Фактичний стан виробництва і економічної ефективності ярого ячменю

   Затрати на машино-тракторний парк знаходимо  множенням обсягу перевезень (т) на відстань транспортування (км) і на ціну 1 т/км.

   603,75*6*1,35=4890,38 грн.

   Аналогічно  по решті транспортних засобів.

   Загальні  затрати склали 202393,84 грн. 

   

     
 

   

   

7. Визначення  планової собівартості одиниці продукції

 

   Собівартість  продукції – це сума всіх витрат підприємства, пов’язаних із виробництвом і реалізацією продукції, у грошовому виразі. Поділивши витрати на основну продукцію на кількість відповідної продукції, визначають планову собівартість одного центнера продукції.[7; с. 189]

   Планування  собівартості продукції передбачає найбільш ефективне і раціональне  використання наявних сільськогосподарських  угідь, основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів відповідно до вимог  систем землеробства та охорони навколишнього  природного середовища. Обґрунтоване планування витрат, собівартості виробництва  продукції та виконання робіт  – необхідна передумова організації  роботи виробничих одиниць на принципах  комерційного чи господарського розрахунку. Тому план собівартості продукції, робіт  і послуг є одним з найважливіших  розділів плану кожного господарства.

   Матеріально-грошові  витрати на виробництво продукції  планують одночасно і в безпосередньому  зв’язку з розрахунками врожайності  сільськогосподарських культур, агрохімічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і надходження з матеріально-технічного постачання, а також ураховують їх ефективність і кількісний вплив на величину врожайності культур.

   Оскільки  планування та облік виробничих витрат і обчислення собівартості сільськогосподарської  продукції сприятимуть підвищенню ефективності суспільного виробництва, то здійснювати їх потрібно так, щоб забезпечити постійний дійовий контроль за використанням виробничих ресурсів господарства. Необхідною передумовою є порівнянність показників плану та обліку за витратами і собівартістю продукції. Для цього під час планування та обліку слід користуватись єдиними статтями витрат з однаковим змістом витрат по кожній статті, а також єдиними способами розподілу витрат і принципами обчислювання собівартості продукції. 

   Таблиця 10

   Матеріально-грошові  витрати на виробництво ярого ячменю

   на 2010 рік.

Статті  витрат	Всього  витрат, грн.	Структура, %
Витрати на оплату праці	31702,26	15,7
Насіння та садивний матеріал	36000	17,8
Добрива	8175	4
Засоби захисту рослин	11471,25	5,7
ПММ	56539,04	27,9
Амортизація основних засобів	22367,42	11
Загальновиробничі витрати	3804,27	1,9
Загальногосподарські витрати	6340,45	3,1
Затрати на ремонт	16076,59	7,9
Послуги МТП	9917,56	4,9
Всього	202393,84	100

 

   Вартість  побічної продукції знаходимо шляхом множення її ціни на валові збори, отримуємо 7245 грн.

   Собівартість одиниці продукції розраховується відношенням понесених витрат, без витрат на побічну продукцію, на кількість зібраної продукції і складає 32,32 грн.

   Аналізуючи  таблицю, бачимо, що найбільше затрат припадає на паливо-мастильні матеріали  – 27,9 %, а найменше – загальновиробничі  витрати – 1,9 %. 
 
 

   

     
 
 

8. Фінансові результати виробництва  продукції

 

   Для обґрунтування напрямів та виявлення  резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити  оцінку явищ, що відбуваються в даній  галузі. Але на основі одного критерію цього зробити неможливо. Тому потрібні конкретні показники, що відображають вплив різних факторів на процес виробництва  ячменю. Лише система показників дає  змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

   Для того, щоб визначити результат  підприємницької діяльності з урахуванням  доходів і збитків необхідно  спланувати напрямки реалізації продукції, робіт і послуг.

   В загальний обсяг реалізації продукції  в заліковій масі включають кількість  продукції, що реалізується по державних  і регіональних контрактах, форвардних і ф’ючерних контрактах-договорах з заготівельними організаціями, продається на господарському ринку, споживчій кооперації,працівникам господарства, міжгосподарським підприємствам і організаціям, видається натурою в рахунок оплати праці.

   Після виконання договірних зобов’язань  решту продукції підприємства реалізують за власним вибором. Для визначення виручки від реалізації продукції  розраховують середні ціни за одиницю  продукції, що підлягає реалізації, по її видах.

   Продукцію, яку передбачається продавати працівникам  підприємства в рахунок оплати праці, планують по прийнятих в господарстві цінах.

   Продаж  продукції підприємствам і об’єднанням  та на міському ринку здійснюється відповідно до ринкових цін.[6; с.19]

   Продукція на громадське харчування відпускається  по плановій собівартості.

   Збут  продукції планують у базових  кондиціях. Планування реалізації продукції  приведено в таблиці 11. 

   Таблиця 11.

   Канали  збуту

Канали  збуту	ц	%	Реалізаційна  ціна	Виручка, грн.
Контрактація	2500	41,4	91	227500
Товарна біржа	990	16,4	98	97020
Переробні підприємства	1210	20	90	108900
Міський ринок	850	14	93	79050
В рахунок  ОП	487,5	8	85	41437,5
Всього	6037,5	100	Х	553907,5

 

   Аналізуючи  таблицю, бачимо, що найбільшу кількість  продукції господарство планує реалізувати за контрактами, а найменшу – в рахунок заробітної плати працівникам. Виручка від реалізованої продукції 553907,5 грн.

   Таблиця 12.

Планова ефективність виробництва ярого  ячменю

Вид	План виробництва, ц	Виручка від  реалізації, грн.	Витрати, грн.	Чистий дохід, грн.	Рентабельність, %
Ячмінь	6037,5	553907,5	202377	351530,5	173,7

 

   Фермерське  господарство «Мир» в 2010 році планує отримати 351530,5 грн чистого доходу з 6037,5 ц ярого ячменю при рентабельності 173,7 %. 
 
 
 
 
 
 

   Висновки  і пропозиції 

   Виконавши курсовий проект на тему «Організація, планування та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва ярого ячменю на площі 150 га в умовах ФГ «Мир» Великобагачанського району Полтавської області можна зробити слідуючі висновки: об’єктом дослідження є ФГ «Мир», яке знаходиться в селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області, площа якого становить 296 га. Господарство займається виробництвом зерна і технічних культур. За останні 2 роки ярий ячмінь вирощували на площі більше ніж 100 га і мали прибутковий характер виробництва.

   Планування  – це процес визначення цілей і  вибору оптимального шляху їх досягнення. Планування – це сукупність дій  колективів працівників по встановленню завдань, які визначають напрями, темпи  і пропорції розвитку.[7; с. 31]

   Використовуючи  дослідно-статистичний метод планова  урожайність на 2010 рік буде становити 40,25 ц/га. При плановій посівній площі 150 га отримаємо плановий валовий  збір 6237,5 ц.

   Для раціональної організації виробництва  окремих видів продукції, а зокрема  ячменю, складається технологічна карта  на вирощування сільськогосподарської  культури.

   Технологічна  карта – це документ, в якому  плануються технологія виробництва, обсяг  робіт, засоби виробництва і робоча сила необхідна для його виконання, а також розмір матеріальних витрат на вирощування ячменю[6; с. 12] на площі 150 га. В ній передбачаються раціональні й прогресивні технології в умовах ФГ «Мир».

   

   Склавши технологічну карту на вирощування  ярого ячменю на площі 150 га господарство понесе такі витрати: витрати на оплату праці – 31702,26 грн; насіння та садивний матеріал – 36000 грн; добрива – 8175 грн; засоби захисту рослин – 11471,25 грн; паливо-мастильні матеріали – 56539,04 грн; амортизація основних засобів – 22367,42 грн; загальновиробничі витрати – 3804,27 грн; загальногосподарські витрати – 6340,45 грн; затрати на ремонт – 16076,59 грн; послуги машино-тракторного парку – 9917,56 грн; планова собівартість одиниці продукції – 7245 грн. Всього затрат 202393,84 грн. Найбільшу кількість продукції господарство планує реалізувати за контрактами, а найменшу – в рахунок заробітної плати працівникам. Господарство в 2010 році планує отримати 351530,5 грн чистого доходу з 6037,5 ц ярого ячменю при рентабельності 173,7 %.

   

   Як  бачимо, чистий прибуток від виробництва  ячменю склав 356235,5 грн. якщо враховувати, що ячмінь займає 150 га, то для такого вирощування це дуже добрий прибуток. Що до заробітної плати, то вона була середньою. Але економити на заробітній платі не потрібно, так як вона є гарантом добробуту працівників, що в свою чергу впливає на рівень урожайності і прибутку.

   Основними напрямками підвищення економічної  ефективності загального господарства являє собою впровадження господарства досягнень науки і техніки; удосконалення  системи державного регулювання  і структури народного господарства; підтримка встановленого рівня  якості; зниження металоємкості продукції; визначення та здійснення природоохоронних заходів та раціональне використання природних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючих технологій; підвищення віддачі праці.

   Визначальним  фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин. Поряд із впровадженням інтенсивних технологій значну увагу слід приділяти поліпшенню насінництва, зменшенню втрат урожаю при вирощуванні, зберіганні та переробці зерна, впровадженню нових організаційних форм господарювання, посиленню матеріальної заінтересованості працівників. Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування на всіх етапах росту й розвитку рослин, розміщенні культур після кращих попередників, вирощуванні інтенсивних сортів, застосуванні добрив з розрахунку на заплановану урожайність, використанні інтегрованої системи захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб, захисті ґрунтів від ерозії.