Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Октября 2014 в 00:56, доклад
Головним чином змінюється стан справ в умовах нинішньої науково-технологічної революції, особливо в ХХІ століття, коли значно зросла роль освіти в розвитку суспільного виробництва і розвитку сучасної цивілізації. Уже в наші дні в розвинених країнах більше половини економічно-активних громадян зайняті не фізичною, а розумовою працею. Більше 90% відкритих місць, розраховані на працівників, котрі мають повну середню освіту. До числа важливих сучасних економічних закономірностей, характерних різним країнам, відноситься процес інтелектуалізації економіки та інших сторін соціального життя.
Взаємозв’язок економіки і освіти
Освіта, як відомо, з давніх пір відноситься до важливої галузі суспільної життєдіяльності, забезпечуючи соціальний прогрес. Але протягом багатьох століть вона була безпосередньо пов'язана з виробництвом, яке не здійснювало на неї помітного впливу і не виділялася в самостійну дисципліну.
За оцінкою ЮНЕСКО, на рубежі XIX і XX віків у всьому світі працівники освіти вирішували передусім педагогічні й культурологічні завдання. Економічна функція освіти ще не проявлялася,
бо в минулому столітті в розвинених країнах Європи переважав фізичний трудовий день. Підприємці мали змогу наймати необхідну робочу силу в готовому вигляді, а витрати на освіту й підготовку були такі малі, що не фіксувалися в бухгалтерських книгах підприємств, ні в теоретичних дослідженнях економістів того часу.
Головним чином змінюється стан справ в умовах нинішньої науково-технологічної революції, особливо в ХХІ століття, коли значно зросла роль освіти в розвитку суспільного виробництва і розвитку сучасної цивілізації. Уже в наші дні в розвинених країнах більше половини економічно-активних громадян зайняті не фізичною, а розумовою працею. Більше 90% відкритих місць, розраховані на працівників, котрі мають повну середню освіту. До числа важливих сучасних економічних закономірностей, характерних різним країнам, відноситься процес інтелектуалізації економіки та інших сторін соціального життя. Проявляється цей процес двояко: підвищується роль таких галузей соціальної сфери як наука і освіта; посилюється значення інтелектуальної діяльності в середині інших галузей народного господарства. Ці дві тенденції сприяють формуванню й удосконаленню освітнього, професійного, наукового, духовного потенціалу суспільства і становлять зараз важливий фактор соціально-економічного розвитку.
В чому ж заключається. економічний зміст освіти? У новому положенні "Про освіту" немає достатньо чіткого визначення економічного призначення освіти, ця сторона проблеми знаходиться на другорядних позиціях. Ні в преамбулі, ні в першому розділі Закону немає визначення економічного призначення освіти.
У чому полягає суть економічної функції освіти? Економічне призначення освіти полягає в активному її впливі на розвиток виробництва основних засобів країни, на підвищення ефективності праці, а також на підготовку кадрів до професійної діяльності. Усе це вірно, проте це лише частина проблеми. Визначення такої ролі освіти можливе лише на знайомій усім класичній теорії відтворення.
Основним фактором економічного росту була й залишається людина, як носій робочої сили. Їй належить вирішальна роль у системі відтворювальних сил, поскільки саме люди створили засоби виробництва, призводять їх у рух і покращують їх для того, щоб примножити життєві блага.
А що ж таке робоча сила? Робоча сила чи здатність людини до праці, як відомо, це сукупність її фізичних і духовних здібностей, використання яких забезпечує вироблення необхідних суспільству благ. Освіта відноситься до сфери життєдіяльності людини, де відтворюються здібності робітника до праці, набуваючи загальноосвітнього і спеціального знання, формується морально психологічне ставлення до праці. Виняткова важливість економічної функції освіти складається з відтворювальної кваліфікаційної робочої сили для всіх галузей народного господарства. У цьому розумінні освіту можна правомірно розглядати в якості "підготовчого цеху" для всієї економіки країни. Але відтворюванням кваліфікаційної робочої сили економічна сила освіти та її функції не вичерпується. Головна роль освіти заключається в задоволенні потреб людей в освітніх послугах, через те освіта займає головне, особливе місце. Вона охоплює специфічну галузь народного господарства, яка задовольняє потреби суспільства в освітніх послугах, зайнята підготовкою кадрів, формуванням їх знань, умінь, навичок, необхідних для різнобічних видів трудової та іншої діяльності.
Яку ж продукцію постачають членам суспільства працівники освіти?
Інколи такою інструкцією називають кваліфікаційну робочу силу, знання. Правильно це? У дійсності працівники навчальних закладів забезпечують потребу членів суспільства в економічних благах.
Разом з цим, ці послуги виражаються в навчанні потенційних (майбутніх) і нинішніх працівників, у формуванні і збереженні їх розвитку і здатності до праці, у спеціалізації, професійності і рості кваліфікованої робочої сили. Чим більше використовуються освітні послуги, тим вищий об'єм і якість засвоєних знань, вмінь і навичок, а через те й підвищується якість робочої сили. Освітні послуги, активно впливаючи на розвиток усього комплексу здібностей, особливо важливі в наш час для нарощування інтелектуального потенціалу людини і суспільства.
Стан системи загальної і професійної освіти регулярно потребує підвищення кваліфікації, перепідготовки кадрів. На вирішення цих питань направлена реформа в галузі освіти, що забезпечує розвиток неперервного освітнього процесу, з урахуванням переходу країни до ринкової системи господарства. Так, робітники освіти не беруть участі в безпосередньому виробництві матеріальних цінностей, зайняті досить важливим видом виробничої праці. Ця праця готує освітні послуги, які безпосередньо виробляють і розвивають робочу силу – людей, формують людину, як головну виробничу силу, примножують її здібності до виконання більш складнішої і якіснішої праці в усіх галузях народного господарства.
Висновок:
Отже, освіта займає головне місце у розвитку економіки і країни взагалом. Капітал країни потрібно найперше вкладати в освіту. І тоді така держава буде максимально розвинена і рівень життя високий.
Література: