Економічні цикли

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2014 в 17:25, реферат

Краткое описание

Суспільно-політичні та соціально-економічні кризи в розвитку людства іноді видатним вченим різних галузей наук вдавалося наперед передбачити, на відміну від природних катаклізмів і катастроф, які попередити поки що досить складно, та, як це часто буває, ці попередження не були вчасно сприйняті владними структурами, від яких безпосередньо залежало прийняття рішень з антикризових заходів. Економічні (або промислові) цикли у різних країнах неоднакові.

Содержание

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти теорії економічних циклів.
1.1. Сутність та поняття економічних циклів
1.2. Економічний цикл і динаміка основних макроекономічних показників.
1.3. Циклічність економічного розвитку та її причини.
Розділ 2. Дослідження теорії економічних циклів та їх впливу на економіку України
2.1. Типологія видів економічних циклів.
2.2. Теорія соціально-економічних та соціокультурних циклів і криз.
2.3. Великі економічні цикли або "довгі хвилі".
Розділ 3. Майбутні акценти антикризової соціально-економічної політики в Україні

Вложенные файлы: 1 файл

Вступ.docx

— 47.96 Кб (Скачать файл)

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Кафедра економічної теорії

і суспільних наук

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

 

ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ

 

 

 

                                                                            Виконала: студентка групи ЗЕД 2/2

                                                                            Чуприна Надія Дмитрівна

 

Перевірила: ст. викладач,

к.е.н. Пилипенко Т.В.

 

 

 

Миколаїв 2014

ЗМІСТ

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти теорії економічних циклів.

1.1. Сутність та поняття економічних циклів                                                                      

1.2. Економічний цикл і  динаміка основних макроекономічних  показників.              

1.3. Циклічність економічного  розвитку та її причини.

Розділ 2. Дослідження теорії економічних циклів та їх впливу на економіку України

2.1. Типологія видів економічних  циклів.

2.2. Теорія соціально-економічних та соціокультурних циклів і криз.

2.3. Великі економічні цикли або "довгі хвилі".

Розділ 3. Майбутні акценти антикризової соціально-економічної політики в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Суспільно-політичні та соціально-економічні кризи в розвитку людства іноді видатним вченим різних галузей наук вдавалося наперед передбачити, на відміну від природних катаклізмів і катастроф, які попередити поки що досить складно, та, як це часто буває, ці попередження не були вчасно сприйняті владними структурами, від яких безпосередньо залежало прийняття рішень з антикризових заходів. Економічні (або промислові) цикли у різних країнах неоднакові. Водночас вони мають деякі спільні риси, наприклад періодичність чергування фаз циклу, постійне скорочення їх тривалості. Так, видно, що друга економічна криза відбулася через 12 років після першої, третя — через 11, четверта — через 10 років тощо.У наступні десятиріччя почалося масове виробництво товарів тривалого користування (автомобілів, холодильників, телевізорів тощо), які через певний проміжок часу населення намагалося замінити на кращі моделі. Так виникає нова матеріальна основа економічного циклу — масове оновлення товарів широкого вжитку, яке зумовлює малі економічні цикли тривалістю 3—4 роки. їхня заміна відбувалася швидше, ніж заміна засобів праці. Це прискорювало настання нового економічного циклу.  Крім цих двох типів економічних циклів економічна наука виділяє довгі економічні цикли тривалістю 50—60 років. їх обґрунтував російський економіст М. Кондратьев. В основі довгих циклів — період функціонування доріг, мостів, будівель та інших об'єктів інфраструктури.

 

РОЗДІЛ 1                                                                                                              ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ

1.1 СУТНІСТЬ  ТА  ПОНЯТТЯ  ЕКОНОМІЧНИХ  ЦИКЛІВ                                                 Економічний цикл - це рух виробництва від початку однієї економічної кризи до початку наступної економічної кризи.Якщо в основу класифікації економічного циклу покласти їх тривалість, то розрізняють:                                                                       1. короткі цикли ділової активності 3 - 4 роки.                                                                 2. середнє коливання ділової активності 7-11 років.                                                                 3. великі коливання ділової активності 40-60 років.                                                                 4. вікові циклічні коливання                                                                                               Умови сучасного розвитку характеризуються глибокими змінами. У структурі економічних циклів це пов’язано з:                                                                                                 - впливом НТР;                                                                                                                            - активне запровадження ресурсозберігаючих технологій;                                                      - збільшення питомої ваги галузей, що виробляють товари народного споживання і сфери послуг;                                                                                                                                  - часткове монополістичне планування.                                                                                         У загальному виді економічний цикл представляє собою результат коливання різних показників економічної активності і темпів зростання ВНП загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття.                                                                    Кожен економічний цикл складається з 4 фаз.                                                                         а) криза;                                                                                                                                            б) депресія;                                                                                                                                  в) пожвавлення;                                                                                                                              г) піднесення.                                                                                                                                                 а) Криза - це головна фаза циклу. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного.                                                                                                                                - вона розпочинається труднощами збуту готової продукції. Починається затоварювання і підпр-ва на склад.                                                                                              - скорочується обсяг виробництва;                                                                                                    - зростає безробіття і скорочується номінальна зарплата, зменшуються реальні доходи.                                                                                                                                        - з обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між виробниками;                                                                                                                             - зростає попит на позичковий капітал і збільшуються процентні ставки за кредит.                                                                                                                         б) депресія - це фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва.                          Характерні риси:                                                                                                                               - поступово реалізуються товарні запаси;                                                                            - поступово зростає сукупний попит;                                                                                          - скорочується попит на кредитні ресурси.                                                                             в) пожвавлення - це фаза, яка розпочалася з невеликого зростання обсягів виробництва.                                                                                                                  Характерні риси:                                                                                                                    - перехід до стійкого розширення виробництва;                                                                        - зростання попиту на сировину, паливо, енергію;                                                                        - зростання попиту на робочу силу;                                                                                           -зростання зарплати і відповідно попиту на товари особистого споживання.                Обсяг виробництва нарешті досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і зарплата, економіка вступає у піднесення.                                                                                 г) піднесення - це фаза циклу, коли виробництво переживає рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.                                                                            Характерні риси:                                                                                                                           - значний приріст виробничих інвестицій;                                                                                - зростання попиту на товари ;                                                                                                  - розширення комерційної діяльності;                                                                                          - зростання ставки проценту.                                                                                     Економічний розвиток відбувається нерівномірно і періоди піднесення чергуються зі спадом . Коливання економіки відтворюється як регулярний періодичний процес. Поняття економ. цикл означає – рух економіки від однієї кризи до іншої. Сучасна економ. теорія трактує як явище яке має ряд спільних моментів:                                                                                                                                            - економічний цикл складається з послідовних фаз: криз і піднесень;                                     - в 2-й половині 20-го ст. цикл розглядають як багатокомпонентний процес із малих, середніх, довгих циклів;                                                                                                          - із середини 30-х років в теорії макроекономіки цикл розглядають як коливання, які відбуваються навколо стану рівноваги;                                                                              - циклічні коливання відбуваються навколо трендової траекторії економічний зростання.                                                                                                                                   - циклічність економіки треба розглядати не як недолік в економічному стані, а як спосіб саморегулювання ринкової економіки, при чому циклічний розвиток має особливість, що коли не регулювати коливання то вони можуть підсилювати один одного, можуть увійти у резонанс і здатні зруйнувати економічну систему. В макротеорії цикл виступає об’єктом управління. При характеристиці ек. циклу вживається 3 підходи до їх вивчення :                                                                                      - економічний цикл розглядається як відхилення від нормального стану рівноваги;                                                                                                                          - цикл трактується як загальна форма економічного процесу, а економічна рівновага не розглядається як норма до якої повинна прагнути економіка в процесі коливань;                                                                                                                                      - ряд теорій не визнають закономірно періодичність циклу.

 В сучасній макроекономіці проблема циклічності розглядається з позиції визнання чи ні закономірності циклів і виявлення аналізу зв’язків між циклом і рівновагою .  1-й підхід розглядає економічні цикли як наслідки дії таких процесів:     Теорія нововведень Йозефа Шумпетера:розглядає економіку з точки зору 2 фаз, які:                                                                                                           - віддаляють економіку від рівноваги: піднесення і депресії;                                           - або повертають до рівноваги: кризи і пожвавлення .                                               Шумпетер вважав, що кожне нововведення порушує рівновагу бо їх власники отримують техн. переваги, підвищують прибутки, розширюють виробництво. Інші теж прагнуть до цього тому теж застосовують інновації, прискорюючи розвиток виробництва. За Хаєком причиною є кредит, розширення якого провокує диспропорції в економіці. Зокрема такою диспропорцією є вищі темпи росту цін на предмети споживання ніж на засоби виробництва. В Макроаналізі найбільша увага приділяється діловому чи класичному циклу, який досліджують з середини 19 століття. Ділові цикли досить повно досліджував Кейнс, який розробив концепцію ділового циклу залежно від коливання динаміки інвестицій. Він пов'язав через механізм мультиплікатора серію коливань виробничого доходу, зміни попиту і відповідно проаналізував залежності які впливають на ці зміни і визначають рух сукупного попиту.

 

 

1.2. ЕКОНОМІЧНИХ ЦІКЛІВ І ДИНАМІКА ОСНОВНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ.

Важливою особливістю ринкової економіки є її нестабільність, що проявляється в циклічному чергуванні піднесень і спадів у економіці.Причинами циклічності є: періодичне виснаження автономних інвестицій; ослаблення ефекту мультиплікації; коливання обсягів грошової маси; відновлення “основних капітальних благ” і т.д. У сучасній макроекономічній науці відсутня інтегральна теорія економічного циклу й економісти різноманітних напрямків концентрують свою увагу на різних причинах циклічності. Основними фазами економічного циклу є підйом і спад, у ході яких відбувається відхилення від середніх показників економічної динаміки. Економічний цикл – постійне повторення періодів підйому і спаду економічної активності, що відбивається через зміни взаємозалежних показників – темпу економічного росту, рівнів зайнятості, виробництва й інфляції. Основними характеристиками циклу є його причини, фази (пожвавлення, бум, спад, підйом), динамічні параметри, частота повторення, амплітуда показників ділової активності. До зовнішніх (екзогенних) чинників циклічності відносяться виробники, що генерують початкові імпульси, (науково-технічні відкриття, міграція, динаміка населення, нові джерела ресурсів); до внутрішніх (ендогенних) чинників – модифікатори імпульсів у рамках пофазних коливань (зміни споживання й інвестицій). У сучасній теорії циклу виділяють дво- і чотирифазну модель економічного циклу.                                                                                                     Всі макроекономічні показники, що характеризують різні фази ділового циклу поділяються на такі:                                                                                                                                -що випереджають, тобто змінюються до настання фази;                                                      -запізнілі, тобто змінюються після фази;                                                                                 -збіжні, тобто зміна відбувається відповідно до фази;                                                 -проциклічні, тобто ті, що збільшуються при піднесенні і знижуються при спаді: обсяг виробництва; рівень цін; швидкість обертання грошей;                                           -антициклічні, тобто ті, які збільшуються при спаді і знижуються при піднесенні: рівень безробіття, товарно-матеріальні запаси;                                                                   -ациклічні, що не залежать від підйомів і спадів, – обсяг експорту

До початку XX сторіччя ринкова економіка переживала, в основному, кризи надвиробництва, що виникали при порушенні рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Циклічність розвитку економіки виступала як механізм саморегуляції ринку. Важливим наслідком криз надвиробництва було відновлення основного капіталу.Науково-технічна революція сильно вплинула на цикли, породивши структурні кризи і наукомісткі галузі, що менш чутливі до циклічності. Прискорення зміни основного капіталу зменшило тривалість циклів до 5-6 років, наслідком чого стало збільшення частоти криз.

Сучасній економічній теорії відомі такі концепції економічних циклів:

  • теорія нагромадження капіталу М. І. Туган-Барановського. Причина циклічних коливань знаходиться в динаміці нагромадження основного капіталу;
  • теорія диспропорційності між виробництвом предметів споживання і нагромадженням залежно від життєвого циклу основних фондів А. Афталіона;
  • теорія Й. Шумпетера. Економічне зростання, на його думку, відбувається циклічно завдяки стрибкоподібному характеру оновлення основного капіталу. Це явище він пов'язав з науково-технічним прогресом;
  • теорія циклу Дж. Кейнса. Цикл розглядається як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання і нагромадження основного капіталу.
  • монетарна теорія циклу М. Фрідмена. Вона виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиціїМодель економічного циклу Самуельсона-Хікса являє собою типово кейнсіанську динамічну модель із статичними чеканнями, тобто передбачається, що рівень цін і ставка відсотка постійні, при цьому модель розглядає тільки ринок благ.

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким чином:

  • цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює сорок-шістдесят років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

  • цикли Кузнєца – їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва;

  • цикли Джаглера з періодичністю сім-одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

  • цикли Китчина з тривалістю три-п'ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;

  • приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до двох років та існують у зв'язку з коливаннями інвестиційної активності.

У перехідній економіці ці проблеми набувають особливої актуальності через відсутність адекватної статистичної бази даних і необхідного досвіду використання інструментів макроекономічного управління.

 

1.3. ЦИКЛІЧНІСТЬ  ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ

Процес відтворення в дійсності далеко не завжди являє собою рівномірний, поступальний рух економічного зростання. У суспільному виробництві роки швидкого підйому змінюються періодами уповільненого руху, економічного спаду (кризи) та застою.

Причини циклічних коливань економічного розвитку економісти різних часів пояснювали з різних позицій. У ХІХ ст. Ж.Б.Сей, Д.Рікардо та ін. вважали, що загальні кризи неможливі, часткові кризи надвиробництва пояснювали порушенням пропорційності між різними галузями виробництва.

Отже, в сучасній економічній теорії немає єдиного підходу щодо причин економічних криз та способів виходу з них. Досить часто сучасні економісти обмежуються загальними зауваженнями про те, що причини циклічного руху полягають у складному і суперечливому характері різноманітних сил і факторів, що впливають на рух і розвиток ринкової економіки.

 

 

 

РОЗДІЛ 2                                                                                                          ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ ТА ЇХ ВЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

2.1. ТИПОЛОГІЯ  ВИДІВ  ЕКОНОМІЧНИХ  ЦИКЛІВ

Економічні цикли поділяються:

  • на функціональні цикли (у процесі яких економіка змінює свої параметри, не виходячи на іншу траєкторію розвитку);
  • цикли розвитку (у процесі руху яких відбувається глибока якісна зміна структури і функціонування економіки, перехід на нову траєкторію розвитку).

Информация о работе Економічні цикли