Методи аналізу фінансового стану підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2014 в 22:24, курсовая работа

Краткое описание

Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів.

Вложенные файлы: 1 файл

курсовая.docx

— 94.99 Кб (Скачать файл)

 

З таблиці 2.2 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 2 040 436 тис. грн. або на 33,2%. В складі майна частка необоротних активів збільшилися на 661 948 тис. грн. (35,2%). Розмір інших необоротніх активів в звітному році не змінився.

Оборотні ж активи за звітний період збільшились на 1 369 168 тис. грн. (32,2%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення незавершеного виробництва (на 790 175 тис. грн.) і значного збільшення виробничих запасів (на 329 305 тис. грн.).

Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

    • на початок року: (2 083 938 : 4 256 586) × 100 = 48,9%;

    • на кінець року: (2 452 099 : 5 625 754) × 100 = 43,6%.

          Тобто за рік відсоток кредиторської  заборгованості зменшився з 48,9% до 43,6%, тобто на 5,3%.

 

 

 

2.3. Аналіз фінансового  стану ПАТ «Мотор Січ»

Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати з аналізу платоспроможності і ліквідності підприємства.

Таблиця 2.3

Актив

На початок року 2011

На кінець року 2011

Пасив

На початок року 2011

На кінець року 2011

Платіжний надлишок(+) або нестача(-)

на початок року

на кінець року

А1

512 230

447 984

П1

1 652 816

2 669 257

-1 140 586

-2 221 273

А2

1 504 449

1 746 295

П2

438 051

321 084

1 066 398

1 425 211

А3

2 243 511

3 444 399

П3

265 896

83 200

1 977 615

3 361 199

А4

1 881 713

2 543 661

П4

3 785 140

5 108 798

-1 903 427

-2 565 137

Баланс

6 141 903

8 182 339

Баланс

6 141 903

8 182 339

0

0


 

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.

При цому,  якщо виконуються перші три обов'язкові умови ліквідності А1>П1; А2>П2; А3>П3,  тобто  поточні  активи  перевищують  зовнішні  зобов'язання підприємства,  то  виконується  і  остання  нерівність  А4<П4,  яка  має  балансуючий характер  та  підтверджується  наявність  у  суб'єкта  господарювання  власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

Невиконання  однієї  з  перших  трьох  нерівностей  свідчить  про  порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх  надлишком  по  іншій  групі  лише  теоретично ,  оскільки  при  цьому  має  місце компенсація  за  вартісною  величиною.  Однак  у  реальній  платіжній  ситуації  менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Тому якщо будь-яка з нерівностей  має  знак,  протилежний  зафіксованому  в  оптимальному  варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою буде відрізнятися від абсолютної.

Зіставлення  найбільш  ліквідних  активів  і  тих  їх  елементів,  що  швидко реалізуються, з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає  змогу  оцінити  поточну  ліквідність.  Порівняння  активів,  що  повільно реалізуються,  з  довгостроковими  зобов'язаннями  відображає  перспективну діяльність.

Баланси  ліквідності  за  декілька  періодів,  років  дають  можливість  виявити тенденції  зміни  фінансового  стану  підприємства.  Якщо,  наприклад,  суб'єкт господарювання має достатньо високий рівень ліквідності,  то це свідчить про те,  що після  погашення  найбільш  термінових  зобов'язань  у  нього  залишаються  вільні кошти,  отже  воно  має  можливість  значно  швидше  розрахуватися  з  установами банків, постачальниками,  іншими кредиторами.

Haведений  баланс  підприємства(табл. 2.3) на  вказані  дати  не  є  ліквідним,  а саме:

•  підприємство  не  має  достатньої  суми  наявних  грошових  коштів  для розрахунків з кредиторами(А1<П1);

•  ліквідними  є  друга  та  третя  група  активвів  протягом  усього  аналізованого періоду. Тому вважаємо виконання2 та3 співвідношень умовними;

• відмічаємо  недостатність  власного  капіталу  як  для  формування  важко ліквідних  активів,  так  і  оборотних  активів. 

Отже,  загалом  зміни  в  балансі  свідчать  про  погіршення  фінансового  стану підприємства. 

Аналіз  ліквідності  балансу,  проведений  за  вищезазначеною  схемою,  не відрізняється  абсолютною точністю.  Тому  з  метою  комплексної  оцінки  ліквідності балансу  доцільно  застосовувати загальний  показник  платоспроможності.

Алгоритм його розрахунку наступний:

Кзпл= (А1+0,5×А2+0,3×А3)/(П1+0,5×П2+0,3×П3)

Якщо  розрахувати  даний  коефіцієнт  на  початок  і  кінець  періоду,  то

отримаємо:

Кзпл(поч.)=(512 230+0,5×1 504 449+0,3×2 243 511)/( 1 652 816 +0,5×              ×438 051+0,3×265 896) = 0,99

 

Кзпл(кін.)=(447 984+0,5×1 746 295+0,3×3 444 399)/(2 669 257+0,5×

× 321 084 +0,3×83 200) =0,82

 

Таким чином,  коефіцієнт платоспроможності зменшився,  що свідчить про послаблення платоспроможності підприємства та зрушення в бік погіршення структури активів і пасивів.

Для оцінки рівня фінансової стійкості використовують наступні показники:

- Коефіцієнт співвідношення залучених  і власних коштів;

- Коефіцієнт автономії(платоспроможності);

- Коефіцієнт маневреності власних  коштів;

- Коефіцієнт ефективності використання  власних коштів;

- Коефіцієнт використання фінансових  ресурсів усього майна;

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштівхарактеризує структуру фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від розподілу суми позикових коштів на суму власного капіталу. Максимально припустиме значення цього показника становить 1 (що припускає рівність позикових і власних коштів).

 

Ксп= ( ф.1ряд.430+ф.1ряд.480+ф.1ряд.620)/ ф.1ряд.380

Ксп(поч.р.)=2 356 703/3 785 140=0.62≤1

Ксп(кін.р.)=3 073 343/5 108 798=0.6≤1

 

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії проводиться за формулою:

 

Кав= ф.1ряд.380/ф.1ряд.640

Кав(поч.р.)=3 785 140/6 141 903=0.61≥0,5

Кав(кін.р.)5 108 798/8 182 339=0.62≥0,5

 

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання. Однак, у ході оцінки цього коефіцієнта, необхідно приймати до уваги галузеву приналежність підприємства, наявність довгострокових позикових коштів й інші розглянуті вище фактори.

Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує степінь мобільності використання власного капіталу, та визначається за формулою:

 

Км= ф.1ряд.380-ф.1ряд.080/ф.1ряд.380

Км(поч.р.)=1 903 427/3 785 140=0.5>0.2

Км(кін.р.)=2 565 137/5 108 798=0.5>0.2

 

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу . Для оцінки коефіцієнта маневреності необхідно порівняти його значення з рівнем минулих періодів, середньогалузевим значенням або рівнем у найближчих конкурентів.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього коефіцієнта є значення не менше 0,4.

 

Кевк=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.380

Кевк(поч.р.)=2 056 670/3 785 140=0,54>0.4

Кевк(кін.р.)=1 533 335/5 108 798=0.3<0.4

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дає змогу визначити, за який період одержаний прибуток може компенсувати вартість майна. Нормативного числового значення для цього коефіцієнта немає, позитивним вважається збільшення цього коефіцієнта по відношенню до попереднього періоду.

 

Квфр=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.280

Квфр(поч.р.)=2 056 670/6 141 903=0,3

Квфр(кін.р.)=1 533 335/8 182 339=0,19

0,19-0,3= -0,11

 

До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:

- Коефіцієнт рентабельності активів;

- Коефіцієнт рентабельності власного  капіталу;

- Коефіцієнт рентабельності діяльності;

Коефіцієнт рентабельності активів(економічна рентабельність) характеризує – рівень прибутку, що створюється всіма активами підприємства, які перебувають у його використанні згідно з балансом. Даний показник розраховується за формулою :

 

Кра=ф.2ряд220/(ф.1ряд280гр3+ ф.1ряд280гр4)/2)

Кра(поч.р.)=1 344 161/7 162 121=0,19

Кра(кін.р.)=1 248 028/7 162 121=0,17

0,17-0,19= -0,02

 

Зменшення рівня рентабельності активів може свідчити про падаючий попит на продукцію підприємства й про пере нагромадження активів.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, тому найбільший інтерес представляє для наявних і потенційних власників й акціонерів й є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.

 

Крвк=ф.2ряд220/(ф.1ряд380гр3+ ф.1ряд380гр4)/2)

Крвк(поч.р.)=1 344 161/4 446 969=0,3

Крвк(кін.р.)=1 248 028/4 446 969=0,28

 

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

 

Крд= ф.2ряд220/ф.2ряд.035

Крд(поч.р.)=1 344 161/5 792 524=0,23

Крд(кін.р.)=1 248 028/5 001 803=0,25

0,25-0,23= 0,02

Збільшення цього показника свідчить про зростання ефективності господарської діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Напрямки покращення фінансового стану ПАТ «Мотор Січ»

 

Реалізація заходів щодо покращення фінансового стану діяльності ПАТ «Мотор-Січ» включає  підтримку і вирішення взаємопов'язаних проблем: ефективної виробничої діяльності, ефективного фінансування та інвестування, ефективної маркетингової стратегії, системи управління персоналом, ефективних організаційних змін і впровадження нововведень. Тільки комплексне розв'язання цих проблем дасть можливість підприємству швидше вдосконалити свою діяльність. ПАТ «Мотор-Січ» успішно  буде функціонувати, якщо регулярно  буде проводитися глибокий аналіз діяльності (вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, діагностика його економічного та фінансового  стану, які проведені у попередньому розділі); послідовно будуть впроваджуватися  заходи щодо вдосконалення культури управління як на оперативному, так  і на стратегічному рівнях; вчасно проводитися підготовка і перепідготовка персоналу; поліпшуватиметься якість продукції шляхом удосконалення  техніки представлення і структуризації даних, впроваджуватимуться нові інформаційні технології; підтримуватимуться процеси  нововведень на підприємстві.

Використавши комплекс запропонованих заходів з удосконаленням фінансового стану  діяльності ПАТ «Мотор-Січ», в результаті її використання на підприємстві можна  буде одержати вищі у порівнянні з  попередніми показники економічної  ефективності функціонування.

Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному  стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування  і прийняття оптимальних управлінських  рішень має бути глибока комплексна економічна діагностика підприємства. У ході такої діагностики всі  сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально  можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду  ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.

Діагностика економічної  стійкості займає одне з важливих місць в управлінні сучасними  підприємствами. Таким чином, можна  стверджувати, що економічна діагностика  в сучасних умовах повинна стати  головним інструментом в управлінні витратами ПАТ «Мотор-Січ», в управлінні ефективністю виробництва. З цією метою  економічна діагностика повинна  чітко та об’єктивно визначати:

по-перше, ступінь відхилення фактичних показників від заданих, планових, середніх, еталонних, нормативних  і т.д.;

по-друге, визначення причин, що обумовили ці відхилення як в  позитивну сторону (для подальшого їх розвитку), так і в негативну (для усунення їх дії у майбутньому);

по-третє, визначення загального «діагнозу» і встановлення осіб, відповідальних за відхилення з метою розробки заходів  для подолання негативних явищ і  тенденцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Фінансовий стан – найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу фінансового стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб'єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності,  то фінансова звітність – обов'язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов'язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Информация о работе Методи аналізу фінансового стану підприємства