Сучасні підходи до оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Мая 2015 в 23:38, статья

Краткое описание

Досліджено критерії оцінювання ефективності інноваційної діяльності в сучасних умовах господарювання. Розглянуто підходи до оцінювання ефективності інноваційних рішень. Уза-гальнено показники, що дозволяють оцінити інноваційні рішення з врахуванням критерію часу. Виділено передумови впровадження результатів досліджень на практиці.

Вложенные файлы: 1 файл

сучасні_підходи_до_оцінювання_ефективності_інноваційної_діяльності_підприємства (1).docx

— 305.97 Кб (Скачать файл)

УДК 005.336.1/005.591.6

 

А.С. Полянська

 

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

©  Полянська А.С., 2010

 

Досліджено критерії оцінювання ефективності інноваційної діяльності в сучасних умовах господарювання. Розглянуто підходи до оцінювання ефективності інноваційних рішень. Уза-гальнено показники, що дозволяють оцінити інноваційні рішення з врахуванням критерію часу. Виділено передумови впровадження результатів досліджень на практиці.

 

Ключові слова: інноваційний розвиток, інноваційні рішення, ефективність, критерії ефективності інноваційних рішень

 

The criteria of innovational activity efficiency estimation are investigated. The approaches to innovational decisions efficiency estimation are considered. The parameters for innovational decisions estimation taking into account the criterion of time are determined. The conditions of received research results introduction are allocated.

 

Keywords: innovative development, innovative decisions, efficiency, criteria of innovative decisions efficiency

 

Постановка проблеми

 

Вибраний підприємством шлях інноваційного розвитку потребує постійного моніторингу рівня досягнення запланованих цілей та оцінювання ефективності прийнятих рішень. Це необхідно з таких міркувань: по-перше, щоб переконатись, чи поточна робота забезпечує виконання стратегічних завдань; по-друге, для виявлення чинників, що зумовлюють відхилення і перешкоджають досягненню запланованих цілей; по-третє, для діагностики відповідності можливостей інноваційного розвитку підприємства прийнятим інноваційним рішенням; по-четверте, для виявлення резервів та напрямків поліпшення діяльності на шляху до досягнення цілей інноваційного розвитку. Сьогодні не достатньо володіти інформацією про показники прибутковості, розраховані на основі даних фінансової звітності. Для втілення у життя концепції інноваційного розвитку підприємству необхідні інші орієнтири, які б торкались усіх напрямків роботи, що пов'язана із формуванням і прийняттям інноваційних рішень, з врахуванням різних чинників, що впливають на цей процес.

 

Аналіз останніх досліджень і публікацій

 

Вибір певної системи оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства вимагає виділення критеріїв, що характеризують ступінь досягнення поставлених цілей і рівень віддачі залучених ресурсів, тобто необхідно звернутись до якісного і кількісного підходів визначення ефективності. Якісний підхід до розуміння ефективності діяльності підприємства трактується як оптимальне співвідношення виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоспроможності і розвитку [1, с. 21]. Кількісний підхід до розуміння ефективності як результату діяльності підприємства визначається здатністю приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, що визначається як відношення ефекту до результату витрат, що забезпечують цей результат [2, с. 508]. Тобто, ефективність – це результат діяльності, який залежить від багатьох факторів, пріоритетність яких визначає для себе окремо кожне підприємство. Важливим питанням тут є вибір і оцінювання тих факторів, що визначально впливають на результати інноваційної діяльності, аналізувати та оцінювати які потрібно у першу чергу.

 

Традиційно модель оцінювання результатів діяльності підприємства ґрунтується на аналізі показників прибутку і рентабельності. В сучасних умовах це не дає повного уявлення про те, наскільки ці показники дають змогу оцінити результати діяльності, орієнтовані на перспективу. Наприклад, підприємство, що визначило стратегічною метою збільшення частки ринку для досягнення мети, залучатиме додатковий капітал у створення техніко-технологічної бази, підвищення рівня кваліфікації працівників, у наукові розробки тощо. Як правило, ці заходи тягнуть за собою певні затрати, які за незмінних у певний момент обсягах продажів не забезпечать підприємству прибутків. Однак, це не свідчить про збитковість і неперспективність підприємства. Показник прибутковості дасть загальний результат поточної діяльності, його ситуаційні характеристики, а оцінювання поточних можливостей щодо досягнення стратегічних цілей вимагає дещо іншого підходу. У зв'язку із цим сьогодні для оцінювання результатів діяльності вітчизняних підприємств актуальним є пошук підходів, які забезпечать вирішення цього питання. Зокрема, застосування часової моделі організаційної ефективності передбачає врахування двох аспектів: застосування теорії систем, згідно з якою критерії ефективності повинні відображати повний цикл "вхід – процес – вихід" і забезпечувати

 

175

 

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

 

здатність підприємства зберігати своє становище в середовищі, у якому воно функціонує; і часового параметра, який вирішує це питання, але з врахуванням основних етапів розвитку, через які проходить підприємство (формування, розвитку, вдосконалення і погіршення діяльності) [1, с. 36].

 

Певної уваги заслуговує інтеграційний підхід до оцінювання ефективності управлінських рішень, який передбачає поєднання різних джерел отримання ефективного результату інноваційної діяльності. Зокрема, слід виділити модель оцінювання ефективності діяльності підприємства на основі концепції стратегічних карт авторства Р. Каплана і Д. Нортона [3]. Стратегічні карти розробляють для узгодження короткострокових цілей діяльності підприємства з його місією і стратегією на довгострокову перспективу з допомогою визначення чотирьох основних аспектів діяльності і надають можливість контролювати вплив поточних операцій на її перспективи інноваційного розвитку за рахунок фінансових, ринкових чинників, внутрішніх бізнес-процесів, навчання і розвитку.

У контексті інтеграційного підходу доцільно виділити методику оцінювання ефективності іннова-ційних рішень за рахунок дослідження достатності потенціалу підприємства для реалізації проектів інноваційного розвитку, чого досягають на основі встановлення граничних значень оцінних показників інноваційного потенціалу, який "розглядають як деяку критичну масу ресурсів суб'єктів господарювання, необхідну для розвитку на основі постійного пошуку і використання нових сфер і способів реалізації ринкових можливостей, які відкриваються …" [4, c. 234].

 

Сьогодні великого значення у процесі оцінювання ефективності інноваційних рішень набуває вартісний підхід, який передбачає оцінювання результатів прийняття інноваційних рішень з врахуванням динамічних змін зовнішнього середовища. Можливість змінювати управлінські рішення з метою їх оптимізації стала одним із чинників сучасного управління. Зміна управлінських рішень одночасно впливає і на вартість інноваційних проектів і вимагає застосування сучасних підходів до їх реальної оцінки. Ключовим аспектом вирішення даного завдання є дисконтування грошових потоків з використанням показників оцінювання ефективності інноваційних рішень. Однак сьогодні в економічній літературі зазначається, що у в умовах "стрімких" інновацій "традиційні економічні вказівники" втрачають своє практичне значення, оскільки не враховують ризики, що супроводжують рішення щодо інноваційної діяльності [5, с. 188]. Саме це зумовило зростання уваги до використання теорії реальних опціонів як "можливості…. менеджменту ухвалювати певне рішення із обумовленими витратами на впровадження цього рішення в певний період часу" [6, с. 227]. Як зазначає Я. Витвицький, метод реальних опціонів – це насамперед додатковий інструмент у будь-якому договірному процесі, починаючи від обґрунтування інвестиційної привабливості, доцільності укладання угоди і закінчуючи обговоренням операції про продаж активу. Метод реальних опціонів дає кількісну оцінку невідчутним стратегічним можливостям, цінність яких усі визначають інтуїтивно .

 

Отже, сьогодні розроблено значний методичний інструментарій оцінювання ефективності діяльності підприємства, що може бути використаний для оцінювання інноваційного напрямку, а це, своєю чергою, ускладнює роботу менеджерів, оскільки вимагає від них вибору тих критеріїв, що найповніше характеризують результати реалізації інноваційних рішень. Проведені зарубіжними вченими дослідження свідчать про те, що менеджери відчувають труднощі із визначенням справедливих критеріїв ефективності, а саме із вибором правильних показників випередження і відставання (59 % повідомляють про труднощі), вибором контрольних точок для порівняльного аналізу з конкурентами (49 %), балансуванням фінансових і нефінансових показників (44 %), охопленням і врахуванням інтересів різних груп (43 %), використанням відповідної кількості критеріїв (41 %), виділенням найважливіших факторів (37 %) [7, с.18].

 

Разом з тим, визначення ефективності роботи є важливим компонентом управлінської діяльності, що у результаті сприяє прийняттю ефективних управлінських рішень на основі обґрунтування вдосконалень і інвестиційних рекомендацій та демонстрування досягнень передбачуваних переваг, отриманих в результаті інноваційної діяльності.

 

Постановка цілей

 

Отже, для всебічного охоплення та врахування різних аспектів діяльності у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень у інноваційній сфері доцільним є використання різних підходів до оцінювання результатів інноваційної діяльності, що дасть змогу оцінити ефективність роботи у цьому напрямі як в поточному періоді, за підсумками виконаної роботи, так і на перспективу, з врахуванням усіх необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей з використанням чинника невизначеності і з'ясування його впливу на вартість прийнятих рішень. Отже, метою написання статті є узагальнення теоретичних положень і методичних рекомендацій практичного спрямування щодо оцінювання ефективності прийняття рішень у сфері інноваційної діяльності підприємств.

 

Виклад основного матеріалу

 

Використання часової моделі для оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства передбачає виділення короткострокових, середньострокових і довгострокових критеріїв. Зокрема, коротко-

 

176

 

Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua

 

строкові критерії ефективності охоплюють продуктивність як здатність підприємства забезпечити необхідну кількість і якість продукції відповідно до вимог зовнішнього середовища; якість – як здатність задовольняти певні потреби; ефективність як відношення "виходів" до вхідних факторів; гнучкість як здатність організації перерозподіляти ресурси з одного виду діяльності на інший для виробництва товарів з врахуванням запитів споживачів; задоволеність як вигоди, що отримують покупці і клієнти поряд із тими, що отримують працівники організації (фактор людського капіталу є визначальним для ефективної роботи).

 

Позитивні значення вищевказаних критеріїв дають змогу підприємству ефективно функціонувати у короткостроковому періоді, однак більш тривалий часовий горизонт вимагає врахування середньострокових критеріїв ефективності, таких як конкурентоспроможність, що характеризує стан серед аналогів; ризиковість як можливість чи загрозу відхилення отриманих результатів від очікуваних; відповідність наявного потенціалу підприємства можливостям утриматись на відповідному ринковому сегменті.

 

Врахування довгострокових критеріїв оцінювання ефективності інноваційних рішень передбачає визначення тенденцій зміни показників, що характеризують результати їх впровадження у довгостроковому періоді на основі застосування математичних методів та моделей прогнозування (див. таблицю).

 

Критерії оцінювання ефективності інноваційних рішень

 

Підходи до оцінки

   

ефективності

Завдання

Показники

інноваційних рішень

   
 

Короткострокові критерії

ефективності інноваційних рішень

Оцінювання ефектив-

Оцінити ефективність внут-

продуктивність діяльності; ефективність; якість; гнучкість;

ності діяльності

рішніх ресурсів для впровад-

задоволеність;

 

ження інновацій

 
 

Середньострокові критерії

ефективності інноваційних рішень

Оцінювання ефектив-

Вибрати альтернативи інно-

– NPV – чистий приведений дохід;

ності інноваційних

ваційним рішенням та обґрун-

– PI – індекс прибутковості;

проектів

тувати їх ефективність

– IRR – внутрішня норма прибутковості;

   

– РР – період окупності;

Оцінювання ефектив-

Оцінити ефективність іннова-

– конкурентоспроможність інноваційних рішень;

ності інноваційних

ційних рішень на основі порів-

–  критерій відповідності сегментів ринку можливостям

рішень на основі

няння з конкурентами чи

реалізації потенціалу підприємства при роботі на них;

бенчмаркінгу

аналогами

– критерій ризиковості інноваційних рішень;

 

Довгострокові критерії

ефективності інноваційних рішень

Оцінювання ефектив-

Оцінити ефективність іннова-

– прогнозування результатів реалізації інноваційних рішень;

ності інноваційного

ційних рішень на основі виз-

– прогнозування змін та впливу чинників, що впливають на

розвитку на основі

начення тенденцій зміни по-

ефективність реалізації інноваційних рішень;

прогнозування

казників їх впровадження та

– врахування впливу зовнішнього середовища на реалізацію

 

використання

інноваційних проектів.

Информация о работе Сучасні підходи до оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства