Злиття і поглинання компаній як основа процесу глобалізації

 

 

 

 

 

 

 

 

Домашнє завдання

з дисципліни «Міжнародні економічні відносини»

на тему:

«Злиття і поглинання компаній як основа процесу глобалізації»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2011

З М І С  Т

 

 

 

    Втуп …………………………………………………………………………………………3

1. Стан ринку злиття та поглинання…………………………………………………….4

      2. Міжнародний ринок злиттів і поглинань: останні тенденції і перспективи росту...12

     Висновки ……………………………………………………………………………….…20

     Список використаної літератури…………………………………………………………22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сучасний стан розвитку вітчизняної  економіки може бути охарактеризований  як другий етап первісного накопичення  капіталу, специфікою якого є перерозподіл власності та ринків. Зазначимо, що первісне накопичення капіталу призвело до появи різного роду угруповань та холдингів, більшість з яких не мають яскраво вираженої галузевої специфіки і уявляють собою конгломерати різнопрофільних активів, які були придбані власниками "за нагодою". В результаті - використання цих активів не укладаються в ефективний бізнес, оскільки керування ними потребує знання специфіки ринків і менеджменту та призводить до появи численних додаткових галузевих ризиків. Класифікувати такі об'єднання як диверсифіковані також не можна, оскільки їх набуття не було пов'язане із дотриманням основних правил диверсифікації, а здійснювалося стихійно. Тому сьогодні в Україні спостерігається подальше реструктурування економіки, що призводить до появи логічно побудованих бізнесів. Свідченням цього є зростання угод, пов'язаних із перерозподілом ринку і сфер впливу, які можна віднести до операцій, що мають загальну назву - "операції злиття та поглинання (merger and acquisition - М&А)".

Реорганізація бізнесу шляхом операцій злиття та поглинання не є новою  в світовій практиці, класифікованими  та дослідженими є причини, технології проведення та методи фінансування цих операцій, проте в Україні вони мають свою специфіку, пов'язану із особливостями розвитку національної економіки.

Проблемами здійснення операцій М&А  займалося багато провідних  вчених, серед яких можна виділити таких як Гохан П.А., Рід С.Ф., Брігхем Ю., Гапенські Л., Віпул К. Бансал , Брейли Р., Майерс С.,  : І. Г. Владимирової, В. М. Гейця, Т. Дж. Галпіна, С. Крістофферсон, С. Ляпіної, С. Мочерного, О. Пасхавера, К. Савіцького, А. В. Сизова, В. В. Уварова, Р. С. Фостер та багатьох інших.

 

1. Стан ринку злиття та поглинання

В усьому світі різні сектори  економіки зазнають значних змін. Консолідація бізнесу в Україні  здійснюється всупереч світовим закономірностям  розвитку процесів злиття та поглинання. Процес глобалізації сучасної світової економіки вимагає нового рівня розвитку бізнесу в Україні. На сучасному етапі Україна опинилась у несприятливому економічному становищі, в якому перед вітчизняними компаніями гостро стала проблема подолання кризової ситуації у корпоративних процесах. Виникла потреба пошуку дієвих технологій щодо освоєння сучасних методів реструктуризації власності, застосування конкретних і ефективних заходів, пов’язаних з удосконаленням механізмів корпоративного управління. У цьому аспекті діяльність щодо злиття і поглинання корпорацій — як основних елементів реструктуризації, дієвих механізмів корпоративного управління заслуговує особливого вивчення.

Для українських компаній злиття/поглинання частіше за все залишаються єдиним можливим способом за найбільш короткий строк збільшити капіталізацію. Ще однією причиною зростання популярності в Україні операцій зі злиття, фінансові аналітики вважають підвищення конкуренції — що гостріша конкуренція в певному ринковому сегменті, то активніше власники шукають шляхи підвищення інвестиційних можливостей своїх підприємств. Злиття може бути однією з можливих стратегій протидії конкурентам. Також злиття (приєднання) використовується у схемах з оптимізації оподаткування шляхом придбання збиткових підприємств. Як наслідок, змінюються характер конкуренції і структура економіки, що призводить до підвищення ступеня відкритості економічної системи країни для міжнародної конкуренції. Міжнародні злиття і поглинання стали одним з основних способів здійснення стратегії розвитку компаній у сучасних умовах, що підтверджує досвід

країн Європейського Союзу [1].

Отже, до корпоративної консолідації власників бізнесу підштовхує також  необхідність збільшення його конкурентоспроможності, в тому числі й на міжнародному рівні, особливо на фоні укрупнення конкурентів.

Актуальність теми дослідження  полягає в тому, що на даний момент ринок злиття та поглинання в Україні  знаходиться на початковому етапі  розвитку. Як результат, відсутність  детальної статистичної бази здійснення угод та інформації про подальший розвиток компанії, а також недостатня розвиненість фондового ринку, який би міг би бути своєрідним об’єктивним індикатором успішності проведених угод. Усе це ускладнює аналіз ефективності

угод за участю українських підприємств [4].

Світові інтеграційні процеси, які  протікають у всіх галузях економічної  діяльності, не могли обійти стороною і Україну. Процеси, які відбуваються на українському ринку, свідчать про те, що багато вітчизняних компаній активно включаються в процес глобалізації, переймають зарубіжний досвід, використовують новітні технології розвитку бізнесу. Однак необхідно враховувати національну специфіку становлення прав власності та розвитку принципів корпоративного управління.

Через те, що, як відмічають ряд вітчизняних авторів, процеси інтеграції підприємств в Україні мають свої характерні риси, то це, в свою чергу, виділяють їх серед зарубіжних:

1) слабка захищеність прав власності  та прав інвесторів, внаслідок  чого виникає значний ризик  втрати вкладень, що обумовлює їх захист шляхом встановлення контролю над об’єктом інвестування (підприємством);

2) Україна переживає період становлення  корпоративних відносин. Цей процес  перейшов на стадію зростання  у різних секторах економіки;

3) низька правова культура [6].

Злиття та поглинання в Україні  ставлять за мету досягнення тих самих  цілей, що й зарубіжні компанії: у  випадку стратегічних інвесторів —  мінімізація витрат, розширення масштабів  діяльності, вихід на нові ринки, інтеграція технологій, збереження позицій у бізнесі й  розширення сфер впливу; у випадку фінансових інвесторів до мотивів корпоративної консолідації можна віднести оптимальне розміщення капіталу, підвищення капіталізації компанії — цілі й отримання прибутку від її подальшого продажу.

У зв’язку з високим ступенем концентрації власності в Україні, значна частина операцій зі злиття та поглинання здійснюється в рамках розширення, реструктуризації або  диверсифікації діяльності потужних українських холдингів. Саме тому на сьогодні в Україні

поглинання є більш поширеним способом зростання промислових груп, ніж злиття на паритетних умовах.

У широкому розумінні злиття, чи поглинання (від англ. mergers/acquisitions) є одним із способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї діяльності та сфер впливу на окремому ринку[8].

Поглинання передбачає об’єднання двох або декількох самостійних  економічних одиниць, за якого поглинаюча структура зберігається і до неї  переходять активи і зобов’язання юридичних осіб, що поглинаються.

При цьому юридичні особи, які поглинаються, або припиняють свою діяльність, або контролюються шляхом участі в капіталі [4,].

Відповідно до українського законодавства, злиття в Україні може здійснюватися  двома шляхами: консолідації або  приєднання.

У результаті реорганізації підприємства постає потреба скасувати державну реєстрацію одних суб’єктів господарювання і зареєструвати або перереєструвати інших. У результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змінюється правовий статус юридичної особи. За формальними ознаками розглядають три види реорганізації (рис. 1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);

спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення); без змін розмірів підприємства (перетворення) [8];

Законодавство України не містить визначення поняття «поглинання», проте на практиці це означає отримання контролю однією компанією над акціями або активами іншої компанії. Існують три загальноприйняті моделі поглинання: придбання корпоративних прав; придбання активів; придбання боргів.

З урахуванням характеру інтеграції компаній доцільно виділяти такі види злиття:

горизонтальні злиття;

вертикальні злиття;

родові злиття;

конгломератні злиття.

Горизонтальне злиття (horizontal merger) здійснюється між компаніями однієї галузі. В результаті відбувається концентрація активів, збільшується ринкова частка та зростає конкурентоспроможність, проте знижується конкуренція.

Вертикальне злиття (vertical merger) відбувається між двома компаніями, що здійснюють різні стадії виробництва одного і того ж кінцевого продукту і мають відносини "покупець-продавець". Як правило об'єднуються компанії, що знаходяться на різних стадіях технологічного ланцюжка виробництва певного продукту. Від вертикального об'єднання очікується зменшення витрат, зокрема проміжних та дублюючих, що має призвести до зниження собівартості кінцевого продукту. Вертикальні злиття істотно не впливають на рівень конкуренції.

Конгломератне злиття (conglomerate merger) відбувається між фірмами, які зайняті непов'язаними між собою видами діяльності. Вважається, що конгломератні об'єднання призводять до зниження ризиків за рахунок диверсифікації.

На думку автора, більш точною є класифікація, за якою виділяють  окремо четвертий вид - родові злиття (congeneric merger), які охоплюють об'єднання підприємств споріднених між собою, але не виробників однакового продукту. Від такого об'єднання очікується розширення спектру продукції, підвищення конкурентної переваги, зниження витрат, підконтрольність галузевих ризиків та диверсифікація.

Рис. 1 Структура угод злиття/поглинання за галузями економіки  в Україні у 2006 році (загальна кількість  оприлюднених найбільших угод – 56)

 

 

 

Залежно від національної приналежності  можна виділити два злиття компаній:

національні злиття — об’єднання компаній, які знаходяться в межах однієї країни;

транснаціональні злиття — злиття компаній, що знаходяться в різних країнах (transnational merger), придбання компаній в інших країнах (cross-border acquisition) [4].

З огляду на глобалізацію господарської  діяльності у сучасних умовах  характерною рисою стає злиття та поглинання не тільки компаній різних країн, але й транснаціональних корпорацій.

Залежно від ставлення управлінського персоналу компаній до угоди про  злиття або поглинання компанії можна  виділити:

дружні злиття — злиття і поглинання, за яких керівний і акціонери підтримують дану угоду;

ворожі злиття — злиття і поглинання, за яких керівний склад цільової компанії не згодний з угодою і здійснює низку заходів, що спрямовані проти  захоплення. У цьому випадку компанії доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової компанії з метою її поглинання [4].

В Україні 98 % злиттів і поглинань  є недружніми. Існує достатньо  причин, що пояснюють дану кількість  нерівноправних злиттів. По-перше, хвиля  ринкових злить в країнах Євросоюзу забезпечується, насамперед, функціонуванням фондових ринків. За даними досліджень консалтингової групи «KPMG», більша частина міжнародних, і значна частина національних злиттів у Європі оплачувалась акціями, а не в грошовій формі. В Україні, на сьогодні це є неможливим, оскільки у вітчизняному законодавстві технологія цивільного злиття-поглинання не прописана, тобто фактично відбувається захоплення компаній. По-друге, складна структура українських корпорацій, які в основному організовані як група компаній, робить придбання активів уже існуючого підприємства більш технологічною й менш ризикованою угодою в порівнянні з реорганізацією двох компаній, що зливаються. Ще одним аргументом проти злиття є відносини в українських компаніях власників, менеджерів, кредиторів й дебіторів компаній, а також владних структур [1].

Недружні поглинання здійснюються щодня, проте не враховуються статистикою. Надбаннямгромадськості стають лише ті корпоративні війни, коли керівництво  поглинених компаній відстоює свої права у суді. Наприклад, захоплення «Оболоні» компанією «Сармат», молококомбінату «Придніпровський» компанією «Галактон», скандальний перехід активів «Рівнеазоту», Херсонського заводу коньячних виробів «Таврія», тощо. Вирішальним чинником, який визначає рішення щодо придбання підприємств, є їх вартість. Неправильна оцінка вартості об’єкта поглинання зумовлює виникнення дефіциту Free Cash-flow та зниження вартості підприємства, яке здійснило придбання [5].