Характеристика сучасної банківської системи України

 

 

 

 

 

Реферат

 з курсу «Економічна теорія»

Характеристика  сучасної банківської системи України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Сукупність усіх банківських  установ, що функціонують у країні, перебувають у тісному взаємозв'язку між собою, утворюють банківську систему — специфічну економічну й організаційно-правову структуру, яка забезпечує функціонування грошового ринку та економіки загалом. Банківська система є однією з найважливіших та невід'ємних структурних елементів ринкової економіки.

Розвиток банків, товарного  виробництва і обороту історично  йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові  розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі  капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

На сьогоднішній день українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому вони частіше, ніж їх закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях, приклади яких не зникають зі сторінок періодики. Причому більшість таких випадків пов’язана з неадекватною оцінкою банками власного фінансового стану, а також надійності і стійкості їх основних клієнтів і партнерів по бізнесу.

Стрімке зростання банківської системи, необхідність впровадження ефективного механізму банківського нагляду потребують поглибленого аналізу питання щодо необхідності та шляхів консолідації банківського сектору й оптимізації його структури відповідно до сучасного стану економічного розвитку країни.

Сучасний стан розвитку економіки в Україні потребує постійної уваги до банківської  системи в цілому, проведення політики, спрямованої для створення сприятливих  умов для їх стабільного та ефективного  функціонування. Це обумовлюється тим, що банківська система України є одним з основних чинників економічного зростання.

 

Історія становлення банківської системи України

Банківська система  України започаткована після  прийняття Верховною Радою України  у березні 1991 року Закону України «Про банки і банківську діяльність». Проте фактично діяльність комерційних банківських установ на території України почалась раніше. Умовно можна виділити кілька часових етапів створення та розвитку національної банківської системи:

1. 1991-1996 рр. – створення дворівневої банківської системи; перетворення державних спеціалізованих банків у комерційні; запровадження системи регулювання діяльності банків; відкриття представництв іноземних банків.
2. 1996-1998 рр., до фінансової кризи – проведення грошової реформи; подолання гіперінфляції; підвищення вимог до капіталізації банків.
3. 1998 р., після фінансової кризи, -2000 р. – прехід на Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку; запровадження обов'язкового створення банками резервів на покриття ризиків за активними операціями; затвердження нового порядку видачі банкам ліцензії на здійснення операцій
4. 2000-2006 рр. – ухвалення Верховною Радою України основних законів, що регулюють банківську діяльність; період управлінських, технічних і кадрових удосконалень, реорганізації банків, посилення контролю за їхньою діяльністю.
5. 2006-2008 рр. – суттєве збільшення частки іноземного капіталу в банківській системі; ухвалення змін у законодавстві, що дозволило створення в Україні філій іноземних банків.
6. 2008 р. - до сьогодні – ухвалення низки антикризових законів та постанов щодо регулювання діяльності банків у період фінансової нестабільності; запровадження мораторію на дострокове зняття депозитів; запровадження тимчасових адміністрацій у деяких банках з метою недопущення масового банкрутства фінансових установ; запровадження вільного курсоутворення щодо національної валюти.

Загальна характеристика банківької системи

Головним джерелом регламентації  роботи банків є Закон України "Про  банки і банківську діяльність" (березень 1991 р.), в якому чітко розмежовуються функції Національного банку України (НБУ) та комерційних банків (КБ), порядок створення, капітал, відповідальність, контроль та інші моменти. НБУ, як керівний орган діяльності банківської системи України, працює відповідно до Закону України "Про національний банк України" (червень 1999 р.), в якому регламентується його законодавче право здійснювати вплив на роботу банків з допомогою видачі їм ліцензій, постанов, положень, рекомендацій тощо.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківська діяльність - це залучення до вкладів грошових коштів фізичних та юридичних осіб і розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк  -  юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має  виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені  до  Державного  реєстру  банків.

Виділяють наступні специфічні функції банківської системи  України:

а) створення грошей і  регулювання грошової маси;

б) трансформаційна функція;

в) стабілізаційна функція.

Сучасна банківська система  України представлена двома рівнями  банків. На першому рівні виступає Національний банк України (НБУ) з відповідною  мережею своїх установ (із своїми філіями); на другому – комерційні банки різних видів і форм власності, спеціалізації та сфер діяльності. Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами. З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики.

Національний банк України

Національний банк   України  (далі  -  Національний  банк)  є центральним  банком   України,   особливим   центральним   органом державного   управління,   юридичний  статус,  завдання,  функції, повноваження   і   принципи   організації    якого    визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Національний банк є  економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених Законом України "Про Національний банк України" випадках - також за рахунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.

Також НБУ здійснює такі функції:

• визначає та проводить грошово-кредитну політику;
• монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує готівковий грошовий обіг;
• виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;
• встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;
• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;
• регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;
• визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;
• здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі;
• здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків,
• веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;
• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;
• забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
• організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;
• визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
• вносить у встановленому порядку пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;
• здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;
• визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації, клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за операціями, які здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих банками-резидентами;
• створює Засвідчувальний центр для забезпечення реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації центрів сертифікації ключів, визначає порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису в банківській системі України та суб'єктами переказу коштів;
• видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків та відкликає їх відповідно до законодавства;
• веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
• здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків.

Комерційні банки

Банки другого рівня банківської системи - комерційні банки. Комерційний банк - це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам всіх галузей народного господарства.

 

Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних  і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

· фінансування капітальних  вкладень за дорученням власників або  розпорядників капіталів, що інвестується;

· випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);

· купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також  цінних паперів інших емітентів;

· видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають Ії виконання у грошовій формі;

· касове виконання державного бюджету;

· придбання права  вимоги з постачання товарів і  надання послуг, прийняття ризиків  виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);

· купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

· купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;

· довірчі операції (залучення  і розміщення коштів; управління цінними  паперами тощо)за дорученням клієнтів;

· надання консультативних  та інших послуг, пов'язаних із банківською  та іншою комерційною і господарською  діяльністю.

Комерційним банкам України  категорично забороняється вести  діяльність у сфері матеріального  виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.

Комерційні банки виконують  такі основні функції як мобілізація  вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал, кредитування підприємств, держави та населення, здійснення депозитної емісії (випуск кредитних інструментів обігу на підставі створення банком вкладів), забезпечення розрахунково-платіжного механізму, також виконання емісійно-засновницької функції, надання економічної інформації та послуг консультаційного характеру.