Защита интеллектуальной собственности в Украине

У 2009 році маємо  таку статистику: за І квартал до Держдепартаменту інтелектуальної  власності надійшло 1144 заявки на винаходи ( 78 % у порівнянні з минулим роком), 1913 заявки на корисні моделі ( 74 % ), 398 заявок на промислові зразки, в тому числі 87 від іноземних заявників ( 62 % та 116 % відповідно ), 5807 заявок на зразки для товарів і послуг, в тому числі 2212 за Мадридською угодою та 696 від іноземних замовників ( всього 69 % у порівнянні з 2008 р.); зареєстровано 1020 винаходів, в тому числі 318 за процедурою РСТ (108 % в порівнянні з минулим роком), корисних моделей – 1992 ( 89 %), промислових зразків – 580 ( 95 %), зразків для товарів і послуг – 3689 (103 % в порівнянні з 2008 р.). Всього за І квартал 2009 р. надійшло 9262 заявки (у 2008 р. – 13167), було зареєстровано винаходів, промислових зразків і т.д. 7281 (у 2008 р. – 7402) [ 33 ].

Однако в  век информационных технологий, колоссального увеличения значимости информации достойным образом конкурировать с иностранными партнерами возможно только в том случае, если фирма сможет обеспечить полноценную защиту значимой для нее информации, предотвратить ее утечку. По подсчетам американских специалистов утечка 20% информации ведет к разорению фирмы в течение месяца в 60 случаев из 100 [ 36 ].

В украинских условиях обеспечить действенную защиту информации крайне сложно, так как реальностью нашего времени стало практически свободная продажа баз данных об отечественных компаниях на рынке, даже тех, защиту которых обязано обеспечивать государство в лице своих уполномоченных органов. Украинский бизнес по факту остается «прозрачным» для всякого рода авантюристов, хакеров, мошенников и недобросовестных сотрудников компаний.

В настоящее  время нет четкой и единой классификации  видов конфиденциальной информации, хотя нормативными актами установлено свыше 30 ее разновидностей. Но определенные попытки такой классификации предпринимались учеными [ 28 ].

Под понятие  коммерческой тайны могут подпадать  самые разнообразные сведения и  знания, как технического характера, так и организационного или финансового. Например, коммерческой тайной может  являться изобретение, на которое работодатель, умышленно сохраняющий его в тайне, принял решение не подавать заявку. В качестве коммерческой тайны не возбраняется охранять стратегию фирмы при продвижении товара на рынок, или оригинальное решение и т.п.

Самый значительный блок проблем, который постоянно увеличивается, - защита произведений и фонограмм. «Пиратская» продукция обращается на российском рынке параллельно с лицензионной, меры борьбы с этим явлением пока не принесли ощутимых результатов. Очевидно, что только репрессивными мерами искомый результат не будет достигнут, следует разрабатывать дополнительные «мягкие» меры борьбы с этим явлением. Например, снижать стоимость лицензионной продукции, увеличивать уровень защиты авторских произведений до их выпуска в серийное производство, повышать культуру потребления и т.п.

Еще один важный аспект данной проблемы - охрана авторских  произведений и фонограмм в Сети Интернет. Появление новых технологических возможностей привело к широкому использованию объектов авторских и смежных прав в цифровых интерактивных сетях, в том числе в Интернете.

В настоящее  время в Украине возможности интерактивных сетей и электронной почты используют миллионы человек. Для городов с населением свыше 100 тыс. человек, проникновение широкополосного доступа в сеть Интернет составило более 38%. Т.е. 38% украинских семей имеют качественный и быстрый доступ в сеть Интернет. Согласно данным консалтинговой компании IKS consulting, на начало 2011 года в Украине услугами широкополосного доступа в сеть Интернет составло болем 3 млн частных домохозяйств. При этом стоит кметить, что это именно абоненты широкополосного интернета, т.е. не учитываются абоненты мобильного Интернета или коммутируемого доступа. Динамика роста за последние 1,5 года приведена на графике [ 15 ]:

График 1. Количество частных абонементов и уровень  широкополосного доступа в домохозяйства  Украины.

Использование Интернет чаще всего затрагивает  именно объекты авторских и смежных прав (литературные, художественные, музыкальные произведения, фонограммы, программы для ЭВМ, продукты мультимедиа и т.д.).

Большинство произведений и объектов смежных прав используются в цифровых сетях и при создании продуктов мультимедиа с грубыми нарушениями действующего законодательства.

Произведения  в электронной форме, доступные  в цифровой сети, могут быть восприняты неограниченным кругом пользователей  в любое время по желанию каждого  из них. Не имеющие специальной защиты произведения, будучи однажды преобразованы в цифровую форму и загружены в цифровую сеть, становятся легкой добычей для нарушителей.

Очевидно, что  отдельные правообладатели не в  состоянии отслеживать распространение  охраняемых объектов в цифровых сетях  и их использование при создании продуктов мультимедиа. Правообладатели фактически лишены возможности защищать свои права в цифровой среде теми же способами, что и при обычном использовании охраняемых авторским правом объектов.

Правда, использование  произведений в украинском Интернете происходит в основном на некоммерческих началах. Например, «ex.ua» является собранием видеоматериалов (фильмов, сериалов, мультфильмов и т.п.) с целью их хранения, без предварительной оплаты объемов занимаемых Гб/Мб. Но перед многими контент-провайдерами, переводящими свою деятельность на коммерческую основу, стоят проблемы легализации своей деятельности. Сегодня более 99 процентов авторских произведений и фонограмм распространяются через Интернет бесплатно.

Существующий  международный опыт показывает, что создание специализированной организации позволяет наилучшим образом осуществлять деятельность по сбору вознаграждения и защите прав в сфере новых цифровых и компьютерно-сетевых технологий. Подобные «мультимедийные организации» не так давно были созданы в странах Западной Европы. Например, во Франции, законодательство об авторском праве в которой во многом аналогично российскому, действует мультимедийное общество SESAM, собирающее вознаграждение за использование произведений в Интернете [ 14 ].

Международное сообщество выработало в 1996 году и достаточно быстро приняло так называемые «Интернет-договоры»  ВОИС - Договор ВОИС об авторском праве 1996 года (Женева, 20.12.96 г.) и Договор ВОИС об исполнениях и фонограммах 1996 года (Женева, 20.12.96 г.). В настоящее время ведется работа над аналогичным договором об аудиовизуальных исполнениях, готовятся первые проекты договора об охране прав вещательных организаций.

 

4.Шляхи вдосконалення  охорони інтелектуальної власності  в Україні

У сукупності проблем охорони інтелектуальної власності в Україні найгострішими є такі:

охорона комп’ютерних програм і баз даних (відзначили 65,3% опитаних експертів);

 захист від  недобросовісної конкуренції (55,6%);

 охорона  знаків для товарів і послуг (товарних знаків) — 52,1%;

охорона виробників аудіовізуальної продукції — 50,0% [ 35 ].

Так, Міжнародний  альянс інтелектуальної власності  поставив Україну першою в списку 58 країн із низькими стандартами  охорони інтелектуальної власності. Особливо це стосується аудіовізуальної продукції, програмного забезпечення, фармацевтичних препаратів. За даними Міжнародної федерації виробників фонограм (International Federation of the Phonographic Industry — IFPI), Україна лідирує в Європі за рівнем піратства з показником близько 95% від обсягу ринку. Інша міжнародна організація — Асоціація виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance) у своєму останньому «Звіті про піратство» віднесла Україну до першої десятки країн — піратів програмного забезпечення, де вона (разом з іншими державами — членами СНД) із показником піратства 89% ділить з Індонезією третє-четверте місця після В’єтнаму й Китаю, випереджаючи Росію [ 35 ].

Вищеназвані проблеми є пріоритетними для транснаціональних  корпорацій, таких, як Microsoft, ABBYY, Apple та ін.

Створенню в  Україні ефективної системи охорони  інтелектуальної власності перешкоджають  наступні причини:

відсутності довгострокової стратегії наукового та інноваційного  розвитку держави;

низькі стандарти  захисту інтелектуальної власності  в Україні;

недоліки правової системи країни;

пануюча в суспільстві  зневага до охорони прав інтелектуальної  власності;

в умовах обмеженої  платоспроможності широких верств населення діють потужні стимули  до придбання та споживання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної власності.

 

Майже 70% населення  України споживає підроблену продукцію, маркіровану загальновідомими товарними  знаками, а ніколи не купує її лише п’ята частина населення; 42,4% громадян України купують дешевші товари, навіть якщо вони можуть бути підробленими; майже 40% українських споживачів якість підроблених товарів вважає цілком прийнятною [ 35 ].

Хоча на сьогоднішній день система система охорони  інтелектуальної власності в  Україні сформована, на мою думку вона вимагає певних доробок:

власникам інтелектуального продукту (юридичним і фізичним особам), а також творчим спілкам України  важливо активізувати процес створення  недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності

необхідно ужити  заходів для посилення координації діяльності органів виконавчої влади, зокрема правоохоронних органів, із метою створення цілісної системи забезпечення дотримання законодавства про охорону інтелектуальної власності;

треба розробити  систему економічних стимулів

у Держбюджеті  необхідно передбачити належне фінансування видатків на розвиток інфраструктури охорони інтелектуальної власності

доречним було б проведення в українських ЗМІ  широкомасштабної освітньої кампанії, спрямованої на формування в населення  України правової культури, поваги до інтелектуальної власності

 відповідальність  за порушення прав інтелектуальної  власності має полягати у встановленні  додаткових штрафів та покарань, щоб відбивали бажання порушувати ці права в майбутньому

перейняти досвід світових стран у боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності

звернутись  за допомогою та проханням у розробці методів в боротьбі з порушеннями  інтелектуальної власності до світових організації охорони інтелектуальної  власності

 

Висновки

Все озвученные в работе вопросы требуют самого пристального внимания и скорейшего решения, поскольку обусловливают массовость и устойчивость нарушений прав интеллектуальной собственности. Без решения этих проблем (а они теснейшим образом связаны с вопросами доходов населения, реальной заработной платы в стране, свободой предпринимательской деятельности как отечественных, так и зарубежных компаний) и при надежде исключительно на уже существующие способы защиты интеллектуальной собственности в экономике Украины будут и в дальнейшем происходить сбои. Так же нельзя не согласиться с мнением о том, что многие граждане Украины просто финансово «не потянут» покупки лицензированных продуктов, и, следовательно, нужны меры технической и финансовой помощи в решении данной проблемы.

 

Отсутствие  действенных механизмов защиты интеллектуальной собственности препятствует созданию полноценного экономического оборота объектов интеллектуальной собственности, приводит к недооценке активов предприятий, из-за «утечки» информации наносится вред их деловой репутации и в ряде случаев становится причиной банкротств, «недружественных поглощений», препятствует нормальной работе международных компаний в Укаине и многое другое. В Украине действуют специальные фирмы, занимающиеся промышленным шпионажем, конкурентной разведкой и т.п. Механизм защиты коммерческой тайны недостаточно отработан и законодательно урегулирован.

У сукупності проблем  охорони інтелектуальної власності  в Україні найгострішими є охорона комп’ютерних програм і баз даних; захист від недобросовісної конкуренції; охорона знаків для товарів і послуг (товарних знаків);охорона виробників аудіовізуальної продукції. Необходимо пересмотреть меры борьбы с «пиратской» продукций, которой, несмотря на масштабные рейды правоохранительных органов, меньше на рынке не становится.

Сеть Интернет - также представляет собой особую и наиболее сложную область защиты продуктов интеллектуальной собственности. Эти вопросы до конца не отработаны не только в Украине, но и во всем мире.

Створенню в  Україні ефективної системи охорони  інтелектуальної власності перешкоджають певні причини (відсутності довгострокової стратегії наукового та інноваційного розвитку держави, брак кваліфікованих фахівців, недоліки правової системи, пануюча в суспільстві зневага до охорони прав інтелектуальної власності та ін.). Система охорони інтелектуальної власності в Україні, на мою думку, вимагає певних доробок (необхідно активізувати процес створення недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності, необхідно ужити заходів для посилення координації діяльності органів виконавчої влад із метою створення цілісної системи забезпечення дотримання законодавства про охорону інтелектуальної власності, треба розробити систему економічних стимулів комерціалізації запатентованих науково-технічних досягнень, у Держбюджеті необхідно передбачити належне фінансування видатків на розвиток інфраструктури охорони інтелектуальної власності, відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності має полягати у встановленні додаткових суворіших санкцій, які можуть полягати в додаткових штрафах, і не тільки на користь бюджету, а й на користь самого суб'єкта права інтелектуальної власності, перейняти досвід світових стран у боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності, звернутись за допомогою та проханням у розробці методів в боротьбі з порушеннями інтелектуальної власності до світових організації охорони інтелектуальної власності).