Міжнародна товарна номенклатура

Така класифікація дає можливість порівнювати статистичні показники з товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і провести аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі. Проте необхідно зробити застереження, що така класифікація має досить загальний характер і при вирішенні будь-яких конкретних завдань може виникнути необхідність деталізації. Крім того, при підготовці інформації для різних користувачів також було б доцільним робити деякі зміни у поділі сукупності товарних груп на підмножини. Доцільність таких змін у класифікації пояснюється тим, що різних користувачів може цікавити різноманітна інформація. Наприклад, при підготовці інформації щодо товарної структури зовнішньої торгівлі Міністерства палива і енергетики (Мінпалевенерго) може бути недостатньо надати дані за 27-ю групою ТН ЗЕД "Паливо мінеральне". У цьому випадку може вимагатися розподіл на вугілля, нафту і газ.

Отже, надана інформація дає можливість при дослідженні отримувати різні статистичні зведення й угруповання, що стосуються товарної структури зовнішньої торгівлі залежно від завдань і етапів дослідження, що проводяться.

Прийняття Україною такого прогресивного класифікатора, як ТН ЗЕД, спричинило перегляд ряду важливих методологічних положень оцінки зовнішньоторговельної діяльності.

Так, наприклад, було прийнято рішення про зближення вітчизняної методології статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею з методологією ООН. Якщо раніше (на відміну від світової практики) у нашій країні включали до зовнішньоторговельного обороту операції (послуги) матеріального характеру (наприклад будівельні роботи за кордоном, включаючи реконструкцію, послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, транспортні послуги, оренду приміщень, обладнання, машин), то зараз (відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН) починаючи з 1991 р. подібні операції враховуються окремо, що зумовило необхідність створення нового класифікатора послуг.

У 1990 р. Держкомстатом СРСР було видано Тимчасовий класифікатор послуг у зовнішньоекономічній діяльності (ТКП ЗЕД). Класифікатор було підготовлено на основі матеріалів Єдиної класифікації товарів (ЄКТ), розроблених Статистичною комісією ООН. ТКП ЗЕД набрав чинності одночасно з ТН ЗЕД, і передбачалося, що він буде діяти протягом двох-трьох років до видання Статистичною комісією ООН спеціального класифікатора послуг.

Після введення в ТКП ЗЕД ряду доповнень йому було надано статус постійного, і він став визначатись як КП ЗЕД. Для полегшення застосування нового класифікатора були розроблені ключі переходу від Єдиної товарної номенклатури (ЄТН), а також від Міжнародного стандартного галузевого класифікатора (МСГК). Правильне визначення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирішальне значення для встановлення, до якого з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар належить. Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його невірної класифікації і (або) вказаних неправильно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що даний шлях мінімізації митних платежів є досить популярним при здійсненні імпортних угод. Проведені нами дослідження на ринку взуття виявили такі тенденції. Даний ринок товарів споживання є найбільш керованим з точки зору митного регулювання, але ступінь регулятивності нерівномірний. Так, за товарними позиціями на водостійке взуття, яке виготовляється з гуми та полімерних матеріалів (коди ТН ЗЕД 6401 та 6402), ставки митних тарифів практично не змінювалися з 1993 р. — пільгова 7,5 %, а повна 10 % митної вартості, хоча в Україні є цілий ряд підприємств, які випускають аналогічну продукцію. А щодо взуття, верхня частина якого вироблена зі шкіри, текстилю чи штучної шкіри (коди ТН ЗЕД 6403,6404,6405), ставки практично змінювались щорічно, і нині відповідно до постанови № 40 від 6 лютого 2000 р. пільгова становить 25 %, а повна — 30 %, за незмінних специфічних ставок не менше 5 євро за 1 пару шкіряного взуття, 3 євро за одну пару зі шкірозамінника та 2 євро — за 1 пару з текстилю.

Посилення протекціоністської спрямованості мита за певними товарними категоріями зумовило зміни структури імпорту взуття. Так, якщо в 1997 р. гумового взуття та з полімерних матеріалів (коди 6401 та 6402) офіційно було завезено близько 2,7 млн пар на суму 3,3 млн дол. США, то в 1998 р. такої продукції ввезли понад 11 млн пар на суму 6,4 млн дол. США за незмінного рівня споживання. У цей же період значно скоротилося ввезення іншого взуття: з 3 млн пар до 1,4 млн пар, у грошовому виразі — з 34,5 млн дол. США до 20,7 млн. У 1999 р. та 2000 р. дані тенденції збереглися — офіційний імпорт взуття з натуральної шкіри продовжував скорочуватися, а взуття з текстилю та штучних матеріалів — зростати.

У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТН ЗЕД, що мають юридичну силу.

Однозначне розуміння класифікаційних угруповань є не тільки перевагою ТН ЗЕД, а й необхідною умовою при визначенні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорту-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення економіко-статистичного аналізу.

Необхідно зазначити, що застосування класифікаторів міжнародного рівня — це не просто механічна заміна найменувань і кодів товарів. Перехід на принципово нові схеми класифікації і кодування, які використовуються в більшості країн світу, дають можливість добитися забезпечення зіставлення даних про взаємну торгівлю між Україною та її зовнішніми партнерами.

Розділ VIII  
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

Глава 39. Загальні положення щодо митного оформлення

Стаття 246. Мета митного оформлення

1. Метою митного оформлення є  забезпечення дотримання встановленого  законодавством України порядку  переміщення товарів, транспортних  засобів комерційного призначення  через митний кордон України, а також забезпечення статистичного  обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

2. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 247. Місце і час здійснення митного оформлення

1. Митне оформлення здійснюється  в місцях розташування відповідних  підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.

2. Відповідно до міжнародних  договорів, укладених відповідно  до закону, митне оформлення у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.

3. Митне оформлення товарів, транспортних  засобів комерційного призначення  здійснюється в будь-якому митному  органі з пред’явленням їх  цьому органу, якщо інше не  передбачено цим Кодексом.

4. Митне оформлення товарів, транспортних  засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію  України в митному режимі транзиту, здійснюється митним органом, у  зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.

5. Місця митного оформлення товарів, що переміщуються трубопроводами  та лініями електропередачі, визначаються  центральним органом виконавчої  влади, що забезпечує формування  та реалізує державну політику  у сфері фінансів.

6. Місця здійснення митного оформлення  товарів, що переміщуються через  митний кордон України громадянами, визначаються відповідно до розділу  ХII цього Кодексу.

7. За письмовим зверненням декларанта  або уповноваженої ним особи  митні формальності можуть виконуватися  митними органами поза місцем  розташування цих органів, а також поза робочим часом, установленим для них, на умовах, визначених цим Кодексом. Форма письмового звернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

8. За виконання митних формальностей  митними органами поза місцем  розташування митних органів  або поза робочим часом, установленим  для них, із заінтересованих осіб  справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

9. У разі оголошення надзвичайного стану в окремих регіонах України можуть визначатися митні органи, в яких здійснюватиметься митне оформлення товарів.

10. За рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, митне оформлення підакцизних товарів, природного газу, товарів, які відповідно до законодавства підлягають клеймуванню державним пробірним клеймом, а також лікарських засобів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.

Стаття 248. Початок митного оформлення

1. Митне оформлення розпочинається  з моменту подання митному  органу декларантом або уповноваженою  ним особою митної декларації  або документа, який відповідно  до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

2. Засвідчення митним органом  прийняття товарів, транспортних  засобів комерційного призначення  та документів на них до  митного оформлення здійснюється  шляхом проставляння відбитків  відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Стаття 249. Присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення

1. Декларанти або уповноважені  ними особи можуть бути присутніми  під час митного оформлення товарів, які пред’являються ними для такого оформлення.

2. У разі застосування заходів, передбачених статтями 338 і 339 цього Кодексу, а також на вимогу митного органу присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення є обов’язковою.

Стаття 250. Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою

1. Під товарами, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, у цій статті розуміються:

1) товари, у тому числі транспортні  засоби, продукти харчування, медикаменти, одяг, ковдри, намети, збірні будинки, пристрої для очищення та збереження  води, інші товари першої необхідності, що направляються як допомога  потерпілим від катастрофи природного та/або техногенного походження;

2) транспортні засоби, інструменти  та устаткування, спеціально навчені  тварини, продукти харчування, припаси, особисті речі та інші товари  для осіб, які виконують завдання  з ліквідації наслідків катастрофи, необхідні їм для роботи та  проживання на території, яка  зазнала впливу цієї катастрофи, протягом усього часу виконання  зазначених завдань.

2. Митне оформлення товарів, що  переміщуються через митний кордон  України у складі вантажів з допомогою, здійснюється першочергово.

3. На товари, що переміщуються  через митний кордон України  у складі вантажів з допомогою, допускається подання попередньої або тимчасової декларації за правилами, встановленими цим Кодексом.

4. Плата за виконання митних  формальностей поза місцем розташування  митних органів або поза робочим  часом, установленим для них, щодо  товарів, що переміщуються через  митний кордон України у складі  вантажів з допомогою, не справляється.

5. Товари, що вивозяться за межі  митної території України у складі вантажів з допомогою, пропускаються через митний кордон України без сплати митних платежів.

6. Товари, отримані уповноваженими  організаціями у складі вантажів  з допомогою та призначені  для використання або безоплатного  розповсюдження на митній території  України цими організаціями чи  під їх наглядом, пропускаються на митну територію України без сплати митних платежів.

Стаття 251. Порядок митного оформлення іноземних інвестицій

1. Митне оформлення товарів, що  ввозяться в Україну як внесок  іноземного інвестора до статутного  фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку.

Стаття 252. Митне оформлення військової техніки

1. Військова техніка, укомплектована  повністю військовою командою (бойові  та військово-транспортні повітряні  судна, військові кораблі та судна  забезпечення Військово-Морських  Сил тощо), яка перетинає митний  кордон України, підлягає митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Митне оформлення військової  техніки іноземних держав здійснюється  митним органом за участю представників  Міністерства оборони України, а  в разі якщо заходи, в рамках  яких переміщуються такі товари, належать до повноважень іншого  центрального органу виконавчої влади, - представників цього центрального органу виконавчої влади.