Економіка Центрального регіону, стан і перспективи розвитку

В рослинництві тут вирощують зернові культури: озиму пшеницю,  ярий ячмінь, кукурудзу та технічні культури: льон,  соняшник та цукрові буряки, ріпак.

Як ми бачимо на Рис. 2.4, у зв’язку з економічною кризою з 2008 року до 2010 спостерігається зменшення виробництва продукції АПК, а в 2011 – збільшення. Порівняно з Київською областю, Черкаська з 2011 року втрачає свою лідерську позицію.

Рис.2.4 - Індекси продукції сільського господарства за регіонами

(відсотків  до попереднього року) [6]

 

Проаналізувавши Рис. 2.5, ми бачимо, що у період у 2008-2012 рр. сільське господарство України розвивалося не стабільно. У зв’язку з економічною кризою 2007 -2008 рр., з 2008 по 2010 рр. у Центральному, Східному, Подільському та Поліському регіонах був помітний спад виробництва сільського господарства. У Донецькому, Придніпровському, Причорноморському регіонах з 2009 по 2010 рік простежувався приріст виробництва. В сільському господарстві лише Карпатського регіону не торкнулася криза і з 2008 по 2009 рік ми спостерігаємо приріст продукції сільського господарства цього регіону. У 2010 році Україна змогла подолати економічну кризу у господарстві і суттєво збільшити показники виробництва по всіх регіонах. Але уже з 2011 по 2012 роки знову наступила криза у виробництві сільськогосподарської продукції.

Для перспективи розвитку галузі агропромислового комплексу необхідні конкретні фінансові ресурси за рахунок державних коштів, які б забезпечували виробництво продуктів сільського господарства (в першу чергу для столиці -м. Києва та великих міст регіону).

Рис. 2.5 - Індекси продукції сільського господарства за регіонами

відсотків до попереднього року) [6]

 

2.3 Транспортна система 

У Київській області особливе  значення мають залізничний, автомобільний, річковий транспорт. Залізничні вузли: Київ, Миронівка, Фастів. У Борисполі – Київський аеропорт. Територією області проходять траси газопроводів Уренгой – Помари – Ужгород, Шебелинка – Полтава – Київ. Судноплавство здійснюється по Дніпру,Десні, Прип’яті, частково по Тетереву.

У Черкаській області провідну роль відіграє автомобільний транспорт. На другому місці залізничний. Найбільші залізничні вузли: Черкаси, Христинівка, Цвіткове. У Черкасах є річковий порт, аеропорт. Територією області проходить газопровід «Союз».

Так як особливе значення у Центральному регіоні має автомобільний транспорт , то дивлячись на Рис. 2.6, ми бачимо, що вантажооборот автомобільного транспорту Центрального регіону за останні п’ять років суттєво не змінювався, порівняно з іншими регіонами України вцілому. З 2008 по 2012 рр. частка вантажообігу автомобільного транспорту цього регіону відрізнялася лише на соті долі відсотка. Незначний приріс вантажообороту ми бачимо лише у 2009 та 2011 році.

 

Рис 2.6 – Вантажооборот автомобільного транспорту Центрального регіону  [6]

 

Взагалі, в Україні довжина залізничних колій загального користування становила у 2011 р. 21 870,4 км. У всьому світі існує тенденція до скорочення загальної довжини залізничних колій. У Німеччині та Франції є близько 35 тис. км залізничних колій загального користування, у Польщі - 22 тис. км, Іспанії - 12 тис. км, Австрії - 6 тис. км. В Україні за 1980-2011 рр. експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування дещо зменшилася, але довжина електрифікованих колій зросла.

Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. км2 території України становить приблизно 36 км. Цей показник суттєво коливається в межах регіонів. Різниця між максимальним і мінімальним показником щільності доріг становить майже 4 рази.

Найбільша щільність залізничних колій на 1 тис. км2 - у Донецькій, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій і Закарпатській областях; найменша щільність - у Херсонській, Автономній Республіці Крим, Чернігівській і Київській областях.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становила у 2011 р. 169,1 тис км, з них 165,1 тис, або 97,6%,- з твердим покриттям. Для порівняння: у Франції протяжність автомобільних доріг більша у 6 разів, Італії - у 5 разів.

Якщо в розвинутих країнах Європи автомобільні дороги інтенсивно будуються, то в Україні довжина автомобільних доріг загального користування за 1980- 2011 рр. практично не змінилася, водночас довжина доріг з твердим покриттям дещо зросла.

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній і трамвайних колій після 2000 р. практично не зростає.

Найбільша щільність автомобільних доріг загального користування спостерігається у Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях (приблизно 0,4 тис. км на 1 тис км2), а найменша - в Херсонській, Миколаївській і Луганській областях (приблизно 0,2 тис км на 1 тис. км2) . Середнє значення щільності автомобільних доріг в Україні становить приблизно 280 км на 1 тис. км2, різниця між максимальним і мінімальним значенням дорівнює 2,2 рази.

Недостатній розвиток автомобільних доріг зумовив деяке зниження обсягів відправлення вантажів автомобільним транспортом. Аналогічне можна сказати і про відправлення пасажирів.

Наближеними до європейських стандартів є автомобільні дороги загальнодержавного значення першої категорії (з чотирма і більше смугами руху та шириною проїзної частини понад 15 м), протяжність яких 2254 км, або майже 1,4 % загальної протяжності мережі автомобільних доріг України з твердим покриттям. До доріг першої категорії насамперед належать автомагістралі

доріг із твердим покриттям Київ - Бориспіль і Київ - Одеса. За регіонами дороги першої категорії розподілені так: Київська область - 0,4 тис. км, Дніпропетровська - 0,3 тис. км, Донецька, Житомирська і Харківська - по 0,2 тис. км.

У сільській місцевості майже третина доріг не має твердого покриття. У період несприятливих погодних умов такі дороги стають непридатними для експлуатації, що ускладнює здійснення господарської діяльності.

Згідно з підрахунками спеціалістів, для досягнення забезпеченості України автомобільними дорогами рівня європейських країн варто побудувати і модернізувати майже 200 тис. км, у тому числі 60 % у сільській місцевості. В Україні вкрай необхідно здійснити будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Без розв'язання цього завдання неможлива ефективна реалізація міждержавних зв'язків.

Забезпеченість населення більшістю об'єктів інфраструктури суттєво знизилася, що пояснюється кризовими явищами в економіці країни. [2]

.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО  ТА  ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

     3.1 Соціальний аспект 

Соціальна сфера є важливою складовою частиною розвитку регіону. Завдяки їй, можна побачити і проаналізувати усі проблеми, що наявні, а також знайти оптимальні шляхи подолання їх у найкоротші строки. Вона  впливає на становище мешканців, їх рівень, та соціальні можливості.

На вирішення проблем соціальної сфери адекватно впливає розвиток економіки. Він є важливою складовою стабільності в соціальному суспільстві регіонів.  Загальний спад економіки негативно вплинув на розвиток виробництва товарів народного споживання і надання різноманітних послуг населенню (як побутових, так і соціально-культурних), а також посприяв зростанню їх цін. Зменшення обсягу надання платних послуг населенню склало близько 30 %. В результаті  відбувається недофінансування в галузі охорони здоров’я (зменшена забезпеченість населення лікарняними ліжками - на 21,6 %). Як показує аналіз, зменшились виробництво і рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення, зокрема молока і молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, яєць, олії, фруктів, ягід, винограду, риби тощо.

Це дуже важливий фактор, який негативно впливає на розвиток суспільства як регіону, так і країни в цілому. Він може причини дуже серйозні проблеми: підвищення захворюваності, як наслідок зниження імунітету та смертності. Тому проблеми науково-обґрунтованого і раціонального харчування мають бути на повсякденному контролі, оскільки вони впливають на рівень життя народу в цілому.

Саме від соціальної інфраструктури залежить матеріальне становище людини, освіта, відпочинок, здоров’я, а також підвищення продуктивності праці і кваліфікації працівників, збільшення кількості вільного часу. Значення соціальної сфери полягає в тому, що вона заощаджує витрати робочого часу на задоволення власних потреб і збільшує тривалість вільного часу. Рівень розвитку соціальної сфери визначає якість життя і є одним із головних показників рівня людського розвитку взагалі. Наприклад:

Підвищення освітнього рівня населення загалом і економічно активного зокрема, як демонструє світовий досвід, сприяє припливу іноземних інвестицій. В свою чергу інвестиції позитивно впливають на розвиток регіону. Вони сприяють появі робочих місць, економічному підняттю та матеріальному поліпшенню населення. Саме здатність опановувати нові знання, висока кваліфікація, ініціативність, творче мислення дедалі частіше є основною перевагою в сучасних умовах. [11]

Туризм є джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом доступного та повноцінного відпочинку й оздоровлення. Туристична галузь дає десяту частину світового ВВП. Прогнозується,що з кожним наступним десятиріччям доходи від туризму будуть збільшуватися на 4%. Це пов’язано зі збільшенням цін щорічно на 10-15 % . [12]

Ще одним джерелом поповнення бюджету є поширення інформаційних послуг. Вони користуються великою популярністю серед населення. По-перше, з’являється можливість швидше знайти або передати потрібну інформацію, покращити та прискорити роботу людей, а по-друге, дозволяє створити безліч робочих місць в організаціях, що надають ці послуги, отримати прибутки.

Саме соціальна сфера в багатьох розвинених країнах світу є лідером у створенні ВВП. Вона є джерелом соціального і наукового прогресу, впливає практично на всі показники добробуту. Тому  їй потрібно приділяти набагато більше уваги, ніж це робиться зараз політичними діячами та існуючою владою.  Саме це сприятиме позитивному та швидкому розвитку центрального регіону. Також необхідно і надалі вести прискорений розвиток соціальної сфери, суттєво покращувати життєвий рівень населення (збільшувати рівень реальних доходів, підвищувати охорону здоров'я населення).

Також потрібно зазначити, що Центральний регіон має більше соціальних можливостей, ніж інші складові країни. Це і змога працевлаштування, і підвищена заробітна плата,  притік інвестицій, а також постійна робітнича сила, так як регіон має найбільше додатне сальдо міграції в Україні. Завдяки цьому, економічна ситуація в ньому найкраща з регіонів.

 

3.2 Економічний  аспект

Нині, оцінюючи стан і розвиток економічних процесів у регіоні, потрібно визначити головні напрями розвитку господарського комплексу регіону. У першу чергу, необхідно здійснити структурну перебудову народногосподарського комплексну, спрямувавши його на максимально можливе технологічне оновлення всіх галузей економіки з безумовним визначенням галузевих пріоритетів. Це дасть можливість покращити економічний рівень, відновити значення  сільської галузі, поліпшити працю людей та пришвидчити робітничі процеси. [14]

Пріоритетними галузями економічного розвитку повинні бути конкурентоспроможні, які виготовляють продукцію, товари і послуги як для внутрішнього, так і зовнішнього ринку. В Центральному економічному регіоні такими є: машинобудування (приладобудування), у тому числі виробництво оптичних і оптико-механічних приладів, радіовимірювальних систем, авіаційна та мікробіологічна промисловість. Продукція цих галузей спрямована на задоволення потреб внутрішнього і зовнішнього ринку.

У хімічній і нафтохімічній промисловості, які є галузями регіональної спеціалізації, необхідно оптимально використовувати наявні потужності, здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння всіх основних виробничих ланок.

Агропромисловий комплекс необхідно спрямувати на збалансування основних блоків комплексу; сільськогосподарського виробництва, розвитку харчової промисловості та виробничої інфраструктури, що дасть можливість оптимально наблизити попит і споживання їх продукції, підвищити її якість та конкурентоспроможність на ринку. [10]

Для Центрального економічного регіону важливим є розвиток індустрії туризму з центром у Києві, який багатий на історичні та культурні пам'ятки, що сприяють зростанню обсягу надання туристичних послуг та збільшенню грошових надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Однією з важливих причин розвитку економіки є міграція населення. За даними статистичного збірника Центральний регіон має  найвищий додатній показник переселення людей. Щорічно в нього в’їзджає приблизно 13 тисяч чоловік не тільки з різних областей країни, а і з різних частин світу. Важливо те, що багато з них мають високу кваліфікацію. Це дає змогу раціонально  використовувати іноземні інвестиції і працю мігрантів для підвищення продуктивності та якості виробництва товарів та послуг, збільшення попиту на продукцію.

Регіон має найбільший науково-технічний потенціал, удосконалюючи його структуру та розширюючи масштаби своєї діяльності, він може активно впливати і здійснювати наукові розробки та дослідження в регіонах держави та за її межами, впроваджуючи найновіші досягнення в конкретне виробництво.

Науково-технічний потенціал являє собою сукупність усіх засобів науково-технічної діяльності та її ресурсів:

-матеріально-технічної бази науки (сукупність засобів науково-технічної  праці, наукові організації, наукове  обладнання і установки, експериментальні  заводи, лабораторії, електронно-обчислювальна  база інформаційного забезпечення  тощо);

- кадрів наукової системи (учені, дослідники, конструктори, експериментатори, науково-технічний персонал);

- інформаційної системи, яка забезпечує постійне вдосконалення наукових знань (наукові прогнози, банк патентів, авторських свідоцтв, банк відомостей про світові досягнення в галузі конкретних наук тощо), яка здатна до оперативної обробки інформації та надання її користувачеві;