Эконометрика - Фиджи

1. Коротка економічна характеристика країни

Республіка Фіджі, багата лісами, мінералами і рибними ресурсами, є однією з найбільш розвинених острівних економік Тихого океану. При цьому віддаленість країни від ключових світових ринків і центрів торгівлі поставило Фіджійські керівництво перед необхідністю вироблення власної стратегії економічного розвитку. Аж до 1986 року Уряд Фіджі відводило пріоритетну роль в економіці державному сектору і використовувало широкий спектр протекціоністських заходів (насамперед, високі митні бар’єри для імпортної продукції) з метою захисту місцевих виробників. Однак обраний курс не дозволив підтримати стабільне економічне зростання і забезпечити потрібний приріст державних доходів. Зіткнувшись в 1986 році з істотним зростанням зовнішнього боргу (уряд покривав дефіцит державного бюджету за рахунок запозичення коштів за кордоном), уряд Фіджі було змушений провести реформи в економічному секторі, відмовившись від стратегії імпортозаміщення на користь експортно – орієнтованої стратегії. З 1987 року в країні почалася реалізація заходів щодо торговельної лібералізації, економічної дерегуляції та інвестиційному сприянню: були скасовані обмеження по імпорту, знижено мита, дерегульований фінансовий ринок, проведена реформа податкової системи. У січні 1996 року Фіджі стала членом Світової організації. Зазначені заходи дозволили країні досягти певних успіхів і залучити іноземних інвесторів. Проте вже на рубежі XX– XXI століть Фіджі зіткнулася з низкою проблем в економічній галузі. Невеликі розміри внутрішнього ринку, обмеженість ряду природних ресурсів і залежність від імпортованих енергоресурсів, насамперед нафти, а також обмеженість заходів з диверсифікації економіки стали в сучасних умовах стримуючими факторами на шляху зміцнення і прискореного розвитку економіки Фіджі. За 2010 рік обсяг ВВП склав, за попередніми оцінками, $ 3,9 млрд. – 168 місце в світі (близько $ 4400 на душу населення – 154 місце в світі). При цьому темпи економічного зростання в країні за період з 2000 по 2009 рік були вкрай мізерними і склали в середньому 0,9 %. У 2010 році економічне зростання склало всього 0,1 % (187 місце у світі). Однією з основних причин низьких економічних показників в останні десятиліття стала політична нестабільність (в 2000 і 2006 роках в країні відбулися державні перевороти), яка призвела до падіння інтересу до місцевій економіці з боку іноземних інвесторів, а також масової втечі фінансового і людського капіталу (відбувся відтік більшого числа висококваліфікованих фіджі – індійських фахівців). Серйозні проблеми викликала і світова фінансова криза, яка торкнулася основних зовнішньоторговельних партнерів Фіджі і став причиною зниження товарообігу між країнами. За оцінкою 2010 року, частка сільського господарства в обсязі ВВП становила 16,1 %, промислового виробництва – 24,4 %, сфери послуг – 59,5 %. В економіці Фіджі зберігається велика питома вага натурального господарства, а основними джерелами іноземної валюти є зростаюча індустрія туризму і експорт цукру. Більша частина працездатного населення зайнята в сільському господарстві – близько 70 %, решта 30 % – у сфері послуг і промисловості . Загальна чисельність працездатного населення – 335 тис. осіб, рівень безробіття – 7,6 %. Темпи інфляції за підсумками 2010 року, згідно з даними Резервного банку Фіджі, – 5,0 % (у 2009 році – 6,8 %), обсяг національних золотовалютних резервів на грудень 2010 року – $ 1302700000 (у листопаді 2010 року був досягнутий історичний максимум – $ 1307400000). Велика частина резервів Фіджі зберігається в таких іноземних валютах, долари США, австралійські і новозеландські долари, японські ієни і євро, інша частина – у золоті, британських фунтах стерлінгів, а також у СПЗ МВФ. Обсяг зовнішнього боргу на кінець 2008 року склав US $ 275 400 000, або 6,9 % ВВП. Серйозною перешкодою на шляху стабільного розвитку Фіджі є проблема соціально– економічного розшарування населення. У 2008–2009 роках за межею бідності проживало 31 % населення країни (скорочення по відношенню до 2002–2003 років склало 10 %). При цьому, незважаючи на скорочення частки бідного населення серед міських жителів, спостерігалася тенденція зростання бідності серед сільських жителів. Розрив бідності (тобто сума, на яку населення в сукупності відстає від межі бідності) в 2008–2009 роках склав $ 152 млн., або 3,1 % від ВВП країни.

Сільське господарство залишається  одним з ключових секторів економіки  Фіджі, який не тільки забезпечує продовольчу безпеку країни, а й сприяє розвитку сільських поселень, забезпечує зайнятість приблизно 65 % населення Фіджі і генерує приблизно 43 % валютних доходів країни. У той же час в останні десятиліття демонструється падіння частки сільського господарства у структурі національного ВВП : якщо в 2001 році воно складало 12,3 % ВВП, то в 2009 році вже 9,5 %. Серед основних причин цього процесу – сильна залежність сільського господарства від погодних умов, зниження приватних інвестицій у сектор, висока вартість виробництва через високу вартість факторів виробництва.

На відміну від більшості  країн Океанії Фіджі має самодостатній  промисловий сектор, який представлений переважно швейної, харчової та гірничодобувної промисловості. Зародження і подальший розвиток швейної промисловості стало можливим завдяки участі Фіджі в ряді торгових угод, що закріпили пільгові умови для доступу фіджійськой продукції на зарубіжні ринки, а також політиці фіджійського керівництва, орієнтованого на залучення іноземних інвестицій за допомогою надання іноземним виробникам пільгових умов для розвитку власного виробництва на території Фіджі. У свою чергу, харчова і гірничодобувна промисловість отримали розвиток завдяки наявним в країні сільськогосподарським ресурсам (цукрового очерету, рибі) і родовищам дорогоцінних металів (золота).

Обсяг зовнішньої торгівлі в 2010 році склав F $ 5 млрд. при негативному сальдо у розмірі F $ 1,9 млрд. Обсяг експорту – F $ 1,5 млрд., імпорту – F $ 3,5 млрд. В останні роки в країні спостерігалося зростання негативного сальдо у зовнішній торгівлі . Це було викликано як внутрішніми факторами (зниження обсягів виробництва ключових експортних статей, падіння продуктивності), так і зовнішніми (зростання конкуренції на міжнародному ринку) . Крім того, в середині першого десятиліття 2000 –х років Фіджі позбулася ряду преференцій на основних ринках збуту (США, Австралія, ЄС) в таких галузях як сільське господарство (експорт цукру) і текстильна промисловість. Основними статтями експорту Фіджі є цукор, текстильні вироби, золото, риба, патока, пальмова олія; імпорту – промислові товари, верстати, транспортні засоби, нафтова продукція, продовольчі товари, товари хімічної промисловості. Основними імпортерами фіджійских товарів є, станом на 2010 рік, США (15,7 %; основні статті фіджійського експорту в країну: мінеральна вода, рибна продукція, деревна тирса), Австралія (14,6 %; золото, цукрове печиво, жіночий одяг, чоловіча нижня білизна), Японія (6,1 %; рибна продукція, деревна тирса, перли), Самоа (5,7 %; борошно, тростинний цукор, консервована яловичина, цемент, електропроводи і кабелі), Тонга (5 %; пшениця і меслин, портландцемент, злакові продукти, макаронні вироби). Основні партнери по імпорту – Сінгапур (31,1 %; основні товари, що експортуються в Фіджі : нафта, вживані транспортні засоби, мінеральні добрива, авіазапчастини, поліетилен), Австралія (19,1 %; пшениця і меслин, скраплений газ, потримані транспортні засоби, грейдери, тканини), Нова Зеландія (15,1 %; м’ясо, картопля, молоко, сталь, овочі сімейства цибулевих), КНР (8,6 %; мобільні телефони, консерви, інструменти та апаратура для вимірювання та перевірки напівпровідникових пластин, часник, дерев’яний брус і консолі). Обсяг прямих іноземних інвестицій в фіджійськой економіці на 2009 рік склали, за попередніми оцінками, близько F $ 662,8 млн. Фіджійські інвесторами за кордоном розміщено близько F $ 15 млн. Фіджі входить у міжнародну організацію країн АКТ, а також до СОТ.

Дослідження буде побудоване на гіпотезі залежності валового внутрішнього продукту Фіджі від обсягу державних видатків, витрат кінцевого споживання населення, експорту товарів та послуг, заощаджень населення, грошового агрегату М2, рівня безробіття та чистих податкових надходжень від товарів за період з 2000 року по 2012 рік.

Для створення бази даних  для проведення розрахунків використовувались  інформаційні ресурси Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку. Всі необхідні дані були представлені у відповідних інформаційних джерелах, відповідно використовувались річні дані щодо показників за період 2000 року по 2012 рік.

Для дослідження взаємозалежності наведених факторів моделі буде використовуватися  адитивна модель.

Для проведення аналітичної  роботи було вибрано 8 економічних показників та проведена специфікація економетричної моделі:

• GDP(billion $) (gdp)
• General government final consumption expenditure (current US$ billion) (govcons);
• Final consumption expenditure, etc. (current US$) (totalcons);
• Exports of goods and services (current US$) (export);
• Gross savings (current US$) (savings);
• Money and quasi money (M2) (M2);
• Unemployment, total (% of total labor force) (umemp);
• Net taxes on products (current US$) (taxes).

Побудова наведеної бази даних здійснювалася за допомогою  Microsoft Excel 2010. Дані було згруповано по стовпцях.

Для імпорту даних в  Eviews було внесено дані в робочий файл в Microsoft Excel. Потім дані було імпортовано за допомогою вкладок File→Import→Read та перейменовано робочий файл в Eviews на Fiji.

2. Перевірка макроекономічних змінних, обраних для моделювання, на стаціонарність.

Для перевірки змінних  на стаціонарність, скористаємося функцією Unit Root Test, попередньо відкривши досліджувану змінну.

1. GDP(billion $):

Формулюємо гіпотези:

 

 

Якщо t*>ADF (критичне значення), то нульова гіпотеза приймається, тобто змінна не є стаціонарною.

Якщо t*>ADF (критичне значення), то нульова гіпотеза відхиляється, тобто змінна є стаціонарною.

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить 1,895238, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

2. General government final consumption expenditure (current US$ billion).

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить 1,058306, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

3. Final consumption expenditure, etc. (current US$)

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить 2,226206, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

4. Exports of goods and services (current US$)

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить 1,900873, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

5. Gross savings (current US$)

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить 0,536163, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

6. Money and quasi money (M2).

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить -1,557203, що є більшим за рівень надійності для 1%, проте прийнятна для рівня надійності 5% та 10%, відповідно дану змінну можна вважати стаціонарною.

7. Unemployment, total (% of total labor force).

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить -2,191507, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

8. Net taxes on products (current US$).

Досліджуємо змінну для даного (нульового) ряду.

З рисунку спостерігаємо, що ADF Test Statistic становить -0,134828, що є більшим за рівень надійності для 1%, 5% та 10%, відповідно дана змінна є нестаціонарною.

3. Обґрунтування вибору функціональної форми залежності між залежною та незалежними змінними (регресорами).

ВВП - головний індикатор економічного розвитку і найповніший показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період.

Існує 3 методи розрахунку ВВП:

• за доходами,
• за видатками,
• за доданою вартістю.

1. ВВП за доходами.

ВВП = Національний дохід + амортизація + непрямі податки, субсидії, чистий факторний дохід з,за кордону (ЧДіФ) (або + чистий факторний дохід іноземців, що працюють на території даної країни (ЧДФ)), де:

Національний дохід = заробітна  плата + орендна плата + процентні  платежі + прибуток корпорацій.

2. ВВП за видатками.

, де

ВВП = Кінцеве споживання + Валове нагромадження капіталу (інвестиції у фірму, тобто покупка верстатів, обладнання, запасів, місця виробництва) + Державні витрати + Чистий експорт (експорт, імпорт; може бути як позитивним, так і негативним).

3. ВВП за доданою вартістю (виробничий метод).

ВВП = сума доданих вартостей.

Додана вартість фірми = дохід  фірми, проміжна вартість виробництва  товару або послуги.

Загальна додана вартість = загальний рівень випуску, загальна цінність проміжної продукції.

Оскільки кожний з розглянутих  методів застосовує адитивну модель з врахуванням дії різного  роду мультиплікативних ефектів, була обрана саме адитивна форма функціональної залежності ВВП та регресорів, правильність якої було підтверджено результатами Ramsey-RESET тесту.

4. Побудова регресійної моделі.

Рівняння регресії було побудовано за виконанням послідовності кроків: виділяємо необхідні змінні для  побудови регресії→правою кнопкою миші наживаємо на залежну змінну→Open→as Equation.

Рівняння регресії:

Estimation Equation:

GDP = C(1)*GOVCONS + C(2)*TOTALCONS + C(3)*EXPORT + C(4)*SAVINGS + C(5)*M2 + C(6)*UNEMP + C(7)*TAXES + C(8).

Substituted Coefficients:

GDP = 1.72715073833*GOVCONS + 0.66754707443*TOTALCONS + 0.267381184287*EXPORT + 0.903952114033*SAVINGS - 0.00169219683456*M2 + 323012217.217*UNEMP + 0.49254298985*TAXES + 7718553075.56.

1. Перевірка значимості коефіцієнтів моделі.

Для оцінки значущості параметрів регресійної моделі за допомогою  t- статистики необхідно порівняти t_{критичне} та t_{фактичне}.