Поняття міжнародної конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку та його складові

Під ефективністю витрат мається на увазі їх оптимізація, яка досяжна при оцінці вкладу кожної фази виробництва в загальний процес створення товару за допомогою строгого внутрішньовиробничого регулювання, що включає стратегічний аналіз витрат, цілеспрямованості виробничої системи, тобто відповідність загальній стратегії фірми, оптимізації післявиробничих витрат і координації зв'язків, що виникають, коли метод якого-небудь виду діяльності підприємства - виробництво, маркетинг, управління фінансами і т. д., впливає на вартість та ефективність інших.

Екологічна ефективність означає мінімізацію збитку довкіллю, що особливо актуально на даному етапі розвитку економіки України, і залежить від екологічної оптимізації життєвого циклу товару і екологічної культури персоналу.

Конкурентоспроможність  підприємства багато в чому залежить від ефективності менеджменту, на рівень якої впливають особисті якості менеджерів, здатність керівництва розробляти і реалізовувати стратегію підприємства і адаптуватися до змін зовнішнього середовища, єдина система обліку і контролю і уміння підбирати висококваліфіковані кадри.

Психологічний чинник включає трудову етику - бажання і уміння працювати, гнучкість і готовність до навчання, рівень претензій, дух конкуренції, уміння кожного члена колективу підпорядкувати свої особисті інтереси загальному завданню - виробництву якісної продукції. Він не може бути оцінений в грошовому вираженні, важко піддається кількісному визначенню, але впливає на роботу всього підприємства. Психологічний чинник не піддається якому-небудь політичному маніпулюванню, а змінюється протягом великого проміжку часу. Тому, не дивлячись на відсутність переконливих методик вивчення, ігнорувати його не можна [10].

Приведена вище система  внутрішніх та зовнішніх чинників, звичайно, не може стовідсотково претендувати на достатню повноту. Однак, навіть в  такому вигляді, вона достатньо ясно показує, наскільки складна проблема підвищення міжнародної конкурентоспроможності та утримання позицій підприємства на зовнішньому ринку.

       

 

 

 

3.Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства на зовнішньому ринку  

Як ми вже виявили, ситуація, що склалася на даному етапі  розвитку української економіки, свідчить про те, що існує проблема щодо створення та забезпечення подальшого зростання рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємств при виході на зарубіжні ринки. Це відбувається переважно через низький рівень підготовки керівників таких підприємств. Відсутні необхідні навички та знання щодо створення ефективної системи формування стратегії управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства – це застосування певного комплексу заходів, спрямованих на протистояння різноманітним зовнішнім факторам впливу та подолання негативних наслідків конкуренції з метою досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку [7]. Основною його метою є забезпечення стабільного та ефективного функціонування підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних умов на зовнішньому ринку.

Виділяють наступні етапи  розробки  стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку:

1. Вивчення конкурентного середовища міжнародного ринку. Цей етап передбачає дослідження основних факторів зовнішнього ринку для визначення можливостей і загроз підприємства, ступеня інтенсивності конкуренції на зовнішньому ринку, рівня «вхідного бар’єру».

2. Оцінка конкурентоспроможності підприємства, його продукції та основних конкурентів на зовнішньому ринку, що полягає у визначенні основних ключових факторів успіху підприємства, конкурентних переваг, які можуть забезпечити йому успішне функціонування та довгострокове випередження конкурентів на зовнішньому ринку.

3. Реалізація стратегії управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства, яка полягає у прийнятті рішення щодо засобів, якими підприємство буде досягати поставлених цілей.

4. Оцінка і контроль реалізації визначеної стратегії управління конкурентоспроможністю підприємства на зовнішньому ринку [7].

Представимо управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства у вигляді схеми (Рис. 1):

Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства

                                               

 

Управління конкурентоспроможністю в системі маркетингу

Управління конкурентоспроможністю на рівні підвищення технології виробництва

Управління конкурентоспроможністю в системі кадрового забезпечення

Рис. 1. Схема управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства

Кожен з перелічених  етапів управління конкурентоспроможністю підприємства на зовнішніх ринках передбачає виконання певної низки завдань, ефективність виконання яких залежить від ряду факторів, до яких зокрема належать існування та перспектива появи підприємств, що будуть мати певні «know how» у сфері управління, безпосередній вплив постачальників та споживачів продукції на потужність конкуренції тощо.

Виходячи з цього, слід зазначити той факт, що в процесі здійснення процесу управління перед підприємствами зазвичай постає цілий ряд значних ускладнень. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємство має пройти значний шлях та зробити великий обсяг роботи, як суто теоретичної, так і власне практичної. Але існують і певні проблеми та перешкоди, які заважають досягненню поставлених цілей.

Серед сучасних проблем  управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств можна виділити наступні:

- нестійка економічна  ситуація в державі, недосконала політика уряду щодо підтримки міжнародної конкурентоспроможності підприємств;

- недостатність інформаційного  забезпечення при організації управління конкурентоспроможністю, слабкий кадровий потенціал, слабке впровадження у виробництво результатів науково-технічних досліджень у порівнянні з конкурентами на зарубіжних ринках;

- відсутність конкурентної  стратегії, орієнтованої на певні цільові групи споживачів, розробленої з урахуванням конкурентних переваг та існуючих можливостей підприємства [3].

Очевидно, що питання  щодо виходу українських підприємств на зарубіжні ринки у сучасних умовах постає досить гостро. Водночас на даному етапі світового розвитку існують значні можливості для цього, у наявності є все, що потрібно для стабільної та ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка можлива тільки за умови створення дієвого механізму стратегічного управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

Можна визначити заходи стосовно підвищення конкурентних позицій  українських підприємств, які  розділити  на дві групи: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні заходи підприємства можуть розробити та впровадити самостійно, використовуючи лише власні ресурси. Це може бути: фінансування наукових досліджень в достатньому обсязі, модернізація та заміна зношеного обладнання, проведення заходів, необхідних для впровадження системи якості «ISO 2001», розробка механізму швидкого реагування на будь-які звернення замовників, проведення агресивної політики збуту в розвинених країнах та ін. Зовнішні заходи без допомоги уряду або міжнародних організацій здійснити неможливо. Вони пов’язані з діями українського уряду як в міжнародних стосунках, так і у внутрішніх економічних відносинах. Внутрішня діяльність українського уряду повинна стосуватися зниження податкового тиску; захисту вітчизняного товаровиробника у антидемпінгових розслідуваннях; вирішення проблеми повернення ПДВ; збереження стабільного курсу національної валюти; поліпшення бізнес-клімату в країні, дотримання міжнародних економічних стандартів, створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, удосконалення нормативно-правової бази розвитку конкурентного середовища тощо [4].

Також слід розглянути таке поняття, як механізм управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Він являє собою сукупність організаційних, правових та економічних методів та важелів, які у взаємодії забезпечують реалізацію комплексних цільових програм та планів підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства.  Формування організаційно-економічного механізму управління міжнародною конкурентоспроможністю необхідне для приведення в дію та забезпечення стабільного функціонування системи управління конкурентоспроможністю. Основу дії механізму конкурентоспроможності складає єднання цілей та задач системи управління з методами, засобами  досягнення цілей та управлінськими рішеннями, які є елементами управління [9].

Отже, через те, що сучасний стан конкурентоспроможності більшості вітчизняних підприємств не дозволяє успішно конкурувати з іноземними фірмами необхідно у рамках загально - національної програми сформувати відповідний пакет заходів, спрямований на фінансове, інвестиційно- інноваційне та інтелектуальне забезпечення необхідних змін в економіці. Це сприятиме успішному входженню України в глобальний ринок і досягненню високого рівня міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

 

 

                  

Висновки

 

Таким чином, ми виявили, що конкурентоспроможність підприємства на зовнішньому ринку є важливою складовою розвитку економіки країни і потребує детального вивчення та введення деяких змін. На жаль, зараз наша країна не може похвалитися високим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку, Але певна позитивна тенденція у зростанні цього показника все ж таки спостерігається.

Конкурентоспроможність  підприємства в найпростішому розумінні  цього поняття трактується як можливість підприємства виробляти  такий товар для реалізації його на зовнішньому ринку, який би найбільш максимально та повно міг би забезпечити потреби покупців та споживачів цього ринку.

Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності компанії мають приділяти увагу управлінню конкурентоспроможністю. В цьому  руслі доцільним є складання стратегії розвитку конкурентоспроможності підприємства, яка дозволяє розставити пріоритети та виділити найважливіші моменти при управлінні конкурентоспроможністю підприємства.

Найважливішою складовою  міжнародної конкурентоспроможності підприємства є товар, який цим підприємством виробляється, а точніше його технічні характеристики, якість, запитаність,  тобто його конкурентоспроможність на зовнішньому ринку.   Для досягнення високої конкурентоспроможності підприємство має перш за все покращувати якість своєї продукції, товару або послуг, забезпечувати високу якість товару та попит на зовнішньому ринку.

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Бондаренко С. М. Моделювання стратегії конкуренції промислового підприємства: Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Ред. О. П. Степанов. – К.: АСК, 2009. – Вип. 7. – С. 404-408.
2. Довбенко В.І. Чинники підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств / В. І. Довбенко// Зовнішня торгівля: право та економіка. - №4. – 2007. – с.15-21.
3. Жук М. Міжнародні стратегії економічного розвитку, Навч. посіб. / М. Жук, Т.  Бауліна. – К.: видавництво ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 348 с.
4. Кочак М. В. Забезпечення конкурентоспроможності економіки України на євразійському просторі / М. В. Кочак // Економіка та держава. Інформаційно-аналітичний журнал. – 2007, №8. – с. 35
5. Савчук А. Конкурентоспособность отраслей промышленного производства: методологические вопросы оценки и анализа / А. Савчук// Економіка промисловості. - 2006. - №2. - с.61 - 66.
6. Сіржук Р. Конкурентоспроможність економіки України / Р. Сіржук. [ Електроний ресурс ]. – Режим доступу: http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=683&pub=5305
7. Уткіна Ю. М. Стратегічна спрямованість управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств / Ю. М. Уткіна// Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. - № 32. -  С. 247-249.
8. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент.- М.: Маркетинг, 2009. - 892 с.
9. Философова Т.Г. Конкуренция и конкурентоспособность – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2007. – 271с.
10. Шварц Г. "Мягкие" составляющие конкурентоспособности /Г. Шварц// Проблемы теории и практики упр. - 2009. - № 4. - С. 96 – 99.