті граничного рівня. Незважаючи на те, яку оцінку вважати більш точною, ясно, що в Україні існує бюджетна криза, вийти з якої можна шляхом пошуку ефективних джерел фінансування дефіциту.

           Найбільш ефективними напрямками фінансування дефіциту бюджету вважаються ті, на які роблять акцент вчені-економісти Н.І. Редіна, Л.П. Гордєєва, І.С. Невінчаний: збільшення доходної частини бюджету; скорочення видаткової частини бюджету; здійснення внутрішніх і зовнішніх позик; проведення грошової і кредитної емісії, а також є необхідність у вдосконаленні контролю за використанням коштів та виконанням законодавства. Можна погодитись з усіма напрямами подолання дефіциту бюджету, окрім проведення грошово-кредитної емісії, бо це питання є дуже суперечливим стосовно наслідків, які воно спричинює. Це явище викликає знецінення грошей, яке породжує інфляцію. Як результат погіршується економічний стан в країні: суттєво знижується купівельна вартість грошей, знижуються доходи громадян тощо. Всі ці наслідки суттєво знижують національний дохід країни. Тому, використання цього напряму доцільно впроваджувати лише в крайньому випадку. Дефіцит може покриватися тільки на позиковій основі, шляхом розміщення на фінансовому ринку державних цінних паперів.

           Тому, для подолання бюджетного дефіциту, необхідно «лікувати» саму економіку, адже без забезпечення динамізму в її розвитку і реально відчутної ефективності неможливо домогтися фінансової стійкості країни, які прогресивні міри не застосовувалися б при цьому.

           Розроблення і послідовна реалізація заходів, спрямованих на збільшення доходів  бюджету і скорочення його видатків, регулювання бюджетного дефіциту, цілеспрямоване керування його розміром у сукупності з іншими економічними антикризовими мірами, сприятимуть поверненню нашої країни на шлях соціально-економічного розвитку.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Бюджетний кодекс України: Чинне законодавство  зі змінами та допов. станом на 20 березня 2005 р. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 84 с.
2. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. Посібник – К.: Центр навчальної літератури. 2005. – 442 с.
3. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 314 с.
4. Венгер В. В. Фінанси: навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2009. - 432 с.
5. Державні і муніципальні фінанси / За ред. А.М. Бабич, Л.М. Павлова. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1999. - 328 с.
6. Макаренко І. П. Макроекономічні умови формування та управління розвитком інноваційних систем: (Монографія)/ Інститут еволюційної економіки. – К.: Інтертехнологія, 2009. – 320 с.
7. Макроекономіка: Підр-к/ за ред.. В. Д. Базилевича – К.: Знання, 2007. – 703 с.
8. Опарін В.М., Манько В.І., Кондратюк С.Я. Бюджетна система. К. КНЕУ, 2000. – 325 с.
9. Панчишин Ст. Макроекономіка.: Навч. Посібник. Вид. 2-ге, стереотипне. – К.: Либідь, 2002. – 616 с.
10. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посіб. - 2 - ге вид., перероб. І доп. - К.: Знання - Прес, 2003. - 523с.
11. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник, 4-те вид. – К: Центр учбової літератури, 2009. – 312 с.
12. Фінанси / За ред. М.В. Романовського, О.В. Врублевської, Б.М. Сабантуй. - М.: Юрайт-М, 2001. - 354 с.
13. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України : Навчальний посібник. – К.:НІОС. – 2000. – 214 с.
14. Бюджетний дефіцит у 2009 році. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.analitik.org.ua/
15. Бабчук К.Л., Британська Н.Н.Вплив бюджетного дефіциту на економіку України в сучасних умовах. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/
16. Дефіцит бюджету України в цьому році очікується в 4,5-5% ВВП // Сайт УНІАН. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/rus/detail/41048
17. Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minfin.gov.ua
18. Невінчаний І.С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні // Формування ринкових відносин в Україні.-2007. - №6.-с.98-101.
19. Павлова А.А. Джерела фінансування бюджетного дефіциту // Економіст. - 2008, № 1, с. 76-80.
20. Петренко І.В. Бюджетний дефіцит в Україні та основні шляхи його подолання. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com
21. Реальный бюджетный дефицит в 2009 г. // Сайт Український Фінансовий Сервер. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ufs.kiev.ua/stories/fcomments.php?CommentID=2020
22. Редіна Н.І., Гордєєва Л.П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України. – 2000. - №5. –93 с.
23. Сайт Міністерства Фінансів України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
24. Сайт УНІАН. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/rus/detail/41048