Чи можливий дефолт в Україні к 2015 року

Чи можливий дефолт в Україні к 2015 року?

Чи можна стверджувати, що з такими показниками Україна подолає кризу і унеможливить дефолт до 2015 року?

Дефо́лт — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов'язань (тобто він певною мірою є синонімом поняття "банкрутство"), але, як правило, його використовують вужче, маючи на увазі відмову центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.

Існує різниця між поняттями дефолт — невиконання фінансових обов'язків, неплатоспроможність — неможливість виплачувати зобов’язання, та банкрутство — визнана господарським судом фінансова неспроможність.

Сьогодні світове господарство охоплено другою хвилею фінансово-економічної кризи, відмінність якої полягає в тому, що вона поширилася не лише на фінансово-банківську сферу, а й на систему виробництва та споживання, соціальну царину. Як наслідок, майже в усіх країнах, і насамперед європейської зони, відбулося падіння економіки та виробництва, зростання соціального напруження і безробіття. Нині спостерігається криза валютних систем, і передусім валютної системи євро.  
 
Україну також не оминула фінансово-економічна, виробнича та соціальна криза. Понад те, наша країна виявилася однією із найслабших ланок світового господарства: сьогодні вона посідає 4-е місце у світі за можливістю дефолту (у 2011 р. – 6-е місце).

 Перелік із 18 країн , які опинилися у зоні ризику, аналітики видання Business Insider складали, виходячи з розміру зовнішнього боргу, а також фінансової та політичної стабільності в країні. Вони оцінювали, власне, нинішню ринкову вартість страхування такого боргу на п'ятирічний період, яка відображає можливий ризик дефолту за ним. 
Що свідчить про небезпеку фінансово-економічного колапсу. Така ситуація зумовлена не лише зовнішніми, а й внутрішніми чинниками. Фінансово-економічна катастрофа в Україні є наслідком упровадження моделі державно-монополістичного капіталізму та системи влади, вибудуваної за 21 рік незалежності української держави. Зрозуміло, що означена модель не спроможна вивести країну із прірви, а навпаки, дедалі глибше затягує нас у безодню. Тож постають питання: які процеси відбуватимуться в Україні, і зокрема на Галичині, якщо станеться дефолт; як змінити систему влади та модель розвитку України, аби забезпечити її конкурентоспроможність та процвітання.

За  даними держкомстату України:

 Протягом першого півріччя 2012  року рівень валового зовнішнього боргу України зменшився відносно ВВП з 76.4%  до 74.1% та за станом на 1 липня 2012 року становив 129.0 млрд. дол. США. Зовнішній борг сектору загального державного управління     (далі – ЗДУ)    скоротився     за     звітний період    на 1.9  млрд.  дол.  США – до 23.9  млрд.  дол. США в результаті планового погашення Урядом у ІІ кварталі облігацій зовнішньої державної позики 2007 року та кредиту ВТБ. Відносно ВВП борг сектору ЗДУ скоротився з 15.7% до 13.8%. Планові виплати з погашення кредиту МВФ зумовили    скорочення    зовнішнього    боргу    сектору органів    грошово-кредитного регулювання  (далі  – ОГКР) на 1.2 млрд. дол. США – до 6.2 млрд. дол. США (3.6% від ВВП).Українські    банки    скоротили    обсяг своїх зовнішніх   зобов’язань  на  1.2  млрд.  дол. США до 24.0  млрд.  дол.  США (13.8%  від ВВП), головним чином за рахунок погашення довгострокових кредитів –на 0.9  млрд.  дол. США.  З початку року банками було погашено єврооблігацій на 0.7  млрд.  дол.  США. Водночас на внутрішньому ринку підвищився інтерес  нерезидентів до облігацій банків,  випущених у гривні, у результаті    чого   зобов’язання   за   ними   зросли   на 0.5 млрд. дол. США.  З початку 2009   року    заборгованість українських банків перед нерезидентами скоротилася на 15.4 млрд. дол. США (на 39.1%). Водночас підприємства реального сектору продовжили залучати зовнішні ресурси.  Борг інших секторів за перше півріччя 2012  року   збільшився    на 7.0  млрд.  дол.  США – до 74.7  млрд.  дол.  США (з 41.0% до 43.0% від ВВП) за рахунок  зростання: зобов’язань за негарантованими кредитами на 3.3  млрд.  дол.  США  (у тому числі за кредитами від прямих інвесторів  – на 1.1 млрд. дол. США); кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями – на 3.1 млрд. дол. США. Питома вага боргу інших секторів,  уключно з кредитами від прямого інвестора,  за перше півріччя 2012  року зросла з 53.6%  до 58.0%  валового обсягу зовнішнього боргу України. Частка боргу банківського сектору у валовому обсязі зовнішнього боргу скоротилася з 20.0%  до 18.6%.  Борг секторів ЗДУ та ОГКР на кінець першого півріччя 2012  року становив 23.4% порівняно з 26.4% на початок року. За початковим строком погашення довгострокові зобов’язання становлять 72.8% валового   обсягу   зовнішнього   боргу   (93.9 млрд. дол. США).  Основною валютою зовнішніх запозичень за станом на 01.07.2012 залишається долар США (72.8%). Питома вага зобов’язань в спеціальних правах запозичень  (СПЗ)  за півріччя скоротилася з 12.8%  до 11.5%.  Частка зовнішньої заборгованості в гривні залишається незначною – 2.2%  від валового обсягу боргу.

Прогноз:

Очікувати покращення економічної ситуації ані в цьому році, ані в коротко- чи середньостроковій перспективі не доводиться. Падіння української економіки у 2009 склало 15%, а з початку глобальної рецесії - близько 20%.

За 3-4% росту ВВП виборсуватися з кризи ми будемо ще довго, якщо буде кому і чим. Зростання державного боргу за останні два роки досягло 36% ВВП, що вже виглядає досить загрозливо, а уряд далі розраховує на кредити.

Що чекає на Україну протягом наступних кількох років? Погляньмо на ситуацію з точки зору того, що обіцяє влада, і того, що вона насправді робить.

Вимальовується два сценарії розвитку подій з двома, однаково негативними наслідками. Ці сценарії умовно можна назвати "реформи в обмін на демократію" та "імітація реформ і концентрація влади".

Перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський виключає дефолт України. 
«На сьогодні ми не бачимо загрози дефолту взагалі. Тобто, і в рамках збалансованості бюджету, і в рамках економічного розвитку», — сказав він 13 червня на прес-конференції в Києві. 
За його словами, у країни є всі необхідні ресурси для обслуговування своїх боргів. 

Ситуація в системі державних фінансів України є складною, але заяви на тему дефолту в Україні — безпідставні. Про це повідомив голова Державної казначейської служби України Сергій Харченко, передає «Укрінформ». «Прошу припинити безпідставні виступи і заяви на тему дефолту в Україні. Ситуація досить складна, але не складніша за ситуацію у системі державних фінансів України в 2008 році або поточну ситуацію в Греції, Румунії чи Іспанії», — зазначив голова Держказначейства. 
Однак, за його словами, обсяг фінансових ресурсів на рахунках казначейства на сьогоднішній день є достатнім. «10 млрд грн на рахунках казначейства є надійним захистом від негативного впливу не тільки внутрішніх, але і зовнішніх чинників», — підкреслив Харченко. 
Голова Держказначейства також зазначив, що заплановані показники державного бюджету України на поточний рік виконуються, а погашення боргових зобов'язань держави здійснюється своєчасно.