Центральні проблеми організації економічної системи. Технологічний вибір у суспільстві

Теоретичні питання.

1.Центральні проблеми організації економічної системи. Технологічний вибір у суспільстві.

    Суспільне виробництво є джерелом задоволення тих чи інших потреб. Потреба - це відчуття нестачі того, що необхідно для підтримання життєдіяльності людини. Матеріальні потреби людей практично безмежні, а це означає, що їх повністю задовольнити неможливо. У кожний конкретний момент індивіди та інститути, що становлять суспільство, відчувають певні невдоволені матеріальні потреби. Окремі з них - їжа, одяг, житло - належать до біологічних потреб людини. Проте під впливом звичаїв і

традицій, що склалися у суспільстві, виникають інші потреби: специфічні види їжі, одягу, житла, які ми намагаємося придбати. Вони часто зумовлюються загальним соціальним і культурним середовищем, в якому ми живемо. З плином часу потреби змінюються і примножуються з появою нових виробів, широкої реклами і енергійного стимулювання збуту. Метою всієї економічної діяльності є намагання задовольнити ці різноманітні матеріальні потреби.

     Економічним ресурсам, або факторам виробництва притаманна одна загальна специфічна властивість: вони рідкісні, тобто їхня кількість обмежена. У цьому і полягає сутність закону рідкісності.

     Кількість орних земель, корисних копалин, капітального устаткування та робочої сили (робочий час) обмежена. Внаслідок рідкісності виробничих ресурсів і тієї межі, яку їхня рідкісність ставить перед виробничою діяльністю, сам обсяг виробництва неминуче обмежений.

    Зважаючи на безмежність потреб і обмеженість ресурсів, перед будь-якою економічною системою постають три фундаментальні проблеми організації економіки: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти?

1. Що і скільки потрібно виробляти? Який набір товарів та послуг і в якому обсязі найповніше задовольнятиме потреби суспільства?

2. Як цей обсяг продукції необхідно виробляти? Як треба

організувати виробництво, які фірми мають виробляти і яку застосовувати технологію виробництва?

3. Для кого потрібно виробляти продукцію? Як необхідно її

розподіляти серед споживачів?

   У різних економічних системах використовують різні способи вирішення цих трьох проблем організації економіки. Ринкова система скеровує ресурси в ті галузі, на продукти яких споживачі виявляють достатній попит, щоб виробництво цих продуктів було

прибутковим. Водночас ринкова система позбавляє неприбуткові галузі обмежених ресурсів. У конкурентній ринковій економіці виробляють продукти лише ті фірми, які спроможні застосовувати економічно найвигідніші методи виробництва.

2.Види та форми  заробітної плати.

    Зарплата — це винагорода, розрахована, як правило, у грошовому еквіваленті, яку за трудовим договором  власник (або уповноважений ним орган чи фізособа) виплачує працівнику за виконану ним роботу Індивідуальні умови оплати праці передбачено в трудовому договорі (трудовому контракті), укладеному між робітником та роботодавцем.

Форми і системи оплати праці – це перелік певних понять і правил, за допомогою яких установлюється залежність оплати праці від  фактичних результатів (витрат) праці. Вимірники витрат праці – кількість виготовленої продукції  або кількість відпрацьованого часу, термін виконання робіт.

Форми оплати праці:

-                   погодинна – це оплата праці  за відпрацьований час (тобто кількість праці  визначається відпрацьованим часом) 

-                   відрядна – це оплата праці за кількість виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг (тобто кількість праці обчислюють кількістю та якістю виготовленої продукції чи виконаної роботи). 

Проста погодинна ОП  — оплата праці залежить від кількості відпрацьованого часу й кваліфікації працівника        

Погодинно-преміальна ОП  застосовується, аби підвищити матеріальну зацікавленість працівників у результатах  їхньої праці.        

 При прямій відрядній ОП  основу оплати становить відрядна розцінка. Її визначають діленням годинної ставки, що відповідає розряду конкретної роботи, на годинну норму виробітку (або множенням цієї ставки на норму часу).          

Відрядно-прогресивна ОП передбачає підвищення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконанням робіт чи наданням послуг упродовж робочого дня, зміни.         

Відрядно-преміальна ОП — робітнику-відряднику, окрім заробітку за відрядними розцінками, виплачують премії за перевиконання кількісних та якісних показників.

Види зарплати:

Основна з/п — це винагорода за виконану роботу відповідно до норм праці.

Додаткова з/п — це винагорода за працю понад норми, за успіхи в роботі, винахідництво та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Інші компенсаційні та заохочувальні виплати — це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами діючого законодавства, або які проводяться понад встановлені такими актами норми — це винагороди за вислугу років, додаткова оплата у вихідні,  оплата щорічних  і додаткових відпусток тощо.

3.Сукупний попит  і фактори,що його визначають.

Сукупний попит (AD) - це сума усіх витрат на кінцеві това-ри і послуги, вироблені в економіці.

У структурі сукупного попиту виділяють:

попит на споживчі товари і послуги;

попит на інвестиційні товари;

попит на товари і послуги з боку держави;

попит на експорт.

   Крива сукупного попиту - AD показує кількість товарів і по-слуг, що споживачі готові придбати при даному рівні цін (рис. 3.1),де: P - рівень цін (індекс цін); Y - реальний обсяг випуску, наякий пред'явлений попит.

Рух уздовж кривої AD відбиває зміни сукупного попиту взалежності від динаміки загального рівня цін.

   Між сукупним попитом і ціною національного продукту існуєопосередкована залежність, яка проявляється через такі ефекти: ефект відсоткової ставки: при зростанні цін покупцям не-обхідно більше грошей для оплати угод, що зумовить зро-стання попиту на гроші і, як наслідок, викличе підвищен-ня їх ціни - відсоткової ставки. Внаслідок цьогозменшиться попит фірм на інвестиції, а домогосподарства менше купуватимуть товарів довготривалого користуван-ня. Ефект відсоткової ставки досліджував Дж. М. Кейнс,тому його називають ефектом Кейнса; ефект багатства: при зростанні цін реальна вартістьфінансових активів зменшується, тому їх власники стають"біднішими". Зі зниженням рівня цін споживачі відчува-ють себе багатшими, що відповідно стимулює споживчівитрати. На ефекті багатства наголосив Артур Пігу, і томуцей ефект називають ефектом Пігу.

   Ефект чистого експорту: падіння рівня цін у країні  знижуєвідсоткові ставки та реальний обмінний курс національноївалюти. Споживачі більше купуватимуть вітчизняних то-варів і менше імпортних. Знецінення національної грошо-вої одиниці стимулює експорт і стримує імпорт, що розши-рює чистий експорт, а отже, й сукупний попит.

   Ефект пропозиції грошей: при незмінній пропозиції гро-шей і зростанні рівня цін реальна пропозиція грошейзменшується. Зменшення реальної пропозиції грошей оз-начає, що вони стають "рідкіснішими" і починається пер-іод "дорогих грошей". За цих обставин процентні ставкизростають і кредит стає менш доступним, обмінний курснаціональної валюти зростає. "Дорогі гроші" ведуть дозменшення обсягів інвестицій, чистого експорту і спожи-вання, а отже, й сукупного попиту.

   Розглянуті фактори є ціновими факторами сукупного попи-ту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукуп-ного попиту від ціни. їх зміна впливає на зміну кута нахилукривої сукупного попиту. Крім ціни на сукупний попит впли-ває безліч інших нецінових факторів економічної кон'юнктури.Наслідком їх впливу є зміщення кривої сукупного попиту впра-во або вліво, до них відносяться фактори:

   Очікування. Цей фактор пов'язаний із прогнозами домашніхгосподарств, підприємств щодо зміни їхніх реальних доходів.Якщо вони прогнозують зростання своїх доходів, то витрача-ють більшу частину своїх поточних доходів. Подібна ситуаціявідбувається, якщо очікується інфляція (більше купувати, щобвипередити ріст цін).

   Зміни в економічній політиці держави. Збільшуючи державнізакупівлі, уряд збільшує сукупний попит. Збільшуючи прибут-ковий податок, держава зменшує сукупні доходи.

   Зміни у світовій економіці. Якщо ціни усередині країни тор-гових партнерів зростають, то це викликає зростання попитуна експорт. Це викликає зростання експорту в даній економіці.

Тести:

4.г

5.в,г

6.б

7.б

8.б