Єдиний казначейський рахунок

― ОЗ-11 (бюджет) «Інвентарний список основних засобів»;

― ОЗ-12 (бюджет) «Відомість нарахування зношення на основні засоби».

Для оформлення прийняття-передачі основних засобів застосовується Типова форма № ОЗ-1 (бюджет) Акт прийняття-передачі основних засобів. Акт складається на кожний окремий об’єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об’єкт, що був в експлуатації, робиться запис на суму зношення. Для прийняття об’єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один – для установи, яка здає, другий – для установи, яка приймає. Акт затверджує керівник установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується цього об’єкта, передається в бухгалтерію (централізовану бухгалтерію). Складання загального акта на оформлення прийняття кількох об’єктів основних засобів дозволяється лише під час обліку господарського інвентарю, інструменту, обладнання та інших однотипних об’єктів, які мають однакову вартість. Для оформлення прийняття-здачі основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується Типова форма № ОЗ-2 (бюджет) Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів. Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію. В акті зазначається кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт. Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію. Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта та у технічний паспорт об’єкта. Для оформлення вибуття окремих інвентарних об’єктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації застосовується Типова форма № ОЗ-3 (бюджет) Акт про списання основних засобів. Списання основних засобів здійснюється відповідно до порядку, встановленого Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10 серпня 2001 року № 142/181 і галузевими інструкціями. Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником установи, і затверджується у встановленому порядку. Витрати на ліквідацію об’єктів основних засобів, а також вартість матеріальних цінностей, які надійшли від розібрання будівель і споруд, демонтажу обладнання та інших основних засобів, показуються в акті в розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта». Перший примірник акта передається в бухгалтерію, другий залишається у матеріально відповідальної особи і є підставою для здачі на склад брухту, запчастин і матеріалів, які утворилися в результаті ліквідації. Вибуття транспортних засобів внаслідок їх зношення, морального старіння і знищення в результаті аварій, стихійного лиха оформляється актами на списання автотранспортних засобів за Типовою формою № ОЗ-4 (бюджет). Акт про списання складається членами постійно діючої комісії у двох примірниках, один з яких передається в бухгалтерію, а другий залишається у матеріально відповідальної особи. В акті зазначають найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, причини списання, первісну вартість, термін служби, кількість капітальних ремонтів та їх суму, пов’язані з його ліквідацією (демонтаж об’єкта та розібрання) витрати й отримані матеріальні цінності. Якщо внаслідок ліквідації об’єкта виникли витрати або надійшли матеріальні цінності, вони відображаються в розділі акта «Розрахунок результатів списання автомобіля, причепа, напівпричепа». На підставі опису та загальних списків книг, що підлягають вилученню з бібліотек, у двох примірниках складається Типова 
форма № ОЗ-5 (бюджет) Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури. Опис робиться під час чергового перегляду книжкових фондів і виявлення застарілих видань. Окремо опис складається на зношену літературу (порвані книжки, загублені сторінки, які не підлягають відновленню). Перший примірник акта разом з описом здається в бухгалтерію, а другий залишається у матеріально відповідальної особи. Списання літератури з балансу установи проводиться і оформляється на підставі затвердженого розпорядником кредитів акта і квитанції про здачу її в макулатуру. Для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулюючих пристроїв, лабораторного обладнання, виробничого і господарського інвентарю та інших об’єктів основних засобів застосовується Типова 
форма № ОЗ-6 (бюджет) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах. Інвентарна картка відкривається в бухгалтерії на кожний об’єкт, заповнюється на підставі акта прийняття-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1 (бюджет), накладних, технічної та іншої супровідної документації. У картці подається стисла індивідуальна характеристика об’єкта. Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації і капітального ремонту існуючого об’єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (типова форма № ОЗ-2 (бюджет). У стислій індивідуальній характеристиці об’єкта, який обліковується на цій інвентарній картці, повинні бути названі два-три найбільш важливі для нього якісні показники, що не дублюють показників супроводжувальної технічної документації. У разі переміщення основних засобів всередині установи проводиться запис на звороті картки. У разі неможливості внести в інвентарну картку всі якісні і кількісні зміни характеристики об’єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (в ній робиться позначка про відкриття нової картки). Для індивідуального обліку робочої, продуктивної і племінної худоби, а також для обліку багаторічних насаджень і капітальних витрат на поліпшення земель (без споруд) застосовується Типова форма № ОЗ-8 (бюджет) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень). Інвентарна картка ведеться бухгалтерією в одному примірнику. Стисла індивідуальна характеристика тварин обмежується зазначенням даних про їхній вік, масть, кличку, основну прикмету, тавро, породу, зазначених у зоотехнічній документації. Характеристика багаторічних насаджень дається за кількістю висаджених одиниць і розміром займаної ними площі. Для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів, які мають одне і те саме призначення, однакову технічну характеристику і вартість, застосовується Типова форма № ОЗ-9 (бюджет) Інвентарна картка групового обліку основних засобів у бюджетних установах. Картки ведуться за матеріально відповідальними особами. У картках групового обліку основних засобів треба враховувати однотипні інструменти, столовий і кухонний інвентар, бібліотечні фонди, сценічно-постановочні засоби. Записи в цих картках проводяться окремо на кожний предмет із зазначенням його інвентарного номера та суми вартості. Масовий інвентар (пар-ти, інструмент та інші предмети) можна записувати загальними сумами, зазначаючи кількість одиниць та їхні інвентарні номери. Для сценічно-постановних засобів картки відкриваються на матеріально відповідальних осіб і ведуться за предметами одного найменування, близькими за розмірами, якістю матеріалу і ціною. Записи в картках здійснюються у кількісному і вартісному вираженні. Для обліку бібліотечних фондів відкривається одна картка. Облік провадиться тільки у вартісному вираженні загальною сумою. Для реєстрації інвентарних карток, які відкриваються під час здійснення аналітичного обліку основних засобів, застосовується 
Типова форма № ОЗ-10 (бюджет) Опис інвентарних карток з обліку основних засобів. Опис складають в одному примірнику в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуть у розрізі класифікаційних груп основних засобів. У місцезнаходженнях (експлуатації) об’єктів основних засобів для пооб’єктного обліку за матеріально відповідальними особами застосовується Типова форма № ОЗ-11 (бюджет) Інвентарний список основних засобів. Дані пооб’єктного обліку основних засобів за їхнім місцезнаходженням (експлуатацією) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, які ведуться в бухгалтерії. Для обрахування суми зношення основних засобів за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або зруйновані) відповідно до норм зношення, встановлених у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів, застосовується Типова форма № ОЗ-12 (бюджет) Відомість нарахування зношення на основні засоби. Сума нарахованого зношення не може перевищувати 100% вартості основних засобів. На загальну суму нарахованого зношення (сума колонки 8) складається меморіальний ордер, дані якого заносять у книгу «Журнал-головна». Перелічені типові форми затверджені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 2 грудня 1997 року № 125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання», зареєстрованим Міністерством юстиції України 22 грудня 1997 року за № 612/2416. Для прийняття об’єктів необоротних активів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один – для установи, яка здає, другий – для установи, яка приймає. Акт затверджує керівник установи. Після оформлення акт разом з технічною документацією, що стосується цього активу, передається в бухгалтерію (централізовану бухгалтерію). Для оформлення прийняття кількох об’єктів однотипних необоротних активів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), дозволяється складання загального акта прийняття необоротних активів. 
Необоротні активи, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входять працівник бухгалтерії та представник установи вищого рівня. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їхні аналогічні види. У разі отримання необоротних активів, що були у користуванні, вказується відсоток їх зношення. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку. Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийняття цінностей. У разі надходження необоротних активів в установу (на склад) матеріально відповідальна особа на документі постачальника або на акті приймання повинна розписатися в одержанні цих цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання. За місцем зберігання всі необоротні активи повинні перебувати на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі зміни відповідальної особи у випадках, передбачених чинним законодавством (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебувають на її зберіганні, у порядку, передбаченому Державним казначейством України. Про результати інвентаризації складається акт прийняття-здачі, який затверджується керівником установи. Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необоротних активів. Необоротні активи в установах обліковуються за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об’єктами. Окремим інвентарним об’єктом вважається закінчений конструктивний пристрій з усіма пристосуваннями і пристроями, що належать до нього, конструктивно відокремлений предмет, який призначений для виконання визначених самостійних функцій, або визначений комплекс конструктивно об’єднаних предметів, що становлять єдине ціле і разом виконують певну роботу. У бухгалтерії установи, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, ведеться по-предметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет). Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації й капітального ремонту існуючого об’єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів. У картці зазначаються дата й номер акта впровадження необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об’єктів (предметів). Якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки та ін. є дорогоцінні метали, то в розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта» зазначається перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, зазначена в паспорті. Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об’єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповнюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться позначка про відкриття нової картки). Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях – додатково і за обслуговуваними установами. Інвентарні картки списаних необоротних активів, після внесення в них позначок про списання, здаються в архів. Термін зберігання інвентарних карток в архівах установ становить три роки після їх ліквідації. Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих необоротних активів додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено їх реалізацію або ліквідацію. Картка передається разом з реалізованим необоротним активом. Записи в картках обліку необоротних активів здійснюються в кількісному та вартісному виразах. Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий – підгрупу і останні чотири знаки – порядковий номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділено підгрупи, четвертий знак позначається нулем. Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріпляється до об’єкта, позначається фарбою на об’єкті або проставляється іншим способом. Якщо інвентарний об’єкт є складним і має ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті. Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий – підгрупу і три останні знаки – порядковий номер предмета у підгрупі. Предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети маркіруються спеціальним штампом незмивною фарбою. Штамп повинен мати найменування установи, а в разі здачі предметів в експлуатацію – додатково зазначати рік і місяць видачі. Матеріально відповідальні особи відповідають за надходження в експлуатацію немаркірованої білизни, постільних речей та інших матеріальних цінностей у порядку, встановленому чинним законодавством. Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складають оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги «Журнал-головна». Необоротні активи, які стали непридатними, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10 серпня 2001 року № 142/181 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2001 року за № 787/5978. Для визначення непридатності необоротних активів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

― керівника або його заступника (голова комісії); 
― головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, – особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

― керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності; ― особи, яка відповідає за збереження необоротних активів;

― інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи. Постійно діюча комісія установи:

а) проводить огляд необоротних активів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поповерхові плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

б) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об’єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;

в) встановлює конкретні причини списання об’єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;

г) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття необоротних активів із експлуатації;

ґ) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта і проводить їх оцінку;

д) здійснює контроль за вилученням зі списаних необоротних активів придатних вузлів, деталей і матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їхню кількість, вагу та контролює їх здачу на відповідний склад.

В актах на списання зазначаються дані, які характеризують об’єкт: рік виготовлення або будівництва, дата його отримання установою, первісна вартість, сума нарахованого зношення за даними бухгалтерського обліку, кількість проведених капітальних ремонтів та інше. У них докладно зазначаються причини вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. У разі списання з обліку установ необоротних активів, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію, де пояснюються причини, які спричинили аварію, та зазначаються заходи, вжиті щодо винних осіб. Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформлюються меморіальним ордером, який є накопичувальною відомістю вибуття та переміщення необоротних активів. У накопичувальну відомість записи робляться за кожним документом, дані меморіального ордера заносяться в книгу «Журнал-головна». Суми, отримані установами від продажу необоротних активів (крім будівель і споруд), а також від продажу матеріалів із розібраних окремих об’єктів необоротних активів, залишаються в розпорядженні установи (якщо інше не встановлено чинним законодавством України) з правом подальшого їх використання на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів того ж призначення. Кошти від реалізації та розібрання необоротних активів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду установи, використовуються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується установа. У разі передачі установи з підпорядкування одного державного органу в підпорядкування іншого, всі необоротні активи передаються безоплатно, якщо інше не передбачено чинним законодавством України. На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зношення. Зношення визначається та обліковується на будинки й споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий (включаючи пристрої) і господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку.

Зношення не нараховується на такі необоротні активи:

1) земельні ділянки та  капітальні витрати на поліпшення  земель;

2) будинки й споруди, які  є унікальними пам’ятками архітектури  та мистецтва; 
3) обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети й інші наочні посібники, що зберігаються в кабінетах і лабораторіях і використовуються з навчальною та науковою метою;

4) продуктивну та племінну  худобу, службових собак, декоративних  і піддослідних тварин; 5) багаторічні  насадження, що не досягли експлуатаційного  віку;

6) сценічно-постановні засоби;

7) документацію з типового  проектування;

8) фільмофонди;

9) експонати тваринного  світу (в зоопарках та інших  аналогічних установах);

10) бібліотечні фонди;

11) музейні і художні  цінності;

12) малоцінні необоротні  матеріальні активи;

13) білизну, постільні речі, одяг та взуття;

14) природні ресурси;

15) тимчасові нетитульні споруди;

16) матеріали довготривалого  використання для наукових потреб;

17) необоротні матеріальні  активи спеціального призначення.

Зношення не визначається також за необоротними активами установ, які перебувають за кордоном.

Зношення основних засобів,  нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів ведеться на рахунку  13 «Зношення необоротних активів»  Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ з розподілом на відповідні субрахунки.

Зношення об’єктів (предметів) необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених норм. Нараховане зношення у розмірі  100  відсотків вартості на об’єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання.  Нарахування зношення не може проводитися понад 100 відсотків вартості необоротних активів.

Сума зношення необоротних активів обраховується за повний календарний рік  (незалежно від того,  у якому місяці звітного року вони придбані або зруйновані)  відповідно до норм зношення, встановлених у відсотках до первісної вартості кожної з груп необоротних активів.  Загальна сума нарахованого зношення відображається в меморіальному ордері за встановленою формою,  дані якого заносяться в книгу «Журнал-головна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Структура комплексу технічних засобів казначейського виконання бюджетів.

Для розуміння структури комплексу технічних засобів на рисунках 1  і  2  наведено перелік і функціональну взаємодію складників АС  «Казна»  на центральному і регіональному рівнях відповідно.

 Рис.1. Перелік і функціональна взаємодія складників АС «Казна»

   на центральному рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Перелік та функціональна взаємодія складників  АС «Казна» та інших АС на регіональному рівні.                                                                                                                                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

 

Комплекс технічних засобів  (КТЗ)  казначейського виконання бюджетів складається з таких основних компонентів:

  ― КТЗ  –  казначейського виконання бюджетів усіх рівнів за доходами (КТЗ – АС «Казна-Доходи»);

  ― КТЗ  –  казначейського виконання бюджетів усіх рівнів за витратами (КТЗ – АС «Казна-Видатки»);

  ― КТЗ  –  планування витрат Державного бюджету на центральному рівні (КТЗ – АС «Казна-Видатки-Центр»);

  ― КТЗ – супроводження АС «Казна» (КТЗ – АС «Казна-С»);

  ― КТЗ – загального користування (КТЗ – АС «Казна-ЗК»);

  ― КТЗ – віддаленого доступу (КТЗ – АС «Казна-Доступ»);

  ― КТЗ – радіодоступу;

  ― КТЗ  –  взаємодії із зовнішніми користувачами  (КТЗ  –  АС  «Казна-ЗКор»);

  ― КТЗ – забезпечення доступу зовнішніх користувачів до АС «Казна» (КТЗ – АС «Казна-ЗКор-Доступ»);

  ― КТЗ  –  Web-представництва й організації доступу до мережі Internet (КТЗ – АС «Казна-Web»);

― КТЗ – обмеження доступу;

  ― КТЗ – адміністрування й управління АС «Казна»;

  ― КТЗ – локальних обчислювальних мереж РВДК/ВДК/УДК/Центрального апарату Державного казначейства України;

  ― КТЗ  –  корпоративної мережі Державного казначейства України.

  КТЗ – АС «Казна-Доходи»  призначений для функціонування АС «Казна-Доходи» і складається з таких основних вузлів:

  ― двох  4-процесорних серверів баз даних  (БД)  Acer  Altos 2200  під управлінням СУБД  Oracle  9i,  що мають загальну систему дискової пам'яті  Acer  Altos  RS710  і працюють у режимі гарячого резерву;

  ― пристроїв резервного копіювання,  що складаються з  WS резервного копіювання і стрічкової бібліотеки (Tape Autoloader  HP SureStore DAT40x6);

  ― системи зв'язку з СЕП НБУ;

  ― системи обробки файлів СЕП;

  ― системи обробки файлів клієнтів  (платіжних документів клієнтів);

  ― зовнішнього серверу клієнт-банку,  призначеного для клієнтів РП;

  ― внутрішнього серверу клієнт-банку,  призначеного для співробітників УДК;

  ― робочих місць співробітників РП.

  Система обміну інформації з АС  «Казна-Видатки»  складається з серверу Gate, що виконує функції шлюзу, реплікатора БД РП в частині підтвердження платежів, які надходять упродовж операційного дня на рахунки клієнтів, загального поля дискової пам'яті для файлового обміну інформацією між РП і рештою підсистем АС «Казна», SQL-серверу, необхідного для надання інформації про до-

ходи всім категоріям споживачів (від населення до органів держав-

ної влади і управління).

  Схему КТЗ – АС  «Казна-Доходи» показано на рис. 3.

  КТЗ – АС «Казна-Видатки» призначений для функціонування АС «Казна-Видатки» і складається з таких основних вузлів:

  ― одного  4-процесорного  WEB-серверу  Intel  SRSH4,  backup

 контролера домену (BDC), Firewall-серверу, поштового серверу;

  ― одного основного  4-процесорного  MS  SQL-серверу  Intel SPSH4;

 

Рис 3. Схема КТЗ – АС «Казна-Доходи»

 

― одного архівного  (звітного)  4-процесорного  MS  SQL- серверу Intel SPSH4;

  ― загальної системи дискової пам'яті типу  Fibre  Channel StorageWorks MSA1000;

  ― primary-контролера домену (PDC), серверу віддаленого доступу (RAS), Firewall-серверу, VPN-серверу, Router;

  ― модема для комутованих телефонних каналів зв’язку;

  ― пристрою доступу  до мережі  ISDN,  що виконує функції  Firewall-серверу, VPN-серверу, Router.

  MS SQL-сервер архівний (звітний) виконує дві функції:

  1) Слугує повним backup основного MS SQL-серверу з моменту відкриття поточного операційного дня АС «Казна-Видатки».

  2)  Використовується  (з моменту відкриття поточного операційного дня АС  «Казна»)  для отримання будь-яких видів звітних документів за видатками з метою зменшення навантаження на основний сервер.

  Весь комплекс технічних засобів АС  «Казна-Видатки»  конструктивно зібрано у промисловій 19-дюймовій шафі.

  КТЗ – АС  «Казна-Видатки» на сьогодні працює під управлінням серверної операційної системи (ОС) MS Windows NT 4.0.

  Схему КТЗ – АС  «Казна-Видатки» показано на рис. 4.

  КТЗ  –  АС  «Казна-Видатки-Центр» призначений для функціонування АС «Казна-Видатки-Центр» і складається з таких основних вузлів:

  ― одного 4-процесорного WEB-серверу  Intel SRSH4, backup-контролера домену (BDC), Firewall-серверу, поштового серверу;

  ― одного основного  4-процесорного  MS  SQL-серверу  Intel SPSH4;

 

 

Рис. 4. Схема КТЗ – АС «Казна-Видатки»

― одного архівного  (звітного)  4-процесорного  MS  SQL- серверу Intel SPSH4;

  ― загальної системи дискової пам'яті типу  Fibre  Channel StorageWorks MSA1000;

  ― primary-контролера домену (PDC), серверу віддаленого доступу (RAS), Firewall-серверу, VPN-серверу, Router.