Потреба підприємств у працівниках в м. Києві за 2007 – 2012 рр

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

Тема:

Потреба підприємств  у працівниках

 в м. Києві

за 2007 – 2012 рр.

 

 

 

 

Виконала студентка

3 курсу, спец. 6503, 10 групи

Юхимюк Дарина Вікторівна

 

КРИТЕРІЙ	ОЦІНКА
Логічна послідовність викладу  матеріалу
Стислість і точність формулювань
Обґрунтованість висновків та  пропозицій
Відповідність вимогам до оформлення

 

 

 

КИЇВ-2013

ЗМІСТ

     Вступ

1. Теоретичні основи виникнення безробіття.

     1.1.Сутність безробіття, його зміст, причини, форми, види. Рівень безробіття.

    1.2. Чинники формування безробіття. Соціально-економічні наслідки безробіття.

2. Аналіз рівня безробіття в м. Києві.

    2.1. Аналіз  рівня безробіття.

    2.2. Основні причин безробіття.

3. Пропозиції  щодо зниження рівня безробіття в м. Києві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність даної роботи полягає в необхідності створення програм по зниженню безробіття відповідно до сучасних умов і ситуації на ринку праці.

Метою дослідження є аналіз ситуації з рівнем безробіття в місті Києві, розробка пропозицій щодо покращення або вирішення проблеми.

Завданнями данного дослідження є:

• Визначення рівня безробіття, його особливостей в м. Київ;
• Аналіз економічних та соціальних умов існування наявного рівня безробіття в м. Київ;
• Виявлення факторів впливу на рівень безробіття в м. Київ;
• Розробка та обґрунтування доцільності пропозицій щодо зниження рівня безробіття в м. Київ з урахуванням економічного, соціального та правового аспектів.

Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти існування безробіття та розробки пропозицій щодо зниження його рівня в м. Київ.

Об'єктом дослідження є рівень безробіття в м. Київ.

У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи виникнення безробіття

1.1.Сутність безробіття, його зміст,  причини, форми, види. Рівень безробіття.

Безробітні  у визначенні Міжнародної організації  праці (МОП) — особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

• не мали роботи (прибуткового заняття);
• активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;
• готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Безробіття як економічний феномен пов'язане з перевищенням пропозиції ресурсу праці над попитом на цей ресурс.

Безробітні  - це непрацюючі особи, що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент.

Існує два  види безробіття:

1. Вимушене.
2. Добровільне.

Добровільне безробіття пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, утриматись від пропозиції праці за неприйнятних для неї умов.

Вимушене безробіття не пов'язане з вільним волевиявленням особи, яка входить до складу робочої сили, а зумовлене чинниками, що перебувають поза її вибором.

Добровільне та вимушене безробіття проявляються у відповідних формах.

Існує досить багато форм безробіття, але найважливішими з них є  три: фрикційне, структурне і циклічне, - саме ці форми важливі для визначення природного рівня безробіття. Фрикційне безробіття виникає у зв'язку з тим, що встановлення рівноваги між кількістю та якістю найманих працівників, з одного боку, і кількістю та якістю робочих місць - з іншого, потребує певного часу. Фрикційно безробітні вже мають кваліфікацію, навички, досвід, які можна продати на ринку праці. Фрикційне безробіття, як правило, добровільне і короткострокове. Структурне безробіття зумовлене змінами у структурі попиту на працюючих у зв'язку зі змінами структури економіки. Ця форма безробіття виникає у зв'язку з тим, що певні професії "старіють" і потреба в них значно зменшується або й зовсім зникає. Разом з тим виникають галузі та види виробництв, які потребують нових навичок, кваліфікацій, знань, професій. Структурне безробіття є переважно вимушеним і значно тривалішим, ніж фрикційне.

Фрикційне та структурне безробіття становлять природне безробіття.

Природним вважають таке безробіття, за якого:

- спостерігається повна зайнятість, тобто така зайнятість, за якої  зберігається конкуренція на  ринку праці та забезпечується  ефективне використання найманої  праці;

- досягається потенційний обсяг  національного виробництва (спостерігається  за повного та раціонального використання всіх видів ресурсів);

- немає інфляції.

 Існують й інші форми безробіття, які не чинять визначального впливу на економіку, але знати про які важливо, оскільки вони зачіпають інтереси певних груп працездатних.

 

1.2. Чинники формування  безробіття. Соціально-економічні наслідки  безробіття.

Чинники формування безробіття:

- структурні  зрушення в економiцi, якi призводять  до масштабних змiн у структуpi й кiлькостi попиту на робочу силу i мають особливо тяжкі наслiдки в перiоди стагнацiї або зниження ділової активностi;

- зниження  темпів економічного розвитку, що  спричинюються до зменшення кiлькостi робочих мiсць, порушення збалансованості  чисельності працiвникiв з кiлькiстю  робочих мiсць;

- недостатнiй сукупний попит;

- iнфляцiя,  яка виявляється в скороченнi  капiтальних вкладів (зменшення  iнвестицiй призводить до скорочення  виробництва, а отже, i зайнятостi), а також у зниженнi реальних  доходiв населення, що зумовлює  збiльшення пропонування робочої  сили за умови зниження попиту  на неї;

- спiввiдношення  цiн на фактори виробництва,  яке веде до переважання працеощадних  технологiй;

- НТП,  наслiдки якого посилюють безробiття  через комплексний вплив, котрий  виявляється, по-перше, у впровадженнi  працеощадних технологiй, автоматизацiї  виробництва, що витискає велику  кiлькiсть неквалiфiкованої працi; по-друге, в ускладненнi виробництва,  що неминуче спричинюється до  спецiалiзацiї, а отже, збiльшення  структурних диспропорцiй мiж  попитом i пропонуванням робочої  сили.

- недостатня  професiйна i територiальна мобiльнiсть  робочої сили;

- недостатнiй  розвиток програм зайнятостi;

- низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i перепiдготовки;

- низька  економічна активність різних груп населення.

Конструктивний  вплив безробіття на економіку. Пристосування найманих працівників до вимог ринку праці. Забезпечення мобільності ресурсів у часі та просторі. Резервування частини трудових ресурсів у різні періоди економічної кон'юнктури в одних сегментах для можливості використання їх в інших. Стихійне регулювання попиту і пропозиції праці в територіальному, галузевому, професійному та кваліфікаційному аспектах

Деструктивний вплив безробіття на економіку. Кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП на 2,5 %. Зменшення рівня доходів та добробуту в суспільстві. Посилення тиску на державний бюджет. Посилення негативних психологічних тенденцій у суспільстві. Порушення суспільного спокою.

 

2. Аналіз  рівня безробіття в м. Києві.

2.1. Аналіз  рівня безробіття.

У Києві найвищий серед регіонів України рівень зайнятості населення - 64,5 % (в Україні - 60,2 %). При  цьому рівень безробіття, за даними Міжнародної організації праці, в столиці має тенденцію до зниження і є найнижчим в державі (Київ - 5,4 %, Україна - 7,5 %).

Табл. 1. Безробітне населення, тис.осіб (за методологією МОП), м. Київ

Отже, за табл.1 видно, що рівень безробіття в місті Києві впродовж 2007-2009 років зростав, однак, з 2009 по 2012 рівень безробіття почав знижуватися. Якщо в 2009 році кількість безробітних становила 96,5 тис., осіб, то в 2012 ця кількість знизилася до 81тис. осіб.

Табл. 2. Безробітне населення працездатного віку зареєстроване у державній службі зайнятості, в середньому,тис. осіб

На  базі табл. 1 і табл. 2 можна сказати, що хоча рівень безробіття з 2009 почав  зменшуватися, кількість працездатного  населення, що зареєстрована у державній  службі зайнятості, зросла.

Від початку  року зросли обсяги працевлаштування громадян, які звертаються до столичної  служби зайнятості, в порівнянні з  відповідним періодом минулого року. Скоротилася середня тривалість безробіття. Також майже втричі зросли обсяги працевлаштування безробітних, які мають додаткові гарантії у сприянні цьому, в тому числі  осіб з інвалідністю.

Найбільше через  службу шукають роботу висококваліфіковані  працівники: більше третини - особи, які  обіймали керівні посади, майже половина - фахівці, технічні службовці. Проте  саме для цих категорій безробітних  вакансій не вистачає. І навпаки - попит  перевищує пропозицію для працівників  сфери обслуговування й торгівлі, кваліфікованих робітників з інструментом, робітників з обслуговування устаткування та машин, для вакансій за найпростішими  професіями.

 

2. Основні причин безробіття.

Причин незайнятості може бути безліч. Деякі з них:

● звільнені з економічних причин;

● звільнені за власним бажанням;

● не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації;

● звільнені у зв'язку з закінченням  терміну контракту;

● безробітні з інших причин;

● демобілізовані з військової строкової служби;

● звільнені за станом здоров'я, або  через оформлення пенсії за віком, інвалідністю.

3. Пропозиції щодо зниження рівня  безробіття в м. Києві.

Загалом, можна зробити висновок, що рівень безробіття в м. Київ в порівнянні з іншими регіонами є найнижчим. Однак, є деякі пропозиції щодо подальшого рівня зниження цього показника.

Існує потреба у дослідженні  ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей та здійсненні перекваліфікації працівників відповідно до неї, застосуванні нових методів подолання безробіття, покращенні стану виробництва. Важливими заходами є активна державна політика зі сприяння зайнятості – працевлаштування незайнятих на вільні та новостворені робочі місця, професійне навчання та перенавчання, організація громадських, сезонних робіт, надання дотацій роботодавцям.

Необхідно стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення  податкового тиску, полегшення порядку  реєстрації підприємств.

З початку  цього року набрав чинності новий  Закон України "Про зайнятість населення", метою якого є посилення  мотивації працівників і роботодавців до легального працевлаштування, зниження рівня молодіжного безробіття, покращення ситуації із зайнятістю людей зрілого  віку, розширення можливостей для  професійного зростання, підвищення темпів створення нових робочих місць.

Також реалізація деяких інвестиційних проектів, організованих в цьому році, має  створити додаткові робочі місця.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Сайт головного управління статистики у м. Києві. http://www.gorstat.kiev.ua/
2. Сайт державної служби зайнятості. http://www.dcz.gov.ua
3. Фатєєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття / Н.В. Фатєєнко. – 2007.
4. Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 441 с.