Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Апреля 2014 в 00:02, монография
В Україні управління ліквідністю банківської системи здійснює Національний банк України в процесі регулювання грошово-кредитного ринку за допомогою законодавчо визначених механізмів та інструментів. На сучасному етапі розвитку грошово-кредитної політики відповідно до чинної нормативної бази для забезпечення та управління ліквідністю Національний банк України може використовувати такі інструменти банківського нагляду, як економічні нормативи — насамперед ліквідності (миттєвої, поточної, короткострокової) та адекватності капіталу, а також такі основні інструменти грошово-кредитної політики: обов'язкові резерви, процентну політику, операції з рефінансування банків (кредити овернайт, кредити строком до 14 днів і 365 днів), операції прямого та зворотного РЕПО, операції з обміну іноземної валюти на національну (своп), стабілізаційний кредит, операції з власними борговими зобов’язаннями (депозитні сертифікати овернайт, до 14 днів і до 365 днів), операції з державними облігаціями України, довгострокові кредити під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу.
Обов’язкові резервні вимоги насамперед пов’язані з показником грошової маси та ліквідності банків: у разі зниження норми обов’язкових резервних вимог відбувається збільшення вільних резервів у розпорядженні банків, тобто зростає їх вільна ліквідність й розширюються можливості банків щодо проведення активних операцій та виконання своїх зобов’язань. Підвищення норми обов’язкового резервування, навпаки, зменшує зазначені можливості та пропозицію грошей.
Нині мінімальні обов’язкові резерви використовуються в багатьох розвинених країнах. Проте, якщо на початковому етапі застосування цього інструмента його функціональне призначення обмежувалось страхуванням своєчасного виконання зобов’язань банків щодо залучених коштів, то нині їх функції значно розширилися. У сучасних умовах обов’язкове резервування – це інструмент грошово-кредитної політики, що використовується, крім регулювання ліквідності банківської системи, для регулювання емісії кредитних грошей банками, засіб антициклічної та антиінфляційної політики.
Також для підтримки ліквідності банківської системи Національний банк України використовує такі інструменти:
На мою думку, брак ліквідності комерційні банки повинні подолати власноруч, тому що НБУ проводить політику дедоларизації, наслідки якої сильно б’ють по ліквідності банківської системи, але яка в довгостроковій перспективі буде корисною для економіки України загалом. Відсутність кредитування з боку МФВ, боргові проблеми у країнах єврозони також не сприять поліпшенню ситуації через ускладення доступу до зовнішніх ресурсів та їх подорожчання. Також існує думка, що якщо на сьогоднішній день суттєво збільшиться ліквідність банківської системи України, то внаслідок дефіциту валюти на міжбанківському ринку та низькі золотовалютні резерви НБУ відбудеться моментальне падіння курсу гривні щодо основних валют та прискорення інфляції. Ситуація неоднозначна і як поступити правильно покаже тільки час.
Таким чином, управління ліквідністю банківської системи є одним із пріоритетних завдань Центрального банку. Це пов’язано з тим негативним впливом, який здійснює як недостатня, так і надлишкова ліквідність, як на рівні окремого банку, так і на рівні усієї банківської системи. Тому підтримання оптимального рівня вільної банківської ліквідності є важливою передумовою розвитку та стійкості банківської системи, стабільності національної грошової одиниці та зниження інфляційних процесів в країні.
У процесі дослідження сукупності даних за залишками коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків, обсягів операцій на ринку міжбанківського кредитування та чистого сальдо операцій підтримки/мобілізації ліквідності Національним банком України було виявлено наявність циклів ліквідності банківської системи. В кожному циклі є чотири фази, які визначаються різним співвідношенням абсолютних і середньоквартальних значень чистої ліквідної позиції та загальної пропозиції ліквідності банківської системи. При цьому зміна фаз відбувається в чіткій послідовності, що дає змогу передбачити майбутній перебіг подій та запровадити високоефективну систему динамічного управління ліквідною позицією комерційного банку або банківської системи загалом.
За результатами дослідження розроблено конкретні пропозиції щодо дій банків на кожному з етапів циклу для прийняття оперативно-тактичних заходів, які мають забезпечити успішну роботу як окремого комерційного банку, так і всієї банківської системи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Ліквідність банківської системи у 2013 р