Відмінності в характеристиці монополії в теоріях Дж. Робінсон, Е. Чемберліна, Й. Шумпетера

У разі поділу ринкової влади між 2 - 3 фірмами, впливають такі чинники:

1. Еластичність ринкового попиту

2. Кількість фірм на ринку

3. Поведінка фірм на ринку

Структура ринку, ступінь його монополізації повинні враховуватися фірмою при виборі стратегії діяльності. Для формуються ринків характерна високомонополізованої структура, підтримувана створенням різного роду концернів, асоціацій та інших об'єднань, однією з цілей яких є підтримування високих цін і забезпечення собі « спокійного існування ». Крім розглянутих варіантів існують й інші причини монополій. Серед них чималу роль відіграє встановлення перешкоду для вступу нових фірм на ринок, або може бути введена необхідність отримання спеціальних дозволів державних органів на заняття тим чи іншим видом діяльності, ліцензійні та платіжні бар'єри, митні обмеження або заборони на імпорт, складнощі в отриманні кредитів і др.. Разом з тим отримання високих прибутків є монопольним стимулом, що привертає нові фірми в монополізованих галузь, і якщо галузь не є природною монополією, то фірма - монополіст може очікувати появи конкурента в будь-який момент. Чим вище прибуток підприємства- монополіста, тим більше охочих проникнути в галузь, наприклад шляхом розширення виробництва і продажів товарів-замінників, в такому випадку монополіст буде змушений знижувати ціну, відмовлятися від частини прибутку, щоб зберегти становище на ринку. Законодавчі бар'єри для вступу в галузь також не вічні, на підтримку державних діячів виражають інтереси, монополіст витрачає значні кошти, які включає в витрати, при цьому збільшуючи їх.

Цінова дискримінація є одним із способів розширення ринку збуту в умовах монополії. Виробляючи продукцію менше і за вищою ціною в порівнянні з умовами чистої конкуренції монополіст позбавляється частини споживчого попиту. Однак, знижуючи ціну з метою розширення обсягу збуту, монополіст змушений знижувати ціну на всю продукцію, що продається. Якщо одні покупці купують продукцію за нижчою ціною, ніж інші, то тут практикується «цінова дискримінація».

Вона проводиться за таких умов:

• Покупець, купуючи продукцію не має можливості її перепродати
• Можливо розділити всіх покупців даної продукції на сегменти, попит на яких має різну ступінь еластичності.

Якщо фірма виробляє будь-яку продукцію, яку можна перепродати, вирішить вдатися до цінової дискримінації, вона стикається з проблемою. Знижуючи ціну на ці товари (пенсіонерам, і зберігаючи її на первинному рівні для решти категорії населення) вона дає можливість (пенсіонерам) перепродавати продукцію, і може викликати невдоволення покупців. Інша ситуація з різного роду послугами (авіа та залізничні квитки), які використовують з пред'явленням паспорта. У цьому випадку попит більш еластичний, тому встановлюються різні види знижок з ціни.

Цінова дискримінація дозволяє збільшувати доходи монополіста, з іншого боку більшу кількість споживачів отримують можливість скористатися послугою даного виду. Така політика в галузі ціноутворення вигідна обом сторонам.

Сучасні економісти вважають, що поширення монополія знижує економічну ефективність з трьох основних причин :

1. Обсяг виробництва, максімілізірующій прибуток монополіста нижче, ніж в умовах досконалої конкуренції, а ціна - вище. Це призводить до того, що ресурси використовуються не в повному обсязі, і при цьому частина необхідної продукції не проводитися.
2. Будучи єдиним продавцем на ринку, монополіст прагнути до зниження виробничих витрат, у нього не існує стимулу використовувати більш сучасні технології.
3. Бар'єри для вступу нових фірм у монополізовані галузі, сила і кошти, витрачені на збереження і зміцнення власної ринкової влади, що стримують, на економічну ефективність.

Ми розглянули два крайніх типи ринків - досконалу конкуренцію і чисту монополію, проте реальні ринки не вкладаються в ці схеми, найбільш поширений тип ринку, близьке до досконалої конкуренції - монополістична конкуренція. Можливість для окремої фірми контролювати ціну (ринкова влада) тут незначна.

Основні риси, що характеризують монополістичну конкуренцію, видно в наступному:

• На ринку присутня відносно велике число дрібних фірм

• Ці фірми виробляють різноманітну Продукцію, і хоча продукт специфічний, покупець може придбати товари - замінники

Вступ нових фірм в галузь не є складним, для відкриття дрібного виробництва не потрібно значних початкових капітальних вкладень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Основним фактором (причиною) монополістичної конкуренції, за Чемберліном, є монополія продукту, а не монополія фірми.

Характер конкуренції змінюється на основі диференціації продукту. Якщо фірма випускає «диференційований» продукт (особливу марку сигарет, ефективну зубну пасту тощо), який має специфічні властивості, то це дає можність підвищити ціну, залучити нових покупців.

Крім цінової набуває поширення нецінова конкуренція та її методи: підвищення якості товарів, випуск нових моделей, помітне оформлення, вміле обслуговування клієнтури На думку Чемберліна, «продукт — найрухливіша в економічній системі категорія, більш рухлива, ніж ціна». Конкуренція якості ефективніша за конкуренцію цін.

Конкуренція як така не зникає. Змінюються її форми. Монопольне становище лідируючих фірм залучає нових виробників, нові «диференційовані продукти». Особливу увагу Чемберлін приділяє організації збуту; він ввів категорію «витрати збуту». Від витрат збуту залежить рівень цін, разом із тим вони є засобом конкурентної боротьби, впливають на цінову політику.

Висновки, до яких приходять Е. Чемберлін і Дж. Робінсон, трохи відрізняються. Дж. Робінсон пише про засилля монополій, Е. Чемберлін обвинувачує в монополії профспілки й надмірно незговірливих робітників.

Робінсон бачить джерело монополії в концентрації виробництва і капіталу. Так, встановлюючи монопольно високі ціни, підприємець-монополіст перерозподіляє доходи на свою користь. Робінсон доходить висновку про необхідність посилення державного регулювання економіки. На відміну від неї, Чемберлін виступає проти державного втручання в ринковий механізм. Він стверджує, що ринок страждає від монопольного становища профспілок (профспілкова монополія), що перешкоджають зниженню заробітної плати, а це позначається негативно на рівні зайнятості і ефективн. виробництва.

 

Список використаної літератури

 

1. «Економіка» під редакцією Булатова
2. Агапова И.И. Історія економічних вчень. - М.: Вім, 2007. - Лекція XI.-361з.
3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: Принципи, проблеми і політика. - М.: Республіка, 2002. - Гл. 26-28. -497с.
4. Навчальний посібник / Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. - К.: Знання, 2004.- 1300 c.
5. Ядгаров Я.С. Історія ек. Вчень: Підручник-4-е вид., Перераб. І доп. - М.: ИНФРА, 2006.-480с.