Класифікація ринків і загальні ознаки їх функціонування

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА  СЛУЖБА УКРАЇНИ 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КРИМСЬКА ФІЛІЯ

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 з дисципліни 

«Політична економія»

На тему

КЛАСИФІКАЦІЯ  РИНКІВ І ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ

 

 

 

 

                                                Робота виконана студентом

                                                           Шаршонь Романом Юліановичем,

                                                                6.030508 – фінанси і кредит, 1 курса,

                                                                     

                                                                Керівник курсової роботи:

 

 

 

 

Сімферополь, 2012

 
Зміст

Вступ………………………………………………………………………..…….3

 

Розділ 1. Структура ринку…………………………………..…………….…….5

1. Класифікація ринків ……………………………………………….……..5
2. Види та типи ринків………………………………………………………6

 

Розділ 2.  Загальні ознаки ринку…………………………… …………….……15

2.1. Функції ринків…………………………………………………….………...15

2.2. Умови функціонування ринків…………………………………….………19

Висновки…………………………………………………………………………21

Список літератури використаної ……………………………………..………..23

Додатки ………………………………………………………………………….24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність даного  дослідження обумовлена тим що фінансовий ринок у сучасній ринковій економіці є одним з найважливіших сегментів загального ринку і має складний, синтетичний характер. Перед тим як досліджувати його властивості, структуру, інструменти, треба спочатку розглянути загальну категорію ринку.

Сучасна ринкова економіка  становить винятково складний господарський організм, який складається з величезної кількості виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних структур, що взаємодіють в економічному просторі на основі розгалуженої системи правових норм бізнесу і об'єднуються в єдине поняття – ринок.

Ринок можна трактувати у вузькому і широкому значеннях  слова. У вузькому значенні ринок – це місце, де продаються і купуються товари. Тут безпосередньо зустрічаються продавці, які доставили товар на ринок, і покупці, які мають гроші; тут внаслідок домовленості встановлюються ціни і кількість товару, який в обмін на гроші одразу переходить з рук продавця в руки (і у власність) покупця.

До основних характеристик  ринку належать:

• взаємодія продавців  і покупців;

• попередня наявність  товарів у продавців і грошей у покупців;

• встановлення цін і  кількості товарів у процесі  домовленості;

• перехід товару у  власність покупця.

Внаслідок розвитку господарсько-правової інфраструктури економіки, засобів  комунікації та прогресу загальної комерційної культури бізнесу в капіталістичних країнах деякі з перелічених характеристик втратили визначальне значення. Тому загальне визначення ринку, згідно з П. Самуель-соном, звучить так: Ринок – це упорядкована структура, за допомогою якої взаємодіють продавці й покупці товару, щоб визначити його ціну і кількість.

Ринок у широкому значенні слова є системою організації  економіки, що виникла внаслідок  природного розвитку, еволюції економічних  відносин. Іншими словами, ринок – це загальна форма взаємозв'язку суб'єктів економічної діяльності, за допомогою якої відбувається переливання товарів, робочої сили і капіталів відповідно до змін їх прибутковості в різних точках економічного простору. Водночас у ринковій економіці ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну, споживання продукції, товарів, послуг, що ґрунтуються на принципах підприємництва й еквівалентності обміну за цінами угоди, контрактних умовах трудового наймання, рівноправності різних форм власності, конкуренції. У політико-економічному значенні ринок – це пропозиція і попит на товари в масштабі світового господарства (світовий, зовнішній ринок) та країни (національний, внутрішній ринок). Суспільне відтворення забезпечується системою видів ринків – ринками товарів і послуг, засобів виробництва, робочої сили, позичкових капіталів, інвестицій, цінних паперів, інтелектуальної праці та інше [Додаток А].

   Головна  мета курсової роботи - характеристика і аналіз суті та функцій сучасного ринку.

Об’єкт дослідження: сучасний ринок

Предмет дослідження:  класифікація ринків та їх функції  

Задачі:

1. Проаналізувати існуючі уявлення про сучасний ринок
2. Досліджувати загальні ознаки сучасного ринку
3. Вивчити класифікацію ринків

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 СТРУКТУРА РИНКУ

 

1. Класифікація ринків

 

Класифікація ринків різноманітна, оскільки в основу градації можуть бути покладені різні критерії. Так, якщо ринок – це взаємозв’язок економічних суб’єктів, то форми цього взаємозв’язку можуть різнитися залежно від об’єкта угод, їх призначення, часу здійснення тощо. Звідси виникає чітка ієрархія ринкових зв’язків. Використовуючи певні принципи побудови ієрархічних структур, можна не тільки відобразити системні взаємозв’язки різних типів і видів ринку, а й простежити основні напрями їх генезису. Класифікація ринків [Додаток Б] дає можливість визначити їх місце, зокрема й у нашому дослідженні фінансового ринку, охарактеризувати основні етапи їх історичного розвитку, а також розглянути можливі напрями їх подальшої еволюції.

Відповідно до наведеної класифікації за цільовим призначенням ринки поділяються на споживчі й інвестиційні; за строками здійснення операцій – коротко, середньо й довгострокові; за об'єктами угод – товарів і послуг, робочої сили і капіталів; за типами товарів – споживчих товарів, інвестиційних товарів і особливого товару – грошей, або грошовий; за типами капіталів – грошового капіталу, позичкового, фінансового та фіктивного.

Можна продовжити класифікувати  ринки капіталів за формами операцій. Можна також відокремити приватну тезаврацію і державне резервування, як операції на ринках грошового капіталу, депозитні і позичкові угоди, що укладаються на ринках позичкових капіталів, а також пайові, позикові, контрактні операції на фінансових ринках. Існують також різноманітні види матеріальних носіїв відносин на ринках капіталів: стандартні золоті зливки, банкноти центральних банків, чеки, векселі, кредитні картки, депозитні сертифікати, акції, облігації та інші цінні папери. Наведена класифікація дає можливість досить точно визначити місце фінансових ринків у ринковій економіці.

 

2. Види та типи ринків

За різними критеріями розрізняють такі види ринків:

• за економічним призначенням об’єктів ринкових відносин: ринок предметів споживання, ринок засобів виробництва, ринок капіталу, валютний ринок, ринок інформації;
• за суб’єктами: ринок покупців, ринок продавців;
• за ступенем зрілості ринкових відносин: нерозвинутий ринок, ринок, що формується і розвинутий ринок;
• за ступенем відповідності чинному законодавству: легальний і пільговий;
• за територіально-адміністративною ознакою: місцевий, регіональний, національний, зовнішній;
• за галузями;
• за характером продажу: оптовий і роздрібний ринок.

Типи ринків

1. Нерозвинений.
2. Вільної конкуренції.
3. Регульований.
4. Деформований.

Інший підхід

1. Ринок вільної конкуренції.
2. Ринок монополізований.
3. Регульований.

Інфраструктура ринку

1. Поняття і основи функції інфраструктури ринку.
2. Елементи інфраструктури ринку.

Інфраструктура –  це обов’язковий компонент будь-якої цілісної економічної системи. Це сукупність інститутів, що обслуговують ринок і виконують визначені функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування. Це різні установи і організації, що обслуговують різні види ринків: створюють умови для ефективного функціонування.

Функції інфраструктури

1. Організаційне  формування ринкових відносин.
2. Сприяння учасникам ринку у реалізації їх економічних інтересів.
3. Прискорення ефективності роботи ринкових суб’єктів на основі спеціалізації окремих суб’єктів економіки і видів діяльності.
4. Забезпечення формування економічного і юридичного контролю регулювання ринкових відносин. Існують різні точки зору щодо класифікації ринкової інфраструктури, виділяють: спеціалізовані елементи і загальні.

Спеціалізовані сприяють:

• організаційному оформленню відносин (біржі);
• полегшують реалізацію своїх інтересів (послугові структури – аудиторські фірми, холдинги, страхові компанії).

Загальні елементи опосередковують  всю систему ринкових відносин: фінансова  система, кредитна, грошова, податкова.

Інфраструктура

1. Організаційно-технічні елементи (біржі, аукціони, ярмарки, виставки).
2. Фінансово-кредитні елементи (податкова система, банки, фінансові установи).
3. Організаційно-дослідницькі і освітні елементи (НДІ, навчальні заклади, патенти, ліцензії).

Ринок досконалої конкуренції

1. Наявність значної кількості покупців та продавців (невеликих за розмірами).
2. Відсутність бар’єрів для входження на ринок.
3. Відсутність диференціації продукції, продукція повинна бути однорідною.
4. Покупці повинні бути проінформовані про ціни товарів.
5. Неможливість впливу окремого продавця на ціну.

Хоча досконала конкуренція  в чистому вигляді явище дуже рідкісне, все ж таки можна як приклад назвати ринок сільськогосподарської  продукції. Він включає велике число  незалежних продавців, що пропонують стандартизований товар, ціна на який визначається співвідношенням попиту і пропозиції. Як приклад, також можливо навести фондову біржу, де присутня велика кількість продавців і покупців, відсутність бар’єрів для входження на ринок, значна поінформованість як покупців, так і продавців.

Ринок монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція  є не протилежністю конкуренції, а її різновидом. Отже, цю модель відносять  до недосконалої конкуренції, адже вона має певні особливі риси, відмінні від ринку досконалої конкуренції. Особливість цього ринку полягає у тому, що, хоча продукт однорідний, але продавці запевняють, що саме їхній товар наділений певними особливими якостями, які відрізняють його від інших. Як приклад можна навести ринок спортивного одягу, послуги перукарень, ресторанів, адже продавці в цьому випадку запевняють, що їхній товар найкращій. Особливу роль грає реклама, переконання, обслуговування клієнтів. Встановлення ціни у відповідності до співвідношення попиту і пропозиції порушується, оскільки ціна не несе інформативної функції для покупців. Існування певних бар’єрів для входження на ринок монополістичної конкуренції.

Ринок олігополії

Ринок олігополії спочатку існував як ринок двох продавців. Проте на сучасному етапі розвитку він в основному містить від 3 до 7 продавців. Ринок олігополії характеризується досить жорсткими бар’єрами для входження. Продавці на ньому великі за розмірами і зосереджують у своїх руках значну частину капіталу. Порушується встановлення ціни у відповідності до співвідношення попиту і пропозиції, оскільки продавці значно впливають на формування ціни. Наприклад, якщо один з виробників знизить ціну на продукцію, то інші виробники зроблять те саме. Виникають ситуації, коли продавці укладають між собою угоди щодо проведення єдиної політики цін.

Ринок чистої монополії

Хоча конкуренція і  невід’ємна частина ринкової економіки, проте вона має здатність затихати з нагромадженням капіталу окремими суб’єктами ринкових відносин. Ринок  чистої монополії включає можливість існування лише одного продавця (інколи одного покупця). Будь-яка диференціація товару відсутня. Ввійти на ринок чистої монополії неможливо внаслідок жорстких бар’єрів. Ціна на ринку чистої монополії ніколи не встановлюється із співвідношення попиту і пропозиції. Виробник – монополіст концентрує у "своїх руках" весь капітал. Особливим видом є державна монополія, що спричинена неможливістю існування на ринку багатьох продавців (комунальні послуги, національна оборона).

Ринок товарів

На цьому ринку здійснюється купівля – продаж предметів споживання та засобів виробництва. Тому його елементами є споживчий ринок та ринок засобів виробництва. У кожному з них відповідно формуються спеціалізовані ринки по продажу окремих видів товарів.

А. Ринок засобів  виробництва.