Діагностика підприємства за допомогою балансу й звіту про фінансові результати, за допомогою фінансових коефіцієнтів

Період обороту  кожного з елементів поточних пасивів (поточна заборгованість перед  постачальниками, поточна заборгованість перед бюджетом, поточна заборгованість по заробітній платі, авансові платежі  покупців) відбиває тривалість періоду (у днях), протягом якого підприємство має можливість розпоряджатися даним джерелом фінансування. Сума періодів обороту елементів поточних пасивів складає кредитний цикл підприємства.

Різниця між  витратним циклом і кредитним  циклом складає чистий цикл, що характеризує організацію фінансування виробничої діяльності.

Мета  аналізу ліквідності — оцінити здатність підприємства вчасно в повному обсязі виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок поточних активів. Для оцінки ліквідності використовують наступні показники: коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності, коефіцієнт термінової (проміжної) ліквідності, коефіцієнт покриття середньоденних платежів коштами.

Щоб оцінити, чи є отримане значення показників ліквідності  оптимальним, прийнятним або критичним для підприємства, у західній практиці використовують порівняльний метод. У вітчизняній практиці як орієнтир використовують нормативні значення для коефіцієнта загальної ліквідності — більше 2, для коефіцієнта абсолютної ліквідності — 0,2 - 0,3, для коефіцієнта проміжної ліквідності — 0,9 - 1,0.

Аналіз  фінансової стійкості показує структуру капіталу підприємства за складом і джерелами фінансування, частку власних і позикових коштів у майні підприємства, дає змогу простежити, чи відповідають ці показники оптимальним значенням.

При проведенні аналізу фінансової стійкості можна  використати наступні показники: для  фінансово стійкого підприємства коефіцієнт автономії (який порівнює власний і  позиковий капітал підприємства) повинен бути більший 1. Також рекомендується звертати увагу на динаміку зміни коефіцієнтів й встановлювати значення коефіцієнтів, припустимих (оптимальних) для підприємства за кожний інтервал аналізу. Розраховані припустимі значення коефіцієнта автономії необхідно порівняти з їх фактичними значеннями.

Коефіцієнт  іммобілізації розраховують як співвідношення постійних і поточних активів. Цей показник відбиває ступінь ліквідності активів і тим самим можливість відповідати за поточними зобов'язаннями у майбутньому.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власного капіталу вкладена в найбільш маневрену (мобільну) частину активів.

Коефіцієнт  забезпеченості запасів власними джерелами  фінансування характеризує ступінь покриття запасів і витрат (незавершеного виробництва й авансів постачальникам) власними джерелами фінансування.

Розрахунок  основних показників фінансової стійкості  рекомендується доповнювати аналізом показників самофінансування.

Мета  аналізу самофінансування — визначити, наскільки ефективно підприємство використовує джерела збільшення власного капіталу й наскільки раціонально розпоряджається власними коштами.

Коефіцієнт  мобілізації накопиченого капіталу дозволяє визначити, яка частина приросту накопиченого капіталу спрямована на збільшення оборотних коштів.

Для характеристики фінансового менеджменту підприємства може бути використаний коефіцієнт забезпеченості довгострокових активів власними коштами, що визначає ступінь покриття постійних активів інвестованим капіталом (власний капітал + довгострокові зобов'язання). Для фінансово стійкого підприємства коефіцієнт забезпеченості довгострокових інвестицій повинен бути більше 1.

При недостатньому  обсязі власних джерел фінансування рекомендується проаналізувати можливості збільшення власного капіталу підприємства, використовуючи аналіз прибутковості.

Мета  аналізу прибутковості — оцінити здатність підприємства приносити дохід на вкладені в поточну діяльність кошти.

Прибутковість змінних витрат — показник, що дозволяє оцінити, наскільки зміниться прибуток від основної діяльності при зміні  змінних витрат на 1 гривню, і зорієнтуватися, який з напрямків вкладення коштів є потенційно прибутковим.

Прибутковість постійних витрат — показник, що характеризує ступінь віддалення підприємства від точки беззбитковості.

Прибутковість всіх витрат показує, скільки прибутку від основної діяльності приходиться  на 1 гривню поточних витрат.

Однією з  важливих складових оцінки прибутковості  діяльності є аналіз беззбитковості, його завдання: визначення точки беззбитковості; визначення "запасу міцності"; виявлення і оцінка причин, що вплинули на зміну "запасу міцності" підприємства.

Мета  аналізу рентабельності — оцінити здатність підприємства приносити дохід на вкладений капітал. Показники рентабельності:

- Рентабельність активів.

- Рентабельність усього капіталу показує.

- Рентабельність власного капіталу.

 

 

Висновок

Фінансова діагностика – це процес оцінки стану господарюючого суб’єкту відносно встановлених в якості оптимальних на даний час критеріїв.

Фінансова діагностика  підприємства передбачає здійснення повномасштабного аналізу за результатами його господарської діяльності, яка, в свою чергу, вважається ефективною, якщо підприємство:

-          раціонально використовує наявні  активи;

-          своєчасно погашає зобов'язання;

-          функціонує рентабельно.

У процесі аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватись найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу.

За результатами фінансової діагностики можливі висновки:

- наскільки успішно підприємство працює в порівнянні з конкурентами;

- які зміни у стані підприємства в порівнянні з попередніми періодами (погіршився або покращився);

- чи є прийнятними в існуючих умовах показники роботи підприємства.

 

 

 

 

 

 

Література

1. Васина А.А. Финансовая диагностика и оценка проектов. – Спб.: Питер, 2004.- 448 с.
2. Глазов М.М. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебник для студентов ВУЗов. – Спб.: Андреевский издательский дом, 2006. – 448 с.
3. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры, - М.: Финансы и статистика, 2002. – 560 с.
4. Швиданенко Г.О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія / Г. О. Швиданенко, О. І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.